Відкрити головне меню

Гайсин

місто у Вінницькій області (Україна)

Га́йсин — місто в Україні, адміністративний центр Гайсинського району Вінницькій області. Населення міста — 25 786 осіб (станом на 1 січня 2017 року). Одне з найбільших міст Вінницької області.

Гайсин
Coat of Arms of Haisyn.PNG
Герб Гайсина
Haysyn Gymnasyum Unit 2-07.jpg
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Вінницька область
Район Гайсинський район
Рада Гайсинська міська рада
Код КОАТУУ 0520810100
Перша згадка 1545
Магдебурзьке право 1744
Статус міста з 1795 року
Населення 25 786 (01.01.2017)[1]
Площа 18.26 км²
Густота населення 1423.38 осіб/км²
Поштові індекси 23700-23705
Телефонний код +380-4334
Координати 48°48′37″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д. / 48.81028° пн. ш. 29.38417° сх. д. / 48.81028; 29.38417Координати: 48°48′37″ пн. ш. 29°23′03″ сх. д. / 48.81028° пн. ш. 29.38417° сх. д. / 48.81028; 29.38417
Висота над рівнем моря 215 м
Водойма р. Сіб
Відстань
Найближча залізнична станція Гайсин
До обл./респ. центру
 - фізична 83 км
 - залізницею 114 км
 - автошляхами 102 км
До Києва
 - фізична 197 км
 - залізницею 497 км
 - автошляхами 264 км
Міська влада
Адреса 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7, 2-31-29
Веб-сторінка Гайсинська міськрада
Міський голова Анатолій Ілліч Гук

Commons-logo.svg Гайсин у Вікісховищі

Карта
Гайсин. Карта розташування: Україна
Гайсин
Гайсин
Гайсин. Карта розташування: Вінницька область
Гайсин
Гайсин

Зміст

Шляхи сполученняРедагувати

Із Гайсина в різні боки розходиться 5 ключових міжрайонних доріг.

Через Гайсин проходить міжнародна автодорога E50 (М12) (Стрий — Знам'янка), а також міжобласний автошлях Брацлав — Гайсин — Умань — Черкаси (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум'яки. Стан її зараз просто жахливий, щомісяця трапляються аварії, постійно збираються затори.

У місті Гайсині розташована залізнична станція Гайсин. На жаль, поїздів зараз мало. Поїзд Гайворон-Вінниця відправляється із Гайсина о 4.35, назад із Вінниці о 17.05. Пенсіонери та інші пільговики мають безкоштовний проїзд. На даний час курсують плацкартні вагони. Також по станції Вінниця здійснюється узгоджена пересадка з та на електричку до Києва.

ІсторіяРедагувати

Докладніше: Історія Гайсина

Перша згадка відноситься до 1545, коли місто входило до складу Брацлавського воєводства. 5 вересня 1577 року король Польщі Стефан Баторій видав шляхтичу-вояку Яну Оришевському привілей на розлогу пустку Гайсин над річкою Соб.[2] У 1744 р. отримав магдебурзьке право.

У 1795 році внаслідок поділу Польщі відходить до Росії. З 1797 Гайсин — повітове місто Подільської губернії. У місті була чоловіча гімназія. Зараз в цій будівлі розташована школа-інтернат.

Новітня історіяРедагувати

28 листопада 2015 року єпископ Вінницький і Брацлавський Михаїл звершив чин освячення храму на честь Святого великомученика і цілителя Пантелеймона[3]

Відомі людиРедагувати

УродженціРедагувати

Почесні громадяниРедагувати

  • Топаллер Анатолій Семенович (1911—1996) — Герой Радянського Союзу (19.05.1940), нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями. Почесний житель міста.

СтаростиРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Henryk Kotarski. Orzechowski Jan h. Nałęcz (ok.1535-1605) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/2, zeszyt 101.— S. 272. (пол.)
  3. В Гайсині освятили нову церкву
  4. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 167 с. ISBN 966-8201-26-4
  5. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 296 с. ISBN 966-8201-26-4
  6. Hajsyn… S. 11.
  7. Маєток «Самчики»

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати