Бойко

сторінка значень у проєкті Вікімедіа (Бойко)

Бойко — слов'янське дохристиянське чоловіче ім'я.

Бойко — представник етнографічної групи українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат («Бойківщина»).

Бо́йко
Пукраїнське прізвищеWD:
Фонетичні алгоритми (англ.)
Жіноча форма Бойко
Суфікс -к- (пошук)
Закінчення
Походить від
назви представника етнографічної групи бойки.[1]
Поширене по всій Україні, Яремче — найщільніший осередок.
Кількість носіїв 83195 в Україні,
станом на 2013[2]
Схожі прізвища
Однокорінні Бойченко, Бойчук
Пов'язані Поліщук, Литвин
Бойко[d]

Пошук сторінок

які починаються з
містять

у Вікіданих:посилання:

CMNS: Бойко у Вікісховищі

Бо́йко — українське прізвище. Станом на 2013 рік посідало № 5 за поширенням в Україні та № 1 у деяких районах Галичини, Чернігівщини, Вінниччині, Сумщини, та Миколаївщини.[2]

А ред.

Б ред.

В ред.

Г ред.

Д ред.

З ред.

І ред.

К ред.

Л ред.

М ред.

Н ред.

О ред.

П ред.

Р ред.

С ред.

Т ред.

  • Бойко Тамара Степанівна (* 1954) — українська радянська діячка, електромонтажниця Лубенського заводу лічильних машин Полтавської області. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
  • Бойко Тарас — український перекладач.
  • Бойко Тихон Максимович (1898 — після грудня 1924) — громадський діяч, військовий; сотник Армії УНР. Член Українського клубу імені Григорія Квітки-Основ'яненка.

У ред.

Ф ред.

  • Бойко Федір Кіндратович — український маляр-іконописець, чоловік рідної сестри Тараса Шевченка Ярини Григорівни Бойко

Ю ред.

Я ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. Київ, 1966 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2022.
  2. а б ridni.org // Карта поширення прізвищ України. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 3 червня 2022.
  3. Указ президента України 24-2021
  4. Указ президента України № 368/2018
  5. Указ президента України 335/2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  6. Указ президента України № 731/2019. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
  7. Указ президента України 423/2018. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 23 липня 2021.
  8. Указ президента України 39/2019. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  9. Указ президента України 290—2020. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.