Сулинівка
Сулинівка (до 2024 року — Орлово-Іванівка) — село Хрестівської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 965 осіб.
| село Сулинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Горлівський район |
| Тер. громада | Хрестівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14060130110052016 |
| Облікова картка | Орлово-Іванівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1764 |
| Населення | 965 |
| Площа | 50 км² |
| Густота населення | 19.3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 86231 |
| Телефонний код | +380 6255 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°10′12″ пн. ш. 38°28′11″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
215 м |
| Водойми | Балка Михайлівка |
| Відстань до обласного центру |
65,9 км |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Кумшацький |
| Відстань до залізничної станції |
8,9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 86231, с. Сулинівка, вул. Центральна |
| Сільський голова | Олейнікова Юлія Миколаївна |
| Карта | |
  Сулинівка | |
 Сулинівка | |
| Мапа | |
| |
Відстань до Шахтарська становить близько 18 км і проходить автошляхом місцевого значення. Землі села межують із територією Бахмутського району Донецької області. Селом тече Балка Михайлівка.
Унаслідок російської військової агресії Орлово-Іванівка перебуває у російській окупації.
Історія
ред.На території сучасної Сулинівки люди жили з давніх-давен. Про це свідчать археологічні знахідки знарядь праці первісних людей кам'яної доби. Залишили свої сліди і скіфи: один із курганів був розташований на західній околиці села, пограбований іще в давні часи. А от скіфські кам'яні баби були обов'язковим атрибутом біля воріт поважних селян.
Нова історія села бере свій початок із середини 18 століття, а саме з 1764 року. Саме тоді полковнику Олексію Орлову були надані російською імператрицею Катериною II землі в басейні приток р. Кринки для сільськогосподарського освоєння. Після успішних воєн із Османською Туреччиною, створення Чорноморського флоту, Росія потребувала продовольства для забезпечення армії і флоту та заселення земель колишнього Дикого поля. Олексій Орлов переселив кріпаків зі свого села Матусів (батьківщина предків Анни Ахматової) Черкаського повіту Київської губернії до села Олексіїво-Орловка, яке стало центром волості. Частину селян було поселено в Орлово-Іванівці, де землі О. Орлова межували із землями поміщика Іванова. Частина переселенців-кріпаків була із села Сулинівка того ж Черкаського повіту, тому цілком зрозуміло, чому до недавнього часу поряд з назвою села Орлово-Іванівка на побутовому рівні успішно функціонувала і назва Сулинівка[джерело?].
Станом на 1873 рік у селищі Олексієво-Орловської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 960 осіб, налічувалось 175 дворових господарств, 40 плугів, 150 коней, 160 пар волів, 1367 овець[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1170 осіб (583 чоловічої статі та 587 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].
Вночі з 4 на 5 серпня 2014 року в часі російсько-української війни під час виходу з оточення українські військові потрапили у засідку терористів біля села Орлово-Іванівка, поцілив снаряд із 2С9 «Нона» в бойову машину. Волонтер-журналіст Олександр Рудоманов повідомив, що в бою загинули 6 десантників, інформація офіційно не була підтверджена. Згодом стало відомо, що загинули старший лейтенант Руднєв Андрій Володимирович, молодші сержанти Дубов Ігор Леонідович, Сергій Русєв, старші солдати Віктор Мельников, Максим Міщенко, солдат В'ячеслав Морозюк. 14 листопада загинув під час бойового зіткнення колони техніки з провіантом із проросійськими терористами солдат 168-го центру Василь Решетняк. 17 листопада 2014-го загинули під час поїздки за полеглими військовиками сержант Олександр Будько, молодші сержанти Яніс Лупікс й Анатолій Олійник — автомобіль підірвався на протитанковому радіокерованому фугасі. 4 грудня 2014-го сержант 169-го центру ЗСУ Олександр Пономаренко під Орлово-Іванівкою зазнав смертельних поранень.
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Сулинівка[3]. 19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Орлово-Іванівка на Сулинівка, повертаючи історичну назву. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[4]
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення села становило 965 осіб, із них 79,38 % зазначили рідною мову українську, 19,48 % — російську, 0,31 % — білоруську, 0,21 % — польську, 0,1 % — вірменську та молдовську мови[5].
Примітки
ред.- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 234)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-55. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 9 жовтня 2016. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Погода в селі Сулинівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]