Полєвий Дмитро Олександрович

український військовик

Дмитро́ Олекса́ндрович Полєви́й (2 лютого 1980(19800202), м. Дніпро, Дніпропетровська область, Українська РСР — 20 березня 2017, с. Пікузи, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець морської піхоти, старший матрос Військово-морських сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Полєвий Дмитро Олександрович
 Старший матрос
Загальна інформація
Народження 2 лютого 1980(1980-02-02)
 УРСР, Дніпро
Смерть 20 березня 2017(2017-03-20) (37 років)
Україна Україна, Пікузи
(загиблий у бою)
Поховання Краснопільський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2016—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Військово-морські сили
Рід військ  Морська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія ред.

Народився 1980 року в місті Дніпро (на той час — Дніпропетровськ). З 1986 по 1995 рік навчався у середній школі № 53. Займався боді-білдінгом, боксом, дзюдо. Закінчив професійно-технічне училище № 20 за спеціальністю газоелектрозварювальника. З 2003 по 2005 роки заочно навчався у Дніпропетровському державному технікумі економіки та бізнесу за спеціальністю «товарознавство та комерційна діяльність», здобув кваліфікацію товарознавця-комерсанта. Мешкав на жилмасиві Тополя-2.

Під час російської збройної агресії проти України з 16 червня 2016 року проходив військову службу за контрактом у 36-ій бригаді.

Старший матрос, старший стрілець 1-ї десантно-штурмової роти 503-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, Оперативно-тактичне угруповання «Маріуполь».

Загинув у бою 20 березня 2017 року близько 12:30 від кульового вогнепального поранення, що несумісне з життям. Вранці поблизу села Водяне, у Приазов'ї, українські захисники відбили напад двох диверсійних груп противника і в результаті контратаки висунулись уперед, в бік окупованого села Пікузи, та зайняли позицію ворога. З боку російсько-терористичних угруповань розпочався масований обстріл втраченої позиції і села Водяного з важкої артилерії, мінометів та РСЗВ БМ-21 «Град». Український підрозділ вимушений був відступити назад. В ході боїв загинули два українських морпіха, ще п'ять дістали поранення[1][2][3][4]. Тіла загиблих матросів, Дмитра Полєвого та В'ячеслава Чернецького вдалося забрати у бойовиків лише 23 березня[5].

Похований 25 березня на Краснопільському цвинтарі міста Дніпро.

Розлучений, залишились мати Любов Дмитрівна, брат Юрій та 9-річна донька Мілана.

Нагороди та вшанування ред.

Указом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 року, за особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[6][7].

12 жовтня 2017 року в місті Дніпро на фасаді КЗО «Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 53 з поглибленим вивченням німецької мови» було встановлено меморіальну дошку на честь полеглого на війні випускника школи Дмитра Полєвого[8].

Примітки ред.

  1. В районі населеного пункту Водяне відбувся бій військовослужбовців Збройних Сил України з ДРГ противника // Міноборони України, 20 березня 2017
  2. Відео обстрілу російсько-окупаційними військами н.п. Водяне // Міноборони України, 20 березня 2017
  3. Детальна інформація // facebook Морська піхота України, 20 березня 2017
  4. "Двоє наших загинуло. Ми помстимося і вийдемо на кордон зі раша федерейшн. У бойовиків 5 «двохсотих» і 10 — «трьохсотих», — морпіхи про бій біля Водяного // Цензор.нет, 22 березня 2017
  5. Тіла загиблих під Маріуполем морпіхів попали в руки бойовиків (фото, відео)(рос.) // 0629.com.ua — сайт міста маріуполя, 22 березня 2017
  6. Указ Президента України від 10 квітня 2017 року № 104/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Матері загиблого воїна, захисника Вітчизни з Шаргородщини вручили орден «За мужність» ІІІ ступеню, присвоєний її сину посмертно // Вінницька ОДА, 21 липня 2017
  8. Шануємо пам'ять героя // Управління освіти гуманітарної політики ДМР, 2 лютого 2018

Джерела ред.