Відкрити головне меню
Вікіпедія

Юлдашев Темур Дамірович

Тему́р Дамі́рович Юлда́шев (11 березня 1969, Луганськ, Українська РСР — 24 серпня 2014, Петрівське, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — український військовик, громадський діяч, спортсмен, майстер спорту міжнародного класу з пауерліфтингу. Командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Тимур».[2]

Темур Дамірович Юлдашев
Star. Praporshchyk h.png Старший прапорщик[1]
Юлдашев Темур Дамірович2.jpg
Загальна інформація
Народження 11 березня 1969(1969-03-11)
Луганськ, Луганська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 24 серпня 2014(2014-08-24) (45 років)
Петрівське, Донецька область, Україна
°Вогнепальне поранення
поховання: Лук'янівське військове кладовище
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність татарин
Псевдо Тренер
Військова служба
Роки служби 1990–2008
2014
Приналежність  Україна
Формування Геральдичний знак - емблема МВС України.svg батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Тимур»
Війни / битви Війна на сході України
• Бої за Савур-Могилу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Майстер спорту України міжнародного класу
Орден «Народний Герой України»

ЖиттєписРедагувати

Народився 11 березня 1969 року в Луганську. Професійний військовий, провів на військовій службі 21 рік. До 1990 року служив в Південній групі радянських військ на території Угорщини, після виводу радянських військовослужбовців з Угорщини повернувся до Луганська. Продовжив військову службу у Збройних силах України; звільнився у резерв 2008 року. Займався паверліфтингом, перемагав у національних та міжнародних змаганнях, чемпіон світу і триразовий чемпіон Європи з паверліфтингу (жим штанги лежачи)[3]. Працював тренером з паверліфтингу; виховав цілу низку луганських спортсменів-важкоатлетів. Серед вихованців — Щербань Олександр Володимирович.

Брав участь у громадському житті Луганська, був членом Луганського правозахисту. Кандидат у народні депутати на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2012 року від Радикальної партії Олега Ляшка, № 15 у партійному списку[4][5].

Російсько-українська війнаРедагувати

На початку кризових подій на Сході України навесні 2014 року Юлдашев очолив Штаб народної самооборони Луганська[6]. 10 березня 2014 року разом з Олегом Ляшком брав участь у затриманні Арсена Клінчаєва в Луганську[1]. За дорученням начальника ГУМВС України у Луганській області генерал-лейтенанта міліції Володимира Гуславського для захисту держави у квітні зібрав добровольців до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення[7][8]. Батальйон, за словами Юлдашева, було названо «Тимур», що в перекладі з узбецької мови означає «залізний»[2].

ПолонРедагувати

28 квітня група добровольців з «Тимура» у складі 30 осіб, які ще не склали присяги, прибула до міста Щастя, Луганська область, де у Навчальному центрі ГУМВС України Луганської області планувалося провести їх підготовку. Після прибуття група була заблокована місцевими мітингувальниками; відбулася бійка[9][10][11]. За словами Юлдашева, «бійці мого спецпідрозділу були направлені на тренувальний табір в місті Щастя. Їх там зустріла група місцевих підготовлених провокаторів. Заблокували спочатку біля навчального центру, а потім на автостанції, коли хлопці намагались виїхати з міста»[12]. Комбат Юлдашев запропонував взяти себе в заручники і взамін відпустити добровольців з «Тимура». МВС України кваліфікувало захоплення Юлдашева як викрадання і відкрило кримінальне провадження, оскільки на інтернет-відео його допиту було видно, що Юлдашев був зі зв'язаними руками та слідами побиття[13].

  • Олег Ляшко такими словами прокоментував події у Щасті: «Я неодноразово вимагав від Турчинова діяти, увесь останній місяць давав свої ідеї і поради, як здолати терористів, однак мене, на жаль, не чують. Учора терористи захопили мого помічника Темура Юлдашева, він досі перебуває в полоні»[14].
  • Громадськість України виступила за негайне звільнення Темура Юлдашева[15][16]. 1 травня 2014 року керівництво українського відділення Всесвітнього Альянсу Пауерліфтингу (англ. World Powerlifting Alliance) направило листа Валерію Болотову з проханням звільнити Юлдашева з полону[17]. 30 травня Болотов на прес-конференції заявив, що Юлдашев нібито збирається перейти на сторону ЛНР[18].

Юлдашев перебував у полоні російських бойовиків 35 діб, його тримали у будівлі СБУ в Луганську[19][20][21].

ЗвільненняРедагувати

2 червня Юлдашев звільнився з полону і 14 червня виїхав до Києва, де 20 червня провів прес-конференцію в «Maidan Press Center»[1]. Він вирішив продовжити боротьбу за незалежність і соборність України. У Луцьку Юлдашев зібрав навколо себе добровольців із західних областей України[22]. Наприкінці серпня Юлдашев знаходився серед захисників Савур-Могили в зведеній групі українських спецпризначенців під командуванням Героя України полковника Гордійчука[23].

24 серпня 2014 року Темур Юлдашев загинув від кулі снайпера[24][25][26]. У березні 2015 року було ідентифіковано тіло Темура, знайдене на Савур-Могилі.[27]

26 травня 2015 року Темура Юлдашева поховали на Лук'янівському військовому кладовищі Києва, похорон очолив преосвященніший Афанасій[28]. Могила знаходиться по головній алеї праворуч поряд із входом.

Сімейний станРедагувати

Був одружений, виховував п'ятеро дітей.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б в Прес-конференція Темура Юлдашева в «Maidan Press Center», 20 червня 2014
  2. ↑ а б На Луганщині створили батальйон МВС для боротьби із сепаратизмом, УНІАН, 22 квітня 2014
  3. ↑ Темур Юлдашев на Чемпионате мира по пауэрлифтингу — AWPC 2012
  4. ↑ Юлдашев Темур Дамирович, Кандидат от Радикальной партии Олега Ляшко, Номер в партийном списке: 15
  5. ↑ Луганская территориальная организация Радикальной Партии Олега Ляшко
  6. ↑ Батальйон спеціального призначення «Тимур» сформували в Луганську
  7. ↑ У Луганську створено батальйон МВС у боротьбі з сепаратизмом «Тимур», IA «ZIK», 21 квітня, 2014
  8. ↑ Батальон специального назначения сформирован в Луганске. Архів оригіналу за 17 червень 2014. Процитовано 23 жовтень 2014. 
  9. ↑ У Луганську сепаратисти захопили командира спецпідрозділу «Тимур», Новини «ТСН», 28 квітня 2014
  10. ↑ Відео про блокування батальйону «Тимур» у м. Щастя 28 квітня 2014
  11. ↑ Информация о событиях, произошедших сегодня с бойцами отряда «Тимур», МВС України, 28 квітня 2014
  12. ↑ Юлдашев у Луцьку розповів про допити-знущання терористів, 27 червня 2014
  13. ↑ МВД расследует захват руководителя спецподразделения «Тимур»
  14. ↑ Олег Ляшко. Революції роблять романтики, а до влади приходять євнухи, 29 квітня 2014.
  15. ↑ Темур Юлдашев: герои не сдаются!
  16. ↑ Темур Юлдашев! СВОБОДУ ПАТРИОТУ!
  17. ↑ Лист Вадима Коцаги, голови українського відділення Всесвітнього Альянсу Пауерліфтингу
  18. ↑ Прес-конференція Болотова, 30 травня 2014
  19. ↑ Темур Юлдашев про полон, ролики з відрізанням голів та прозріння Сходу
  20. ↑ Темур Юлдашев про свій полон та сепаратистів
  21. ↑ Темур Юлдашев про перебування у полоні
  22. ↑ У Луцьку Юлдашев формує новий батальйон, 27 червня 2014
  23. ↑ Юрій Бутусов. Игорь Гордийчук — история подвига украинского спецназа, который не оценен по заслугам, 13 жовтня 2014
  24. ↑ На Донбасі загинув колишній полонений бойовиків «ЛНР» Темур Юлдашев, «Радіо Свобода», 27 серпня 2014
  25. ↑ У бою за Саур-Могилу загинув Юлдашев «24-й канал», 27 серпня 2014
  26. ↑ Загинув Темур Юлдашев Архівовано 9 вересень 2014 у Wayback Machine., Hromadske.Tv, 27 серпня 2014
  27. ↑ Юра Добряк (28 березня 2015). Знайшли тіло зниклого безвісти комбата Темура Юлдашева. Преса України. 
  28. ↑ У Києві на Лук'янівському військовому кладовищі попрощалися з командиром батальйону «Темур»
  29. ↑ 21 великий українець удостоївся звання «Народний Герой України»: серед них відомі воїни, медики та волонтери
  30. ↑ Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юлдашев_Темур_Дамірович&oldid=26453795