Відкрити головне меню

Кушугу́м — селище міського типу Запорізького району Запорізької області (до 1927 — Велика Катеринівка). Станом на 1 січня 2018 року в селищі проживало 8056 осіб.

смт Кушугум
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Запорізький район
Рада Кушугумська селищна рада
Код КОАТУУ: 2322155600
Основні дані
Засноване 1770
Статус із 1938 року
Площа 4,499 км²
Населення 8056 (2018)[1]
Густота 1791 осіб/км²
Поштовий індекс 70450—451
Телефонний код +380 61
Географічні координати 47°42′38″ пн. ш. 35°13′09″ сх. д. / 47.71056° пн. ш. 35.21917° сх. д. / 47.71056; 35.21917Координати: 47°42′38″ пн. ш. 35°13′09″ сх. д. / 47.71056° пн. ш. 35.21917° сх. д. / 47.71056; 35.21917
Висота над рівнем моря 60 м
Водойма р. Кушугум
Відстань
Найближча залізнична станція: Кушугум
До станції: 1,5 км
До райцентру:
 - залізницею: 10 км
 - автошляхами: 12 км
До обл. центру:
 - залізницею: 10 км
 - автошляхами: 12 км
Селищна влада
Адреса 70452, смт Кушугум,
вул. Тельмана, 23
Сайт смт Кушугум
Карта
Кушугум. Карта розташування: Україна
Кушугум
Кушугум
Кушугум. Карта розташування: Запорізька область
Кушугум
Кушугум

Commons-logo.svg Кушугум у Вікісховищі

Орган місцевого самоврядування — Кушугумська селищна рада.

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Селище міського типу Кушугум знаходиться на березі Дніпра південніше міста Запоріжжя. Через селище протікає річка Кушугум, що впадає в Дніпро.

Кушугум межує з селищем міського типу Балабине з півночі і селищем міського типу Малокатеринівка з півдня. До залізничної станції Кушугум Придніпровської залізниці 1,5 км.

Розташований за 1,5 км на південь від Запоріжжя при впадінні річки Кушугум (Дрібний Пісок) у Дніпро.

НазваРедагувати

За назвою річки Кушугум, що протікала тут до створення Каховського водосховища (назва річки, в свою чергу, походить від тюркського Кучук-Кум, що означає «дрібний пісок»).

Нові назви вулицьРедагувати

4 березня 2016 року, рамках Закону України про декомунізацію, були перейменовані вулиці смт, а саме:

  • Кірова → Центральна
  • Колгоспна → Калинова
  • Радгоспна → Зоряна
  • Комсомольська → Історична
  • Крупської → Зарічна
  • Московська → Барвінкова
  • Жовтнева → Лесі Українки
  • Фурманова → Василькова
  • Радянська → Дубова
  • 21 Партз'їзду → Джерельна.

Вулиці Леваневського, Островського, Чкалого залишилися без змін[2].

ІсторіяРедагувати

Засноване 1770 року козаками Запорозької Січі як державна слобода. 1780 року Кушугумівку перейменували на Велику Катеринівку.

У грудні 1905 року разом з робітниками Олександрівська виступили проти царату бідняки Великої Катеринівки. Після розгрому повстання найактивніших селян засуджено до каторги. З нагоди 50-річчя першої російської революції П. Ф. Черевату-Абакумову — учасницю олександрівського грудневого повстання, нагороджено більшовицькою відзнакою орден Червоного Прапора.

З 1917 року — у складі УНР та Української Держави Павла Скоропадського, а з кінця 1918 — під контролем Революційної Армії Нестора Махна. З 1922 року — стабільні комуністичні уряди. Кушугум постраждав внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932–1933. У цей час у селищі бував відомий український поет Славутич Яр, який саме у Кушугумі зустрічався з кобзарем, який прищепив йому смак до української пісні: «А вже років двісті, як козак в неволі», «Ой на горі вогонь горить», «Ой наступила та чорна хмара», «Усі гори зеленіють». Як згадує письменник про Кушугум, «це була ніби своєрідна лекція. Бандура ще більше нагострила мою національну свідомість. Я ніби набрався нової сили, нової енергії для боротьби, що вже назрівала».

З 1941 по 1943 роки Кушумугум перебував під німецькою окупацією.

НаселенняРедагувати

Чисельність населенняРедагувати

1959 1979 1989 2001 2016
6045 9158 8758 7764 8181

Розподіл населення за рідною мовою (2001)Редагувати

українська мова російська
84,50% 15,22%

ЕкономікаРедагувати

 
Магазин мережі «Добрий купець», закритий у 2016 році
 
Магазин на перетині вулиць Тельмана та Центральної

Промислові підприємства селища: Агротехнологія[3], меблева фабрика ТОВ «ВТФ РІЦ», приватне підприємство «Діабаз» (цех по обробці каменю).

Сферу послуг в селищі представляють комп'ютерний клуб, диско-клуби та бари (кафе) «Людмила» і «Наталка», кафе «Славутич» закриті в 2011–2015 роках, перукарні.

У селищі працює декілька магазинів.

ТранспортРедагувати

На схід від селища проходить М18E105, західніше, по берегу Дніпра розташована залізнична станція Кушугум Запорізької дирекції Придніпровської залізниці.

Через селище проходять маршрути приміських автобусів:

Житлово-комунальне господарствоРедагувати

ЕлектроенергіяРедагувати

Енергопостачальної компанії всього Запорізького регіону є ВАТ «Запоріжжяобленерго».

ВодопостачанняРедагувати

Водопостачання Кушугума здійснює запорізьке комунальне підприємство «Міськводоканал».

ГазРедагувати

Газопостачання та газифікацію селища здійснює ВАТ «Запоріжгаз».

Охорона здоров'яРедагувати

Кушугумська міська поліклініка. Працюють дві аптеки.

ОсвітаРедагувати

  • Кушугумська гімназія «Інтелект». Побудована в 1952 році. До 2009 року перебувала в аварійному стані[5], в 2011 році була проведена комплексна реконструкція будівлі [6].
  • Дитячий садочок

КультураРедагувати

Працює 2 бібліотеки.

СпортРедагувати

У селищі діє стадіон. Футбольний клуб «Колос».

ЕкологіяРедагувати

 
Несанкціоноване звалище

За санітарної ситуацією в Кушугумі стежить як Запорізька районна санітарно-епідеміологічна станція, так і Запорізька обласна санітарно-епідеміологічна станція. У селищі мають місце несанкціоновані накопичення сміття.

Зв'язокРедагувати

Телефонний зв'язокРедагувати

Фіксований телефонний зв'язок в селищі надає приватна компанія «Укртелеком».

ПоштаРедагувати

Відділення пошти Запорізької дирекції держпідприємства «Укрпошта».

ІнтернетРедагувати

ADSL інтернет «ОГО» від компанії «Укртелеком», інтернет-провайдер «Мегалан».

Відомі людиРедагувати

Уродженка селища Людмила Кравець у квітні 1945 року нагороджена сталінською нагородою Герой Радянського Союзу.

У Кушугумі пройшло дитинство поета-сатирика Миколи Григоровича Білокопитова.

Похований Кравцов Роман Анатолійович (1979-2014) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Ломейко Андрій Вікторович (1975-2014) — солдат Збройних сил України, 37-й окремий мотопіхотний батальйон, «Кіборг».

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Нові назви кушугумських вулиць Архівовано 18-09-2016 у Wayback Machine., — «Кушугумський Вісник» № 4 (63)
  3. ПрАТ «Індустрія». Архів оригіналу за 7 жовтень 2013. Процитовано 13 березень 2016. 
  4. З 16 вересня 2016 року в Запоріжжі почало роботу нове комунальне підприємство з пасажироперевезень «Автогосподарство» Архівовано 2016-09-18 у Wayback Machine., — Кушугум, 2016-09-17
  5. Освіта по-запорізьки — батьки кушугумскіх учнів готові перекрити залізницю[недоступне посилання з квітень 2019], — «Репортер Запорожья», 2009-10-28
  6. У Кушугумській гімназії відкрилося «друге дихання». Кушугум. 2011-04-11. Архів оригіналу за 2013-10-07. Процитовано 2013-09-27.