Відкрити головне меню

Пауерліфтинг або паверліфтинг (англ. powerlifting: power — сила, і lift — підіймати) — силовий вид спорту, у якому підіймають штангу. Паверліфтинг, також називають силовим триборством. Пов'язано це з тим, що як змагальні дисципліни в нього входять три вправи: присідання зі штангою на плечах, жим штанги лежачи на горизонтальній лаві, і тяга штанги — які в сумі і визначають кваліфікацію спортсмена.

У паверліфтингу, на відміну від бодибілдингу, важливі силові показники, а не краса тіла.

При виступі порівнюються показники спортсменів в одній ваговій категорії. Оцінка йде за сумарною максимально взятою вагою у всіх трьох вправах. При однакових показниках перемога присуджується спортсменові, що володіє меншою вагою. При порівнянні спортсменів різних вагових категорій може використовуватися формула Вілкса або формула Глоссбреннера (найчастіше використовується у федерації WPC-WPO). Кількість міжнародних організацій паверліфтингу постійно зростає[1]. Але, незважаючи на децентралізацію, яка властива світовому паверліфтингу, найбільш відомою і популярною залишається Міжнародна федерація паверліфтингу (IPF). IPF — єдина міжнародна організація в паверліфтингу, що є членом Асоціації Всесвітніх Ігор і Генеральної Асамблеї Міжнародних спортивних Федерацій. У 2004 році після тривалого процесу IPF отримала визнання МОК і підписала кодексу WADA, c 1964 паверліфтинг включений в програму Паралімпійських Ігор як «важка атлетика» а з 1992 року як паверліфтинг. Кількість країн-учасниць — 115, в Паралімпійських Іграх 2000 року вперше брали участь і жінки.

Тренування у жимі лежачи.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Пауерліфтинг виник з вправ, які важкоатлети використовували для збільшення результатів в основних рухах. Спочатку набір і порядок вправ відрізнялися від сучасних — крім звичних присідань, жиму лежачи, станової тяги, пауерліфтинг включав також згинання рук зі штангою стоячи (підйом на біцепс), сидячи, жим з-за голови та ін. Ці «дивні» з точки зору важкої атлетики, вправи, на межі 40-50-х рр. XX ст. здобули популярність на Заході, почали проводитися змагання. А в 50-60-х рр. почав формуватися пауерліфтинг в сучасному вигляді. До середини 60-х років були визначені правила змагань і стали регулярно проводитися чемпіонати національного рівня.

В листопаді 1972 р. була заснована Міжнародна Федерація Пауерліфтингу (IPF), а через рік, в листопаді 1973 р. пройшов перший чемпіонат світу. В 1980 році в Лоуеллі, штат Массачусетс, США жінки вперше прийняли участь в чемпіонаті світу, а в 1989 р. IPF об'єднала чоловічий та жіночий чемпіонати.

В 1986-му р. було засновано Всесвітній Конгрес Пауерліфтингу (WPC)[2], згодом з'явилися й інші альтернативні міжнародні організації.

Сучасний станРедагувати

Основною дисципліною в сучасному пауерліфтингу є триборство — присідання, жим і тяга. Регламент перейшов за спадщиною від важкої атлетики — в кожній вправі по три підходи, якщо у вправі вага не підкорилася жодного разу, спортсмен вибуває зі змагань, але судді можуть дозволити спортсмену продовжити боротьбу за малі медалі в окремих вправах, якщо той добросовісно виконував свої підходи.

Крім триборства, проводяться змагання по одній окремо взятій вправі — жиму штанги лежачи. Практично у всіх федераціях були розроблені додаткові нормативи для цього. Поряд зі звичайним жимом штанги максимальної ваги, дедалі більшу популярність здобуває багатоповторний — «народний» жим (жим штанги з масою самого атлета на рази) і «російський» жим (жим штанги фіксованої маси на рази). Фактично, для осіб з пошкодженнями опорно-рухового апарату, жим лежачи залишається єдиною доступною силовою вправою.

Спорядження в пауерліфтингуРедагувати

Тепер у паверліфтингу застосовують таке спорядження: пояс, бинти на коліна і на зап'ястя, майка для жиму лежачи, комбінезон для присідання, комбінезон для станової тяги і деякі інші. Спорядження в паверліфтингу з'явилося з метою захисту від травм, при цьому за рахунок жорсткості тканини дала надбавку в 5-15 кг у кожному русі. Однак, за останні роки, виробники спорядження для паверліфтинга так удосконалили свою продукцію, що середня надбавка у кожній вправі досягла 50 кг, а максимальна доходить до 150, в окремих випадках — ще більше. Цей факт, а також тотальне використання допінгу на аматорському рівні при відсутності ефективного контролю, викликали стрімке зростання нормативів паверліфтингу за останні 10 років.

Українські федераціїРедагувати

Міжнародні федераціїРедагувати

  • Global Power Federation (GPF) http://www.gpfederation.net
  • International Powerlifting Association (IPA)
  • Eurasia Powerlifting Federation/Евроазиатская федерация пауэрлифтинга WPC-WPO
  • International Powerlifting Federation (IPF)
  • Global Powerlifting Committee (GPC)
  • World Powerlifting Federation (WPF)
  • World Drug-Free Powerlifting Federation (WDFPF)
  • World Powerlifting Alliance (WPA) http://apa-wpa.com/
  • World Powerlifting Organization (WPO)
  • World Association of Bench Pressers and Deadlifters (WABDL)
  • European Drug-Free Power Athletics Union
  • Russia WPC/WPO federation

Відомі українські паверліфтериРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Powerlifting Federation Websites. Процитовано 09 лютого 2014. (англ.)
  2. World Powerlifting Congress (WPC) (англ.). 

ПосиланняРедагувати