Дубов Всеволод Борисович

Всеволод Борисович Дубов
рос. Всеволод Борисович Дубов
Народження	22 травня 1902; Санкт-Петербург
Смерть	26 листопада 1975 (73 роки); Київ
Поховання	Лук'янівський військовий цвинтар
Країна	СРСР
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	кавалерія
Роки служби	1919—1960
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	Громадянська війна в Росії; Німецько-радянська війна

Все́волод Бори́сович Ду́бов (рос. Всеволод Борисович Дубов; 22 травня 1922, Санкт-Петербург — 26 листопада 1975, Київ) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дубов.

Біографія ред.

Народився 22 травня 1902 року в Санкт-Петербурзі. До військової служби працював бібліотекарем, конторником, креслярем. У жовтні 1919 року пішов на службу в Робітничо-селянську Червону армію. Брав участь в боях Громадянської війни, в тому числі в боях з військами генерала Миколи Юденича і придушенні Кронштадтського повстання.

Після закінчення Громадянської війни продовжив службу в Червоній армії. У 1921 році закінчив Петроградські кавалерійські курси командного складу, в 1923 році — повторні курси командного складу Окремої Кавказької армії. Служив в кавалерійських частинах на Кавказі, брав участь в придушенні антирадянських виступів. З 1932 року служив на Далекому Сході. У березні 1938 року був заарештований органами НКВС СРСР за сфабрикованим звинуваченням, але в липні 1939 року його було звільнено і він продовжив службу в кавалерійських частинах.

З липня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни, командував 390-м стрілецьким полком. У серпні 1941 року в боях на Західному фронті отримав важке поранення і довгий час лікувався в госпіталях. З серпня 1942 року командував 23-й кавалерійською дивізією 15-го кавалерійського корпусу, а з червня 1943 року служив заступником начальника штабу і начальником оперативного управління штабу Закавказького фронту.

Після закінчення війни продовжив службу в Радянській армії. 3 серпня 1953 року йому було присвоєно військове звання генерал-лейтенанта. З березня 1957 року служив заступником командувача військами Сибірського військового округу з бойової підготовки та одночасно начальника окружного Управління бойової підготовки.

Могила Всеволода Дубова

Був начальник штабу Північного військового округу. Обирався депутатом Верховної Ради Карело-Фінської РСР і Верховної Ради Карельської АРСР.

У серпні 1960 року звільнений в запас. Проживав у Києві. Помер 26 листопада 1975 року, похований на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди ред.

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани» та низкою медалей.

Література ред.

Коллектив авторів. «Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь.» — Москва: Кучково поле, 2011. — Том 1. — 736 с. — 200 экз. — ISBN 978-5-9950-0189-8(рос.);
Народные избранники Карелии: Депутаты высших представительных органов власти СССР, РСФСР, РФ от Карелии и высших представительных органов власти Карелии, 1923—2006: довідник / автор-укладач А. І. Бутвіло. — Петрозаводськ, 2006. — 320 с(рос.).