Вікіпедія

Спільний центр з контролю та координації

Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) — група з контролю за дотриманням Мінського протоколу, до якої входять представники української та російської сторін[1]. Центр почав роботу 26 вересня 2014 року в місті Соледар Донецької області[2]. З квітня 2015 року українська та російська сторони почали вести окремі журнали випадків порушення режиму припинення вогню[3].

Спільний центр з контролю та координації
Логотип
CMNS: Спільний центр з контролю та координації у Вікісховищі

Штаб-квартира ред.

З початку роботи штаб-квартира СЦКК розташовувалася в місті Соледар Донецької області. У жовтні 2014 року штаб-квартира була переміщена у Дебальцеве. 21 січня 2015 року через погіршення ситуації у Дебальцевому російська частина штабу повернулася до Соледара, українська залишилась у Дебальцевому[1][4]. 1 лютого у штаб СЦКК в Дебальцевому влучило декілька ракет[5], після чого український штат теж повернувся до Соледара[6].

Склад ред.

Наприкінці вересня 2014 року повідомлялося, що в робочу групу СЦКК, окрім українського представництва, увійшли 76 військовослужбовців ЗС РФ[2]. Однак, згідно з інтерв'ю українського генерал-майора Олександра Розмазніна, спочатку до складу СЦКК входило 45 співробітників — 27 з України, решта з Росії; а згодом центр став налічувати 128 офіцерів. З них були організовані спільні групи контролю: 8 груп на території, підконтрольній Україні, і 8 на тимчасово окупованій території (4 у Луганській області, 4 у Донецькій)[1].

19 грудня 2017 року, всі 75 російських офіцерів, які входили до складу російської сторони СЦКК, виїхали з України та повернулися до РФ, що було офіційно підтверджено Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні та Державною прикордонною службою України[7].

Україна вважає, що російські представники залишили СЦКК для того щоб звинувачувати українських військових у порушенні режиму припинення вогню[8].

Керівники ред.

  У вересні 2014 російське представництво очолив генерал-лейтенант Олександр Лєнцов[2]. У грудні його змінив генерал-майор Олександр Вязніков[9]. З кінця лютого 2015 року представництво знову очолював Олександр Лєнцов, вже у чині генерал-полковника[10]. З літа 2015 російську сторону представляє генерал-лейтенант Олександр Романчук[11].

  У вересні 2014 українське представництво очолив генерал-лейтенант Юрій Думанський[12]. У жовтні його змінив генерал-лейтенант Володимир Аскаров, а у грудні керівником представництва став генерал-майор Олександр Розмазнін[9]. Пізніше представництво очолював генерал-майор Андрій Таран. У серпні 2015 його змінив генерал-майор Борис Кременецький[13]. В 2016 — генерал-майор Радіон Тимошенко[14], в 2016—2017 — генерал-майор Анатолій Петренко, з 2017 — генерал-майор Богдан Бондар[15].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в «В декабре мы отмечали до десяти обстрелов за сутки. Сейчас по 142 в день валит» [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.], Новая газета (31 января 2015)
  2. ↑ а б в В Соледаре начала работу группа по контролю за соблюдением перемирия [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Росбалт (26 сентября 2014)
  3. ↑ Спільні журнали порушень припинення вогню у Спільному центрі контролю більше не ведуться, — ОБСЄ [Архівовано 12 серпня 2015 у Wayback Machine.], NEWSru.ua (24 квітня 2015)
  4. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 21 січня 2015 р., 18:00 (за київським часом) [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.], ОБСЄ (23 січня 2015)
  5. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 1 лютого 2015 р., 18:00 (за київським часом) [Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.], ОБСЄ (2 лютого 2015)
  6. ↑ Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 02 лютого 2015 р., 18:00 (за київським часом) [Архівовано 18 липня 2015 у Wayback Machine.], ОБСЄ (3 лютого 2015)
  7. ↑ В ОБСЄ підтвердили вихід російських офіцерів із СЦКК. 20.12.2017, 04:38 [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]
    Усі 75 росіян зі складу СЦКК виїхали з України - Слободян. 20.12.2017, 10:49 [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Полторак пояснив, чому РФ вирішила вивести своїх офіцерів із СЦКК. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (uk-UA) . Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
  9. ↑ а б Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 18:00 (Kyiv time), 15 December 2014 [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.], OSCE (16 грудня 2014)
  10. ↑ СЦКК фиксирует отвод техники только на территориях ДНР и ЛНР — Ленцов [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.], РИА Новости Украина (24 лютого 2015)
  11. ↑ Представители РФ в СЦКК передадут Киеву отчет об отводе техники ДНР [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.], РИА Новости Украина (19 липня 2015)
  12. ↑ На Донбасі розпочала діяльність робоча група Спільного центру між представниками української сторони, моніторингової групи ОБСЄ та представників РФ [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.], Міністерство оборони України (26 вересня 2014)
  13. ↑ Припинення вогню контролюватиме новий генерал-майор [Архівовано 10 вересня 2015 у Wayback Machine.], Українська правда (7 серпня 2015)
  14. ↑ Немає жодного російського офіцера, який не віддавав би нам честь, - генерал ВСУ на Донбасі. 11.06.2016, 11:51. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
  15. ↑ Перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні та керівництво СЦКК обговорили питання взаємодії та безпеки [Архівовано 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.], Міністерство оборони України (12 жовтня 2017)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спільний_центр_з_контролю_та_координації&oldid=36004522