Іванов Василь Митрофанович

Василь Митрофанович Іванов (рос. Василий Митрофанович Иванов; 18 серпня 1920, Бистрий Істок — 13 серпня 1976, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир ланки 427-го винищувального авіаційного полку 294-ї винищувальної авіаційної дивізії 4-го винищувального авіаційного корпусу 5-ї повітряної армії Степового фронту, молодший лейтенант.

Василь Митрофанович Іванов
рос. Василий Митрофанович Иванов
Народження18 серпня 1920(1920-08-18)
Бистрий Істок
(нині Алтайський край)
Смерть13 серпня 1976(1976-08-13) (55 років)
Київ
ПохованняЛук'янівське військове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби19401956
ПартіяКПРС
Звання Капітан авіації
Командуванняланка 427-го винищувального авіаційного полку
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора

Біографія

ред.

Народився 18 серпня 1920 року в селі Бистрий Істок (нині Алтайського краю Росії) в родині робітника. Росіянин. Після смерті батьків виховувався у Барнаульському дитбудинку, потім у трудовій комуні № 2 в Томську. Закінчив вісім класів, аероклуб. Працював інструктором планерного спорту.

У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Тбіліську військово-авіаційну школу пілотів. У 1942 році — Армавірську військово-авіаційну школу пілотів. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1942 року. Член КПРС з 1943 року.

До вересня 1943 року молодший лейтенант В. М. Іванов зробив 101 бойовий виліт, в 38 повітряних боях збив 13 літаків противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1944 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками молодшому лейтенанту Іванову Василю Митрофановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1474)[1].

 
Могила Василя Іванова

З 1945 року після важкого поранення Капітан В. М. Іванов — у запасі. Працював директором фабрики. Жив у Києві. Помер 13 серпня 1976 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

ред.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, медалями.

Примітки

ред.
  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому составу военно-воздушных сил Красной Армии» от 4 февраля 1944 года [Архівовано 13 січня 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 17 февраля (№ 10 (270)). — С. 1

Література та посилання

ред.
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987