Воробйов Генадій Петрович

Генна́дій Петро́вич Воробйо́в (нар. 25 червня 1961(19610625) — 11 лютого 2017) — український військовик. Генерал-полковник. Кандидат історичних наук. З 18 листопада 2009 року по 17 січня 2014 року — Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України. З 16 лютого 2014 року перший заступник начальника Генерального штабу ЗС України. З 21 травня 2016 — т.в.о. начальника та начальник Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

Геннадій Петрович Воробйов
Геннадій Петрович Воробйов
Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України
18 листопада 2009 — 17 січня 2014
Президент Віктор Ющенко, Віктор Янукович
Попередник Іван Свида
Наступник Пушняков Анатолій
Народився 25 червня 1961(1961-06-25)
Ахалкалакі, Грузинська РСР, СРСР
Помер 11 лютого 2017(2017-02-11) (55 років)
Київ, Україна
Похований Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Alma mater Київське вище загальновійськове командне училище, Військова академія імені М. В. Фрунзе і Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
Звання Погон генерал-полковника ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-полковник
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня Медаль «Захиснику Вітчизни»
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Слава і честь»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

БіографіяРедагувати

Народився 25 червня 1961 року в місті Ахалкалакі в Грузинський РСР. 1982 року закінчив Київське вище загальновійськове командне училище ім. М.Фрунзе.

Офіцерську службу розпочав командиром мотострілецького взводу в Забайкальському військовому окрузі.

З 1984 до 1990 рік службу проходив на посадах командира розвідувального взводу, командира мотострілецької роти, начальника штабу — заступника командира мотострілецького батальйону у військових частинах Забайкальського військового округу та Групи радянських військ у Німеччині.

1993 року закінчив Військову академію ім. М. Фрунзе.

З 1993 до 2002 року службу проходив на посадах начальника штабу — заступника командира мотострілецького полку, командира 17-го полку 6-ї механізованої дивізії НГУ, командира 24-ї механізованої бригади, командира 128-ї механізованої дивізії Прикарпатського військового округу та Західного оперативного командування Сухопутних військ ЗС України.

У 2002—2003 роках — начальник штабу — перший заступник командувача 38-го армійського корпусу Західного оперативного командування Сухопутних військ ЗСУ.

2004 року закінчив факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України.

З 2004 по 2006 рік — командир 13-го армійського корпусу Західного оперативного командування Сухопутних військ ЗСУ, генерал-лейтенант (24 серпня 2005).

З травня 2006 по листопад 2009 року — перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, генерал-полковник (21 серпня 2007).

З 18 листопада 2009 року по 17 січня 2014 року — командувач Сухопутних військ Збройних Сил України.[1][2]

У 2014 році призначений першим заступником начальника Генерального штабу ЗС України.

Захистив дисертацію на тему «Створення та розвиток Сухопутних військ Збройних Сил України (1991—2005 рр.)» та здобув науковий ступінь кандидата історичних наук.

З 12 вересня 2014-го — в. о. командувача військами АТО на час слідчих дій щодо генерала Муженка стосовно обставин «Іловайського котла»[3].

Був звільнений 2014 року згідно Закону України «Про очищення влади» (люстрація). 28 січня 2015 відновлений на посаді першого заступника начальника Генерального штабу ЗСУ Президентом України згідно з поправками до закону, внесеними Верховною Радою 27 січня[4].

З 21 травня по 29 серпня 2016 року — т.в.о. керівника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 30 серпня 2016 року Наказом Міністерства оборони України призначений начальником Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

Раптово помер 11 лютого 2017 року[5].

 
Могила Генадія Воробйова

Прощання з генералом Воробйовим проходило 14 лютого в центральному корпусі Національного університету оборони ім. Івана Черняховського[6]. Панахида відбулася у Володимирському соборі. Похований на Байковому кладовищі[7] (ділянка № 30).

Нагороди та відзнакиРедагувати

  • Орден Богдана Хмельницького I ст. (14 лютого 2017, посмертно) — за визначні особисті заслуги у зміцненні обороноздатності та безпеки Української держави, самовіддане служіння народові України, зразкове і бездоганне виконання військового обов'язку[8][9]
  • Орден Богдана Хмельницького II ст. (24 серпня 2012) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[10]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (20 серпня 2008) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, бездоганне виконання військового і службового обов'язку, високий професіоналізм[11]
  • Орден «За мужність» III ст. (20 серпня 2001) — за вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди 10-ї річниці незалежності України[12]
  • Медаль «За бездоганну службу» III ст. (4 грудня 1996) — за бездоганну службу, досягнення високих показників у бойовій підготовці та професійній майстерності[13]
  • Нагороджений багатьма медалями та відзнаками Міністерства оборони України та інших силових структур держави.

ВшануванняРедагувати

29 липня 2017 року депутати білоцерківської міської ради затвердили рішення щодо присвоєння білоцерківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 імені генерала Геннадія Воробйова[14].

1 вересня 2017 року у Білоцерківській загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Білоцерківської міської ради Київської області імені генерала-полковника Геннадія Воробйова відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки генералу-полковнику Геннадію Воробйову, який навчався в цій школі протягом 1970-1978 років.[15]

У грудні 2018 року рішенням Київської міської ради вулицю Курську у Солом'янському районі міста Києва перейменовано на вулицю Генерала Геннадія Воробйова[16].

29 серпня 2019 року на засіданні сесії Білоцерківської міської ради VІІ скликання депутати прийняли рішення про присвоєння звання Почесний громадянин міста Біла Церква генерал-полковнику Геннадію Воробйову (посмертно) [17].

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України № 938/2009 від 18.11.2009
  2. Указ Президента України № 11/2014 від 17.01.2014
  3. Муженка відсторонили від командування АТО — ЗМІ[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Порошенко повернув до Генштабу люстрованого генерала
  5. У власному кабінеті помер начальник Національного університету оборони Воробйов. ukranews.com. Українські новини. 11 лютого 2017. 
  6. У Києві попрощалися з генерал-полковником Воробйовим, який відмовився вивести війська проти Евромайдана. ukranews.com. Українські новини. 14 лютого 2017. 
  7. У Києві попрощалися з легендарним генералом /«Обозрєватєль», 14.02.2017./
    У Києві попрощалися з генерал-полковником Воробйовим. ФОТОрепортаж // «Цензор. НЕТ», 14 лютого 2017
  8. Указ Президента України від 14 лютого 2017 року № 33/2017 «Про нагородження Г.Воробйова орденом Богдана Хмельницького»
  9. Президент нагородив генерал-полковника Генадія Воробйова орденом Богдана Хмельницького посмертно // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 14 лютого 2017 р.
  10. Указ Президента України № 501/2012 від 24 серпня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Указ Президента України № 745/2008 від 20 серпня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України»
  12. Указ Президента України № 664/2001 від 20 серпня 2001 року «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців та працівників Збройних Сил України»
  13. Указ Президента України № 1158/96 від 4 грудня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України — медаллю „За бездоганну службу“»
  14. У Білій Церкві перейменували школу №7 та низку вулиць міста. 04563.com.ua - Сайт міста Біла Церква (укр.). Процитовано 23 травня 2022. 
  15. Перший дзвоник та відкриття меморіальної дошки на честь генерал-полковника Г. Воробйова в БЗШ № 7 імені генерал-полковника Г. Воробйова - 2 September 2017 - БЦ організація профспілки працівників освіти. bcprofspilka.at.ua. Процитовано 23 травня 2022. 
  16. Київрада перейменувала вулицю Курську. www.ukrinform.ua. Укрінформ. 18 грудня 2018. 
  17. bc-news. Новий Почесний громадянин Білої Церкви. БЦ News (uk-ua). Процитовано 23 травня 2022. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати