Станиця Луганська

Стани́ця Луга́нська (Станиця; 1688-1719 — Луган, Луганське, 1719-1923 — Луганська, 1923-2007 — Станично-Луганське) — селище в Україні, адміністративний центр однойменної селищної громади Щастинського району Луганської області. Є однією з двох станиць, населення котрих частково складається з нащадків донців, на землях сучасної України (друга — станиця Новомиколаївська).

селище Станиця Луганська
Герб Станиці Луганської Прапор Станиці Луганської
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Щастинський район
Тер. громада	Станично-Луганська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44160050010037864
Основні дані
Засновано	1688
Статус	із 2024 року
Агломерація	Луганська агломерація
Площа	14,6 км²
Населення	13089 (01.01.2018)
Густота	941 осіб/км²;
Поштовий індекс	93600-93609
Телефонний код	+380 64 72
Географічні координати	48°38′41″ пн. ш. 39°29′44″ сх. д.
Висота над рівнем моря	40 м
Водойма	річки: Сіверський Донець, Верхньо-Ольхова
Відстань
Найближча залізнична станція:	Кіндрашівська
До станції:	2 км
До обл. центру:
- фізична:	17 км
- залізницею:	21 км
- автошляхами:	20 км
Селищна влада
Адреса	93600, Луганська обл., смт. Станиця Луганська, вул. Центральна, 52
Карта
Станиця Луганська
Станиця Луганська
Станиця Луганська у Вікісховищі

Розташоване на р. Сіверському Донці, у який впадає річка Верхньо-Ольхова. Населення становило 15 700 осіб (1975) та 14 543 осіб (2001). Промисловість: підприємства з обслуговування залізничного транспорту, промислові і харчові комбінати, піщаний кар'єр, рибне господарство.

Історія

На околицях і поблизу селища було знайдено залишки давніх майстерень з обробки каменю VI—IV тисячоліття до н. е., а також поселення епохи бронзи I тисячоліття до н. е. і могильники VIII—X ст. до н. е. Тут і сьогодні постійно працює археологічна експедиція, на розкопках якої можна побачити сліди найдавніших поселень.

Станиця Луган була заснована козацтвом у другій половині XVII ст. Цей топонім зокрема згадується в листі до Петра І, написаному в 1711 молдовським господарем Димитрієм Кантеміром: «От Бахмута даже до Лагану, понеже суть места пустые…». Ослов'янений варіант назви — Городок-Луганський.

У 1684 знищене татарами, але невдовзі було відновлене і згодом отримало назву Станиця Луганська.

Офіційною датою заснування вважається 1688 рік.

У 1923 селище стає центром новоствореного Станично-Луганського району Донецької губернії. У 1938 Станично-Луганське отримує статус селища міського типу.

У 1932—1933 жителі Станиці Луганської постраждали від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 101 особу, імена яких встановлено.

Козацтво і зараз зберігає свої звичаї й обряди, традиційні способи ведення господарства^{[джерело?]}. Живе тут 16 тисяч осіб. У центрі невеликого містечка знаходиться музей історії й етнографії, де зібрані документи, колекції предметів побуту і бойової слави козаків. У залах музею постійно оновлюються виставки народних промислів: живопису, декоративно-прикладного мистецтва.

Постановою ВРУ № 1155-V від 7 червня 2007 селищу було повернено назву Станиця Луганська.

Війна на сході України

18 серпня 2014 року, українські антитерористичні сили увійшли до селища, а 21 серпня — селище було звільнене від терористів і над будівлею районної ради піднято Державний Прапор України. Протягом 2014—2015 поблизу та в Станиці Луганській відбувалися бойові зіткнення із застосуванням автоматів, кулеметів, мінометів, артилерії, танків, «Градів».

В ніч на 17 квітня 2015 року, у селищі було повалено пам'ятник Леніну.

Станом на 30 серпня 2015 року, в Станиці Луганській залишалось близько 600 мешканців.

На січень 2020 року, в селищі проживало близько 12 000 осіб.

Після бойових дій в селищі почалося відновлення підрозділами ЗС України мосту через річку Сіверський Донець. 16 вересня 2019 року на місці ремонту було запущено вебкамеру для спостережень, а роботи планували завершити до 27 листопада.

17 лютого 2022 року, проросійські сили обстріляли дитячий садок в Станиці Луганській, троє працівників контузило, їх відправили до лікарні. Російська пропаганда, стверджувала, що обстріл зробили українці, але МО України спростувало це ствердження.

26 лютого 2022 року в ході російського вторгнення в Україну Станиця Луганська була окупована російськими військами.

2 березня 2022 року, Офіс Генерального прокурора порушив справу проти керівника селищної ради Станиці Луганської та двох його заступників, які під час російського вторгнення в Україну здали селище окупантам.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	13439	92.41%
українська	898	6.18%
ромська	32	0.22%
вірменська	25	0.17%
білоруська	8	0.06%
румунська	1	0.01%
німецька	1	0.01%
інші/не вказали	139	0.94%
Усього	14543	100%

Транспорт

Навесні 2016 року було відновлено рух приміського поїзда Кіндрашівська-Нова — Лантратівка.

Пам'ятки

В околицях селища розташований загальнозоологічний заказник місцевого значення «Кіндрашівський».

Персоналії

• Баранов В'ячеслав Григорович (1888—1964) — Інспектор авіації Київського району армії Української Держави.
• Бочаров Данило Никифорович (1910—2002) — український художник театру.
• Букаєв Іван Прокопович (1901—1971) — радянський воїн, Герой Радянського Союзу.
• Денисов Святослав Варламович (1878—1957) — російський воєначальник.
• Сирін Максим Миколайович (1982—2019) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
• Юрій Золкін, – голова Станично-Луганської РДА

Світлини

• 
  СММ ОБСЄ
• 
  Свято-Миколаївський Храм
• 
  Пам'ятник танку "ІС-3"
• 
  Автостанція "Станиця Луганська"
• 
  Черга на КПВВ «Станиця Луганська»
• 
  Пам'ятник загиблим захисникам України
• 
  Мітинг "Ні капітуляції"
• 
  Мітинг "Ні капітуляції"
• 
  Юрій Золкін
• 
  Розстріляний пам'ятник хлібосольній Україні
• 
  КПВВ «Станиця Луганська»

Також

• Населені пункти, що постраждали від Голодомору 1932—1933, Луганська область

Джерела

• Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

Посилання

• Облікова картка^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Леся Ганжа. Станиця Луганська: війна з помідорами та огірками // Українська правда. Життя. — 26 січня 2017.
• Історія одного міста. Станиця Луганська / Melamory Maris, заг. ред. – О. А. Біда, О. А. Мартиненко / Українська Гельсінська спілка з прав людини. — К., 2018.