Кушнір Дмитро Анатолійович

український військовик

Дмитро́ Анато́лійович Кушні́р (18 травня 1970(19700518), м. Дніпро, Дніпропетровська область, Українська РСР — 17 березня 2017, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Лис».

Кушнір Дмитро Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження18 травня 1970(1970-05-18)
Дніпро, УРСР
Смерть17 березня 2017(2017-03-17) (46 років)
Кримське, Луганська область, Україна
ПохованняКраснопільський цвинтар
Псевдо«Лис»
Військова служба
Роки служби2015—2016, 2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

ред.

Народився 1970 року в місті Дніпро (на той час — Дніпропетровськ).

Під час російської збройної агресії проти України на початку 2015 року був призваний в ході четвертої хвилі часткової мобілізації. Виконував завдання біля селища Піски в районі Донецька. У січні 2017 року повернувся на військову службу до своєї бригади вже за контрактом.

Солдат, старший навідник гранатометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область. Працював з АГС-17 «Полум'я», також був механіком, чудово розбирався в машинах та техніці.

Загинув 17 березня 2017 року внаслідок підриву на саморобному вибуховому пристрої з «розтяжкою» поблизу села Кримське на Луганщині, під час перевірки території уздовж берега річки Сіверський Донець. Від вибуху дістав численні осколкові поранення голови, кінцівок та тулуба, що несумісні з життям[1][2].

Похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро[3].

Залишились дружина, донька.

Нагороди

ред.
  • Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

Примітки

ред.

Джерела

ред.