Берестовець (Ніжинський район)

Борзнянський район

Берестове́ць — станове козацьке село у Борзнянському районі Чернігівської області України. До 2016 орган місцевого самоврядування — Берестовецька сільська рада. Населення — 1017 осіб (2012 рік)[1].

село Берестовець
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Громада Комарівська сільська громада
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Населення 1017 мешканців[1]
Площа км²[1]
Поштовий індекс 16440
Телефонний код +380 4653
Географічні дані
Географічні координати 51°15′ пн. ш. 32°12′ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
119 м
Водойми р. Смолянка
Відстань до
районного центру
16 км
Місцева влада
Адреса ради 16442, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Комарівка, вул. Соборна, буд. 4
Карта
Берестовець. Карта розташування: Україна
Берестовець
Берестовець
Берестовець. Карта розташування: Чернігівська область
Берестовець
Берестовець
Мапа
Мапа

CMNS: Берестовець у Вікісховищі

Географія ред.

Село розташоване на заході району, за 16 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 26 км[2]) та за 22 км від залізничної станції Крути. Село розташоване над притокою Десни — річкою Смолянка. Висота над рівнем моря — 119 м[3].

Історія ред.

Перша письмова згадка про Берестовець — 1690 року. Село входило до складу Ніжинського полку Гетьманщини.

У 1873—1874 роках у земській школі працював народник Іван Ходько. Окрім викладання він займався революційною пропагандою серед селян. Наприкінці серпня його діяльність була викрита владою[4].

1917 року — у складі Сіверської землі УНР. 1920 — захоплене комуністичними військами. В умовах російсько-більшовицької окупації в селі розгорнувся потужний рух за автокефалію Української Православної Церкви, відкрито парафію УАПЦ.[5]

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933. Мешканець села Володимир Лозейко свідчить (1924 р.н.):

Всі ми вижили, бо мати наша працювала на кухні у колгоспній їдальні, тому приносила додму кришки з хліба та лушпиння картопляне. Ми з сестрою бігали до мусору біля їдальні і пили помиї. Мати розказувала, шо наша сусідка… з’їла двох своїх дітей, але піймалася на перідній дочці, яка прийшла з її провідати. Міліція (сусідку) забрала, і більше про неї не чули. У їдальні, мама розказувала, за дуже низькими цінами районному начальству продавали білий хліб, м’ясо, вино, цукерки, птицю.
[6]

На фронтах Другої світової війни були 654 місцевих жителя, 337 повернулися з поля бою, 252 — відзначені. За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з нацизмом, Павлу Івановичу Іллюшко — командиру артилерійського дивізіону — присвоєне звання Героя Радянського Союзу. У 1955 році на братській могилі відкрито пам'ятник солдатам, загиблим у Берестовці у 1943 році. Споруджено і пам'ятник односельцям.

У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Правда», за яким було закріплено 4864 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3050 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, цукровий буряк, льон, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

У Берестовці розташоване лісництво. У селі є школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, відділення зв'язку.

Відомі люди ред.

Декомунізація ред.

У відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» голова Чернігівської облдержадміністрації Валерій Куліч підписав розпорядження[7] згідно якого вулиці селища були перейменовані:

  • вул. Жовтнева — вул. Майданівська
  • вул. Червоний шлях — вул. Центральна

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
  2. Маршрут від Берестовця до Борзни. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2012. 
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Берестовець [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Буда, 1926, с. 79—80.
  5. «В Українській Церкві велика була духовна сила…» Становлення УАПЦ в описах самовидців та учасників церковно-визвольного руху на Сіверщині та в Середньому Подніпров'ї. 1917—1925. Ніжин, 2012. С. 48-49. ISBN 978-966-2185-17-1
  6. Уроки історії. Злочини комуністів у селі Берестовець[недоступне посилання]
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 21 травня 2016. 

Література ред.

Посилання ред.