Кобилецький Іван Іванович

Іван Іванович Кобилецький (нар. 10 серпня 1916(19160810) — 24 липня 1986) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), у роки німецько-радянської війни заступник командира 53-го гвардійського винищувального авіаційного Сталінградського ордена Леніна полку 1-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 16-ї повітряної армії 1-го Білоруського фронту, гвардії майор.

Іван Іванович Кобилецький
Народження 10 серпня 1916(1916-08-10)
Бірзула, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть 24 липня 1986(1986-07-24) (69 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Освіта Оренбурзьке вище військове авіаційне училище пілотівd
Роки служби 19361948
Звання  Підполковник авіації
Війни / битви Японсько-китайська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
CMNS: Кобилецький Іван Іванович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 10 серпня 1916 року в місті Бірзула (нині Подільск Одеської області України) в сім'ї робітника. Українець. Член КПРС з 1941 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи в Котовську. З 1930 року жив в Оренбурзі, де закінчив школу фабрично-заводського учнівства. Працював слюсарем, кочегаром і помічником машиніста паровоза на станції Оренбург.

У 1936 році призваний до лав Червоної Армії. У 1938 році закінчив Оренбурзьку військову авіаційну школу пілотів. Брав участь у національно-визвольній війні китайського народу проти японських загарбників. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Донському, Центральному, 1-му Білоруському фронтах. Брав участь в обороні Києва, в Сталінградській і Курській битвах, відвоюванні України, Білорусі, визволені Польщі, розгромі ворога на території Німеччини. Був важко поранений.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за 465 бойових вильотів, участь в 94 повітряних боях, 15 особисто збитих літаків супротивника і 9 в групових боях і проявлені при цьому доблесть і мужність гвардії майору Івану Івановичу Кобилецькому присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2872).

 
Могила Івана Кобилецького

З вересня 1948 року підполковник І. І. Кобилецький — у відставці через хворобу. Працював слюсарем-лекальщиком, старшим контрольним майстром, інженером. Жив у Києві. Помер 24 липня 1986 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Відомі перемоги в повітрі[1] ред.

Дата Літак супротивник Місце бою
17.08.1942 Bf-109 Калач
17.08.1942 Bf-109 Калач
07.06.1943 FW-190 на схід від Покровське
07.06.1943 Bf-109 Воронець
18.07.1944 FW-190 на південь від Любомль
19.07.1944 FW-190 на піденний захід від Штунь
22.07.1944 FW-190 Вижсковіськ

Нагороди ред.

Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Примітки ред.

  1. Згідно М. Ю. Быков Победы сталинских соколов. —М.: Яуза—ЭКСМО, 2008. (рос.)

Література ред.

  • Кобилецький Іван Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Бессмертные подвиги. — М.: Воениздат, 1980. (рос.)
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — М.: Воениздат, 1987. (рос.)
  • Копылов И. С., Лазукин А. Н., Райкин Г. Л. Оренбургское лётное. — М.: Воениздат, 1976. (рос.)
  • На грани возможного. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: «Лимб», 1993. (рос.)
  • Оренбуржцы в боях за Родину. — Челябинск: Южно-Уральское издательство, 1978. (рос.)
  • Руденко С. И. Крылья победы. — М.: Международные отношения, 1985. (рос.)