Відкрити головне меню

Вулиця Юрія Іллєнка (Київ)

вулиця в Шевченківському районі міста Києва

Вулиця Юрія Іллєнка — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Лук'янівка, Дорогожичі. Пролягає від вулиці Січових Стрільців і Лук'янівської площі до вулиці Олени Теліги.

Вулиця Юрія Іллєнка
Київ
Вулиця Мельникова Київ 2017 01.jpg
Вулиця Юрія Іллєнка поблизу від телецентру
Місцевість Лук'янівка, Дорогожичі
Район Шевченківський
Назва на честь Ю. Г. Іллєнка
Колишні назви
Житомирська, Дорогожицька, Велика Дорогожицька, імені Ювенарія Дмитровича Мельникова, Мельника, Ювеналія Мельникова
Загальні відомості
Протяжність 3,0 км
Координати початку 50°27′40″ пн. ш. 30°29′01″ сх. д. / 50.461167° пн. ш. 30.483861° сх. д. / 50.461167; 30.483861Координати: 50°27′40″ пн. ш. 30°29′01″ сх. д. / 50.461167° пн. ш. 30.483861° сх. д. / 50.461167; 30.483861
Координати кінця 50°28′24″ пн. ш. 30°26′53″ сх. д. / 50.473361° пн. ш. 30.448250° сх. д. / 50.473361; 30.448250
Поштові індекси 04050, 04119
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Лук'янівська»,
Kiev Metro Third Line logo.svg «Дорогожичі»
Автобуси А 31
Тролейбуси Тр 6, 16, 18, 19, 23, 28, 33
Маршрутні таксі Мт 166, 179, 181, 196, 217, 432, 439, 464, 499, 558, 586, 597, 598-Д
Рух двосторонній
Покриття бруківка, асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади 5-й корпус Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
Парки парк Котляревського
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11037
У проекті OpenStreetMap r1745224
Мапа
CMNS: Вулиця Юрія Іллєнка (Київ) на Вікісховищі

Прилучаються вулиці Митрофана Довнар-Запольського, Герцена, Деревлянська, Академіка Ромоданова, Дорогожицька, Сім'ї Хохлових і Оранжерейна.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла в першій половині XIX століття на давньому Житомирському шляху, разом із теперішньою вулицею Січових Стрільців складала частину Житомирської вулиці. Первісно вулиця впиралася у відгалуження Бабиного Яру. У 1950-ті роки подовжена до сучасної вулиці Олени Теліги.

Від 1869 року вулиця мала назву Дорогожицька[1] (також Велика Дорогожицька, у кінці XIX — на початку XX ст.), від літописної місцини Дорогожичі.

З 1923 року отримала назву вулиця імені Ювенарія Димитровича Мельникова[2], на честь Ювеналія Мельникова — одного з перших у Києві пропагандистів соціал-демократичних поглядів, який утримував на цій вулиці школу-майстерню, що була фактично марксистським гуртком. Фактично ж одночасно в 1920–60-х роках використовувалися назви вулиця Мельникова і вулиця Мельника. У 1928 році назва вулиці була уточнена — вулиця Ювеналія Мельникова[3].

З 1944 року знову мала назву Дорогожицька[4]. З 1957 року — вулиця Мельникова[5].

Сучасна назва на честь українського кінорежисера Юрія Іллєнка — з 2018 року[6].

У 1896-1917 роках вулицею пролягала «Лагерна трамвайна лінія», яка з'єднувала Лук'янівку і Сирець.

ЗабудоваРедагувати

 
Платан Кащенка, 2014 рік

Забудова вулиці почалася у другій половині XIX століття. Серед невеликих житлових будинків виділялися значні громадські споруди: Шоста гімназія, Тираспольські казарми, притулок для дітей військових тощо. Нинішня забудова склалася переважно за радянського часу.

  • 8 (колишня Велика Дорогожицька, 44) — двоповерховий особняк у стилі розвиненого модерну, так званий «Будинок з ірисами». Споруджений у 1911 році за проектом цивільного інженера Володимира Безсмертного на замовлення голови Київського окружного суду Миколи Степановича Грабаря. Із встановленням радянської влади в націоналізованому особняку було влаштовано дитячий будинок № 22, де з весни 1921 року вихователем і завідувачем був український письменник Степан Васильченко. У 19221925 роках в особняку функціонувала трудова школа № 61 імені Івана Франка, де Васильченко був учителем і після того, як школу 1925 році перевели в приміщення колишньої київської 6-ї гімназії по вул. Мельникова, 81. В особняку ж залишався дитячий будинок до 1934 року, коли тут містилося Українське відділення Всесоюзного товариства культурних зв'язків із закордоном, яке займало особняк до 1940 року. З середини 40-х роках в особняку були різні установи.
  • 14 (кол. Велика Дорогожицька, 50) — колишній приватний будинок, зведений у 1907 році[7] (за деякими джерелами — у 1905 році[8]) для київського купця Бернарда Себастьяновича Міллера, під керівництвом архітектора Олександра Кривошеєва. Відразу після закінчення будівництва особняк орендувала Земська фельдшерсько-акушерська школа. При школі діяла амбулаторія, де викладачі приймали пацієнтів, а учні їм допомагали. У роки Першой світової війни тут знаходився земський шпиталь, на базі якого було сформовано санітарний ешелон, про що нагадує меморіальна дошка на фасаді будинку.
  • 16 — особняк, що належав генералові Пишенкову, потім його спадкоємцям. У 1908 році будинок орендувала новостворена Шоста чоловіча гімназія, яка потім переїхала у власне приміщення за адресою вул. Мельникова, 81. У радянські часи особняк надбудували.
  • 20 — двоповерховий особняк був зведений на початку XX століття для власниці ділянки Євфросинії Семенкевич. Наприкінці XX століття будинок за проектом архітектора Ірини Клименко перебудували під районний Будинок дитячої технічної творчості. Наразі тут знаходиться Київський міський центр по роботі з жінками.
  • 22 — п'ятиповерховий будинок («сталінка») був зведений в середині XX століття. Зараз — житловий будинок з офісами в деяких квартирах. До прибудинкової території входить двір з парковкою для транспорту, великий спортивний майданчик та футбольне поле, збудоване 2004 року. Поруч з будинком знаходиться парк Котляревського з дитячим майданчиком та фонтанами.
  • 24 (кол. Велика Дорогожицька, 68) — будинок, зведений на міські кошти, для розміщення бійців 131-го піхотного Тираспольського полку, дислокованого в Києві, архітектори Іполіт Ніколаєв, Михайло Бобрусов. Прямо на вулицю виходило приміщення штабу полку, а в глибині подвір'я були казарми та плац.
  • 24 (у дворі) — у грудні 2010 року відкрито новозбудований Центр дитячої кардіології та кардіохірургії.
  • 26 — двоповерховий особняк, зведений на початку ХХ століття. У радянський час був резиденцією командувача Київського військового округу, нині тут міститься посольство Казахстану в Україні.
  • 28 — особняк, що належав провізору Вікентію Владиславовичу-Едуардовичу Керекешу, збудований на початку XX століття, зруйнований у 2013 році.
  • 30 — особняк, збудований у 1899 році. Належав Пилипові Степановичу Баккалінському (1835–1908), учаснику російсько-турецької війни на Балканах 1877–1878 років, який придбав ділянку в 486 кв. саженів під будівництво за 3426 карбованців.
  • 51особняк Згорської, знесений у 2011 році.
  • 81 (кол. Велика Дорогожицька, 75) — знаходяться одразу кілька давніх будинків. Один з них — будинок Шостої чоловічої гімназії, зведений у 19121913 роках Петром Жуковим за проектом Олександра Кобелєва. При гімназії була 7-ма земська лікарня. За тією ж адресою знаходився будинок Олексіївського притулку для дітей військових, побудований у 19011902 роках архітектором Сергієм Беком, за проектом Ієроніма Кітнера, одного з авторів комплексау Політехнічного інституту. З 1953 по 1999 рік будівлі належали КВІРТУ ППО.

Також на вулиці є кілька цікавих споруд радянських часів.

ОсобистостіРедагувати

Пам'ятники та меморіальні дошкиРедагувати

  • 2/10 — меморіальна дошка Василю Власову. Барельєф, виготовлений з бронзи; скульптор С. І. Гайдар.
  •  — пам'ятний знак велосипедистам, що загинули на дорогах. Встановлений 13 грудня 2008 року.
  • 14 — меморіальна дошка на честь формування санітарного поїзда № 1078. Граніт, архітектор І. П. Прокопенко. Відкрито у листопаді 1973 року.
  • 20 (орієнтовно) — у сквері встановлено пам'ятник Івану Котляревському.
  • 32 — меморіальна дошка на честь Ювеналія Дмитровича Мельникова, на честь якого свого часу була названа вулиця.
  • 45 — меморіальна дошка Миколі Кащенку. Мармур; архітектор І. І. Макушенко. Встановлена 29 березня 1954 року. Втрачена.
  • 81 — меморіальна дошка Степанові Васильченку. Не збереглася.
  • 83д (орієнтовно) — меморіальний знак місцю, де починалася дорога євреїв до Бабиного Яру. Влітку 2018 року Ініціативна група МІСТО МРІЇ відновлила стан меморіалу.

Пам'ятникиРедагувати

Меморіальні дошкиРедагувати

Установи та закладиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Протокол заседания Президиума Киевского губисполкома от 3 марта 1923 г. № 23, п. 366 «Об обеспечении семьи т. Ювенария Мельникова» // Державний архів Київської області, ф. Р-111, оп. 1, спр. 375, арк. 17, 20. (рос.) Архівовано з першоджерела 13 червня 2015.
  3. Протокол засідання Президії Київської Міської Ради ІХ скликання від 28 березня 1928 року Ч. 40, п. 628 «Про виправлення назви вул. „Мельника“ (кол. В. Дорогожицька)» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 463, арк. 237, 240зв. Архівовано з першоджерела 2 листопада 2015.
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 грудня 1957 року № 2193 «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів вулицям і державним установам м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 926, арк. 577–578. Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.
  6. Рішення Київської міської ради від 11 жовтня 2018 року № 1876/5940 «Про перейменування вулиці у Шевченківському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2018. — № 121 (5172). — 7 листопада. — С. 13.
  7. Кальницкий, 2008
  8. Сайт Першого київського медичного коледжу. Архів оригіналу за 14 червень 2015. Процитовано 7 січень 2011. 

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати