Вікіпедія

Юлдашев Тємур Дамірович

український військовослужбовець (1969–2014)
(Перенаправлено з Юлдашев Темур Дамірович)

Тєму́р Дамі́рович Юлда́шев (нар. 11 березня 1969, Луганськ, Українська РСР — пом. 24 серпня 2014, Петрівське, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — український військовик, громадський діяч, спортсмен, майстер спорту міжнародного класу з пауерліфтингу. Командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Тимур»[2].

Тємур Дамірович Юлдашев
 Старший прапорщик[1]
Загальна інформація
Народження11 березня 1969(1969-03-11)
Луганськ, Луганська область, Українська РСР, СРСР
Смерть24 серпня 2014(2014-08-24) (45 років)
Петрівське, Донецька область, Україна
(Вогнепальне поранення)
ПохованняЛук'янівське військове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьтатарин
ПсевдоТренер
Військова служба
Роки служби1990–2008
2014
Приналежність Україна
Формування батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Тимур»
Війни / битвиВійна на сході України
• Бої за Савур-Могилу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Майстер спорту України міжнародного класу
Майстер спорту України міжнародного класу
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юлдашев.

Життєпис

ред.

Народився 11 березня 1969 року в Луганську.

Професійний військовий, провів на військовій службі 21 рік. До 1990 року служив в Південній групі радянських військ на території Угорщини, після виводу радянських військовослужбовців з Угорщини повернувся до Луганська. Продовжив військову службу у Збройних силах України; звільнився у резерв 2008 року. Займався паверліфтингом, перемагав у національних та міжнародних змаганнях, чемпіон світу[3] і триразовий чемпіон Європи з паверліфтингу (жим штанги лежачи)[4]. Працював тренером з паверліфтингу; виховав цілу низку луганських спортсменів-важкоатлетів. Серед вихованців — Щербань Олександр Володимирович.

Брав участь у громадському житті Луганська, був членом Луганського правозахисту. Кандидат у народні депутати на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2012 року від Радикальної партії Олега Ляшка, № 15 у партійному списку[5][6].

Російсько-українська війна

ред.

На початку кризових подій на сході України навесні 2014 року Юлдашев очолив Штаб народної самооборони Луганська[7]. 10 березня 2014 року разом з Олегом Ляшком брав участь у затриманні Арсена Клінчаєва в Луганську[1]. За дорученням начальника ГУМВС України у Луганській області генерал-лейтенанта міліції Володимира Гуславського для захисту держави у квітні зібрав добровольців до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення[8][9]. Батальйон, за словами Юлдашева, було названо «Тимур», що в перекладі з узбецької мови означає «залізний»[2].

Полон

ред.

28 квітня група добровольців з «Тимура» у складі 30 осіб, які ще не склали присяги, прибула до міста Щастя, Луганська область, де у Навчальному центрі ГУМВС України Луганської області планувалося провести їх підготовку. Після прибуття група була заблокована місцевими мітингувальниками; відбулася бійка[10][11][12]. За словами Юлдашева, «бійці мого спецпідрозділу були направлені на тренувальний табір в місті Щастя. Їх там зустріла група місцевих підготовлених провокаторів. Заблокували спочатку біля навчального центру, а потім на автостанції, коли хлопці намагались виїхати з міста»[13].

Комбат Юлдашев запропонував взяти себе в заручники і взамін відпустити добровольців з «Тимура». МВС України кваліфікувало захоплення Юлдашева як викрадання і відкрило кримінальне провадження, оскільки на інтернет-відео його допиту було видно, що Юлдашев був зі зв'язаними руками та слідами побиття[14].

Олег Ляшко такими словами прокоментував події у Щасті:

«Я неодноразово вимагав від Турчинова діяти, увесь останній місяць давав свої ідеї і поради, як здолати терористів, однак мене, на жаль, не чують. Учора терористи захопили мого помічника Тємура Юлдашева, він досі перебуває в полоні»[15].

Громадськість України виступила за негайне звільнення Тємура Юлдашева[16][17]. 1 травня 2014 року керівництво українського відділення Всесвітнього Альянсу Пауерліфтингу (англ. World Powerlifting Alliance) направило листа Валерію Болотову з проханням звільнити Юлдашева з полону[18]. 30 травня Болотов на пресконференції заявив, що Юлдашев нібито збирається перейти на сторону так званої ЛНР[19].

Юлдашев перебував у полоні російських бойовиків 35 діб, його тримали у будівлі СБУ в Луганську[20][21][22].

Звільнення

ред.

2 червня Юлдашев звільнився з полону і 14 червня виїхав до Києва, де 20 червня провів пресконференцію в «Maidan Press Center»[1]. Він вирішив продовжити боротьбу за незалежність і соборність України. У Луцьку Юлдашев зібрав навколо себе добровольців із західних областей України[23]. Наприкінці серпня Юлдашев знаходився серед захисників Савур-Могили в зведеній групі українських спецпризначенців під командуванням Героя України полковника Гордійчука[24].

24 серпня 2014 року Тємур Юлдашев разом з солдатом Володимиром Бражником загинув від кулі снайпера[25][26][27]. 1 жовтня 2014 року тіло Тємура було ексгумовано місією «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») у безіменній могилі на околиці села Петрівське. Згодом був впізнаний за експертизою ДНК[28].

26 травня 2015 року Тємура Юлдашева поховали на Лук'янівському військовому кладовищі Києва, похорон очолив преосвященніший Афанасій[29]. Могила знаходиться по правій стороні головної алеї, поряд із входом.

Сімейний стан

ред.

Був одружений, виховував п'ятьох дітей. Молодший син — Арістарх Юлдашев — випускник Київського військового ліцею імені Івана Богуна[30][31].

Нагороди та вшанування

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Пресконференція Темура Юлдашева в «Maidan Press Center», 20 червня 2014. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2014.
  2. ↑ а б На Луганщині створили батальйон МВС для боротьби із сепаратизмом [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.], УНІАН, 22 квітня 2014
  3. ↑ Остання розмова із Темуром Юлдашевим: бої на Савур-Могилі
  4. ↑ Темур Юлдашев на Чемпионате мира по пауэрлифтингу — AWPC 2012
  5. ↑ Юлдашев Темур Дамирович, Кандидат от Радикальной партии Олега Ляшко, Номер в партийном списке: 15. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 жовтня 2014.
  6. ↑ Луганская территориальная организация Радикальной Партии Олега Ляшко. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 21 жовтня 2014.
  7. ↑ Батальйон спеціального призначення «Тимур» сформували в Луганську[недоступне посилання]
  8. ↑ У Луганську створено батальйон МВС у боротьбі з сепаратизмом «Тимур» [Архівовано 23 липня 2014 у Wayback Machine.], IA «ZIK», 21 квітня, 2014
  9. ↑ Батальон специального назначения сформирован в Луганске. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  10. ↑ У Луганську сепаратисти захопили командира спецпідрозділу «Тимур» [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.], Новини «ТСН», 28 квітня 2014
  11. ↑ Відео про блокування батальйону «Тимур» у м. Щастя 28 квітня 2014. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  12. ↑ Информация о событиях, произошедших сегодня с бойцами отряда «Тимур», МВС України, 28 квітня 2014
  13. ↑ Юлдашев у Луцьку розповів про допити-знущання терористів [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], 27 червня 2014
  14. ↑ МВД расследует захват руководителя спецподразделения «Тимур». Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.
  15. ↑ Олег Ляшко. Революції роблять романтики, а до влади приходять євнухи, 29 квітня 2014.
  16. ↑ Темур Юлдашев: герои не сдаются!. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 23 жовтня 2014.
  17. ↑ Темур Юлдашев! СВОБОДУ ПАТРИОТУ!. Архів оригіналу за 28 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
  18. ↑ Лист Вадима Коцаги, голови українського відділення Всесвітнього Альянсу Пауерліфтингу
  19. ↑ Пресконференція Болотова, 30 травня 2014
  20. ↑ Темур Юлдашев про полон, ролики з відрізанням голів та прозріння Сходу. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
  21. ↑ Темур Юлдашев про свій полон та сепаратистів. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
  22. ↑ Темур Юлдашев про перебування у полоні
  23. ↑ У Луцьку Юлдашев формує новий батальйон [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.], 27 червня 2014
  24. ↑ Юрій Бутусов. Игорь Гордийчук — история подвига украинского спецназа, который не оценен по заслугам [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.], 13 жовтня 2014
  25. ↑ На Донбасі загинув колишній полонений бойовиків «ЛНР» Темур Юлдашев [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], «Радіо Свобода», 27 серпня 2014
  26. ↑ У бою за Саур-Могилу загинув Юлдашев [Архівовано 29 серпня 2014 у Wayback Machine.] «24-й канал», 27 серпня 2014
  27. ↑ Загинув Темур Юлдашев [Архівовано 9 вересня 2014 у Wayback Machine.], Hromadske.Tv, 27 серпня 2014
  28. ↑ Юра Добряк (28 березня 2015). Знайшли тіло зниклого безвісти комбата Темура Юлдашева. Преса України. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
  29. ↑ У Києві на Лук'янівському військовому кладовищі попрощалися з командиром батальйону «Темур». Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 26 травня 2015.
  30. ↑ 7 річниця з дня загибелі Юлдашева Темура. Архів оригіналу за 19 серпня 2023. Процитовано 13 жовтня 2023. [Архівовано 2023-08-19 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Небесна Гвардія
  32. ↑ 21 великий українець удостоївся звання «Народний Герой України»: серед них відомі воїни, медики та волонтери. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 30 березня 2016.
  33. ↑ Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  34. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
  35. ↑ Вічна пам'ять Народному Герою України

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Відео

ред.

Інтерв'ю

ред.


  Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юлдашев_Тємур_Дамірович&oldid=44111566