Масове вбивство полонених в Оленівці

терористичний акт російських окупантів проти українських полонених у смт Оленівка Донецької області

Масове вбивство полонених в Оленівці — терористичний акт, здійснений російськими окупаційними військами у ніч на 29 липня 2022 року в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради проти українських військовополонених — захисників «Азовсталі» в Маріуполі. Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120, де утримували українських захисників, загинуло щонайменше 53 полонених, понад 130 було поранено. Всього за даними росіян в бараці було 193 людини.[11][12][13]

Масове вбивство полонених в Оленівці
Поворот на Молодіжне біля КПВВ «Оленівка» на околиці смт Оленівка
Поворот на Молодіжне біля КПВВ «Оленівка» на околиці смт Оленівка
Мапа
Розбомблений барак, де перебували полонені українські військові, які захищали Маріуполь і вийшли з Азовсталі
Спосіб вбивства: Невідомо (можливо, вибух у будівлі[1] або артобстріл)[2]
Місце вбивства: Фільтраційний табір на території колишньої Волноваської виправної колонії (№ 120), Молодіжне, Кальміуський район, Донецька область, Україна (окуповано Росією)
Координати: 47°49′42″ пн. ш. 37°42′39″ сх. д. / 47.82846° пн. ш. 37.71093° сх. д. / 47.82846; 37.71093Координати: 47°49′42″ пн. ш. 37°42′39″ сх. д. / 47.82846° пн. ш. 37.71093° сх. д. / 47.82846; 37.71093
Мотив вбивства: Терористичний акт[3] під фальшивим прапором[4] для приховання свідчень про масштаби російських воєнних злочинів і тортур[5]
Дата: 29 липня 2022
Час: близько 02:00[6]
Вбивці: Росія Росія, ПВК «Ліга»[7][8]
Убиті: 53+
Поранені: 130+
Зброя: Невідомо (імовірно термобарична зброя)[9]
Зовнішні зображення
Супутникові знімки Maxar Technologies, створені до трагедії 27 липня та після — 30 липня. На знімках видно, що руйнування торкнулися однієї будівлі, в якій утримували полонених, сусідні споруди залишилися без видимих пошкоджень[10]

З серпня 2014 установа перебуває в тимчасовій окупації та не працює. З 24 лютого 2022 року Збройні сили РФ на її базі створили фільтраційну тюрму[14].

Попередньо справу кваліфікують за ч. 2 статті 438 ККУ — порушення законів та звичаїв війни[15].

Попередні події

ред.

16 травня 2022 року після падіння останнього оплоту оборони українських військ у Маріуполі — заводу «Азовсталь» — 211 його захисників, які здалися в полон російським окупантам, було доставлено до цієї в'язниці. Вихід з Азовсталі відбувався до 20 травня 2022 року, більшість захисників були направлені до Оленівки[12]. Російські окупанти оголосили нібито про підготовку трибуналу, українська влада заявляла про домовленості з російською стороною, згідно з якими військових планували відправити додому через «процедуру обміну»[16][17].

Перебіг подій

ред.

За даними ГУ розвідки МО України, вибух у бараці на території Волноваської виправної колонії № 120 стався між 22:00 28 липня і 01:00 29 липня 2022 року[15]. Вранці 29 липня російський пропагандистський сайт «РІА Новості» повідомив, що «під час обстрілу» колонії загинуло 53 українських військовополонених, яких утримували на території закладу[18]. «Українська правда» зазначила, що за кілька днів до атаки бійців полку «Азов» перевели саме у ті бараки, які опинилися в епіцентрі вибухів, а самі розвідники зафіксували артилерійські удари в напрямку селища[19].

Генеральний штаб ЗСУ повідомив про «російський обстріл» у районі колонії в Оленівці, а також те, що знищення українських бійців росіянами, ймовірно, мало на меті звинувачення у злочині Україну та приховування тортур над військовополоненими[18]. Своєю чергою, за словами представника міноборони РФ, по СІЗО було «завдано удару» з американської системи M142 HIMARS[20] і навіть було показано якісь уламки. Походження уламків ракети M142 HIMARS, показаних у репортажі російського інформаційного агентства «РІА Новини», не з'ясоване, вони могли бути привезені з будь-якого місця удару, а доказів того, що ці фрагменти було вилучено саме в Оленівці, не надано[21][22]. Інститут вивчення війни у своєму звіті повідомив, що продемонстровані в російських ЗМІ наслідки пожежі не відповідають результатові удару HIMARS[22]. Видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела у розвідці повідомило, що в напрямку Оленівки було зафіксовано російські артилерійські удари[23].

18 вересня 2022 року близько 09:00 ранку знову була обстріляна колонія в Оленівці, в результаті обстрілу загинув один український полонений[24].

11 жовтня 2022 року Україна змогла повернути тіла 62 військових, серед них — загиблі під час масової страти в Оленівці. Однак Точну кількість жертв цього злочину та список загиблих можна буде визначити лише після ідентифікації[25].

Розслідування

ред.
 
Будівля виправної колонії в Оленівці після вибуху, в якій перебували українські військовополонені

ГУР повідомило, що виконавцями теракту є ПВК Вагнера (нині — ПВК «Ліга»), яке діяло за наказом Євгена Пригожина, проте вбивства не були погоджені в російському міністерстві оборони[8]. Російські війська від початку не мали наміру обмінювати полонених українських військових, а натомість піддавали їх тортурам. У катуванні брали участь бойовики терористичного угрупування «ДНР», найманці ПВК «Вагнер», ФСБ РФ. Тож вибух, який стався в Оленівці 29 липня, був способом приховати неналежні умови та злочинні форми допиту[26].

СБУ оприлюднила перехоплену розмову бойовиків ДНР, у якій йшлося, що росіяни розмістили реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град» поблизу місця розташування колонії, звідки здійснювали обстріл позицій українських сил, проте не отримали вогню у відповідь; крім того, бойовики висловили припущення, що вибух барака могли влаштувати зсередини будівлі, про що свідчить характер руйнувань[27].

За даними радіоперехоплень у СБУ (їх долучено як докази до вже відкритого кримінального провадження за 438 статтею Кримінального кодексу — порушення законів та звичаїв війни), з розмов бойовиків випливає, що окупанти могли влаштувати трагедію за допомогою вибухівки, яку вони розмістили у приміщенні колонії. Зокрема, жоден з очевидців не чув, як до виправної установи підлітає ракета. Не було характерного свисту, а вибухи відбувалися самі собою.

Перехоплені розмови підтверджують, що рашисти розмістили свої установки БМ-21 «Град» неподалік виправної установи і почали стріляти з них по території, підконтрольній Україні. Втім жодних обстрілів у відповідь не було — це підтверджують самі проросійські бойовики.

Наявні у мережі відео засвідчують, що в окремих приміщеннях колонії повністю вціліли вікна. Це підтверджує, що епіцентр вибуху був усередині знищеної будівлі, а її стіни «погасили» вибухові хвилі та «вберегли» сусідні приміщення. Попередній аналіз відео також засвідчує, що такі сліди від вибуху на стінах найімовірніше могли залишитися саме через «внутрішнє джерело» вибуху[28].

  Зовнішні відеофайли
  Cвідчення вцілілих: реконструкція подій, тіла без уламків та розслідування масового вбивства на YouTube // 4 травня 2024. Бутусов Плюс

Радник голови Офісу Президента України Олексій Арестович представив ще один сценарій подій в Оленівці: на основі аналізу фахівців-піротехніків російського відео з Оленівки зроблено висновок, що картина більше подібна на підрив речовини з високою температурою горіння всередині самої будівлі, ніж на обстріл, і що за характером горіння тіл ув'язнені були мертвими ще до вибуху[29].

31 липня 2022 року компанія Maxar оприлюднила супутникові фото в'язниці за 27 липня (до вибуху) і 30 липня (після). На фото видно, що внаслідок вибуху пошкоджена лише одна будівля — та, в якій перебували українські полонені. Усі решта приміщень — цілі та без явних слідів ушкоджень[30].

1 серпня генпрокурор України Андрій Костін заявив, що приміщення колонії було знищено не ракетами, а іншою зброєю. За висновками, оприлюдненими Андрієм Костіним, способом вбивства була термобарична зброя. Пошкодження будівлі та жертви від пожежі, а також відсутність кратера від удару та відсутність пошкоджень від вибуху це підтверджують[31]. В.о. командира «Азову» майор Микита Надточій теж одразу після теракту заявив, що російські окупанти для вбивства українських військовополонених могли використати реактивні піхотні вогнемети «Шмєль». Вони вмить випалюють кисень, за лічені секунди згорає людина. Це у одному з інтерв'ю також підтвердив голова Служби безпеки України Василь Малюк.[13]

Італійський військовий експерт Томас Тейнер із цього приводу зробив висновок, що "ймовірно, росіяни замкнули двері, вистрілили всередину через вікна термобаричними боєприпасами РПО-А «Джміль» або МРО-А, а потім чекали, поки всі загинуть. Обидві зброї перебувають на озброєнні «ДНР» з 2014 року.

Під час візиту до Львова 18 серпня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш оголосив про створення місії з розслідування на чолі з бразильським генералом Карлосом дос Сантос Крусом[32].

22 серпня 2022 року на офіційному сайті Генсека ООН було опубліковано реліз із складом місії[33]. Генеральний секретар Антоніу Гутерриш призначив генерал-лейтенанта (у відставці) Карлоса Альберто душ Сантуша Круза з Бразилії очолити Місію з встановлення фактів, іншими членами якої є Інгібйорг Солрун Гісладоттір з Ісландії та Іссуфу Якуба з Нігеру.

5 січня 2023 року Генсек ООН Антоніу Гутерреш розпустив дану місію начебто через брак необхідних умов для її роботи, зокрема, начебто, недопуск до місця злочину[34]. 8 січня Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що місію ООН розпустили без жодних пояснень і без аналізу дій рф. Українська сторона публічно заявляла про готовність співпрацювати й створити всі можливі умови. Але з боку ООН не було засудження Росії, яка зробила все, щоб не допустити туди цю міжнародну місію до місця злочину[35].

11 жовтня 2022 року під час чергового обміну полеглих в Україну було передано 62 тіла, 57 з них були зазначені, як тіла загиблих в Оленівці. Відтоді триває процес ідентифікації. Точні цифри встановлених осіб відомі лише слідчим.[13]

2023—2024

ред.

24 березня була оприлюднена доповідь Матільди Богнер, параграфи 72-76 якої були присвячені трагедії в Оленівці[36].

26 липня «Медійна ініціатива за права людини» опублікувала результати розслідування, журналісти дослідили, як сталася трагедія, що відбувалося під час пожежі, скільки людей було переведено до ангару промзони, чому багатьох не вдалося врятувати та хто винен. Було встановлено, що в ангарі перебувало 193 військовополонених (всі з них виходили з Азовсталі в полон за наказом вищого керівництва України). Виявилося, що списки загиблих та поранених на сайті МО рф, не були точними. Розслідування грунтувалося на опитуваннях свідків, які перебували в ангарі на момент трагедії[12].

28 липня заступник начальника Департаменту протидії злочинам ОГП Тарас Семків пояснив, що під докази для розслідування збирали з відкритих джерел та за матеріалами розвідки, адже доступу до місця злочину українські слідчі не мають. Станом на цей час у справі було призначено 57 судмедекспертиз щодо встановлення причин смерті загиблих. У справі опитали 13 звільнених військовополонених[15].

28 липня СБУ та ГПУ повідомили про підозру ексначальнику колонії Сергію Євсюкову[37].

1 вересня у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими відбулася зустріч із Незалежною міжнародною комісією ООН з розслідування порушень під час вйіни в Україні. До ООН було передано дослідження, яке провели Регіональний центр прав людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Медійна ініціатива за права людина та ГО «Спільнота родин Оленівки»[38][39].

4 жовтня Офіс Верховного комісара ООН з прав людини опублікував піврічний звіт про права людини в Україні, в якому вказав на тортури, яким російські військові піддають військовополонених українців, і відзначив, що вибухи в Оленівці «не є характерними для HIMARS»[40]. У звіті йдеться про точку удару всередині західної стіни та дві можливі точки проникнення через дах. Точний тип зброї та місце її походження визначити не вдалося, пошкодження вказували на те, що наведений боєприпас рухався траєкторією зі сходу на захід[41][42].

У липні 2023-го онлайн-журнал Свої до річні теракту створив спецпроєкт з історіями загиблих в Оленівці.[13]

Список загиблих

ред.

За даними російського міністерства оборони, серед убитих в Оленівці були:[43]

  1. Аганін Микола Володимирович, нар. 01961-05-1818 травня 1961 (61 рік)
  2. Артеменко Станіслав Олександрович, нар. 01997-04-1313 квітня 1997 (25 років)
  3. Бабенко Олександр Володимирович, нар. 02001-06-2323 червня 2001 (21 рік)
  4. Бабіч Микола Миколайович, нар. 01991-08-1212 серпня 1991 (30 років)
  5. Байс Ярослав Фаридович, нар. 01995-08-088 серпня 1995 (26 років)
  6. Барановський Микола Володимирович, нар. 01995-03-2727 березня 1995 (27 років)
  7. Барнинець Григорій Володимирович, нар. 01987-01-2323 січня 1987 (35 років)
  8. Бартош Єгор Тимофійович, нар. 01989-07-2222 липня 1989 (33 роки)
  9. Білий Владислав Сергійович, нар. 01993-08-055 серпня 1993 (28 років)
  10. Боздуган Андрій Юрійович, нар. 01994-09-2222 вересня 1994 (27 років)
  11. Букарьов Дмитро Євгенович, в іншому варіанті — Букарєв, нар. 01971-04-1919 квітня 1971 (51 рік)
  12. Власишин Володимир Русланович, нар. 01993-06-1313 червня 1993 (29 років)
  13. Волков Владислав Олександрович, нар. 01995-04-1919 квітня 1995 (27 років)
  14. Гамаюнов Ігор Іванович, нар. 01992-06-2020 червня 1992 (30 років)
  15. Гвоздинський Володимир Миколайович, нар. 01998-10-033 жовтня 1998 (23 роки)
  16. Горбатий Євген Сергійович, нар. 01993-06-1010 червня 1993 (29 років)
  17. Гринько Олександр Іванович, нар. 01982-11-2323 листопада 1982 (39 років)
  18. Гришкевич Богдан Євгенович, нар. 01993-07-066 липня 1993 (29 років)
  19. Гук Петро Богданович, нар. 01973-07-099 липня 1973 (49 років)
  20. Денисов Анатолій Вікторович, нар. 01975-07-2020 липня 1975 (47 років)
  21. Зінчук Віталій Олександрович, нар. 01996-11-1919 листопада 1996 (25 років)
  22. Зусин Сергій Михайлович, нар. 01981-01-3030 січня 1981 (41 рік)
  23. Іванюшенко Дмитро Володимирович, нар. 01988-06-1818 червня 1988 (34 роки)
  24. Істратов Костянтин Анатолійович, нар. 01988-04-2525 квітня 1988 (34 роки)
  25. Карась Микола Олександрович, нар. 01985-12-1313 грудня 1985 (36 років)
  26. Карнович Сергій Анатолійович, нар. 01960-04-1212 квітня 1960 (62 роки)
  27. Кисилишин Олексій Олександрович, нар. 01996-07-2525 липня 1996 (26 років)
  28. Коняєв Андрій Леонідович, нар. 01992-10-1010 жовтня 1992 (29 років)
  29. Круковський Дмитро Олександрович, нар. 01984-05-2020 травня 1984 (38 років)
  30. Литвин Віталій Анатолійович, нар. 01998-06-055 червня 1998 (24 роки)
  31. Лобов Олег Валерійович, нар. 01991-07-099 липня 1991 (31 рік)
  32. Марченко Дмитро Олексійович, нар. 02001-05-1111 травня 2001 (21 рік)
  33. Новіков Олексій Дмитрович, нар. 01996-04-2626 квітня 1996 (26 років)
  34. Павличенко Сергій Миколайович, нар. 01987-09-033 вересня 1987 (34 роки)
  35. Парфьонов Денис Анатолійович, нар. 01995-05-044 травня 1995 (27 років)
  36. Пашнюк-Пашнев Євген Сергійович, нар. 01993-03-033 березня 1993 (29 років)
  37. Пелехатий Микола Васильович, нар. 01960-10-2020 жовтня 1960 (61 рік)
  38. Петренко Сергій Сергійович, нар. 01996-08-2727 серпня 1996 (25 років)
  39. Прокопенко Ігор Ігорович, нар. 02000-09-1010 вересня 2000 (21 рік)
  40. Раковський Сергій Валерійович, нар. 01986-07-1717 липня 1986 (36 років)[44]
  41. Серцевий Артем Миколайович, нар. 02001-07-2424 липня 2001 (21 рік)
  42. Тищенко Дмитро Павлович, нар. 02002-09-1717 вересня 2002 (19 років)
  43. Хаванських Сергій Ігорович, нар. 01984-09-1111 вересня 1984 (37 років)
  44. Холодняк Ігор Анатолійович, нар. 01975-12-088 грудня 1975 (46 років)
  45. Хомовський Богдан Юрійович, нар. 01996-03-2626 березня 1996 (26 років)
  46. Цечоєв Олександр Магометович, нар. 01993-04-1010 квітня 1993 (29 років)
  47. Шевельов Віктор Миколайович, нар. 01966-09-1616 вересня 1966 (55 років)
  48. Шеломієнко Владислав Юрійович, нар. 01960-05-055 травня 1960 (62 роки)

За даними українських органів місцевого самоврядування, серед загиблих також:

  1. Геріх Владислав Станіславович, нар. 01997-08-1919 серпня 1997 (24 роки)[45].

Вшанування пам'яті

ред.

30 липня 2022 року родини військовополонених вийшли на протест на Софійську площу в Києві із закликами до міжнародної спільноти визнати Росію державою-спонсором тероризму і домогтися обміну полонених. Зокрема, дружина командира полку «Азов» Катерина Прокопенко наголосила, що коли захисники «Азовсталі» склали зброю та були взяті у полон, ООН та Міжнародний комітет ЧХ запевняли, що їхньому життю нічого не загрожуватиме.[46][47][48]

Водночас Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець запросив Червоний Хрест допомогти потрапити на місце злочину в Оленівку[49].

Реакції

ред.

ЗСУ, СБУ, ГУР МО та Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець у спільній заяві звернулися до ООН і МКЧХ з вимогою негайної реакції на злочин, стверджуючи, що ці організації виступили гарантами життя та здоров'я українських військових, які в травні вийшли з оточеного росіянами заводу «Азовсталь»[50]. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що знищення військовополонених стали черговим доказом того, що Росія є державою — спонсором тероризму[51][52].

29 липня 2022 року начальник ГУР МО України Кирило Буданов наголосив:

  «З метою з'ясування реальних обставин теракту та недопущення повторення подібного в майбутньому, закликаю всі міжнародні інституції висловити жорстку позицію щодо подій в Оленівці. Міжнародний рух Червоного хреста і Червоного Півмісяця, який є одним з гарантів безпеки та належного утримання українських військовополонених, має дати належну оцінку подіям та докласти зусиль для з'ясування реальних обставин та причин вбивства українських Захисників. Україна вимагає негайного допуску представників України на місце подій для вивчення ситуації та контролю умов утримання полонених українських оборонців. Також наголошую на необхідності проведення детального моніторингу умов утримання українських полонених та гарантування збереження їхнього життя та здоров'я».  

МКЧХ заявив, що перебуває на зв'язку з родинами загиблих і постраждалих, а також запропонував допомогу в евакуації поранених, медичного обладнання та матеріалів для судово-медичних експертиз, зауваживши, що представники Комітету мали доступ до деяких полонених, проте не всіх[53]. «Червоний Хрест» одразу подав запит на доступ до Оленівки та військовополонених, пропонуючи медичну допомогу пораненим, підтримку в евакуації важкопоранених до найближчих медичних закладів і в наданні ресурсів для ідентифікації загиблих. Попри те, що надання МКЧХ доступу до військовополонених є обов'язком сторін конфлікту відповідно до Женевських конвенцій, російські окупанти цей запит відхилили[54].

3 серпня 2022 року МКЧХ заявив, що Комітет не давав гарантій безпеки полоненим, оскільки не мав можливості надавати такі обіцянки; Червоний Хрест лише забезпечував вихід українських бійців з «Азовсталі» та реєстрацію їхніх даних, доступу до самих полонених в оленівській колонії представники Червоного Хреста теж не мали[55]. Крім того «Червоний Хрест», як нейтральний посередник, сприяв безпечному виходу воїнів із заводу «Азовсталь» у координації зі сторонами конфлікту, але не надавав жодних гарантій безпеки полонених, оскільки це «не в його силах»[56].

В ООН заявили, що вбивства і тортури військовополонених є військовим злочином[57] та оголосили про готовність направити групу експертів, здатних провести належне розслідування за умови згоди на це всіх сторін російсько-української війни[58].

Високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель виступив з осудом масового вбивства в Оленівці, зазначивши, що вбивство військовополонених є порушенням Женевської конвенції[59], та поклав відповідальність за загибель військовополонених на Росію[60][61].

Посол США в Україні Бріджит Брінк назвала знищення з військовополонених в Оленівці неприпустимим[62].

Засновник полку «Азов» Андрій Білецький заявив, що внаслідок удару по колонії загинула частина полонених «азовців» та оголосив полювання на кожного причетного до масового вбивства[63].

Президент Франції Емманюель Макрон звинуватив у вбивстві українських військовополонених російські війська і повідомив, що Франція направила до Оленівки групу судово-медичних експертів та мобільну лабораторію для аналізу ДНК. Макрон назвав подію «бійнею, вчиненою російськими збройними силами»[64].

18 серпня 2022 року після зустрічі Володимира Зеленського з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом та генсеком ООН Антоніу Гутеррешем було обговорено подальше розслідування трагедії, що відбулась.

  Я прийняв рішення щодо проведення місії для виявлення та встановлення фактів (трагедії в Оленівці). Умови проведення цієї місії були доведені Україні та Росії. Крім умов було відзначено і склад тієї групи, яка буде залучена до реалізації розслідування. Я маю на меті призначити на чолі групи генерала Карлоса дос Сантоса Круса з Бразилії, — Антоніу Гутерреш[65].  

9 вересня 2022 року Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Місія зі встановлення фактів щодо інциденту в Оленівці 29 липня 2022 року не відповідає принципам нейтральності[66].

Альберто дос Сантос Круз активно підтримував діючого крайно-правого президента Бразилії як в його передвиборчій кампанії, так і після обрання. Варто нагадати, що сам Жаір Болсонару провів зустріч із Путіним в Москві 16 лютого 2022 року, де висловив «солідарність» з Росією, без уточнень обставин. А вже за кілька днів «призупинив» повноваження свого віце-президента Гамільтона Мурао за порівняння російської агресії з актами вторгнення Гітлера у 1930-х роках в Європі. Болсонару сказав, що «він єдиний, хто говорить на цю тему», не засудивши жодного разу російські агресивні дії відносно України він повідомив, «що ми хочемо миру».

Ще однією учасницею місії є ексдиректорка БДІПЛ ОБСЄ пані Інгібйорг Сольрун Ґісладоттір з Ісландії. Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні неодноразово зверталися до пані директорки із проханням відреагувати на системні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Кримського півострову та Донбасу, а також здійснювати постійний моніторинг. Звертали увагу на показове ігнорування питання російської агресії в щорічних доповідях пані Інгібйорг Сольрун Ґісладоттір і Місія США при ОБСЄ. Проте, найвиразнішим є заява Ґісладоттір де вона засуджує рішення українського Парламенту у 2019 році за обмеження можливості російськім спостерігачам входити до складу моніторингових місій за виборами напередодні президентських перегонів, а також зазначила, що «спостерігачі від Росії представляють не цю країну, а ОБСЄ».

Менше інформації про третього учасника місії пана Іссуфу Якуба з Нігеру, який має досвід у поліцейських місіях ООН, зокрема в Малі. І хоч сам Іссуф Якуб мало висловлювався публічно, варто зазначити, що Російська Федерація мала високий вплив та інтерес до Малі. Щодо ситуації в Малі було багато заяв західних країн про поширення практики залучення ЧВК «Вагнера» та посилення російського впливу, що в результаті призвело до виведення французького контингенту з країни і завершення місії — зазначено в повідомленні на офіцийній фейсбук сторінці Уповноваженого ВРУ з прав людини Дмитра Лубінця[67].

27 липня 2023 року в ООН визнали, що вибух «не був спричинений ракетою HIMARS».[68] «Хоча точні обставини інциденту в ніч з 28 на 29 липня 2022 року залишаються нез'ясованими, доступна інформація та наш аналіз дозволяють зробити висновок, що він не був спричинений ракетою HIMARS»[69]

Свіжий звіт ООН від 4 жовтня 2023 року від щодо російського теракту в колонії біля Оленівки свідчить, що навіть одна ракета HIMARS спричинила б серйозніші руйнування, а також, що боєприпас, який прилетів у будівлю, рухався зі сходу на захід. Вибух здійснений у ніч з 28 на 29 липня 2022 року в тюрмі Оленівки, де російські загарбники утримували українських військовополонених, не був спричинений HIMARS ракетою.[70][71]

Вшанування пам'яті

ред.
  • У липні-вересні 2023 року петиція № 22/198728-еп щодо започаткування дня скорботи та вшанування пам'яті захисників, що загинули внаслідок теракту, набрала 25 тисяч голосів, але не була розглянута президентом[72][73].
  • 24 жовтня 2023 року зареєстровано проєкт постанови 10188 про вшанування пам'яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні[74].

Громадська організація «Спільнота Оленівки»

ред.

Спільнота Оленівки — це громадська організація, що об'єднує родини загиблих і постраждалих внаслідок теракту. Спільнота почала формуватися на початку 2023 року, коли стало відомо про розпуск розслідувальної місії ООН. Голова ГО — Анна Лобова, дружина пораненого в теракті захисника.

Організація ставить за мету донесення до спільноти інформацію про трагедію в Оленівці, працює над створенням нової місії ООН для розслідування, проводить пошук «третьої» країни для репатріації тих, хто вижив, а саме понад 100 тяжкопоранених військових, а також вимагає встановлення дня пам'яті трагедії[75].

У вересні 2023 року представниці ГО Ксенія Прокопенко і Олександра Мазур з представниками Координаційного штабу з питань поводження військовополоненими відвідали офіси ООН та МКЧХ у Женеві. В лютому 2024 року за сприяння МІПЛ відбулася робоча поїздка у Відень, де ГО представляла Марія Алексєєвич[76].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Масова загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо (укр.). BBC News Ukrainian. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  2. Генштаб ЗСУ підтвердив, що російські окупанти здійснили прицільний навмисний артилерійський обстріл колонії в Оленівці (укр.). 5 канал. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  3. Обстріл колонії в окупованій Оленівці. Що відомо (укр.). Суспільне Новини. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  4. ОПУ: удар в Оленівці є «цинічним і продуманим» нападом «під чужим прапором» (укр.). Радіо Свобода. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  5. Війська РФ навмисно обстріляли тюрму в Оленівці, щоб приховати тортури і розстріли полонених – Генштаб (укр.). Радіо Свобода. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  6. Президент України провів нараду щодо теракту окупантів в Оленівці, за результатами якої ухвалено спільну заяву представників силових структур та омбудсмена (укр.). Офіційне інтернет-представництво Президента України. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  7. ГУР: вибухи в Оленівці здійснила «ПВК Вагнера» за командою Пригожина (укр.). Радіо Свобода. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  8. а б Українських полонених в Оленівці вбили «вагнерівці» - розвідка. Укрінформ. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  9. Проти полонених в Оленівці ймовірно використали термобаричну зброю - InformNapalm (укр.). Укрінформ. 30 липня 2022. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  10. Maxar опублікувала супутникові знімки до та після вибуху колонії в Оленівці (укр.). Суспільне Новини. 31 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  11. Поплава: теракт в Оленівці | Спецвипуск (укр.), архів оригіналу за 12 серпня 2023, процитовано 12 серпня 2023
  12. а б в Воєнний злочин в Оленівці: реконструкція подій масового вбивства полонених азовців. МІПЛ (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2023. Процитовано 5 травня 2024.
  13. а б в г Оленівка. Їх вбили, бо не могли перемогти на полі бою | Cвої. Сity. olenivka.webflow.io. Процитовано 7 травня 2024.
  14. Стало відомо про другу фільтраційну тюрму на базі колишньої Волноваської виправної колонії — радник мера (укр.). Суспільне Новини. 2 червня 2022. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  15. а б в Козлова, Діана (28 липня 2023). Удар по Оленівці: по колонії вдарили термобаричним гранатометом. Суспільне. Архів оригіналу за 5 травня 2024. Процитовано 6 травня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  16. Ukrainian force begins evacuating from last Mariupol stronghold (англ.). Рейтер. 17 травня 2022. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  17. З «Азовсталі» евакуювали частину українських військових. Що відомо (укр.). BBC News | Україна. 16 травня 2022. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  18. а б Загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо. BBC Україна. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  19. Окупанти заявили про загибель 53 українських полонених, в ГУР кажуть — стріляла Росія. Українська правда. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  20. В Минобороны РФ заявили о 40 погибших украинских пленных в результате обстрела СИЗО в ДНР. Interfax.ru (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  21. «Азовцев» согнали в промзону до удара, а «провокацию» анонсировал Telegram-канал «Незыгарь». Что известно об ударе по тюрьме в Еленовке. The Insider. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 31 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  22. а б Russian Offensive Campaign Assessment, July 29 (англ.). Інститут вивчення війни. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  23. Удар по колонии с пленными украинскими военными в Еленовке: то немногое, что пока известно. BBC News. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  24. Окупанти заявляють про новий обстріл колонії в Оленівці — загинув український полонений. Українська правда. Архів оригіналу за 18 вересня 2022. Процитовано 18 вересня 2022.
  25. Україна повернула тіла військових, загиблих під час теракту в Оленівці. Мілітарний. 11 жовтня 2022. Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  26. В ГУР повідомили додаткові обставини вбивства військовополонених в Оленівці. Мілітарний. 3 серпня 2022. Архів оригіналу за 3 серпня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
  27. «Це все підлаштовано, б**, спеціально». Росіяни могли влаштувати вибух в Оленівці зсередини колонії — перехоплення СБУ. НВ. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  28. Кривавий злочин в Оленівці: рашисти могли закласти в колонії вибухівку — перехоплення СБУ. unn.com.ua. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  29. Арестович про вбивства українських полонених в Оленівці. unian.ua. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 31 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  30. Опубліковані супутникові знімки Maxar із наслідками вибуху в Оленівці. Букви. 31 липня 2022. Архів оригіналу за 31 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  31. Костін розповів, як загинули військовополонені в Оленівці. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  32. ООН ініціює розслідування теракту в Оленівці, місію очолить бразильський генерал. Громадське радіо. Архів оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 18 серпня 2022.
  33. UN (22 серпня 2022). Members of Fact-finding Mission regarding Incident at Olenivka, Ukraine, on 29 July 2022. Архів оригіналу за 26 серпня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
  34. Генсек ООН розпустив місію щодо розслідування обстрілу Оленівської в’язниці росією. Укрінформ. 5 січня 2023. Архів оригіналу за 6 січня 2023. Процитовано 6 січня 2023.
  35. "Жодного слова засудження російської сторони": Омбудсмен критично висловився про розпуск місії ООН щодо Оленівки. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 8 січня 2023.
  36. Підірвані в Оленівці досі в полоні, ідентифікація тіл загиблих триває. Що роблять міжнародні організації? Підсумки поїздки до Женеви (Olenivka Families Community). Цензор.нет. 24 травня 2023. Архів оригіналу за 6 травня 2024. Процитовано 6 травня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка) (рос.)
  37. Жорстоке поводження з військовополоненими – повідомлено про підозру начальнику та інспектору колонії в Оленівці, де утримувались військові ЗСУ. www.gp.gov.ua (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  38. Теракт в Оленівці: Координаційний штаб ініціював відновлення розслідування на міжнародному рівні. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  39. Комісії ООН передали матеріали для поновлення розслідування теракту в Оленівці. www.ukrinform.ua (укр.). 5 вересня 2023. Архів оригіналу за 5 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  40. Теракт в Оленівці: ООН вважає пошкодження нехарактерними для удару HIMARS - Лубінець. www.ukrinform.ua (укр.). 4 жовтня 2023. Архів оригіналу за 5 січня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  41. Навіть одна ракета HIMARS спричинила б серйозніші руйнування, – ООН про теракт у Оленівці. LB.ua. 4 жовтня 2023. Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 5 травня 2024.
  42. Звіт ООН: пошкодження в Оленівці не схожі на удар з HIMARS. novynarnia.com (укр.). 4 жовтня 2023. Архів оригіналу за 5 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  43. Міноборони Росії опублікувало список 48 військовополонених, які, за його даними, загинули в Оленівці (укр.). Радіо Свобода. 30 липня 2022. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  44. Серед загиблих українських військовополонених в Оленівці — житель Херсонщини (укр.). Суспільне Новини. 31 липня 2022. Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  45. Йдуть Герої у Небесне воїнство... Сумуємо. Лубенська міська рада. 21 серпня 2023. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
  46. Родичі захисників “Азовсталі” після трагедії в Оленівці вийшли на акцію з закликом до світу. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 2 серпня 2022. Процитовано 29 липня 2023.
  47. ❌ Родини військовополонених вийшли на протест у Києві із закликом визнати Росію державою-терористом (укр.), архів оригіналу за 29 липня 2023, процитовано 29 липня 2023
  48. Родичі захисників «Азовсталі» закликають світ визнати росію державою-спонсором тероризму. hromadske.ua (укр.). 30 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2023. Процитовано 29 липня 2023.
  49. Родичі захисників «Азовсталі» після трагедії в Оленівці вийшли на акцію з закликом до світу (укр.). Українська правда. 30 липня 2022. Архів оригіналу за 2 серпня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  50. ООН і Червоний Хрест мають негайно направити місію в Оленівку — силовики та ЗСУ. Укрінформ. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  51. Зеленський: РФ порушила гарантії ООН і Червоному Хресту вбивством полонених (укр.). Deutsche Welle. 30 липня 2022. Архів оригіналу за 31 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  52. Альона Мазуренко (29 липня 2022). Зеленський провів нараду щодо вбивства захисників в Оленівці: доказів вини РФ — достатньо. Українська правда. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  53. ICRC statement on reports of attack in Olenivka (англ.). Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  54. Окупанти не допустили «Червоний Хрест» до колонії в Оленівці. Букви. 31 липня 2022. Архів оригіналу за 31 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  55. Olenivka penal facility: Prisoners of war and ICRC's role. IRCR. 3 серпня 2022. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.(англ.)
  56. Червоний Хрест заявив, що не гарантував безпеки захисників Маріуполя, які опинилися в полоні. 5 канал. 4 серпня 2022. Архів оригіналу за 4 серпня 2022. Процитовано 4 серпня 2022.
  57. ООН шоковане злочинами росіян проти полонених українців. 24 канал. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  58. ООН готова розслідувати масове вбивство полонених в Оленівці «за згоди сторін» (укр.). Deutsche Welle. 30 липня 2022. Архів оригіналу за 31 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  59. "Нелюдські, варварські акти": ЄС — про вбивство українських військовополонених в Оленівці. Європейська правда. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  60. Ukraine: Statement by the High Representative Josep Borrell on the latest Russian atrocities | EEAS Website. www.eeas.europa.eu. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  61. Боррель назвал «зверствами» действия российских военных в Украине. Deutsche Welle. 29 липня 2022. Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 30 липня 2022.
  62. Катерина Тищенко (31 липня 2022). Посол США прокоментувала вбивство українських полонених в Оленівці. Українська правда. Архів оригіналу за 31 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  63. Білецький, Андрій (29 липня 2022). Щодо удару по колонії в Оленівці, де перебувають наші з «Азовсталі». Telegram. Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  64. Макрон назвал удар по Еленовке «бойней, учинённой российскими вооруженными силами». The Insider (рос.). Архів оригіналу за 2 серпня 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
  65. Генсек ООН ухвалив рішення про місію для встановлення фактів трагедії в Оленівці. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 18 серпня 2022.
  66. Дмитро Лубінець розповів, що не так зі складом місії ООН в Оленівку. ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 вересня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
  67. Дмитро Лубінець. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2023. Процитовано 14 вересня 2022.
  68. Цензор.НЕТ (25 липня 2023). У ООН визнали, що вибух в Оленівці "не був спричинений ракетою HIMARS". Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023.
  69. Türk decries lack of accountability for Olenivka killings. OHCHR (англ.). Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023.
  70. ООН опублікувала звіт про теракт в Оленівці: версія українського HIMARS провалилась. Архів оригіналу за 4 жовтня 2023. Процитовано 4 жовтня 2023.
  71. Report on the Human Rights situation in Ukraine. 1 February to 31 July 2023 [Архівовано 4 жовтня 2023 у Wayback Machine.](англ.)
  72. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 січня 2024. Процитовано 5 травня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  73. Переобтяження календаря чи нагадування про зраду? Чому влада відмовила рідним вбитих в Оленівці захисників запровадити окрему пам'ятну дату. Телеграф (укр.). 22 грудня 2023. Архів оригіналу за 5 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  74. Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 5 травня 2024.
  75. Дипломати були шоковані, – сестра вбитого в Оленівці бійця про результати виступу перед ООН. 24 Канал (укр.). 21 жовтня 2023. Архів оригіналу за 5 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
  76. Масове вбивство азовців в Оленівці: бойовий медик розповів в ОБСЄ, як побратими вмирали на його руках. МІПЛ (укр.). Архів оригіналу за 5 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.

Посилання

ред.