Відкрити головне меню

Миха́йло Іва́нович Алексеєнко (5 жовтня 1920, Келеберда — 31 жовтня 1981) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант авіації.

Михайло Іванович Алексеєнко
Народження 5 жовтня 1920(1920-10-05)
Келеберда
Смерть 31 жовтня 1981(1981-10-31) (61 рік)
Поховання Лук'янівський військовий цвинтар
Вид збройних сил повітряні сили
Освіта Київський індустріальний інститут
Військово-політична академія імені В. І. Леніна
Військова академія Генерального штабу
Роки служби 1940—?
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди

СРСР:

Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден Жовтневої Революції
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Іноземні:

Золота медаль «Артур Беккер»
Медаль «За Одру, Нису і Балтику»

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 5 жовтня 1920 року в селі Келеберді (нині Канівського району Черкаської області) в багатодітній селянській родині. Українець[1].

З 1930 року знаходився на утриманні старших братів, які працювали на будівництві військового заводу № 9 в Шостці, а потім на будівництві електростанції в Києві. Закінчив середню школу № 95 в Києві і поступив до Київського індустріального інституту. В липні 1940 року, на 4-му курсі навчання, за мобілізацією ЦК ЛКСМУ, направлений для організації комсомолу в Чернівці, де був обраний секретарем міського комітету по пропаганді.

У грудні 1940 року призваний у Червону армію Чернівецьким райвійськкоматом[1]. Служив у 32-му стрілецькому полку 18-ї стрілецької дивізії Орловського військового округу у місті Воронежі. У лютому 1941 року став курсантом військово-політичних курсів молодших політичних керівників ОрлВО в місті Курську.

Німецько-радянська війнаРедагувати

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року[1]. У серпні 1941 року, у званні червоноармійця, був направлений на Кримський фронт у 865-й стрілецький полк 271-ї стрілецької дивізії 51-ї армії секретарем бюро ВЛКСМ. В серпні 1942 року призначений відповідальними секретарем бюро ВЛКСМ 105-го стрілецького полку 77-ї стрілецької дивізії 47-ї армії по роботі серед комсомольців. У січні 1943 року призначений на посаду старшого інструктора комсомольського відділу політуправління Північно-Кавказького фронту. Брав участь у висадці десанту на західному березі Цемеської бухти в районі Мисхако, де отримав контузію та легке поранення в голову. В січні 1944 року призначений помічником політвідділу 4-ї повітряної армії по роботі серед комсомольців. На цій посаді працював до червня 1946 року, після чого призначений в Москву на посаду заступника начальника комсомольського відділу ВПС.

Повоєнні рокиРедагувати

З вересня 1948 року працював у Хабаровську, у політичному відділі ВПС Далекого Сходу. З 1949-го по 1953 рік слухач Військово-політичної академії імені В. І. Леніна, після закінчення якої призначений начальником політичного відділу 20-ї винищувальної авіаційної дивізії у Карелії. З 1959 року в Мінську — перший заступник начальника політичного відділу 26-ї повітряної армії. У 1960-1962 роках слухач Військової академії Генерального штабу ЗС СРСР. З 1965 року — генерал-майор авіації. З 1968 року на посаді начальника політичного відділу очолював службу в 57-й, а потім в 14-й військово-повітряних арміях. З 1975 року генерал-лейтенант.

 
Могила Михайла Алексеєнка.

Після звільнення в запас, проживав у Києві. Помер 31 жовтня 1981 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому цвинтарі.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати