Нижня Кринка

смт Макіївської міської громади у Донецькому районі Донецької області

Ни́жня Кри́нка (в минулому — Ханжонкове) — селище Макіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна. Розташоване на річці Кринка (притока Міусу) за 35 км від Донецька. За 4 км від селища знаходиться залізнична станція Нижньокринка. У селищі народився один із піонерів кінематографу Олександр Ханжонков.

селище Нижня Кринка
Вид на Нижню Кринку
Вид на Нижню Кринку
Вид на Нижню Кринку
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Громада Макіївська міська громада
Основні дані
Засновано 1778 [1]
Колишня назва Ханжонків-Нижньокринський, Ханжонкове
Статус із 2024 року
Населення 13 677 (01.01.2017)[2]
Поштовий індекс 86184-86188
Телефонний код +380 6232
Географічні координати 48°06′52″ пн. ш. 38°09′38″ сх. д. / 48.11444° пн. ш. 38.16056° сх. д. / 48.11444; 38.16056Координати: 48°06′52″ пн. ш. 38°09′38″ сх. д. / 48.11444° пн. ш. 38.16056° сх. д. / 48.11444; 38.16056
Висота над рівнем моря 124 м
Водойма р. Кринка


Відстань
Найближча залізнична станція: Нижньокринка
До станції: 4 км
До райцентру:
 - автошляхами: 20 км
До обл. центру:
 - фізична: 30,3 км
 - автошляхами: 34,9 км
Селищна влада
Адреса 86185, Макіївська міськрада, смт Нижня Кринка, вул. Центральна, 18; 3-86-50
Голова селищної ради Котова Тамара Василівна
Карта
Нижня Кринка. Карта розташування: Україна
Нижня Кринка
Нижня Кринка
Нижня Кринка. Карта розташування: Донецька область
Нижня Кринка
Нижня Кринка
Мапа

Нижня Кринка у Вікісховищі

Історія

ред.
 

Засноване запорозькими козаками у XVII ст. Відоме у письмових згадках із 1788 року, коли полковник Ханжонков, отримав від царського уряду землю та об'єднав декілька козацьких хуторів у слободу й назвав її Ханжонків-Нижньокринський. Сучасну назву селище перейняло від річки Кринка, на якій воно розташоване. Існує також село Верхня Кринка, що лежить вище за течією цієї річки.

За даними на 1873 рік у селищі Зуївської волості Міуського округу Області Війська Донського мешкало 1664 особи, існувало 252 дворових господарства та 3 окремих будинки, у господарствах налічувалось 84 плуги, 160 коней, 600 пар волів, 1409 овець[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2010 осіб (1024 чоловічої статі та 986 — жіночої), з яких 1991 — православної віри[4].

Видобуток кам'яного вугілля у селищі розпочато у XIX столітті. У 1897 році московський купець Пєшков скупив всі навколишні рудники і заснував неподалік селища Ясинівський рудник. Через два роки рудник був придбаний німецьким акціонерним товариством «Монтаж». Згодом тут був побудований коксо-бензольний завод, механічні майстерні, залізнична гілка на станцію Монахове, електростанція. Завод поставляв продукцію 11 компаніям. Тут у березні 1900 року підприємцями — інженером Горяїновим, французькими підданими Біанкі та Горже було засновано акціонерне товариство Нижньої Кринки, яке 1903 року збанкрутувало, а його рудники були придбані промисловцем Фоміним[5].

На початок 1912 року в селищі мешкало близько 3500 осіб, налічувалось 470 дворових господарств[6].

В 2014 році Нижня Кринка потрапила у зону бойових дій в ході російсько-української війни.

17 серпня 2014 року в районі Нижньої Кринки та Жданівки при проведенні пошуково-ударних дій внаслідок обстрілу з БМ-21 «Град» загинули 11 солдат та офіцерів 25-ї повітрянодесантної бригади Збройних сил України на чолі з капітаном Вадимом Ричковим.

17 вересня 2014 у період 8:45—11:40 бойовики із «Градів» безперервним вогнем обстріляли Нижню Кринку, загинуло понад 10 мешканців, десятки поранених, зруйновано 9 житлових будинків[7].

21 вересня 2014 року українські війська змушено відійшли з Нижньої Кринки.

Сучасний стан

ред.

В селищі розташовані підприємства видобування кам'яного вугілля (шахта «Ясинівська-Глибока»), підприємства побутового обслуговування. 4 загальноосвітні школи, лікувальний комплекс.

Пам'ятки

ред.

При в'їзді в селище розташований із боку Харцизька встановлено пам'ятник 118 розстріляним комунарам, захисникам Ясинівського рудника, що загинули в ніч на 1 січня 1918 р.

Населення

ред.

За даними перепису 2001 року населення селища становило 14813 осіб, із них 33,29 % зазначили рідною мову українську, 65,96 % — російську, 0,2 % — білоруську, 0,04 % — молдовську, 0,01 % — болгарську, вірменську, польську та циганську мови[8].

Постаті

ред.
  • Антонов Афанасій Устинович (1866 — 1 травня 1933)[9] — голова Нижньокринської ради робітничих депутатів (1917), на його честь названа вулицю в селищі[10]. Афанасія Антонова відправили для підпільної роботи на Ясинівський рудник, який був відкритий купцем Пєшковим 1887 року. Для підпільників він був просто «Устинич», для інших — господарем пивної. Саме там і перебувала підпільна друкарня. Вечорами, у питному закладі збиралися поліцейські і все рудничне начальство, а в підвалі в цей час друкувалися свіжі номери «Іскри» і листівки. Саме Антонова вважають першим будівником радянської влади в селі. У 1905 році в селищі була створена організація РСДРП Опанас став керівником організації[11][12]. У 1917 році в селищі була створена рада з 7 осіб, головою став Антонов[11]. У 1926 році він був організатором відкриття в селищі дитячого будинку імені Ворошилова, де виховувалися 300 сиріт. Тривалий час Афанасій Устинович був головою сільради.
  • Дорошенко Юрій Олегович — заслужений журналіст України.
  • Ханжонков Олександр Олексійович (1877—1945) — український підприємець, організатор кінопромисловості, продюсер, режисер, сценарист.

Примітки

ред.
  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.[1]
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 255)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-54. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Ценные бумаги промышленных предприятий донбасса до 1917 года. Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 24 січня 2011.
  6. рос. дореф. По Екатерининской жел.дорогѣ. Выпускъ ІІ-й. Донецкій угольный Бассейнъ. Типо-Литографія Екатерининской желѣзной дороги. 1912. — 336 с.
  7. Бойовики з «Градів» обстріляли Нижню Кринку. Загинуло 10 людей. Архів оригіналу за 19 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  8. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 9 лютого 2016.
  9. Кладбище поселка Нижняя Крынка [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Улица Антонова поселка Нижняя Крынка. [Архівовано 10 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 7 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 5 березня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

ред.