Відкрити головне меню

Старий Айда́р — село в Україні, у Станичо-Луганському районі Луганської області. Населення становить 283 осіб. Орган місцевого самоврядування — Передільська сільська рада.

село Старий Айдар
Старий Айдар
Старий Айдар
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Станично-Луганський
Рада/громада Передільська сільська рада
Код КОАТУУ 4424885003
Облікова картка Старий Айдар 
Основні дані
Засноване 1645
Населення 283
Площа 3,8 км²
Густота населення 74,47 осіб/км²
Поштовий індекс 93616
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 48°43′40″ пн. ш. 39°09′05″ сх. д. / 48.72778° пн. ш. 39.15139° сх. д. / 48.72778; 39.15139Координати: 48°43′40″ пн. ш. 39°09′05″ сх. д. / 48.72778° пн. ш. 39.15139° сх. д. / 48.72778; 39.15139
Середня висота
над рівнем моря
77 м
Водойми р. Айдар
Місцева влада
Адреса ради 93615, с. Передільське, вул. Центральна, 100; тел. 94-4-44
Карта
Старий Айдар. Карта розташування: Україна
Старий Айдар
Старий Айдар
Старий Айдар. Карта розташування: Луганська область
Старий Айдар
Старий Айдар
Мапа

Зміст

Історичні відомостіРедагувати

За даними на 1864 рік у казенній слободі Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1288 осіб (619 чоловічої статі та 669 — жіночої), налічувалось 186 дворових господарства, існувала православна церква[1].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Староайдарська волості, мешкало 1435 осіб, налічувалось 208 дворових господарств, існували православна церква, школа й поштова станція[2].

У 19321933 роках Староайдарська сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 45 осіб, імена яких встановлено[3].

Упродовж війни на сході України село потрапило до зони бойових дій. 17 грудня 2014 року збройними формуваннями ЛНР із важкої артилерії було обстріляно Старий Айдар, поранено троє людей[4]. 15 грудня 2016-го один боєць ЗСУ зазнав поранень внаслідок провокації терористів біля Старого Айдару[5].

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 633 особи, з них 10,25 % зазначили рідною мову українську, а 89,75 % — російську[6].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3122)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 548-549
  4. Москаль: Через обстріли терористів в Станично-Луганському районі постраждали троє мирних мешканців
  5. На Луганщині поранено українського військового
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

ДжерелаРедагувати

  • Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

ПосиланняРедагувати