Вікіпедія

Бої за Азовсталь

бої за металургічний комбінат «Азовсталь», що тривали під час російського вторгнення в Україну (2022)

Оборона «Азовсталі» (також битва за «Азовсталь», штурм «Азовсталі») — бойові дії, що тривали з 18 березня до 20 травня 2022 року на території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» і на прилеглій території та відбувалися в рамках боїв за Маріуполь під час російського вторгнення в Україну. Бої вели Збройні Сили України з одного боку, і окупаційні збройні сили РФ та підтримувана нею терористична організація так званої ДНР — з іншого[2][3].

Оборона «Азовсталі»
Російське вторгнення в Україну (2022)
Війна на Донбассі (з 2014)

Координати: 47°06′00″ пн. ш. 37°34′30″ сх. д. / 47.100000000027776536626334° пн. ш. 37.5750000000277780° сх. д. / 47.100000000027776536626334; 37.5750000000277780
Дата: 18 березня 2022 — 20 травня 2022
Місце: Металургійний комбінат «Азовсталь», Маріуполь, Донецька область, Україна
Результат: 20 травня 2022 захоплення «Азовсталі» російськими окупантами, вцілівший гарнізон, що боронив місто, здався у полон за наказом вищого керівництва держави, бої тривають
Сторони
Росія Росія Україна Україна
Командувачі
Прокопенко Денис Геннадійович

Паламар Святослав Ярославович

Тато Бігвава  †
Волинський Сергій Ярославович[1]

Військові формування
 Збройні сили РФ

Збройні сили ДНР

 ЗСУ Збройні сили

 Національна гвардія

 СБУ
 Національна поліція

 Прикордонна служба

Втрати
невідомо 2439 полонених

Передісторія ред.

24 лютого 2022 року, після телевізійного звернення президента Росії Володимира Путіна, окупаційні російські війська атакували територію України, в тому числі і місто Маріуполь[4]. 27 лютого російські війська наблизились до західних околиць міста з окупованого Криму, а вже 2 березня місто було оточене[5].

Особливістю «Азовсталі» є те, що це величезний металургійний комплекс, який мав складну систему глибоких підземних укриттів і комунікацій. Завод за розміром був більшим від багатьох міст України, він розділяв Маріуполь на дві частини. Завод побудований безпосередньо на березі Азовського моря. Така структура дала змогу українським військовикам перетворити підприємство на фортецю[6][7][7].

Український металургійний комбінат «Азовсталь» став осередком спротиву української армії у відповідь на російську збройну агресію проти України. Він став символом нескореності українських воїнів. З початку боїв за Маріуполь на заводі знайшла притулок велика кількість цивільного населення, що ховалися від постійних обстрілів і бомбардувань окупантів.

Облога ред.

Керування обороною міста Маріуполь взяв на себе окремий загін спеціального призначення «Азов», у зв‘язку із некомпетентністю інших підрозділів.


10 квітня, більш ніж через місяць після початку вторгнення, російським силам вдалося повністю взяти в облогу українських військовиків, що залишилися на території комбінату «Азовсталь», проте внаслідок проведених українськими силами фортифікаційних робіт наземний штурм став дуже ускладненим[8].

13 квітня сили оборони заводу поповнили військовослужбовці 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ імені контрадмірала Михайла Білінського, під командуванням Сергія Волинського , які прорвалися з оточення на металургійному комбінаті імені Ілліча[9][10]. Російським військам не вдалося досягти значних успіхів під час спроб штурму території металургійного комбінату. Для придушення українського опору росіяни влаштували блокаду території комплексу та піддавали її щільним артилерійським і ракетним обстрілам, а також бомбардуванням, у тому числі із застосуванням стратегічної авіації[11][12].

Дії російських військ на території «Азовсталі» спричинили гуманітарну катастрофу: українські військовики, які опинилися замкненими в підземеллях комплексу разом із цивільними, відчували гостру нестачу води, їжі, лікарських засобів, боєприпасів. Українська сторона стверджувала, що через відсутність стерильних пов'язок, медичних інструментів і антибіотиків поранені воїни приречені на ампутацію пошкоджених кінцівок або на смерть від сепсису.[13][14][15]

15 квітня сили оборони заводу поповнили військовослужбовці полку Азов та інших підрозділів, які боронили правий берег Маріуполя. В ніч з 15 на 16 квітня оборонці правого берегу здійснили успішний прорив з облоги на завод Азовсталь.

Також у квітні сили оборони заводу поповнили військовослужбовці 36-ої окремої бригади морської піхоти, які боронили Маріупольський морський торговельний порт.

18 квітня за словами заступника командира полку Азов Святослава Паламара невелика група військовослужбовців полку Азов потрапила в оточення російських військовослужбовців, та були вимушені здатися у полон, але російські окупанти вбили азовців, не дивлячись на те, що військові склали зброю. Також за словами заступника полку російські окупанти сфотографували труп українського військового, та скинули його матері.

Російське керівництво декілька разів в ультимативній формі вимагало від сил оборони припинити спротив[16][17], пропонуючи вихід на контрольовану українською владою територію після повної здачі зброї, проте українські воїни відмовилися капітулювати, вважаючи, що російські війська, як завжди, обмануть і знищать українських захисників[12][18]. Російські окупанти систематично відмовлялися дозволити оточеним на «Азовсталі» людям покинути Маріуполь, зокрема, за твердженнями української сторони, блокуючи гуманітарні коридори навіть цивільних. Пропозицію вивезення українських військовиків на територію третьої країни, яку підтримав Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, російські окупанти також відкинули[19]. Евакуювати цивільних вдалося лише на початку травня[20].

Станом на 16 травня на металургійному комбінаті «Азовсталь» перебувало 600 поранених захисників, 40 бійців були у дуже важкому стані[21].

16-17 травня російські окупанти почали часткову «евакуацію» українських захисників із заводу[22]. 53 (за іншими даними — 52[23]) особи вивезли на окуповану росіянами територію до міста Новоазовськ, ще 211 осіб доставили до смт Оленівка[24].

21 червня російські окупанти проводили розмінування комбінату, під час якого пролунав вибух, в результаті чого загинуло декілька окупантів[25].

28 липня на території виправної колонії у смт Оленівці, де утримували оборонців «Азовсталі», Росія організувала масове вбивство полонених в Оленівці, — масове вбивство українських військовополонених полку «Азов»

Полон захисників «Азовсталі» ред.

Утримання та обміни ред.

Основну частину захисників «Азовсталі» російські окупанти утримували в селищі Оленівка та місті Новоазовськ на тимчасово окупованих територіях України. За деякою інформацію, командирів батальйону «Азов» російська сторона направила у Москву на територію Лефортовської тюрми[26].

29 червня відбувся обмін полоненими, внаслідок якого в Україну повернулося 144 оборонці України ,з них 95 оборонців Маріуполя та Азовсталі[27].

Влітку почали з'являтися численні повідомлення про те, що російські окупанти готують так званий "суд" над захисниками «Азовсталі», полком «Азов», який мав відбутися 24 серпня 2022 року на День незалежності України[28]. 22 серпня український президент Володимир Зеленський заявив, що якщо так званий "суд" відбудеться, Україна відмовиться від будь-яких переговорів з Росією.[29] 24 серпня так званого "судового процесу" не відбулося.

В ніч з 21 на 22 вересня у Чернігівській області на білорусько-українському кордоні відбувся обмін полоненими, внаслідок якого додому повернулося 200 оборонців України, з них 182 захисників Азовсталі та Маріуполя. В той же час в Туреччині в місто Анкара прибули 5 командирів підрозділів, які боронили Азовсталь та Маріуполь - Прокопенко Денис, Паламар Святослав, Волинський Сергій Ярославович, Хоменко Олег Васильович та Шлега Денис Олексійович, бо їх також обміняли. По домовленостям вони повинні знаходитись у Туреччині до кінця війни під відповідальність президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Російська сторона ж отримала російського агента, якого Служба безпеки України заарештувала 12 квітня Медведчука Віктора Володимировича на 200 захисників України, та 55 російських військових, яких українські військові взяли у полон під час контрнаступу Збройних сил України в серпні-вересні 2022 на 15 командирів підрозділів, які боронили Азовсталь та Маріуполь. Також в цей час приземлився літак у Саудівській Аравії, у якому було 10 іноземців, яки воювали за Україну, та яких російські окупанти взяли у полон. Їх також обміняли. З них один іноземець боронив Азовсталь та Маріуполь - це був британець Ейден Аслін. Серед обміняних іноземців було 5 громадян Великої Британії, 2 громадяни США, 1 громадянин Швеції, 1 громадянин Марокко та 1 громадянин Хорватії. Посередниками у цьому обміні були Туреччина та Саудівська Аравія.

Теракт в Оленівці ред.

Докладніше: Масове вбивство полонених в Оленівці

28 липня на території виправної колонії № 120 в Оленівці, де утримувалися захисники «Азовсталі», російські окупанти вчинили масове вбивство полонених, внаслідок якого загинуло 53 бійця полку «Азов», ще 130 отримали поранення. 30 липня 2022 року родини військовополонених вийшли на протест на Софійську площу в Києві із закликами до міжнародної спільноти визнати Росію державою — спонсором тероризму і домогтися обміну полонених, зокрема дружина командира полку «Азов» Катерина Прокопенко наголосила, що коли захисники «Азовсталі» склали зброю та були взяті у полон, ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста запевняли, що їхньому життю та здоров'ю нічого не загрожуватиме. Водночас Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець запросив Червоний Хрест допомогти потрапити на місце злочину в Оленівку[30].

18 вересня російські ЗМІ повідомили, що під час обстрілу колонії в Оленівці загинув 1 український військовополонений, та 4 зазнали поранень.

У культурі ред.

  • 22 травня 2022 року, гурт «Kozak System» оприлюднив пісню «АЗОВ-СТАЛЬ», присвячену всім захисникам Маріуполя, що 83 дні мужньо стримували ворога[34].
  • 21 грудня 2022 року, гурт «М8Л8ТХ» виклала пісню «AZOVSTAHL (2022-4308)», яка є трохи переробленою та перекладеною українською мовою ранньою піснею гурту «Шторм над Азовом».

Вшанування пам'яті ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Сергій Волина: «Уночі було пряме влучення авіабомби в госпіталь. Операційна знищена. Багато хлопців померло» - портал новин LB.ua. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  2. ↑ Зеленський підтвердив, що бійців з «Азовсталі» мають повернути Україні. Українська правда (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  3. ↑ Schwirtz, Michael (24 квітня 2022). Ukrainians in Mariupol’s steel mill are holding on, despite intensifying attacks, a commander tells The Times. Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  4. ↑ Vasovic, Aleksandar (24 лютого 2022). Port city of Mariupol comes under fire after Russia invades Ukraine. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  5. ↑ Why the battle for Mariupol’s steel plant matters. South China Morning Post (англ.). 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  6. ↑ Битва за Азовсталь завдає Росії втрат і зриває її плани на Донбасі — Міноборони Британії. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  7. ↑ а б Inside Azovstal: The Ukrainian Metalworks That Has Become A 'Last Stand' Fortress. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  8. ↑ Network, Frontier India News (4 травня 2022). All about Bomb shelters at the Azovstal steel plant. Frontier India (en-GB) . Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  9. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, April 13. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  10. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, April 11. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  11. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, April 15. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  12. ↑ а б Institute for the Study of War. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  13. ↑ "Страшні фото". У шпиталі на Азовсталі операції проводять у середньовічних умовах. news.liga.net (укр.). 27 квітня 2022. Процитовано 1 серпня 2023.
  14. ↑ Дружини захисників Маріуполя: Потрібно вивести весь гарнізон, ситуація жахлива. Українська правда (укр.). Процитовано 1 серпня 2023.
  15. ↑ Цензор.НЕТ (15 травня 2022). Дружини захисників "Азовсталі": там майже нема їжі, води та медикаментів. Ситуація жахлива. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 1 серпня 2023.
  16. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Украина отвергла ультиматум РФ о сдаче Мариуполя | DW | 21.03.2022. DW.COM (ru-RU) . Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  17. ↑ Ukrainian defenders in Mariupol defy surrender-or-die demand. AP NEWS (англ.). 17 квітня 2022. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  18. ↑ 74-й день войны. Защитники «Азовстали» не намерены сдаваться. BBC News Русская служба (рос.). Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  19. ↑ Джемілєв каже, що Туреччина пропонувала Шойгу евакуювати українських захисників Маріуполя через Бердянськ. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  20. ↑ Всіх жінок, дітей та літніх людей вивезли з Азовсталі. Але там лишаються військові. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  21. ↑ На «Азовсталі» перебувають близько 600 поранених захисників, 40 бійців у дуже важкому стані. rbc.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  22. ↑ Почався порятунок військових з «Азовсталі». З заводу вийшли понад 200 осіб, їх обміняють. rbc.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  23. ↑ Із «Азовсталі» евакуювали 52 поранених захисників. Верещук відповіла, коли їх обміняють. rbc.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  24. ↑ Близько семи автобусів з українськими захисниками виїхали з "Азовсталі", - Reuters. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  25. ↑ В Маріуполі пролунав вибух на «Азовсталі»: відомо про загиблих окупантів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 червня 2022.
  26. ↑ РосЗМІ пишуть, що командирів "Азова" вивезли до СІЗО "Лефортово" у Москві. pravda.com.ua (укр.). 22 квітня 2022.
  27. ↑ Відбувся найбільший обмін полоненими: додому повернуться 95 оборонців "Азовсталі". 24tv.ua (укр.).
  28. ↑ Ракетою по клітках: 24 серпня окупанти планують теракт під час "судилища" в Маріуполі. 24tv.ua (укр.).
  29. ↑ Зеленський попередив РФ: ніяких переговорів, якщо судилище в Маріуполі відбудеться. www.rbc.ua (укр.).
  30. ↑ Родичі захисників «Азовсталі» після трагедії в Оленівці вийшли на акцію з закликом до світу (укр.). Українська правда. 30 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  31. ↑ Океан Ельзи — Місто Марії (audio). YouTube (укр.). 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  32. ↑ Євробачення: заява Kalush Orchestra про «Азовсталь» зі сцени «гуманітарна, а не політична» – EBU. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 травня 2022.
  33. ↑ Тарас Компаніченко - Азовсталь (18.05.2022) (uk-UA) , процитовано 31 липня 2022
  34. ↑ KOZAK SYSTEM - АЗОВ-СТАЛЬ (uk-UA) , процитовано 31 липня 2022 
Втеча командира 36-ї бригади Володимира Баранюка https://www.ukr.net/news/details/donetsk/91228577.html

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бої_за_Азовсталь&oldid=41350747