Відкрити головне меню

Галици́нівка — село в Україні, в Мар'їнському районі Донецької області.

село Галицинівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Мар'їнський
Рада/громада Галицинівська сільська рада
Код КОАТУУ 1423381101
Облікова картка Галицинівка 
Основні дані
Засноване 1888
Населення 1111
Поштовий індекс 85620
Телефонний код +380 6278
Географічні дані
Географічні координати 48°06′02″ пн. ш. 37°26′45″ сх. д. / 48.10056° пн. ш. 37.44583° сх. д. / 48.10056; 37.44583Координати: 48°06′02″ пн. ш. 37°26′45″ сх. д. / 48.10056° пн. ш. 37.44583° сх. д. / 48.10056; 37.44583
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Водойми р. Вовча
Відстань до
обласного центру
36,2 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Желанна
Відстань до
залізничної станції
15,6 км
Місцева влада
Адреса ради 85620, с. Галицинівка, вул. Середи, 1а; тел. 9-91-30
Сільський голова Кравченко Сергій Миколайович
Карта
Галицинівка. Карта розташування: Україна
Галицинівка
Галицинівка
Галицинівка. Карта розташування: Донецька область
Галицинівка
Галицинівка

Загальні відомостіРедагувати

Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить автошляхом місцевого значення. Територія села межує з землями с. Мемрик Покровського району Донецької області.

У селі мешкає 1111 осіб.

ІсторіяРедагувати

Мало назви Олександерґоф, Олександрівка.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 615 осіб (309 чоловічої статі та 306 — жіночої), налічувалось 58 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 4 ярмарки на рік[1].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Голицинівської волості мешкало 804 особи, налічувалось 123 дворових господарства, існували православна церква й школа[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1137 осіб (574 чоловічої статі та 563 — жіночої), з яких 1062 — православної віри[3].

У 1908 році в селі мешкало 1499 осіб (749 чоловічої статі та 750 — жіночої), налічувалось 193 дворових господарства[4].

Менонітська колонія заснована 1888 р. вихідцями з молочанських колоній. Менонітська община Мемрик.[5]

Див. також: Шахти Галицинівки

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 1111 осіб, із них 73,18 % зазначили рідною мову українську, 26,73 % — російську та 0,09 % — грецьку мову[6].

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1021) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-59)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 20-1)
  5. Німці Росії(рос.)
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область

ПосиланняРедагувати