Вікіпедія

Бригада «Азов»

полк Нацгвардії
(Перенаправлено з Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»)
Не плутати з 3-тя окрема штурмова бригада Сухопутних військ ЗС України.

Штурмова бригада «Азов» (раніше відомий як ОЗСП «Азов» або полк «Азов»[1]) — підрозділ Національної гвардії України, який під час російського вторгнення в Україну 2022 року став осередком оборони міста Маріуполь і надалі утримував комбінат Азовсталь[2]

Штурмова бригада «Азов»
AZOV logo.svg
Нарукавний знак підрозділу
Засновано 5 травня 2014
Країна  Україна
Належність Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Вид Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Тип бригада
Роль штурмова піхота
Чисельність планується до 4000
Гарнізон/Штаб Юр'ївка (Маріупольський район) Донецької області
Гасло Незламні, нескорені, неспинні!
Штандарт Banner of the Azov Regiment
Війни/битви

Війна на сході України

Російське вторгнення в Україну (2022)

Вебсайт azov.org.ua​(укр.)
Командування
Поточний
командувач		 Т.в.о. командира майор
Богдан Кротевич
Визначні
командувачі		 Денис Прокопенко
Андрій Білецький
Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Азов.
На параді у Маріуполі, 2021 р.

ІсторіяРедагувати

СтворенняРедагувати

Батальйон «Азов» був створений 5 травня 2014 року[3] у м. Бердянську, як і інші батальйони патрульної служби міліції особливого призначення (БПСМОП) МВС на підставі рішення Міністерства внутрішніх справ України про формування спеціальних підрозділів міліції з охорони громадського порядку із залученням до них цивільних осіб та людей, які мають досвід військової служби або пройшли прискорений, двотижневий курс підготовки при МВС.

При заснуванні його основу склали учасники двох громадських організацій: Автомайдан та «Патріот України». 20 травня 2014 р. було оголошено про набір бійців до батальйону[4].

За інформацією[5] ексзаступника командира батальйону Ігоря Мосійчука, на початок червня 2014 року, в складі спецбатальйону перебували 20 іноземців: з Росії, декількох скандинавських країн, та один громадянин Італії[6].

Друкованим органом ОЗСП «Азов» є часопис «Чорне Сонце». З грудня 2017 року, за підтримки полку «Азов», виходить мілітарний журнал Національна оборона[7].

 
Андрій Білецький з бійцями «Азова»

Подальші урочисті присягиРедагувати

23 червня 2014 року, на Софійській площі у Києві, на вірність Українському народові присягла третя рота спецбатальйону «Азов»[8].

17 серпня 2014 року, на площі поряд з Національним музеєм Історії України у Києві новобранці батальйону «Азов» з Донецької, Львівської, Київської та інших областей склали Військову присягу на вірність Українському народові та вирушили в район проведення АТО на підкріплення до своїх співвітчизників[9].

Початок бойового шляхуРедагувати

Після створення батальйон «Азов» проводив тренування в Запорізькій області поблизу м. Бердянська, а також патрулював територію навколо м. Маріуполя[10]. За словами колишнього заступника командира батальйону Ярослава Гончара, свою діяльність підрозділ розпочав ще у квітні, коли відбувалося його залучення до різного роду розвідувальних операцій. Однак безпосередню участь у бойових діях батальйон розпочав тільки на початку травня 2014 року, провівши декілька невеликих боїв з диверсійними групами у околицях м. Маріуполя[11].

7 травня терористи з автоматичної зброї обстріляли автобус батальйону поблизу селища Мангуш. Було поранено водія. Одного з нападників було вбито, ще двох взято в полон, серед них «міністр оборони» так званої «Донецької народної республіки» Ігор Хакімзянов[12].

Бойові дії у МаріуполіРедагувати

Докладніше: Протистояння у Маріуполі

9 травня бійці батальйону «Азов» прибули на виклик начальника міліції м. Маріуполя з метою визволення від терористів захопленої будівлі міського відділу міліції у Маріуполі[10].

На думку командира батальйону «Донбас» Семена Семенченка, батальйон «Азов» на 22 травня 2014 року був найбільш боєздатним підрозділом МВС України[13].

23 травня батальйон «Азов» запропонував бойовикам «Донецької народної республіки», дислокованим у районі міст Шахтарськ, Торез та Сніжне, прибрати незаконні блок-пости, скласти зброю та повернутися до своїх сімей. В іншому випадку батальйон буде вимушений провести зачистку усіх незаконно встановлених блок-постів в районі цих міст[14]. Того ж дня батальйон «Азов» очистив виконавчий комітет Торезької міської ради Донецької області від бойовиків. В результаті перестрілки загинуло двоє представників «ДНР», з боку батальйону «Азов» загиблих і постраждалих не було[15].

26 травня 2014 року, батальйон «Азов» разом з бійцями батальйону «Україна» взяли штурмом перевалочну базу терористів та російських бойовиків, облаштовану на дачі Олександра Януковича у селищі Урзуф. Під час штурму частину терористів було ліквідовано, частину затримано, під час огляду приміщень виявлено великий арсенал стрілецької зброї та готівку[16].

26 травня бійці батальйону «Азов» разом з батальйоном «Україна» під час проведення розвідувальної операції ліквідували близько 5 терористів, у тому числі снайпера, та затримали 3 терористів. Також унаслідок операції було знищено частину боєприпасів терористів[17].

12 червня бійцями батальйону у Маріуполі був затриманий один з ватажків терористів так званої «Донецької народної республіки» Олександр Фоменко[18].

 
план-схема операції по визволенню Маріуполя 13 червня 2014 р.

13 червня бійцями батальйону «Азов» за підтримки частин Національної гвардії, батальйону «Дніпро-1» та Збройних сил України звільнили Маріуполь від бойовиків так званої «Донецької народної республіки». Під час операції з українського боку було поранено 4 бійців (1 отримав важке поранення), терористи втратили 3 убитими, 17 пораненими і 38 бойовиків було затримано[19].

30 червня 2014 року, бійці батальйону «Азов» затримали сотника проросійського Бердянського козацтва Ігоря Гуськова, який є близьким соратником одного з ватажків терористів на Донбасі Ігоря Гіркіна-«Стрєлка»[20].

Від початку липня бійцями підрозділу проводяться операції з перекриття каналів постачання зброї терористів на території Донеччини. Зокрема, за повідомленням командира батальйону Андрія Білецького, станом на 6 липня узбережжя Азовського моря у Донецькій області повністю контролюється силами батальйону, здійснено встановлення блокпостів та затримано деяких терористів[21].

12 липня 2014 року бійцями батальйону було затримано одного з лідерів терористів з міста Дружківка — Василя Черненка. Йому інкримінується організація терористичних груп та напади на українських військових[22].

15 липня 2014 року бійцями батальйону було затримано одного з лідерів терористів «ДНР» Олексія Пабушкова — «Грека», який є поплічником ватажка бойового крила терористів «ДНР» Маріуполя Андрія Борисова на прізвисько «Чечен»[23].

25 липня 2014 року бійцями батальйону було затримано терориста з «ДНР» на прізвисько «Прапор», який займав посаду зброяра у місцевому терористичному осередку. Затриманого передано СБУ для проведення слідчих дій[24].

Бої за ІловайськРедагувати

10 серпня 2014 року, Збройними силами України за участю бійців батальйонів «Донбас», «Азов», «Шахтарськ», «Правого сектора» розпочато операцію зі звільнення Іловайська та ліквідації укріпленого району терористів[25].

18 серпня 2 взвод батальйону «Азов» разом з частинами батальйону «Донбас» та окремою ротою батальйону «Дніпро» вели важкі бої на підступах до Іловайська. Увечері частини батальйонів «Азов» та «Дніпро» закріпилися на підступах до міста[26].

Оборона МаріуполяРедагувати

Наприкінці серпня 2014 року група розвідників «Азова», у якій знаходився побратим «Ядро», потрапила в засідку терористів. Кілька вояків були вбиті на місці, інші згодом опинилися в тюрмах РФ. Через деякий час близьким Миколи подзвонили терористи та повідомили, що Миколи Самофалова-«Ядра» більше немає. Вважається зниклим безвісти, орієнтовна дата смерті — 31 серпня.

5 вересня, разом з підрозділами Збройних сил України здійснюють оборону від Маріуполя в сторону Новоазовська[27].

12 жовтня бійці полку, у взаємодії з військовослужбовцями ЗС України, знешкодили ворожий танк, котрий обстрілював позиції українських військових. Вороже командування, яке згодом прибуло на джипі на місце події, також було ліквідоване[28].

У листопаді 2014 року, керівництво полку спільно з СБУ та Держприкордонслужбою України, затримали громадянина Росії, який за завданням російських спецслужб мав увійти до складу підрозділу, і надавати інформацію щодо діяльності «Азова» та операцій, у яких він братиме участь, а також підготувати замах на його керівництво, для чого мав комплектуючі для встановлення вибухівки дистанційного керування[29].

Реорганізація та інтеграція до Національної гвардіїРедагувати

17 вересня 2014 року наказом Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова батальйон «Азов» було реорганізовано та розширено до складу полку з аналогічною назвою. Командиром новостворюваного полку залишився Андрій Білецький[30].

4 жовтня було оприлюднено інформацію, що вояки «Азова» у співпраці з СБУ затримали дезертира — прапорщика Нацгвардії, котрий протягом трьох місяців «зливав» дані про пересування українських військ представникам так званої «ДНР»[31].

9 жовтня було прийнято рішення про переведення полку особливого призначення «Азов» МВС України до складу Національної гвардії України, що дало можливість забезпечити підрозділу спеціальне комплектування та навчання бійців, розпочати формування штатів і резерву, а також передати полку бойову техніку.[32] Командир «Азову» Андрій Білецький зазначив, що підрозділ знаходиться у стадії формування, у його складі з'явився артилерійський дивізіон, який вже розпочав навчальні стрільби, є у складі полку і танковий підрозділ[33].

11 листопада міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим було підписано наказ про переведення полку «Азов» до складу Національної гвардії України з подальшою доукомплектацією його до бойового стандарту бригад Національної гвардії[34][35][36].

28 листопада розвідгрупа полку «Азов» знищила розвідувальну групу терористів, яка діяла в околицях Маріуполя, 2 терористів убито, 1 поранено, через артилерійський вогонь українські сили відступили без втрат[37].

Наступ на ШирокинеРедагувати

 
план-схема Широкинської наступальної операції, проведеної полком «Азов»

10 лютого 2015 року полком було визволено п'ять населених пунктів на схід від Маріуполя: Павлопіль, Комінтернове (нині Пікузи), Бердянське, Широкине та Лебединське[38].

18 квітня 2015 року Джанелідзе Георгі загинув у бою з окупантами поблизу села Широкине — ДРГ терористів противника наштовхнулася на позиції полку «Азов», зав'язався бій. Георгі зазнав смертельних поранень, його тіло лишилося на території, котра прострілювалася, російські терористи не давали його забрати, а згодом замінували. Тіло Георгі вдалося вивезти після 10-годинних переговорів за участі ОБСЄ. Згодом експрезидент Грузії Михайло Саакашвілі повідомив, що грузинський доброволець перед смертю вбив російського інструктора.

18 червня 2015 року, у річницю звільнення Маріуполя від проросійських сепаратистів командир полку Андрій Білецький повідомив про реорганізацію полку Азов у окрему бригаду спеціального призначення. Штат новоствореної бригади буде доведений до 2,5 тисяч військових. Теперішній штат полку не дозволяє задовольнити місцем усіх добровольців.[39]

2016Редагувати

У серпні 2016 року, згідно певних джерел за ініціативи Аллерова[40], частина формування була відведена на охорону блокпостів у Запорожжі.

2018Редагувати

Із початку війни станом на червень 2018 року через «Азов» пройшло близько п'яти тисяч осіб[41].

2019Редагувати

У ході турніру на найкращий артилерійський розрахунок серед залучених до операції Об'єднаних сил, що проходив з 12 по 14 серпня, бійці окремого загону спеціального призначення «Азов» НГУ вибороли перемогу.[42]

У ніч на 29 серпня бійці «Азова» розбили ДРГ на Світлодарській Дузі[43].

Російське вторгення в Україну (2022)Редагувати

Оборона МаріуполяРедагувати

Докладніше: Бої за Маріуполь (2022) та Блокада Маріуполя

24 лютого «Азов» під командуванням Дениса Прокопенка зайняв оборону Маріуполя і прилеглих сіл.

  26 лютого, 10-та година ранку, місто Маріуполь. Полк «Азов» разом із Збройними силами України, Національною гвардією та іншими силовими структурами надійно обороняє місто Маріуполь. Ми будемо битися до останньої каплі крові, нам не страшні ані ворожі танки, ані ракетні удари, ані ворожа авіація, я наказую кожному бійцю полку «Азов» битися до останнього. Ми будемо знищувати росіян у повітрі, на землі та на воді.

Разом до перемоги! Слава Україні!

 

— Денис Прокопенко, 26 лютого 2022 року

У ході російського вторгнення в Україну командир полку Денис Прокопенко 7 березня 2022 року у відеозверненні закликав закрити небо над Україною й зарадити гуманітарному колапсу в Маріуполі, адже «ворог порушує правила війни, обстрілюючи цивільних і руйнуючи інфраструктуру міста, а також піддає маріупольців геноциду»[44]

20 квітня 2022 року у твіттері заступник командира полку Святослав Паламар (Калина) опублікував відеозвернення з приводу евакуації цивільного населення та військового гарнізону з міста Маріуполь[45].

28 квітня 2022 року на момент повної блокади Маріуполя та маріупольського гарнізону на території комбінату «Азовсталь» у твіттері полку було опубліковане відео з повідомленням, на якому цивільних та поранених витягували з під завалів будівлі.

«Цілу ніч на військовий польовий шпиталь, що знаходиться на території заводу „Азовсталь“ в Маріуполі й де перебувають поранені захисники, росіяни масово скидали багатотонні авіабомби, здатні пробити будь-які бетонні захисні споруди. Потім, вже завдавши руйнувань, продовжували нещадно обстрілювати руїни з корабельної артилерії. Серед вже поранених військовослужбовців є загиблі, наново поранені й контужені. Через ворожу атаку частина приміщення завалилася, зокрема операційна. Це унеможливлює тепер допомагати нашим воїнам навіть в тих умовах, що були раніше. Наголошуємо! Женевська конвенція гарантує захист стаціонарних та пересувних медичних установ, на них не мають здійснюватися напади! Захистом мають користуватися поранені та хворі. Незалежно від того чи вони є цивільними, чи військовими особами (комбатантами). Пораненим мають надавати необхідну допомогу без будь-якої дискримінації. Закликаємо міжнародні організації з захисту прав людини відреагувати на те, що росія продовжує нищити Маріуполь!». Говорилось в повідомленні[46].

29 квітня «Азов» опублікував втрати противника з початку війни:[47][неавторитетне джерело]

  • 1157—2000 живої сили противника
  • Санітарні втрати — 520-3150
  • Танки — 49 знищено та 29 пошкоджено.
  • БТР — 23 знищено, 24 пошкоджено.
  • БМП -—36 знищено, 24 пошкоджено.
  • БМД — 5 знищено.
  • Катер «Раптор» — 1 знищено.
  • СУ-25 — 1 пошкоджено.
  • ББМ «Тайфун» — 2 знищено, 2 пошкоджено.
  • «Тигр» — 3 знищено, 2 пошкоджено.
  • «Рись» — 2 знищено, 2 пошкоджено.

За даними командування полку «Азов», який бере участь в обороні заводу «Азовсталь» у Маріуполі, з 24 лютого по 15 квітня 2022 року, полк «Азов» під час оборони Маріуполя знищив близько 2,5 тисячі особового складу ворога, поранили понад 5 тисяч російських загарбників. За підрахунками полку «Азов» це 15 % від загальних втрат ворога в Україні[48].

Зранку 11 травня в полку «Азов» повідомили, що на територію підприємства за минулу добу здійснили 38 літаковильотів, в тому числі 4 — стратегічні бомбардувальники. Не припиняє працювати ворожа ствольна артилерія, танки та інше озброєння. Це лише за поточну добу 11-го травня. Також були намагання штурму заводу «Азовсталь», де були заблоковані підрозділи які захищають Маріуполь.[49] В генштабі повідомили — що деблокада Маріуполя військовим шляхом майже неможлива, це може призвести до значних втрат. В Маріуполь доставляли боєприпаси, рації і ліки; ця можливість припинилась після того як дані про це стали просочуватись в медіа. Російські війська запобігли постачанням заблокованим підрозділам в Маріуполі. Сили оборони втратили особовий склад і гелікоптери, котрі евакуювали поранених з «Азовсталі»[50].

13 травня росіяни розпочали наземну операцію проти українських захисників в Маріуполі. Намагалися зламати опір українських воїнів, постійними бомбардуваннями з літаків та артилерійськими обстрілами. Проте захисники продовжували чинити опір[51].

15 травня росіяни не припиняли штурмувати «Азовсталь» в Маріуполі. Застосовують запалювальні снаряди. Про це повідомив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. «Окупанти вперше застосували проти Захисників Маріуполя запалювальні або фосфорні бомби (висновок залишимо спеціалістам). Самі окупанти стверджують, що було застосовано запалювальні снаряди 9М22С/em>»,[джерело не вказане 92 дні] – написав він. 9М22С використовують на реактивних системах залпового вогню БМ-21 «Град». Замінюючи штатну осколково-фугасну бойову частину ракети 9М22, ракета 9М22С несе бойову частину 9Н510. Бойова частина цієї ракети складається зі 180 запальних бойових елементів, виготовлених з магнієвого сплаву МЛ5 та наповнених піротехнічним складом, аналогічним терміту. Запалювальний снаряд 9М22С призначений для ураження живої сили та техніки супротивника шляхом створення масових вогнищ пожежі, а також безпосереднім попаданням. Російські війська продовжують використовувати всі сили та засоби для штурму «Азовсталі». В укриттях заблокованого заводу перебувають близько 600 тяжкопоранених військових. Через брак медикаментів та складні умови вони не можуть отримувати необхідну медичну допомогу.[джерело не вказане 92 дні] Віцепрем'єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила, що спецоперація з евакуації з «Азовсталі» розпочнеться з порятунку тяжкопоранених військовослужбовців та відбуватиметься в кілька етапів[52].

ПолонРедагувати

20 травня, на 86-й день оборони Маріуполя, залишки гарнізону, згідно з наказом керівництва, зупинили супротив, здавшись у полон російським військам[53][54].

Деякі родичі полонених бійців «Азова» повідомили, що підтримують зв'язок з українською владою, але не мають «жодної інформації» про нацгвардійців. Ті, з ким вдалося зв'язатися, повідомили про своє перебування на окупованій території Донецької області і про «нормальні» умови утримання[55].

31 травня, міноборони Росії повідомило про вилучення 152-х тіл військових захисників Азовсталі, в тому числі і спецпідрозділу «Азов» з підвалів заводу[джерело не вказане 92 дні]

Вбивство полонених в ОленівціРедагувати
Докладніше: Масове вбивство полонених в Оленівці

Вранці 29 липня російський пропагандистський сайт «РІА Новості» повідомив, що «під час обстрілу колонії» загинуло 53 українських військовополонених, яких утримували на території закладу[56].Генеральний штаб ЗСУ повідомив про «російський обстріл» у районі колонії в Оленівці, а також те, що знищення українських бійців росіянами, ймовірно, мало на меті звинувачення у злочині Україну та приховування тортур над військовополоненими[57].

Звільнення частини військовослужбовцівРедагувати

108 бійців «Азову» було звільнено в ході масштабного обміну полоненими між Україною та Росією 21 вересня 2022 року.[58] За домовленістю, п'ятеро командирів, зокрема 3 командири «Азову» — Денис Прокопенко, Святослав Паламар і Олег Хоменко, залишились в Туреччині, де перебуватимуть до кінця війни під захистом президента країни Реджепа Ердогана[59][60].

Відновлення боєздатностіРедагувати

Після звільнення з полону командного складу «Азову», частини офіцерів і солдатів, полк почав набір особового складу і відновлення боєздатності. З жовтня підрозділи «Азову» беруть участь в боях на Півдні України[61]. 20 грудня начальник штабу ОЗСП «Азов» майор Богдан Кротевич повідомив, що особовий склад полку налічує більше 1500 військовослужбовців, більше ніж станом на початок вторгнення[джерело не вказане 92 дні].

23 грудня 2022 року розпочався набір та формування 3-го батальйону оперативного призначення у складі полку[62].

В січні 2023 року в рамках створення штурмових бригад МВС «Гвардія наступу» підрозділ був розгорнутий до бригади, а його лави почали поповнювати добровольці.[2][63]

Інститути військової освіти «Азову»Редагувати

Військова школаРедагувати

Докладніше: Військова школа імені Євгена Коновальця

Військова школа імені Євгена Коновальця – спеціалізована школа для підготовки сержантів. Відкрита 17 квітня 2016 року на тренувально-мобілізаційній базі полку «Азов», що знаходиться на території колишнього заводу «АТЕК» у Києві[64]. Частина тренувань також проходили на базах полку «Азов» на Сході України.

Засновником і керівником школи є Гіоргі Купарашвілі — колишній командир грузинського спецназу, який неодноразово брав участь у військових діях. Інструкторами школи є офіцери грузинської армії, більшість яких здобули офіцерську освіту в США за програмою «зелених беретів». Підготовка проводиться за стандартами НАТО з посиленою фізичною і психологічною підготовкою. Також залучений грузинський, американський та естонський досвід. Курсанти отримують підготовку з тактики, топографії, психологічної підготовки та роботи зі ЗМІ[65]

У першій набір було зараховано 50 бійців полку «Азов». Після чотирьох місяців навчання 25 випускників отримали сертифікати сержантів, які були їм вручені 29 вересня 2016 року на плацу музею «Київська фортеця»[66].

 
Шеврон партизанського загону «Чорний Корпус», що став кадровою основою батальйону, а згодом полку «Азов»

Хорунжа школаРедагувати

Докладніше: Хорунжа школа імені Миколи Сціборського

Хорунжа школа імені підполковника Миколи Сціборського – спеціалізована школа для підготовки підофіцерського складу. Відкрита 20 листопада 2017 року на базі полку АЗОВ (Маріуполь). Планувалось започаткувати напрям підготовки з роботи з особовим складом, підготовки ідеологів.

До складу курсантів увійшли особи, які перебувають на посаді заступника командира окремих підрозділів ротного рівня. Усі викладачі мають науковий ступінь. Залучені викладачі з дніпровських вишів готували свого часу програму реформування роботи з особовим складом у Збройних силах України. Проте керівництвом ЗСУ ця ідея була відкинута.

Навчання має тривати 33 дні. Протягом навчального дня вихованці можуть прослухати 5 лекційних або семінарських пар, окрім того проведяться заняття з фізичного виховання (рукопашного, ножового бою) і вогневої підготовки. Також викладаються дисципліни прикладного спрямування (військова психологія, військова педагогіка, риторика), ідеологічні та суто військові предмети.

Після закінчення курсу випускники отримують диплом, а їхні підрозділи — хоругви, відзнаки та спеціальні значки. Тож у кожного підрозділу з'являться власний бойовий прапор і людина, яка буде за нього відповідати[67].

Перший випуск відбувся 22 грудня 2017 року[68].

Участь у цивільному життіРедагувати

29 вересня 2014 року з'явилася неоднозначна заява місії ОБСЄ щодо очолювання бійцями полку «Азов» заворушень під час знесення пам'ятника у Харкові[69].

20 грудня 2015 року, полк «Азов» за участі Цивільного Корпусу «Азов» відкрив у Маріуполі пам'ятник князю Святославу. Відкриття супроводжувалося ходою та святковим концертом. Цей пам'ятник встановлений на місці, де раніше стояв пам'ятник Леніну, який знесли у рамках програми по декомунізації[70].

Участь у політиціРедагувати

На позачергових виборах до Верховної Ради України 26 жовтня 2014 року, командир полку «Азов» Андрій Білецький був обраний народним депутатом України (виборчий округ № 217 у м. Києві).

У вересні 2016 року, Андрій Білецький анонсував створення на день Покрови нової політичної партії[71]. 14 жовтня 2016 засновано політичну партію «Національний корпус». Полк «Азов», як підрозділ Національної гвардії, не бере участі у політиці, але з ним тісно пов'язані громадсько-політичний рух Цивільний Корпус «Азов» та Національні Дружини, до яких входять колишні бійці «Азову», волонтери. Через тісний зв'язок із діяльністю політичної партії та міжнародну активність деяких ветеранів та діючих членів Азову команда розслідувачів Bellingcat звинуватила його в тому, що починаючи з 2015 року «Азов» систематично вербує американських ультраправих екстремістів, просуваючи власну міжнародну повістку та у зв'язках з американськими ультраправими організаціями Atomwaffen Division[en], Rise Above Movement[en][72] Ситуацію прокоментував спікер Національного корпусу Роман Чернишов, заявивши, що публікація Bellingcat — «набір страшилок, кліше і стереотипів». За його словами, журналісти намагаються «очорнити азовський рух», змішуючи в публікації полк Азов і партію Нацкорпус.[73].

СимволікаРедагувати

Навесні 2014 року, коли «азовці» діяли у форматі партизанського загону Чорний Корпус (в той час були відомі як «чорні чоловічки»), використовувався прямокутний чорно-білий шеврон із зображенням групи вояків на фоні тризуба на тлі сонячних променів. З початку літа 2014 року бійці батальйону «Азов» використовували шеврони з жовтим тлом із зображенням символу «Ідея нації» на фоні «чорного сонця», що сходить над блакиттю Азовського моря. Такі шеврони використовувалися до зими 2014/2015 років. Після перетворення батальйону в полк і переходу у підпорядкування Національної Гвардії України емблему було переформатовано. З весни 2014 року полковою емблемою є синя «Ідея нації» нахилена під кутом («Атакуюча») на жовтому тлі щита. З кінця 2014 — початку 2015 років підрозділи полку почали запроваджувати власні шеврони.

  • Шеврон партизанського загону «Чорний Корпус». Використовувався до початку літа 2014 р.

  • Шеврон батальйону «Азов». Використовувався з початку літа 2014 р. до кінця зими 2015 р.

  • Шеврон полку «Азов». Використовується з початку весни 2015 р.

  • Шеврон ІІІ сотні (роти) 1 батальйону полку «Азов». Використовується з зими 2014/2015 р.

  • Шеврон танкового батальйону полку «Азов» (підрозділ має власну назву — «Холодний Яр»). Використовується з весни 2015 р., розробник емблеми — Микола Андрейчук

СтруктураРедагувати

  • 1-й батальйон оперативного призначення
  • 2-й батальйон оперативного призначення
  • 3-й батальйон оперативного призначення
  • танкова рота
  • артилерійський дивізіон
  • взвод вогневої підтримки
  • група розвідки
  • підрозділ забезпечення
  • Медична рота

ОзброєнняРедагувати

При створенні на озброєнні батальйону перебувала стрілецька зброя, зокрема автомати АКС-74, снайперські гвинтівки СВД та кулемети ПКМ[74]. Також на озброєнні батальйону перебував саморобний бронеавтомобіль, виготовлений на базі вантажівки марки КамАЗ. За словами заступника командира 2-ї роти Дмитра Лінька, автомобіль було обшито бронепластинами та арматурою, які дозволяють витримати калібр 7.62, та оснащено крупнокаліберним кулеметом «Утьос». Панцерник, який у батальйоні отримав назву «Залізяка», уперше був випробуваний під час звільнення Маріуполя від терористів, та воював «надзвичайно вдало»[75].

27 серпня 2014 року радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко повідомив, що батальйону було передано важке озброєння:

Тільки що говорив з командиром спецбатальйону міліції «Азов» Андрієм Білецьким. Згідно з прийнятою вчора постановою Кабміну про прискорену передачу зброї впродовж 48 годин, батальйон «Азов» за вчорашній вечір і за цю ніч отримав від Міноборони зенітні установки ЗУ-23-2 та інше важке озброєння[76].

Наприкінці серпня 2014 року «Азов» отримав від Міністерства оборони важке озброєння, зокрема зенітні установки «ЗУ-23-2»[77].

3 березня 2015 року танкова рота полку отримала на озброєння 10 танків Т-64 Б1М[78]

12 червня 2015 року, Палата представників США прийняла поправку про заборону тренування бійців «Азова» і передачі їм озброєння в рамках американської програми підтримки Збройних Сил України[79]. Коментуючи цю поправку, депутат Ігор Мосійчук повідомив, що «лобіюванням негативної постанови конгресу по „Азову“ і ПЗРК займався політтехнолог Пол Маннафорт тісно пов'язаний з Сергієм Льовочкіним». Цей же політтехнолог редагував разом з конгресменом Джоном Кон'єрсом антиукраїнську поправку[80].

Також на озброєнні полку «Азову» перебувають тяжкі гаубиці Д-30[42]. 2018 року Конгрес США заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги для України "для озброєння, тренування чи іншої підтримки полку «Азов»[81].

На даний час, ОЗСП «Азов» є одним з небагатьох військових формувань в Україні, що отримало найновітніші зразки військової техніки, озброєння та обладнання[82].

ВтратиРедагувати

 
Почесна варта «Азову» на церемонії вшанування загиблих та поранених бійців АТО керівництвом МВС України, 22 серпня 2014

2014—2021Редагувати

Поіменний список загиблих воїнів «Азов» з 2014 про 2021 рік:

2022Редагувати

В ході російського вторгнення в Україну 2022 року, під час оборони Маріуполя загинуло більше 300 воїнів «Азову»[94].

Нагороди та відзнакиРедагувати

2 серпня 2014 року, командир БПСМОП «Азов» майор міліції Андрій Білецький «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (указ президента України № 631/2014 від 2 серпня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України»)[95]. 15 серпня 2014 року «за бездоганну службу та вагомий внесок в успішне проведення АТО на сході України» бійці БПСМОП «Азов» отримали державні нагороди та нові звання[96][неавторитетне джерело][97]:

31 грудня 2014 року, 43-я сесія Маріупольської міської ради прийняла рішення надати дев'яти бійцям полку спеціального призначення «Азов» звання почесних громадян Маріуполя. Це Андрій Білецький, Руслан Горландін, Вадим Зінковський, Ігор Княжанський, Сергій Коровін, Сергій Коротких, Данило Михайленко, Вадим Троян, Володимир Шпара[99].

25 лютого 2015 року, в ході Широкінської операції команда полку «Азов», маючи в наявності лише один БТР, успішно відбила наступ окупантів і дала змогу вивезти поранених з місця бою між Широкіним і Павлополем, в результаті чого машину було втрачено. Командир БТР — Петро Горбатенко отримав медаль «Незалежність України» ІІІ ступеня[100].

2022Редагувати

КомандуванняРедагувати

Командири батальйону/полку «Азов»:

Начальники штабу батальйону/полку «Азов»:

  • Вадим Троян (червень-жовтень 2014), (прим. — 31.10.2014 року був призначений на посаду начальника Головного управління МВС України в Київській області, разом з призначенням йому було присвоєне спеціальне звання «підполковник міліції»);
  • Клос Андрій, т.в.о. (жовтень-листопад 2014);
  • Владислав Соболевський (листопад 2014 — вересень 2017);
  • Клименко Ігор (2017).
  • Богдан Кротевич (2017—2023).

ЧисельністьРедагувати

  • жовтень 2014 року: 800 військовослужбовців;
  • лютий 2022 року: 1300 військовослужбовців;
  • травень 2022 року: 700 — 800 військовослужбовців;
  • грудень 2022 року: 1500 військовослужбовців.

ВшануванняРедагувати

5 жовтня 2022 року, шляхом перейменування вулиці Маршала Малиновського, на районі Оболонь в місті Києві, з'явилась вулиця Героїв полку «Азов»[105][106].

20 жовтня 2022 року, вулицю Гвардійську у місті Дрогобичі Львівської області було перейменовано на вулицю Героїв Азову[107].

В 2022 році держава Ніуе випустила пам'ятну срібну монету «Воїн Азовсталі» та присвятила її українським захисникам Маріуполя. На монеті номіналом 5 доларів зображено боротьбу українських воїнів та бійця в метафоричному обладунку[108][109].

У мистецтвіРедагувати

Трагічні події на Донбасі очима бійців полку «Азов» описано у романі Василя Шкляра «Чорне сонце».

ДодатковоРедагувати

16 липня 2016 року, в Запорізькій області за напад на інкасаторський автомобіль було затримано трьох осіб, що представилися бійцями полку «Азов». Затримання відбулось в результаті проведення спецоперації СБУ[110][111].

19 січня 2023 року, компанія Meta пообіцяла більше не блокувати контент про полк Азов, — про це у своєму Telegram-каналі повідомив віцепрем'єр-міністр, міністр з питань цифрової трансформації України Михайло Федоров[112].

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Про АЗОВ |. web.archive.org. 23 грудня 2022. Архів оригіналу за 23 грудня 2022. Процитовано 10 лютого 2023. 
  2. ↑ а б Той самий «Азов» готується до наступу і запрошує добровольців
  3. ↑ а б Командир полку «Азов» Андрій Білецький: Ті, хто проливає кров за Україну, повинні мати свій голос у владі [Архівовано 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.], УНІАН, 11 жовтня 2014
  4. ↑ ТСН: Батальйон «Азов» оголосив набір нових вояк. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 23 травня 2014. 
  5. ↑ Про честь, олігархів та національну гідність // Ігор Мосійчук, 1 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 28 жовтня 2014. 
  6. ↑ «Чорні чоловічки» поповнять лави спецбатальйону «Азов». Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 27 серпня 2014. 
  7. ↑ Чорне Сонце | Фронтовий часопис полку «Азов» // «ВКонтакті» [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.]
    У батальйоні «Азов» випускають газету «Чорне сонце» // «Телекритика», 25 грудня 2014 [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.]
    «Азов» видає свою «оперативку» // «День», 23 січня, 2015 [Архівовано 15 червня 2015 у Wayback Machine.]
  8. ↑ «Азов» поповнився бійцями (фото) // «Радіо24», 23 червня 2014. Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 24 червня 2014. 
  9. ↑ З Києва до зони АТО стартували новобранці «Азова» // «Українська правда», 17 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014. 
  10. ↑ а б Факти ICTV: Зрада працівників МВС у Маріуполі: за планом бійці батальйону «Азов» повинні були загинути (відео). Архів оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 23 травня 2014. 
  11. ↑ Добровольцы. Надежда Украины и армии. Мысли про «Азов» // «Ukrinform», 21 травня 2014. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  12. ↑ Сепаратисти обстріляли автобус з бійцями батальйону міліції спецпризначення «Азов». Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  13. ↑ Новий погляд: Батальйон «Азов» — найбоєздатніший підрозділ МВС в Україні, — ватажок «чорних чоловічків» // «Новий Погляд», 22 травня 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 23 травня 2014. 
  14. ↑ Преса України: Батальйон «Азов» розпочинає тотальну зачистку Донбасу від терористів. Архів оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 23 травня 2014. 
  15. ↑ Українська правда: Батальйон «Азов» очистив виконком у Торезі від бойовиків — ЗМІ. Архів оригіналу за 26 травня 2014. Процитовано 23 травня 2014. 
  16. ↑ Батальон «Азов» штурмом взял дачу Януковича-младшего (видео). Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  17. ↑ В Маріуполі силовики знищили п'ятьох терористів, троє затримані. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  18. ↑ В Мариуполе задержали «народного мэра» (обновлено). Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 16 червня 2014. 
  19. ↑ Сили АТО повністю звільнили Маріуполь, в який буде перенесена ОДА Донецької області. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 16 червня 2014. 
  20. ↑ Батальйон «Азов» затримав близького соратника терориста Стрєлка. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 30 червня 2014. 
  21. ↑ Азовське узбережжя повністю контролюється — батальйон «Азов». Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014. 
  22. ↑ Бійці «Азова» затримали лідера терористів ДНР. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014. 
  23. ↑ Спецбатальйон «Азов» затримав спільника терориста «Чечена». Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014. 
  24. ↑ У Маріуполі затримали і віддали до СБУ «Прапора» з ДНР. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 26 липня 2014. 
  25. ↑ Дневники войны — 13. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 19 серпня 2014. 
  26. ↑ Сили АТО зачищають Ясиновату, контролюють уже більше половини Іловайська. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014. 
  27. ↑ Сили АТО почали наступ в напрямку Новоазовська. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014. 
  28. ↑ Бійці полку «Азов» разом з солдатами ЗСУ знешкодили ворожий танк // «Українські Національні Новини», 12 жовтня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014. 
  29. ↑ СБУ затримала росіянина-диверсанта. Готував замах на «Азов». [Архівовано 24 листопада 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 16.11.2014.
  30. ↑ «Азов» розширився до полку і наголошує, що на вибори не йде. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014. 
  31. ↑ Добровольці «Азова» спільно з СБУ затримали прапорщика Нацгвардії, який 3 місяці «зливав» інформацію про українські війська бойовикам «ДНР». Архів оригіналу за 5 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014. 
  32. ↑ Полк «Азов» перепідпорядкують Нацгвардії. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 18 червня 2017. 
  33. ↑ До складу Національної гвардії України увійшов полк МВС «Азов» // Національна гвардія України, 9 жовтня 2014. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014. 
  34. ↑ Полк "Азов" увійшов до складу Нацгвардії - Аваков - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 18 червня 2017. 
  35. ↑ Командиром полку спеціального призначення «АЗОВ» призначений підполковник міліції Андрій Білецький
  36. ↑ Аваков: Порошенко не розпускав батальйони. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014. 
  37. ↑ Сили АТО вчора знищили розвідувальну групу терористів — штаб. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 29 листопада 2014. 
  38. ↑ СНБО заявляет о зачистке от боевиков 5 населенных пунктов вблизи Мариуполя (дополнено) [Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  39. ↑ Полк Азов буде реорганізовано в бригаду спецпризначення — Білецький [Архівовано 23 червня 2015 у Wayback Machine.] // Корреспондент.net, 18 червня 2015
  40. ↑ Полк «Азов» вивели з Маріуполя. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 28 серпня 2016. 
  41. ↑ Екскурсія в «Азов». Один день із українським полком спецпризначення
  42. ↑ а б Артилеристи "Азову" - найкращі в ООС. Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019. 
  43. ↑ Четверо вбитих та один полонений: «Азов» на передовій завдав окупанту нищівного удару. Офіційний сайт полку "Азов" На захисті України з 2014 року (ru-RU). 29 серпня 2019. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 8 вересня 2019. 
  44. ↑ «Командир полку „Азов“ закликає». www.ukrinform.ua, 23.03.2022
  45. ↑ Заява заступника командира полку "Азов" капітана Святослава Паламара, друга Калини, з приводу евакуації цивільного населення та військового гарнізону з міста Маріуполь. twitter.com (ua). novynarnia.com. 20 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022. 
  46. ↑ Увага!!! Цілу ніч на військовий польовий шпиталь, що знаходиться на території заводу «Азовсталь» в Маріуполі і де перебувають поранені захисники. twitter.com, 28.04.2022
  47. ↑ АЗОВ - Маріуполь. Telegram. Процитовано 29 квітня 2022. 
  48. ↑ “Азов” заявив про знищення з початку війни 2,5 тисячі окупантів і 60 їхніх танків. Українська правда (укр.). Процитовано 8 травня 2022. 
  49. ↑ Наказ Генштабу – тримати оборону. Бійці “Азову” пояснили чому не будуть здаватися в полон. 
  50. ↑ В Генеральному штабі пояснили чи можлива деблокада Маріуполя. 
  51. ↑ Окупанти розпочали наземну операцію захоплення заводу «Азовсталь». 
  52. ↑ Окупанти обстріляли територію “Азовсталі” запалювальними снарядами. 
  53. ↑ Командування «Азову» залишилося на «Азовсталі» — «Калина». Громадське радіо (укр.). Процитовано 28 травня 2022. 
  54. ↑ Russian army takes control of Mariupol’s Azovstal steel plant | Ukraine | The Guardian. amp.theguardian.com. Процитовано 28 травня 2022. 
  55. ↑ Markina, CNN's Nathan Hodge, Yulia Kesaieva, and Daria. They defended Ukraine's Azovstal steel plant. Now their families don't know where they are. CNN. Процитовано 1 червня 2022. 
  56. ↑ Загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо. BBC Україна. 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022. 
  57. ↑ Загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо. BBC Україна. 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022. 
  58. ↑ Наймолодший захисник "Азовсталі" повернувся додому - ivinnychanyn.com (укр.). 5 жовтня 2022. Процитовано 20 жовтня 2022. 
  59. ↑ Ogirenko, Valentyn; Yaakoubi, Aziz El (22 вересня 2022). Russia, Ukraine announce major surprise prisoner swap. Reuters (англ.). Процитовано 22 вересня 2022. 
  60. ↑ Серед 215 звільнених з полону українських захисників – пресофіцер полку «Азов» Дмитро Козацький. detector.media (укр.). 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022. 
  61. ↑ Евакуйовані з "Азовсталі" оборонці повернулися у стрій і працюють на півдні — командир "Азову". Суспільне. 6 жовтня 2022. 
  62. ↑ Полк "Азов" створює новий батальйон. Мілітарний (укр.). Процитовано 25 грудня 2022. 
  63. ↑ МВС розпочало формування штурмових бригад «Гвардія наступу»
  64. ↑ Перші 24 сержанти-випускники військової школи ім. Євгена Коновальця склали присягу. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016. 
  65. ↑ На площі перед «Київською фортецею» відбувся перший випуск сержантів військової школи ім. полковника Є.Коновальця. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016. 
  66. ↑ У Києві відбувся перший випуск сержантів Військової школи імені полковника Євгена Коновальця. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016. 
  67. ↑ У Маріуполі відбулось відкриття Хорунжої школи імені Миколи Сціборського. http://azov.press/. Azov.press. 20 листопада 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017. 
  68. ↑ Випускники Хорунжої школи імені п/полк. Миколи Сціборського отримали дипломи та відзнаки. http://azov.press/. Azov.press. 23 грудня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017. 
  69. ↑ Батальйон «Азов» керував заворушеннями у Харкові, які завершились знесенням Леніна — ОБСЄ. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014. 
  70. ↑ У Маріуполі замість поваленого Леніна з'явився пам'ятник легендарному князю. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 25 грудня 2015. 
  71. ↑ «Азов» анонсував створення власної політичної партії. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016. 
  72. ↑ «Защищаем белую расу»: украинские ультраправые вовлекают американских экстремистов в свои проекты. Беллингкэт (ru-RU). 27 лютого 2019. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019. 
  73. ↑ В "Азове" прокомментировали расследование Bellingcat о связи их членов с праворадикалами США. www.dsnews.ua (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019. 
  74. ↑ В Бердянске батальон «Азов» проводит тактические учения (ФОТО). Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 
  75. ↑ Батальйон «Азов» власноруч змайстрував бронетехніку. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014. 
  76. ↑ Батальйон «Азов» отримав від Міноборони обіцяне важке озброєння // ТСН, 27 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 27 серпня 2014. 
  77. ↑ За словами Геращенка, «Азов» отримав підкріплення у вигляді артилерійських установок. Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 27 серпня 2014. 
  78. ↑ azovpolk18 (21 січня 2021). Залізний кулак «Азову»: танкова рота полку святкує шестиріччя з дня формування (ru-RU). Процитовано 10 лютого 2023. 
  79. ↑ Палата представителей США запретила обучение батальона «Азов» // ВВС, 12 червня 2015 [Архівовано 15 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  80. ↑ Спроби оголосити в США «Азов» неонацистським інспіровані екс-регіоналами — депутат // «Українська правда», 14 червня 2015. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 14 червня 2015. 
  81. ↑ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС — Чесно
  82. ↑ У снайперів полку “Азов” з’явилися гвинтівки Fort-301. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. 
  83. ↑ Сумщина втратила ще одного Героя. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017. 
  84. ↑ Василь Касьян. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018. 
  85. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018. 
  86. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2018. 
  87. ↑ У лікарні Дніпра помер поранений в зоні АТО 20-річний доброволець. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018. 
  88. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019. 
  89. ↑ З померлим ексзаступником командира «Азова» із застосування артилерії Ігорем Прозапасом (позивний Кіхот) попрощалися в Запоріжжі. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. 
  90. ↑ Дартс — Азов. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 25 жовтня 2019. 
  91. ↑ У Маріуполі поховали Андрія «Гермеса» Філіпічева. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 15 грудня 2019. 
  92. ↑ Трагічна звістка. Не стало бійця «Азову» на псевдо «Близнюк»
    Не витримало серце: помер боєць полку «Азов». 17.03.2020 [Архівовано 13 липня 2020 у Wayback Machine.]
  93. ↑ Невимовна втрата: раптово помер боєць полку «Азов» на псевдо «Терміт». 06.07.2020 [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
    Під Маріуполем помер підполковник «Азова» [Архівовано 7 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
    У Білій Церкві попрощалися з українським захисником Олегом Крашаницею [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
    У Білій Церкві попрощалися з бійцем полку «Азов» підполковником — Олегом Крашаницею [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
  94. ↑ Ходят Слухи. Інтерв'ю начальника штабу полку "Азов" Богдана Кротевича. (uk-UA). Процитовано 18 жовтня 2022. 
  95. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 631/2014 Про відзначення державними нагородами України. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 19 березня 2016. 
  96. ↑ Щоб переглянути, увійдіть або зареєструйтеся. www.facebook.com (укр.). Процитовано 20 березня 2023. 
  97. ↑ Батальйони просять броню. Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2014. 
  98. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 20 березня 2023. 
  99. ↑ Бійці «Азова» стали почесними громадянами Маріуполя[недоступне посилання з квітня 2019]
  100. ↑ Молодий історик з Черкас змінив підручники на автомат. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015. 
  101. ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №684/2022. Президент України. 
  102. ↑ Про АЗОВ | Сучасна українська армія. Сучасна українська армія (амер.). Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 3 квітня 2018. 
  103. ↑ «Було повідомлення — береш командування»: полк «Азов» тимчасово очолив Микита Надточій. 17.06.2022
  104. ↑ О. Яромоленко. В МВС розповіли деталі про «Гвардію наступу» та назви нових штурмових бригад. Полк «Азов» теж розширять до бригади // Бабель. — 2023. — 3 лютого.
  105. ↑ Вулицю Маршала Малиновського у Києві перейменували на честь полку “Азов”. LB.ua. Процитовано 10 лютого 2023. 
  106. ↑ У Києві офіційно з'явилася вулиця Героїв полку "Азов", - "Янголи Азову". LB.ua. Процитовано 10 лютого 2023. 
  107. ↑ У Дрогобичі та Стебнику перейменували 8 вулиць: чиї імена вони тепер мають. Дрогобич.City (укр.). Процитовано 10 лютого 2023. 
  108. ↑ Warrior of Azovstal 2 oz Antique Finish Silver Coin 5$ Niue 2022
  109. ↑ «Воїн Азовсталі»: тихоокеанська держава випустила пам'ятну монету. 09.01.2023, 23:51
  110. ↑ У Нацгвардії заявили, що у справі про напад на інкасаторів у Запорізькій обл. затримано трьох бійців «Азову» [Архівовано 17 липня 2016 у Wayback Machine.]Бійці «Азову» 5 місяців грабували інкасаторів [Архівовано 19 липня 2016 у Wayback Machine.]
  111. ↑ Бійці «Азову» 5 місяців грабували інкасаторів. Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 17 липня 2016. 
  112. ↑ Meta пообіцяла більше не блокувати контент про полк Азов, — Мінцифри. 19.01.2023, 22:05

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бригада_«Азов»&oldid=39047867