БМП-1
БМП-1 (Бойова Машина Піхоти) — перша радянська серійна бойова броньована гусенична машина, здатна плавати та призначена для транспортування особового складу мотострілецьких підрозділів на поле бою, підвищення його мобільності, озброєності та захищеності на полі бою, а також для сумісних дій з танками у бою. Родоначальниця такого класу бойових машин, як бойові машини піхоти; перша у світі серійна бойова машина піхоти.
| БМП-1 | |
|---|---|
 | |
| Тип | бойова машина піхоти |
| Походження |
 СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1966-нині |
| Оператори | див. Оператори |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ГСКБ-2 |
| Виробник | Курганмашзавод |
| Виготовлення | 1966—1982 |
| Характеристики | |
| Вага | 13,0 т |
| Довжина | 6735 мм |
| Ширина | 2940 мм |
| Екіпаж | 3 (командир, водій і стрілець) |
| Десант | 8 |
|
| |
Головне озброєння |
73-мм 2А28 «Грім» |
|
| |
БМП-1 у Вікісховищі | |
ІсторіяРедагувати
СРСР почав роботу над БМП-1 в 1961 році в рамках своєї концепції операцій на значну глибину, з форсуванням річок і підтримкою військ у наступі тактичними ядерними зарядами. Машина мала вміти плавати, мати змогу протистояти танкам і мати значний запас ходу, діяти в зоні ядерного і хімічного зараження. Восени 1962-го виготовили перший дослідний зразок, до 1965 року ЧТЗ мав випустити 50 одиниць для відправки до експериментальної військової частини.[1]
Опис конструкціїРедагувати
БМП-1 розрахована на перевезення і підтримку одного мотострілецького відділення. Бойова обслуга машини — 11 чоловік: 3 члени екіпажу (механік-водій, навідник-оператор і командир відділення/бойової машини) та 8 чоловік десанту.
Броньовий корпус і баштаРедагувати
Корпус і башта БМП-1 зварені з катаних сталевих броньових листів товщиною від 5 до 19 мм, а лоб башти має товщину 23 мм.
В лівій передній частині машини розташовується відділення управління, в котрому знаходиться робоче місце механіка-водія з органами управління рухом машини, приладами спостереження і засобом зв'язку. За місцем механіка-водія розташоване місце командира відділення з амбразурою для стрільби з особистої зброї, приладами спостереження і засобами зв'язку.
Моторно-трансмісійне відділення (МТВ) розташоване у передній правій частині машини, суміщене по довжині машини з відділенням управління й відділене від останнього тепло-звукоізоляційною перегородкою. Для доступу до агрегатів МТВ у перегородці є люки.
У середній частині машини знаходиться бойове відділення, котре займає башту і підбаштовий простір корпусу. У бойовому відділенні розміщені робоче місце навідника-оператора, а також основне і допоміжне озброєння машини. У підбаштовому просторі змонтована підлога, яка може обертатися разом з баштою і в якій змонтовані коробки з набоями для кулемета та укладка гарматних кумулятивних і осколково-фугасних пострілів. У правому борті корпусу змонтовані три укладки з пострілами для ПУ ПТКР, ще одна знаходиться у підбаштовому просторі.
У десантному відділенні, розташованому у кормовій частині машини, знаходяться 8 робочих місць для піхотинців. Кожне обладнане амбразурою для стрільби з особистої зброї. У кормі є дві двері для виходу десанту, у лівій з них є амбразура для стрільби з автомату. Також для виходу десанту під час руху на воді або для аварійної евакуації в даху десантного відділення є чотири люки. Десантне відділення розділене уздовж паливним баком і контейнером електрообладнання, в котрому знаходяться обігрівач, акумулятори й інше електрообладнання.
ОзброєнняРедагувати
Як основне озброєння БМП-1 використовує 73-мм гладкоствольну гармату 2А28 «Грім» з боєкомплектом 40 пострілів (16 кумулятивних, 24 осколкових). З гарматою спарений 7,62-мм кулемет ККТ (Кулемет Калашнікова танковий; модифікація єдиного кулемета Калашнікова для бронетехніки), який має у боєкомплекті 2000 набоїв 7,62×54R. Окрім того, для боротьби з танками й іншою броньованою технікою, а також з гелікоптерами, що низько летять, БМП-1 має ПУ ПТКР (пускову установку протитанкових керованих ракет) 9М14М «Крихітка» з чотирма пострілами до неї.
Засоби спостереження і зв'язкуРедагувати
Місце механіка-водія оснащене оптичними приладами спостереження («триплексами») і апаратом А-3 танкового переговорного пристрою (ТПП). Розташоване позаду від нього місце командира відділення обладнане приладами спостереження ТНП-165А і ТНПО-170А, а також апаратом А-1 ТПП і бортовою радіостанцією Р-123М. Навідник-оператор має апарат А-2 ТПП для внутрішнього зв'язку.
Робочі місця піхотинців у десантному відділенні та кормові двері для спішування обладнані приладами ТНПО-170А для спостереження за місцевістю. Для внутрішнього зв'язку десантники користуються апаратами А-3 й А-4 ТПП.
Двигун і трансмісіяРедагувати
У машині два блоки. Перший — силовий; він об'єднує в собі двигун, планетарні механізми повороту та коробку передач. Другий — блок охолодження й очистки; в ньому об'єднані радіатори системи охолодження, змащення двигуна, ежектор, очисник повітря й мастильна система трансмісії. Другий блок закріплений на балках даху корпусу.
Двигун: V-подібний шестициліндровий чотиритактний дизель УТД-20 рідинного охолодження з неопосердкованим вприскуванням. Максимальна потужність становить 210—221 кВт. Загальна маса сухого двигуна становить приблизно 700 кг.
Ходова частинаРедагувати
Підвіска індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами телескопічної двосторонньої дії. Стосовно одного борту підвіска складається з шести порожнистих опорних котків, переднього провідного і заднього напрямляючого коліс. Опорні котки умисно виконані порожнистими задля підвищення плавучості машини при подоланні водні перешкод.
Також БМП-1 отримала гусениці принципово нової конструкції, в якій рухомі частини не перекривали одна одну, як в танкових гусеницях, що збільшило ресурс металу і гумових ущільнювачів до 8000 км.
Модифікації і версіїРедагувати
Радянські/РосійськіРедагувати
БМП-1К — командирська машина командиру мотострілецького батальйону. Додатково обладнана радіостанцією Р-111 і навігаційними пристроями. Прийнята на озброєння Радянської Армії у 1973 році.
БМП-1КШ — командно-штабна машина. Не має озброєння, башта нерухома, обладнана телескопічною антеною (після розгортання її висота становить 19 м), радіостанціями Р-111 (2 шт.), Р-123М, Р-124, навігаційними пристроями, приладами хімічної та радіаційної розвідки, автономним бензиновим електрогенератором.
БМП-1П — модернізована версія машини. Обладнана потужнішою ПУ ПТКР 9К111-1 «Фагот» й шістьма 81,4-мм мінометами для постановки димової завіси 902В. На озброєння прийнята у 1979 році, серійно виготовлялася з 1979 р. до 1983 р. включно.
БМП-1ПК — командирська модифікація БМП-1П.
БМП-1ПГ — модифікація БМП-1П, в наслідок бойового досвіду Афганської війни додатково оснащена 30-мм автоматичним гранатометом АГ-17 «Полум'я».
БМП-1М — російський варіант модернізації БМП-1. Метою модифікації було підвищення вогневих можливостей БМП-1 до рівня сучасних бойових машин піхоти. Встановлено одномісну башту з 30-мм автоматичною гарматою 2А72, спареним з нею 7,62-мм кулеметом ККТ і ПУ ПТКР «Корнет» з чотирма трубчастими напрямними, а також з новими приладами спостереження і прицілювання. На озброєння прийнята не була.
БМП-1 ЗУ-23-2 — замість штатної башти встановлена ЗУ-23-2.
УкраїнськіРедагувати
- БМП-1У — український варіант модернізації БМП-1 з метою, аналогічною меті створення БМП-1М. Новий комплекс озброєння: 30-мм автоматична гармата КБА-2; 7,62-мм кулемет ККТ; ПУ ПТКР «Комбат» з двома трубчастими напрямними; 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 «Полум'я». Для підвищення плавучості на БМП-1У встановили надгусеничні поплавки. Також були встановлені тягові колеса і гусениці від БМП-2. Була прийнята на озброєння Збройних Сил Грузії.
- БМП-1М — експортна модифікація БМП-1У «Шквал» з бойовим модулем «Шквал» або «Шквал А», отримала новий прицільний комплекс «Тандем-2» і протитанкові ракети комплексу «Бар'єр».
- БМП-1УМ — модифікація БМП-1У з бойовим модулем «Десна».
- БМП-1УМД — модифікація БМП-1У з двигуном Deutz TCD2013 L64V замість російського УТД-20. Встановлено бойовий модуль «Стилет».
ЧехословацькіРедагувати
- BVP-1 — чехословацька версія БМП-1, серійне виробництво йшло з 1970 р. до 1989 р. включно.
- OT-90 — бронетранспортер з шасі БМП-1 і баштою БТР-60ПБ.
Машини на базі БМП-1Редагувати
БРМ-1К — радянська бойова розвідувальна машина для розвідувальних підрозділів і частин мотострілецьких і танкових дивізій, бригад і полків.
БРЕМ-2 — радянська броньована ремонтно-евакуаційна машина.
BPzV — чехословацька бойова розвідувальна машина на базі BVP-1, вироблялася у 1984—1987 рр.
ShM vz.85 PRÁM-S — самохідний 120-мм міномет, який виготовлявся у 1980—1990 рр.
Бойове застосуванняРедагувати
Майже відразу від своєї появи на світ і до сьогодні БМП-1 використовувалась і використовується у багатьох збройних конфліктах. Ось лише деякі з них:
- Арабо-ізраїльський конфлікт 1973 р.
- Афганська війна 1979—1989 рр.
- Ірано-іракська війна 1980—1988 рр.
- локальні конфлікти під час та після розпаду СРСР
- Війна в Кувейті 1991 р.
- Перша та Друга чеченські війни
- Війна в Іраку 2003—2010 рр.
- Війна у Південній Осетії 2008 р.
- Лівійська війна 2011 р.
- Війна на сході України 2014—нині.
ОператориРедагувати
Азербайджан:
- Збройні сили Азербайджану — 43 БМП-1, станом на 2018[2]
- Державна прикордонна служба Азербайджану — 168 БМП-1/БМП-2, станом на 2018[3]
Алжир — 685 БМП-1, станом на 2018[4]
Ангола — 250 БМП-1/БМП-2, станом на 2018[5]
Болгарія — 90 БМП-1, станом на 2018[6]
Вірменія:
- Армія Вірменії — 75 БМП-1 і 6 БМП-1К, станом на 2018[7]
- МВС Вірменії — 44 БМП-1 і 1 БМП-1К, станом на 2018[8]
- Прикордонні війська Вірменії — 35 БМП-1, станом на 2018[9]
В'єтнам — 300 БМП-1/БМП-2, станом на 2018[10]
Гвінея — 2 БМП-1, станом на 2018[11]
Грузія — 25 БМП-1, станом на 2018[12]
Греція — 398 БМП-1, станом на 2018[13]
Демократична Республіка Конго — 20 БМП-1, станом на 2018[14]
Екваторіальна Гвінея — 20 БМП-1, станом на 2018[15]
Еритрея — 15 БМП-1, станом на 2018[16]
Ефіопія — близько 20 БМП-1, станом на 2018[17]
Єгипет — понад 15 БМП-1 (і 205 БМП-1 на зберіганні), станом на 2018[18]
Індія — 700 БМП-1, станом на 2018[19]
Ірак — близько 80 БМП-1, станом на 2018[20]
Іран — 210 БМП-1, станом на 2018[21]
Камбоджа — 70 БМП-1, станом на 2018[22]
Киргизстан — 230 БМП-1, станом на 2018[23]
Кот-д'Івуар — 10 БМП-1/БМП-2, станом на 2018[24]
Куба — близько 50 БМП-1/П, станом на 2018[25]
Лівія — деяка кількість БМП-1, станом на 2018[26]
Молдова — 6 шт. (використовуються як навчальні)[джерело?]
Монголія — 310 БМП-1, станом на 2018[27]
Мозамбік — 40 БМП-1, станом на 2018[28]
Нікарагуа — понад 17 БМП-1, станом на 2018[29]
Польща — 1277 БМП-1, станом на 2018[30]
Росія
- Російська армія: щонайменше 500 БМП-1М та 700 БРМ-1К (і 7000 БМП-1 на зберіганні), станом на січень 2018[31]
- 102-га військова база в Ґюмрі, Вірменія: 80 БМП-1М, станом на січень 2018[32]
Словаччина — 148 БМП-1, станом на 2018[33]
Судан — 135 БМП-1/БМП-2, станом на 2018[34]
Сирія — деяка кількість БМП-1, станом на 2018[35]
Таджикистан — 8 БМП-1, станом на 2018[36]
Туркменістан — 600 БМП-1/БМП-1М, станом на 2018[37]
Україна:
- Сухопутні війська — 193 БМП-1 і 115 БРМ-1К, станом на 2018[38]
- Морська піхота — кілька БМП-1, станом на 2018[39]
Уругвай — 18 БМП-1, станом на 2018[40]
Чад — 80 БМП-1 і 42 БМП-1У, станом на [41]
Чехія — 98 БМП-1, станом на 2018 (на зберіганні)[42]
Шрі-Ланка — 13 БМП-1, станом на 2018[43]
УкраїнаРедагувати
На початку січня 2018 року стало відомо про придбання Україною для потреб Збройних Сил України бойових машин БМП-1 (БМП-1АК) в одній з колишніх країн Варшавського договору. Ці бойові машини знаходились на зберіганні та перебували у хорошому технічному стані, також вони пройшли повне технічне обслуговування на одному з підприємств у ЄС. У ЗМІ було озвучено намір придбати близько 200 машин БМП-1, що дозволить Збройним Силам значно покращити бойові можливості підрозділів[44].
Спершу БМП-1АК машини вже отримала 14 механізована бригада, механізовані підрозділи якої до отримання БМП-1 була озброєна багатоцільовими тягачам МТ-ЛБ зі встановленими кулеметами ДШКМ калібром 12,7-мм. А в травні 2018 року стало відомо про надходження нових БМП-1 на озброєння 81 окремої десантно-штурмової бригади, підрозділ якої раніше комплектувався виключно броньованими тягачами МТ-ЛБ зі встановленими 23-мм зенітними гарматами ЗУ-23-2. Проте, ці бойові машини залишились на озброєнні та беруть участь у навчаннях[44].
З цього приводу видання «Новое время» поширило викривлену інформацію у вкрай упередженій статті. З метою захистити ділову репутацію 13 червня 2018 року ДК «Укроборонпром» подав позов у Подільський районний суд міста Києва[45].
Загалом, протягом 2018 року спецекспортер здійснив поставку п'ятдесяти БМП-1 для Збройних Сил України[46].
Наприкінці березня-початку квітня 2020 року державна компанія «Укрспецекспорт» розпочала процес передачі Міністерству оборони України 37 бойових машин піхоти БМП-1 для потреб Збройних Сил України[47].
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Из кизяка и палок. Пётр и Мазепа (ru). Процитовано 2017-04-28.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 183.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 183.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 325.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 445.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 89.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 181.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 181.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 181.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 310.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 467.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 187.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 111.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 458.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 460.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 461.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 463.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 330.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 261.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 338.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 334.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 248.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 190.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 456.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 401.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 350.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 286.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 475.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 415.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 136.
- ↑ The International Institute for Strategic Studies (IISS) (2018). The Military Balance 2018 (en) (вид. 1). London: Routledge. с. 194. ISBN 978-1-857-43955-7.
- ↑ (The Military Balance 2018 — P. 206)
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 146.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 489.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 362.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 207.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 208.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 210.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 210.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 422.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 454.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 94.
- ↑ The Military Balance 2018 — P. 301.
- ↑ а б ПЕРЕОЗБРОЄННЯ 81-Ї БРИГАДИ ДШВ НА НОВУ ТЕХНІКУ. Український мілітарний портал. 2018-05-30.
- ↑ «Укроборонпром» подав позов про захист ділової репутації у зв’язку з публікацією про БМП-1АК. Ukrainian Military Pages. 2018-06-22.
- ↑ Safronov Taras (2020-04-07). До України прибуло 37 БМП-1. Український мілітарний портал.
- ↑ Укрспецекспорт розпочав передачу ЗС України 37 БМП-1. Ukrainian Military Pages. 2020-04-07.
ПосиланняРедагувати
- Українська армія отримала бойові машини піхоти БМП-1АК, що були закуплені у Польщі. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-04-07. Процитовано 7 квітня 2018.
- Bulgaria, Ukraine unveils upgraded version of Soviet Infantry Fighting Vehicle. http://defence-blog.com/. Defence Blog. 2018-06-07. Процитовано 24 червня 2018.
- Practika offers BMP-1 tracked infantry fighting vehicle upgrade. http://defence-blog.com/. Defence Blog. 2017-09-29. Процитовано 24 червня 2018.
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (травень 2018) |