Дурмасенко Олексій Олегович
Олексі́й Оле́гович Дурмасенко (1 червня 1989 — 29 грудня 2014) — старший солдат Збройних сил України, псевдо «Динамо».
| Дурмасенко Олексій Олегович | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
1 червня 1989 Київ | ||
| Смерть |
29 грудня 2014 (25 років) Піски | ||
| Поховання | Лісове кладовище | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2014 | ||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Рід військ |
 Механізовані війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєвий шлях ред.
Народився в Оболонському районі Києва. Шульга, батьки це помітили і віддали на навчання до Академії мистецтв. Займався аматорським футболом, півзахисник. Брав уроки академічного малювання, оформлював клуби та ресторани. Поступив до Інституту декоративно-прикладного мистецтва ім. Бойчука. Відвідував курси стиліста, цікавився модельним бізнесом. Обрав напрям флориста, 2011-го їде вдосконалюватися до Москви. Стає провідним флористом у елітному салоні на Рубльовці.
Під час останніх відвідин родини не зміг стояти осторонь, зводив барикади на Грушевського, зазнав осколкового поранення в ногу. Після перемоги Євромайдану повернувся до Москви.
Після початку російської агресії розраховується з роботи, повертається до України, записується добровольцем. Старший стрілець, 93-тя окрема механізована бригада. Після місячної підготовки підрозділ зайняв позиції у Пісках.
Два з половиною тижні перебував із побратимами на ротації в АД. З двома вояками установив Державний прапор на найвищій точці відбитого у терористів терміналу, ворожа куля опалила ногу. Побував вдома у короткотерміновій відпустці.
29 грудня 2014-го загинув у бою з російськими збройними формуваннями, що атакували позиції українських військовиків під Пісками. Олексій у тому часі прийшов провідати побратимів, на блокпост напала диверсійна група противника. Дурмасенко кинувся на підмогу без бронежилета й загинув у бою — диверсант зі спини кинув гранату. Тоді ж у бою полягли Сергій Абрютін та Костянтин Дубовський.
Без Олексія лишилися батьки, дві сестри — Марія і Анастасія. Батько Олексія, Олег Дурмасенко, є відомим художником та дизайнером (творчий псевдонім — Гліб Гржабовський, автор нагрудного знака «Герой киянин» та пам'ятного знака загиблим за Україну білорусам).
Похований у Києві (Лісове кладовище).
Нагороди та вшанування ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
- нагрудним знаком «Герой Киянин» (посмертно)
- у гімназії «Потенціал», котру закінчив Олексій, відкрито пам'ятну дошку його честі
- у інституті декоративно-прикладного мистецтва ім. Бойчука в якому вчився Олексій, відкрито пам'ятну дошку на його честь
- у приміщені бібліотеки № 15 по вул. Набережно-Корчуватській, б.92 засновано Творчий Центр «ім. Дурмасенка Олексія ГГ-Корчуватий-Арт» та відкрито музей Героя — кіборга «Динамо»
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 грудня[2][3].
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 грудня на YouTube
Джерела ред.
- Дурмасенко Олексій Олегович [Архівовано 29 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |