Лук'янівське військове кладовище

Лук'янівське військове кладовище — некрополь військовослужбовців у Києві, на Лук'янівці, розташований між сучасними вулицями Юрія Іллєнка та Дорогожицькою.

Лук'янівське військове кладовище
Головний вхід
Головний вхід
Головний вхід
Інформація про цвинтар
50° пн. ш. 30° сх. д.H G O
КраїнаУкраїна Україна
РозташуванняКиїв
Відкрито1943 (вперше згадано:1871)
ТипВійськовий
Площа4,9 га[1]
Адреса:
Дорогожицька вулиця, 8
Вебсайтз Вікіданих
Мапа

Лук'янівське військове кладовище. Карта розташування: Київ
Лук'янівське військове кладовище
Лук'янівське військове кладовище
Лук'янівське військове кладовище (Київ)

Історія

ред.

Кладовище виникло приблизно на місці поховань нижніх чинів доби Першої світової війни на філії Лук'янівського кладовища. Нинішній некрополь заснований у 1943 році, спершу для упорядкування поховань з військових шпиталів, облік поховань ведеться з 1944 року. Сюди також було перенесено прах учасників оборони та здобуття Києва, похованих на різних місцях.

У 1950-х роках кладовище обнесено капітальною огорожею, а з боку провулку між вулицею Дорогожицькою та Ілльєнка споруджено парадний вхід з урочистою архітектурно обробленою аркою. Закрите для масових поховань з 1 квітня 1988 року, дозволено підпоховання у родинну могилу[2].

Поховання

ред.

Тут існують численні братські могили (серед них — могила воїнів 1-ї Чехословацької окремої бригади, які загинули при відвоюванні Києва), поховання генералів і офіцерів Радянської армії, близько ста Героїв Радянського союзу. Над багатьма могилами встановлені скульптурні надгробки.

До 2006 року знаходилася могила Героя Радянського Союзу Василя Зайцева (нині кенотаф) — снайпера часів німецько-радянської війни. Перезахоронений за заповітом на Мамаєвому кургані в Волгограді.

Тут також похований письменник Віктор Домонтович (Петров).

Галерея надгробних пам'ятників
       

Герої Радянського Союзу

ред.

Інші

ред.

Примітки

ред.
  1. Площа вказана на табличці перед центральним входом.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів 22 лютого 1988 року № 192.
  3. Жирним текстом виділені двічі Герої Радянського Союзу.

Джерела

ред.