Луцик Леонід Петрович
Леоні́д Петро́вич Лу́цик (28 серпня 1984 — 18 грудня 2014) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Луцик Леонід Петрович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
28 серпня 1984 Заболоття | |
Смерть |
18 грудня 2014 (30 років) Лисичанськ | |
Поховання | Личаківський цвинтар | |
Громадянство | Україна | |
Alma Mater | Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Десантні війська | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Луцик Леонід Петрович у Вікісховищі |
Життєвий шлях ред.
Закінчив Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Працював у приватній фірмі.
В часі війни — снайпер, 80-та окрема десантно-штурмова бригада.
18 грудня 2014-го загинув під Лисичанськом, підірвавшись на гранаті — кинувся рятувати побратима. За повідомленням ЗМІ, увечері в розташуванні частини під Лисичанськом (Луганська область) в підсобному приміщенні, де зібрались військові і волонтери, у одного з солдатів розірвалась граната «РГД-5». В результаті на місці загинули 30-річний солдат і 31-річний волонтер.
Без Леоніда лишилися батьки, дружина Оксана, син Володимир й донька Юстина.
22 грудня 2014-го похований в місті Львів, Личаківське кладовище, поле почесних поховань.
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- недержавною нагородою орденом «Честь та Слава»
- В Заболотті відкрито пам'ятну дошку Василю Білітюку та Леоніду Луцику
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня[1][2].
Примітки ред.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 грудня на YouTube
Джерела ред.
- Луцик Леонід Петрович [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Небесна Гвардія
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |