Павлов Григорій Родіонович
Григо́рій Родіо́нович Па́влов (рос. Григорий Родионович Павлов; 10 лютого 1920, Керасиново — 5 листопада 1994) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 42-го гвардійського винищувального авіаційного полку 9-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту. Генерал-лейтенант авіації, заслужений військовий льотчик СРСР.
| Григорій Родіонович Павлов | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Григорий Родионович Павлов | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Народження | 10 лютого 1920 Керасиново, Татарстан | ||||||||||||
| Смерть | 5 листопада 1994 (74 роки) Київ, Україна | ||||||||||||
| Поховання | Лук'янівське військове кладовище | ||||||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||||||
| Приналежність | .svg){kind=small} Радянська армія | ||||||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | ||||||||||||
| Рід військ |  винищувальна авіація | ||||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна і Оренбурзьке вище військове авіаційне училище пілотівd | ||||||||||||
| Роки служби | 1938—1980 | ||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант авіації | ||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Життєпис
ред.Народився 10 лютого 1920 року в селі Керасиново Високогорського району Татарстану в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1942 року. Закінчив сім класів середньої школи та школу фабрично-заводського учнівства, працював у місті Казань.
У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. У 1940 році закінчив Чкаловське військово-авіаційне училище. У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на Північно-Кавказькому, Південно-Західному фронтах.
До червня 1943 гвардії старший лейтенант Г. Р. Павлов здійснив 378 бойових вильотів, в 61 повітряному бою збив особисто 11 і в складі групи 5 літаків противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшому лейтенанту Григорію Родіоновичу Павлову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1152).
Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах. У 1949 році закінчив Військово-повітряну академію, у 1960 році — Військову академію Генерального штабу. Командував авіацією Північно-Кавказького військового округу.
З 1980 року генерал-лейтенант авіації Г. Р. Павлов — у відставці. Автор книг «Вам зліт!» і «Однополчани». Жив у місті Ростові-на-Дону, потім у Києві. Помер 5 листопада 1994 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди, звання
ред.Заслужений військовий льотчик СРСР. Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині у ЗС СРСР» 3-го ступеня, медалями.
Джерела
ред.- (рос.)Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- (рос.)Павлов Г. Р. Однополчане. — М.: ДОСААФ, 1985
Посилання
ред.- Біографія Г. Р. Павлова на сайті «Герои страны» [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія на сайті «Красные соколы» [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Частина спогадів Г. Р. Павлова на сайті «Красные соколы» [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)