Відкрити головне меню

То́ківське — селище в Україні, у Грушівській сільській територіальній громаді Апостолівського району Дніпропетровської області. Населення — 1 699 мешканців.

селище Токівське
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Апостолівський
Громада Грушівська сільська громада
Код КОАТУУ 1220389301
Облікова картка Токівське 
Основні дані
Населення 1 699
Поштовий індекс 53853
Телефонний код +380 5656
Географічні дані
Географічні координати 47°39′51″ пн. ш. 33°58′02″ сх. д. / 47.66417° пн. ш. 33.96722° сх. д. / 47.66417; 33.96722Координати: 47°39′51″ пн. ш. 33°58′02″ сх. д. / 47.66417° пн. ш. 33.96722° сх. д. / 47.66417; 33.96722
Середня висота
над рівнем моря
47 м
Водойми р. Кам'янка
Відстань до обласного центру 117,8 км
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Тік
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 53853, Дніпропетровська область, Апостолівський район, с-ще Токівське, вул. Верхня, 2
Сільський голова Мартян Віктор Вікторович
Карта
Токівське. Карта розташування: Україна
Токівське
Токівське
Токівське. Карта розташування: Дніпропетровська область
Токівське
Токівське

Село Токівське розташоване на схід від районного центру м. Апостолове. День села 25 вересня.

Географічне розташуванняРедагувати

Селище Токівське знаходиться на правому березі річки Кам'янка. На півдні межує з селищем Тік, на сході з селом Усть-Кам'янка, та на заході з селом Червоний Тік. Селище складається з 2-х частин, рознесених на 1 км. Східна, менша частина, це колишній хутір Мар'ївський. До селища веде окрема залізнична гілка, станція Пам'ятка.

ІсторіяРедагувати

Історія Токівського розпочинається з початку 60-х років XIX ст., після проведення аграрної політики відміни кріпосного права в Росії 1861 р. До реформи землі нижньої течії річки Кам'янки належали поміщику Твердомедову, які використовувались в основному для випасу овець.

Один із перших поселенців селища був Кравченко Макар у 1861 році, його іменем первоначально був названий Хутір — Макари.

Після 1861 року поміщик Твердомедов виділив неродючі землі кріпосним. Кожній сім'ї відвели по три десятини землі і селяни повинні були себе відкупати разом із землею до 1881 року. Ці землі були порізані балками і виступами кристалічних порід. Більш родючі землі біля річки Кам'янки пан продав заможним селянам із найближчих сіл, в основному з села Марійського, був названий Мар'ївкою, в честь переселенців — Мар'янців.

Оскільки землі навколо Макарів були неродючими, то щоб як-небудь вижити селяни почали відкривати кар'єри, вручну добувати граніт. Так було покладено початок розробці граніту в цій місцевості.

Після Жовтневого перевороту була створена Базавлуцька артіль, яка проводила сезоні роботи з видобутку та обробки граніту.

У 1925—1926 роках з'явилась нова організація «Московська контора». З 1926 року створений «Адміністративний відділ організацій інженерів», що виконував роботи із замовленням закордонних компаній доставки граніту на потреби будівництва залізниць та мостів.

Після Німецько-радянської війни розробку граніту взяв на себе «Укрнерудпром».

В 1952 році створено Токівське будівельно-монтажне управління трестів. В цей час у Токівському починається будівництво одно та багатоповерхових будинків, гуртожитків, магазинів, школи. У 1953 році збудували Будинок культури.

У 1954 році побудували Токівську середню школу. В 1968 року почала діяти дільнична лікарня. Два відділення: терапевтичне та психоневрологічне, розраховані на 25 і 30 ліжок. Проводиться амбулаторний прийом хворих.

В 1988 році утворена Токівська сільська рада. Перший голова — Столярова Людмила Микитівна. На 1 січня 1999 року на території Токівської сільської ради зареєстровано та працює чотири промислових підприємства, які займаються видобутком та розробкою граніту. Продукція Токівського кар'єра йде на виконання різних відповідних монументальних замовлень в Україні та країнах СНД.

ЕкономікаРедагувати

  • Токівський гранітний кар'єр.
  • Токівський кар'єр гранітного блоку.
  • ТОВ «Горкіс граніт».
  • ТОВ «Камінь України».
  • ТОВ «Апельсин».
  • ТОВ «Беютага».

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • Школа.

ПерсоналіїРедагувати

Під керівництвом директора Камнедробарного заводу, який очолював 22 роки Бобир Юрій Іванович, в 1963 році було створено хоровий колектив за участю 120 чоловік, а в 1965 цьому художньому колективу було присвоєно звання «народного». На сьогоднішній день працює послідовник цього колективу ансамбль «Веснянка», який радує своїх односельчан чарівними українськими піснями.

Токівська земля гордиться своїм земляком — збирачем і пропагандистом української народної пісні нашого краю, жителем с. Новосеменівки Віктором Івановичем Кириленком. Його називають в районі, області Апостолівським кобзарем. За своє життя В. І. Кириленко записав з вуст старожилів сіл понад 200 пісень.

Пам'яткиРедагувати

У селі є пам'ятник воїнам, що загинули в боях за наше сьогодення. Ця монументальна споруда — справа рук колективу Токівського каменедробарного заводу. З надр землі він добуває рожевий граніт, що виблискує в стінах Мавзолею В. І. Леніна, в постаментах і пам'ятниках визначним людям нашої епохи в багатьох містах країни.

Поблизу села розташований Водоспад на річці Кам'янка, який є гідрологічною пам'яткою природи місцевого значення та геологічна пам'ятка природи місцевого значення Мальовничий каньйон на річці Кам'янці в Токівських гранітах.

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати