Відкрити головне меню

Першотравенськ

місто у Дніпропетровській області (Україна)

Першотра́венськ (до 1960 року — селище міського типу Шахтарське)— місто обласного значення Дніпропетровської області. Територія міста займає 0,4 тис. га, чисельність населення становить 29 тис. осіб.

Першотравенськ
Coat of Arms of Pershotravensk.svg Flag of Pershotravensk.svg
Герб Першотравенська Прапор Першотравенська
Свято-Введенський храм взимку
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Дніпропетровська область
Район Першотравенська міська рада
Код КОАТУУ 1212600000
Засноване 25 травня 1954
Статус міста з 1966 р. року
Населення 28959 (01.09.2015)[1]
Агломерація Павлоградська агломерація
Площа 3,9 км²
Густота населення 7425 осіб/км²
Поштові індекси 52800—52899
Телефонний код +380-5633
Координати 48°20′51″ пн. ш. 36°24′06″ сх. д. / 48.34750° пн. ш. 36.40167° сх. д. / 48.34750; 36.40167Координати: 48°20′51″ пн. ш. 36°24′06″ сх. д. / 48.34750° пн. ш. 36.40167° сх. д. / 48.34750; 36.40167
Висота над рівнем моря 132 м
Водойма Канал Дніпро — Донбас
День міста остання неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Миколаївка-Донецька
До станції 6 км
До обл./респ. центру
 - фізична 104 км
 - залізницею 130 км
 - автошляхами 123 км
До Києва
 - фізична 482 км
 - автошляхами 576 км
Міська влада
Адреса 52800, Дніпропетровська обл., м. Першотравенськ, вул. Шкільна, 20, 7-10-61
Веб-сторінка Першотравенська міськрада
Міський голова Вінницька Оксана Рудольфівна

Commons-logo.svg Першотравенськ у Вікісховищі

Карта
Першотравенськ. Карта розташування: Україна
Першотравенськ
Першотравенськ
Першотравенськ. Карта розташування: Дніпропетровська область
Першотравенськ
Першотравенськ

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Місто Першотравенськ розташоване за 48 км від м. Павлограда і за 6 км від залізничної станції Миколаївка-Донецька. Має автобусне сполучення з Дніпром, Донецьком, Павлоградом, Петропавлівкою. Відстань до облцентру становить 123 км і проходить автошляхом E50, із яким збігається М04.

ІсторіяРедагувати

Першотравенськ є одним із наймолодших міст Дніпропетровщини. Його біографія нерозривно пов'язана з розвитком вугільної промисловості в Західному Донбасі. Одночасно із закладенням перших шахт «Західно-Донбаська» № 1 і № 2 будувалося і робітниче селище. Перший камінь під будівництво шахтарського селища був закладений 25 травня 1954 року. Великі труднощі були з електро- і водопостачанням. У 1956 році ввели в експлуатацію більше 30 одноповерхових житлових будинків та почала працювати школа, у якій навчалося 7 учнів. Уже в 1957 році була здана перша черга електропідстанції, з'явилися їдальня, магазини, клуб. 16 серпня 1957 новозбудоване селище отримало назву Шахтарське і було віднесено до категорії робітничих селищ з підпорядкуванням Миколаївській сільській раді Петропавлівського району. У 1958 році була відкрита лікарня на 25 місць. У 1959 році відбувся перепис населення, за яким у селищі мешкало 5100 жителів.

У 1960 році робітниче селище було віднесено до категорії селищ міського типу, воно було перейменоване на Першотравневе, виведене зі складу Миколаївської сільської ради, тут була утворена Першотравнева селищна рада. Також у 1960 році відкривається школа-інтернат, семилітня школа, молочна кухня, ресторан, побутовий комбінат, закінчується будівництво водозабору і вже в жовтні мешканці селища отримали питну воду. У 1961 році створений гірничорятувальний загін. 28 серпня 1963 року введено в експлуатацію шахту «Західно-Донбаська» № 1 (у 1973 році перейменована на «Першотравневу»). У 1963 році відкрилась перша середня школа. 20 березня 1965 році введена в дію друга шахта — «Західно-Донбаська» № 2 (нині «Степова»).

25 лютого 1966 року указом Президією Верховної ради УРСР селище Першотравневе отримало статус міста районного підпорядкування і було перейменоване на Першотравенськ. У цьому ж році місто було підпорядковане Павлоградській міській раді. У місті з'являється широкоформатний кінотеатр «Жовтень». У 1967 році відкрито професійно-технічне училище.

1968 року введені в експлуатацію Центральні електромеханічні майстерні (з 1975 року — Ремонтно-механічний завод). Створена дитяча міська бібліотека.

Третю шахту — «Західно-Донбаську» № 3 (нині — «Ювілейна») введено в експлуатацію у 1970 році. У цьому ж році добудовується Палац культури шахтарів.

У 1981 році у місті відкривається клуб юних техніків, парк атракціонів. Шахта «Західно-Донбаська» № 21/22 почала працювати в 1982 році (з 1983 року — ім. Сташкова).

Впродовж 19821985 років будується житловий мікрорайон «Південний».

8 серпня 1989 року місто Першотравенськ віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. З цього моменту місто перестає бути супутником Павлограда і починає формувати власну інфраструктуру. Починає роботу міський суд, прокуратура, фінансове управління, міський відділ статистики, міський архів. У 1991 році було започатковано міську газету — «Першотравенські новини». 1992 рік кінотеатр «Южный» перебудований в православний Свято-Введенський храм.

У 1996 році місто Першотравенськ було газифіковано.

2001 року був проведений перший Всеукраїнський перепис населення, за результатами якого в місті було зареєстровано 29374 жителя.

21 липня 2002 року о 11:45 у лаві № 570 шахти «Ювілейна» на глибині 260 метрів стався вибух метану. На момент вибуху в шахті працювали 423 гірники, в тому числі в самій лаві 45 шахтарів. В результаті аварії загинули 6 людей, 16 осіб було госпіталізовано. Дослідивши матеріали справи та опитавши свідків, експертна комісія прийшла до висновку, що причиною створення вибухонебезпечної концентрації метаноповітряної суміші послужив непрогнозований викид метану[2].

2004 року затверджено Прапор, Герб та Гімн Першотравенська. У 2004 році об'єднання «Павлоградвугілля» увійшло до складу «Донбаської паливно-енергетичної компанії». Нині на території міста діють 2 шахти — «Степова» та «Ювілейна» (на теперішній час є підрозділами ДТЕК «Павлоградвугілля» і об'єднані в одне шахтоуправління «Першотравенське»). Шахту «Першотравнева» закрили, а її невідпрацьовані запаси передали шахті «Ювілейна», будівництво і відкриття на останній нової вентиляційної свердловини в 2016 році фактично означає, що «побудована нова шахта»[3].

У 2017 році шахтоуправління видобувало в середньому по 10900 тонн вугілля на добу (цієї кількості вистачає, наприклад, для роботи Криворізької ТЕС в режимі повного навантаження протягом доби)[4].

ІнфраструктураРедагувати

Першотравенськ — вузькогалузеве місто. Основною галуззю економіки є вугільна промисловості. Нині на території міста діють 3 шахти — «Степова», «Ювілейна» та ім. Сташкова. Діє ремонтно-механічний завод для обслуговування машин та устаткування добувної промисловості і будівництва. Працюють 33 підприємства з обслуговування населення.

Залізничний транспорт у місті відсутній. До найближчої залізничної станції Миколаївка-Донецька у селі Миколаївка 6 км. У місті є автостанція, що входить до складу ВАТ «Дніпровське обласне підприємство автобусних станцій». Основними напрямками є дніпровський, донецький, павлоградський, петропавлівський. Міський транспорт відсутній. Шахти самостійно здійснюють підвіз працівників.

До послуг населення центральна міська лікарня, поліклініка, територіальний центр соціального обслуговування громадян похилого віку. Пологовий будинок у місті відсутній. У місті є гірничий ліцей, 5 середніх загальноосвітніх шкіл, спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, 7 комунальних дошкільних навчальних закладів.

НаселенняРедагувати

Рік Населення Зміна
1979 23 660
1989 28 068 +18.6%
2001 29 140 +3.8%
2005 28 859 −1.0%
2006 29 010 +0.5%
2007 29 088 +0.3%
2008 29 031 −0.2%
2009 29 091 +0.2%
2010 29 122 +0.1%
2011 29 104 −0.1%
2012 29 019 −0.3%
Населення Кількість (2013) %
українці 17726 60,7
росіяни 10564 36,2
білоруси 366 1,25
кримські татари 210 0,72
німці 104 0,35
вірмени 49 0,17
інші 186 0,63

Засоби масової інформаціїРедагувати

Телерадіокомпанії «Дюфюл» — телестудія «Імпульс» та «Візит»[5].

Друковані «Першотравенські новини» (Першотравенська міська рада), «Урядовий кур'єр» (Кабінет Міністрів України), «Вісті Придніпров'я» (Дніпропетровська обласна державна адміністрація), «Зоря» (Дніпропетровська обласна рада) та «Вісник шахтаря» (ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»).

Культура і спортРедагувати

Культура міста представлена двома Палацами культури, міською бібліотекою, центром дитячої творчості, клубом юних техніків.

У місті є стадіон, який не обладнаний лавками для сидіння, дитячо-юнацька спортивна школа «Шахтар», спортивний клуб «Самсон», 26 спортивних майданчиків.

Місто має 2 сквери та 3 зелені зони.

Відомі людиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати