Бойко Валентин Анатолійович
Валенти́н Анато́лійович Бо́йко (нар. 4 серпня 1979 — пом. 8 грудня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Бойко Валентин Анатолійович | |||
|---|---|---|---|
 Сержант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 4 серпня 1979 Прилуки | ||
| Смерть | 8 грудня 2014 (35 років) Піски | ||
| Громадянство |  Україна | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2014 | ||
| Приналежність | Україна | ||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | ||
| Рід військ |  Танкові війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
ред.Закінчив прилуцьку ЗОШ № 3, Чернігівське професійне училище № 5. Працював на міському підприємстві залізничного транспорту, монтер колії.
Мобілізований у березні 2014-го, військовослужбовець мінометної батареї механізованого батальйону, 1-ша окрема гвардійська танкова бригада.
На початку грудня 2014-го мінометна батарея 1-ї танкової бригади була відкомандирована з-під Волновахи до 93-ї механізованої бригади — на той час утримувала позиції в районі села Піски. 8 грудня під час обстрілу в Пісках 152-мм артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових — Валентин Бойко, Віктор Лавренчук, В'ячеслав Носенко, ще 6 зазнали поранень.[1]
Похований у Прилуках з військовими почестями.[2]
Лишились дружина, 14-річна донька й 10-річний син.[3]
Нагороди та вшанування
ред.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]
- нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
- в травні у мікрорайоні Прилук Рокитне біля будівлі школи № 3 відкрито пам'ятну дошку Валентину Бойку.
- 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні»[5].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 8 грудня[6][7].
Примітки
ред.- ↑ Бойко Валентин Анатолійович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Герої не вмирають - Прилуцька районна рада. prr.gov.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Бойко Валентин Анатолійович сержант - Книга пам′яті загиблих за Україну - Український меморіал. ukraine-memorial.org. Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На сесії обласної ради вшанували пам'ять Анатолія Мельника та земляків, які удостоєні Почесної відзнаки «За мужність і вірність Україні» (посмертно). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 8 грудня на YouTube
Посилання
ред.- Бойко Валентин Анатолійович [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Танкісти України [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |