Щербина Юрій Володимирович
Ю́рій Володи́мирович Щерби́на (16 липня 1974, м. Сорокине, Луганська область, Українська РСР — 16 лютого 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Щербина Юрій Володимирович | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
16 липня 1974 Сорокине, Луганська область, УРСР | |
| Смерть |
16 лютого 2017 (42 роки) Авдіївка, Донецька область, Україна (загиблий у бою) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 1995—1997, 2014—2015, 2016—2017 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Біографія ред.
Народився 1974 року в місті Сорокине (на той час — Краснодон) на Луганщині, у робітничій родині — батько працював ветлікарем, мати — дояркою. В дитинстві переїхав з батьками до села Крижик Білопільського району Сумська область. Після закінчення 8 класів Кальченківської загальноосвітньої школи продовжив навчання у Сумському професійно-технічному училищі № 11, де здобув фах автомеханіка. Займався кікбоксингом. З 1995 до 1997 проходив службу в Збройних силах України, служив у розвідроті, отримав звання старшого сержанта.
Після служби працював автослюсарем, потім перейшов на Куянівський цукровий завод. У 2001 році одружився, мешкав із сім'єю в сусідньому з Крижиком селі Воронине Білопільського району, їздив на заробітки до Києва та РФ.
Бойовий шлях ред.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України 13 квітня 2014 року був призваний на військову службу за частковою мобілізацією. Коли прийшла повістка, одразу ж повернувся з роботи в РФ і прийшов до військкомату. Після навчання в 169-му НЦ «Десна» вирушив до Ніжина, а потім — у Луганськ. Командир відділення зенітного взводу 25-ї повітряно-десантної бригади.
Перше бойове хрещення прийняв в Луганському аеропорту 14 червня 2014, коли російські терористи збили Іл-76 з десантниками на борту. Старший сержант Щербина був у другому літаку, який приземлився в аеропорту. Брав участь в обороні Луганського аеропорту.
На Луганщині під селищем Весела Гора потрапив під обстріл, дістав контузію, два місяці лікувався. Після демобілізації повернувся додому, працював на будівництвах та на різних роботах.
У листопаді 2016 вступив на військову службу за контрактом і знову вирушив на фронт.
Старший сержант, старший оператор протитанкового відділення протитанково-кулеметного взводу 2-ї мотопіхотної роти 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ї окремої мотопіхотної бригади, в/ч А4532, місто Конотоп, Сумська область.
Виконував завдання в районі міста Авдіївка. 16 лютого 2017 року о 15:25 загинув від кулі снайпера під час мінометного й снайперського обстрілу ротного опорного пункту[1][2].
Похований 18 лютого з військовими почестями в селі Крижик на Білопільщині, біля могили батька[3][4].
Залишилися мати, двоє братів, дружина Марина та син Вадим.
Нагороди ред.
Указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5][6].
Нагороджений нагрудним знаком «За вірність присязі».
Нагороджений орденом «Архістратиг Михаїл» 15 ОМПБ «Суми».
Вшанування пам'яті ред.
У квітні 2017 в райцентрі Білопілля на Меморіалі «Алея Слави героїв АТО» в парку ім. Шевченка урочисто відкрили меморіальну плиту загиблому земляку Юрію Щербині[7].
У вересні 2017 в с. Кальченки, на фасаді будівлі Кальченківського НВК: ЗОШ І-II ступенів — ДНЗ, урочисто відкрили меморіальну дошку загиблому випускнику школи[8].
31 травня 2018 року в Білопіллі відбувся відкритий районний турнір з футболу та мініфутболу на Кубок голови Білопільської РДА, присвячений пам'яті воїнів-земляків, які загинули у зоні проведення АТО. Юрій Щербина — один з 13 жителів району, які не повернулися з війни[9].
Примітки ред.
- ↑ В Авідіївці від снайперської кулі загинув житель Білопільщини Юрій Щербина [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Сумська обласна рада, 17 лютого 2018
- ↑ Під Авдіївкою загинув військовий з Білопільщини [Архівовано 28 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Sumy.Today, 17 лютого 2017
- ↑ Білопільщина попрощалася з Героєм [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Білопільська РДА, 19 лютого 2017
- ↑ Героя АТО поховали на Білопільщині [Архівовано 30 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Sumy.Today, 20 лютого 2017
- ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2017 року № 363/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Нагорода Герою [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] // Білопільська РДА, 9 січня 2018
- ↑ На Меморіалі «Алея Слави героїв АТО» з'явилася ще одна плита [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.] // Білопільська РДА, 13 квітня 2017
- ↑ Меморіальна дошка Герою АТО [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Білопільська РДА, 26 вересня 2017
- ↑ У Білопіллі відбувся футбольний турнір пам'яті загиблих в АТО земляків [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Сумська обласна рада, 31 травня 2018
Джерела ред.
- Щербина Юрій Володимирович [Архівовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Сумуємо за загиблим [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Білопільська РДА, офіційний сайт, 17 лютого, 2017.
- Ян Осока. Таке важке життя [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Блог на «Цензор.нет», 23 лютого 2017.
- Повернувся на війну та не повернувся додому [Архівовано 14 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Рама», 2 листопада 2017.