Козлов Михайло Віталійович

Козлов Михайло Віталійович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	26 листопада 1985; Миколаїв
Смерть	24 вересня 2014 (28 років); Старогнатівка
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

Миха́йло Віта́лійович Козло́в (26 листопада 1985(19851126) — 24 вересня 2014) — старший солдат Збройних сил України.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козлов.

Життєвий шляхРедагувати

Закінчив миколаївську ЗОШ № 46, біблійний коледж у місті Першотравенськ. Мешкав у Запоріжжі, займався створенням реабілітаційного центру у протестантській церкві.

Призваний за мобілізацією 7 серпня 2014-го, старший навідник гранатометного взводу 2-го механізованого батальйону, 72-га окрема механізована бригада.

24 вересня 2014-го близько 18:35 зазнав смертельних поранень внаслідок спрацювання вибухового пристрою, встановленого невідомими особами на стежці, розташованій приблизно за 2 км північніше села Старогнатівка, коли слідував для виконання бойового завдання в секреті.

Похований в місті Миколаїв.

Без Михайла лишились батьки, сестра, племінниця, бабуся, двоюрідний брат.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

16 січня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
28 березня 2016-го в Миколаєві у музеї ЗОШ № 46 відкрито меморіальну дошку Михайлу Козлову

ПриміткиРедагувати

↑ Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати

Це незавершена стаття про українського військовика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]