Вільногірськ

місто у Дніпропетровській області (Україна)

Вільногі́рськ — місто у Дніпропетровській області, у Кам'янському районі, розташоване у верхів'ї річки Домоткань, на відстані 95,8 км на захід від обласного центру (автошляхами Н08, Т 0429 та Т 0415). Населення на 1 січня 2016 року становить 23.5 тис. осіб. Є адміністративним центром Вільногірської міської громади.

Вільногірськ
Герб Вільногірська Прапор Вільногірська
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Громада Вільногірська міська громада
Код КОАТУУ: 1210200000
Засноване 12 серпня 1956
Статус міста з 1964 року
Населення 22 079 (01.01.2022)[1]
Агломерація Дніпровська агломерація
Площа 10 км²
Густота населення 2 363 осіб/км²
Поштові індекси 51700-51799
Телефонний код +380-5653
Координати 48°28′41″ пн. ш. 34°01′41″ сх. д. / 48.47806° пн. ш. 34.02806° сх. д. / 48.47806; 34.02806Координати: 48°28′41″ пн. ш. 34°01′41″ сх. д. / 48.47806° пн. ш. 34.02806° сх. д. / 48.47806; 34.02806
Висота над рівнем моря 178 м
Водойма р. Самоткань
Назва мешканців вільногірча́нин
вільногірча́нка
вільногірча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Вільногірськ
До обл./респ. центру
 - фізична 70 км
 - залізницею 89 км
 - автошляхами 95,8 км
До Києва
 - фізична 370 км
 - залізницею 443 км
 - автошляхами 383 км
Міська влада
Адреса м. Вільногірськ, вул. Варена, 15
Вебсторінка Вільногірська міськрада
Міський голова Василенко Володимир Павлович

Вільногірськ у Вікісховищі

Карта
Вільногірськ. Карта розташування: Україна
Вільногірськ
Вільногірськ
Вільногірськ. Карта розташування: Дніпропетровська область
Вільногірськ
Вільногірськ
Мапа

Географія Редагувати

Місто належить Кам'янському районові, розташоване за 62 км від районного центру автодорогою Т 0415, Т 0429 і Т 0412. Лежить на одному з витоків річки Самоткань. Місто є адміністративним центром Вільногірської міської громади. Через місто проходять автомобільні дороги Т 0415 і Т 0423, а також залізниця, станція Вільногірськ.

Історія Редагувати

 
Стела на честь заснування міста

Виникнення Вільногірська пов'язане із промисловим освоєнням покладів титанових руд — циркон-рутил-ільменітового родовища біля витоків Самоткані. У квітні 1956 року було ухвалено рішення про будівництво гірничо-металургійного комбінату і робітничого селища. 12 серпня 1956 року є офіційною датою заснування (будівництво з липня) Вільногірська.

16 червня 1958 року рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради населеному пункту при будівництві гірничо-металургійного комбінату була присвоєна назва Вільногірська, оскільки селище виникло поблизу станції Вільні Хутори (та по гірничо-металургійному комбінату).

З 1965 року Вільногірськ місто Верхньодніпровського району, з 1990 року місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області.

У 2020 після реформи місто стало адміністративним центром Вільногірської міської громади та увійшло у склад Кам'янецького району.

Населення Редагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 11 217 2127 1621 3765 2794 891 19
Жінки 12 863 2088 1626 3963 3755 1358 73


Національний склад населення Вільногірська за переписом 2001 року: українці — 85.82 %, росіяни — 12.66 %, білоруси — 0.84 %, румуни — 0.12 %, вірмени — 0.10 %, німці — 0.09 %.[3]

Мовний склад населення Вільногірська за переписом 2001 року: українська — 81.35 %, російська — 18.26 %, білоруська — 0.25 %, румунська — 0.04 %, вірменська — 0.02 %.[4]

Економіка Редагувати

Містоутворююче підприємство (98,2 % валового продукту міста) — Філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»[5], що є одним з провідних підприємств металургійної галузі України з виробництва концентратів рідкісних металів. Комбінат забезпечує сировиною такі галузі економіки, як хімічна, електротехнічна та машинобудівна. Основним структурним підрозділом є гірниче виробництво, яке здійснює виробку родовища відкритим способом із наступною рекультивацією земель. Також є збагачувальне виробництво — дезінтеграція та обезшламлювання розсипу, гравітаційне, електричне та магнітне збагачування, металургійне виробництво — хіміко-металургійні процеси переробки концентратів із виділенням сполучень цирконію, сульфату цирконію, чотирихлористого кремнію. Сьогодні комбінат випускає понад 50 видів продукції, яка експортується за кордон. У 1995 році комбінат став членом Міжнародного клубу торговельних лідерів, у 1996 році його удостоєно міжнародного призу «Золотий глобус».

На місцевій сировині працюють такі підприємства, як ЗАТ «Вільногірське скло», ТОВ з ІІ «Кольорові метали», ВАТ «Вільногірський завод залізобетонних виробів».

Підприємства міста випускають залізобетонні конструкції, розчин, бетон, скляну тару, цеглу, гофротару.

Заклади освіти та культури Редагувати

У місті є два вищих професійних заклади: Вільногірський технікум Національної металургійної академії України та «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти».

Також працюють 4 загальноосвітні школи, центр профільного навчання та дитячої творчості, музична школа, 5 дошкільних навчальних закладів. Є дитячо-юнацька спортивна школа та спортивний комплекс із басейном та стадіоном.

Мережу закладів культури становлять 2 бібліотеки, школа мистецтв, центр дозвілля, виставкова зала. Найвідоміший заклад культури у Вільногірську — палац культури «Металург», у якому працює 14 колективів художньої самодіяльності.

Пам'ятки Редагувати

  • Алея слави — алея, викладена зі спеціальної кам'яної плитки червоного кольору. Відкрита 9 травня 2005 на честь 60-річчя перемоги СРСР у Німецько-радянській війні
  • Пам'ятник «Гармата» — гармата часів Німецько-радянської війни, розташована в парку культури та відпочинку. Відкрита 9 травня 2005 року на честь 60-річчя перемоги СРСР у Німецько-радянській війні
  • Пам'ятник «Якір» — залізний якір, встановлений на честь суховантажу «Вільногірськ» (затонув у 2007)
  • Пам'ятник Т. Г. Шевченку — бюст великого українського письменника.
  • Пам'ятник Віктору Вікторовичу Варену — першому директору Вільногірського ГМК — встановлено біля центральної прохідної комбінату.
  • Пам'ятник Мамонтову, засновнику міста
  • Пам'ятник Тарасову, льотчик
  • Пам'ятник Гагаріну, космонавт

Відомі уродженці Редагувати

Проживали Редагувати

Примітки Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати