Ємільчинський район

Колишній район у Житомирській області (Україна)

Ємі́льчинський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Коростенської, Волинської округ, УРСР, Київської і Житомирської областей УСРР та України. Адміністративний центр — селище міського типу Ємільчине. Населення становить 34 426 осіб (на 1.08.2013). Площа — 2112 км². Утворено 1923 року.

Ємільчинський район
адміністративно-територіальна одиниця
Coat of Arms of Yemilchinsky raion in Zhytomyr oblast.png Flag of Yemilchyne raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: СРСР СРСР
Україна Україна
Область: Коростенська округа
Волинська округа
УСРР
Київська область Київська область
Житомирська область Житомирська область
Код КОАТУУ: 1821700000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 19 липня 2020 року
Населення: 32629 (на 1.01.2018)
Площа: 2112 км²
Густота: 15,4 осіб/км²
Тел. код: +380-4149
Поштові індекси: 11200—11265
Населені пункти та ради
Районний центр: Прапор Ємільчино Ємільчине
Селищні ради: 2
Сільські ради: 35
Смт: 2
Села: 117
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Сорока Віктор Михайлович
Голова РДА: Авраменко В'ячеслав Григорович[1]
Вебсторінка: Ємільчинська РДА
Ємільчинська райрада
Адреса: вул. Соборна, 18, смт Ємільчине, Ємільчинський р-н, Житомирська обл., 11201
Мапа

Commons-logo.svg Ємільчинський район у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Ємільчинський район розташований у північно-західній частині Житомирської області, займає площу 2,1 2,1 тис. км² і лежить у межах поліської низовини.

Межував з Новоград-Волинським, Лугинським, Олевським, Коростенським, Хорошівським, Пулинським районами.

До складу району входить 119 населених пунктів[2].

ІсторіяРедагувати

Ємільчинський район (до 15 серпня 1944 року — Емільчинський) утворений постановою ВУЦВК 7 березня 1923 року в складі Коростенської округи Волинської губернії з 19 сільських рад Емільчинської та Сербівської волостей Новоград-Волинського повіту.

13 червня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УРСР, Коростенську округу було розформовано, територію, в тому числі і Ємільчинський район, приєднано до складу Волинської округи.

З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.

Від 22 вересня 1937 року — у складі новоутвореної Житомирської області[3].

В ході адміністративно-територіальних реформ 1920-х, 1950-х та 1960-х років неодноразово змінював склад і межі[4].

Ліквідований 19 липня 2020 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[5].

Адміністративний устрійРедагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на на 1 селищну та 1 сільську територіальні громади, 1 селищну та 10 сільських рад, які об'єднують 119 населених пунктів та підпорядковані Ємільчинській районній раді. Адміністративний центр — смт Ємільчине.

НаселенняРедагувати

Загальна чисельність населення району (станом на 2011 рік) становить 35 659 осіб, у тому числі міського — 7831, сільського — 27828. Щільність населення 16,8 осіб на кв. км[6].

Працездатного населення, зайнятого в галузях економіки — 6,6 тис. чол. Питома вага людей пенсійного віку 39,8 %.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

ГеографіяРедагувати

Всього на території району 20 річок. Найбільші з них — Уборть та Уж.

Корисні копалини: граніт, торф, суглинки, піски.

Головні породи лісів: сосна, дуб, береза, вільха, осика, граб, ясен.

Природоохоронні територіїРедагувати

Транспорт і зв'язокРедагувати

Експлуатаційна довжина залізничних колій — 32 км, у тому числі 32 км електрифікованих.

Довжина автомобільних шляхів загальнодержавного значення 46 км, місцевого — 488,7 км. 10 мостів.

Забезпеченість населення телефонним зв'язком становить 64,6 одиниць на 100 сімей по місту і 16,2 одиниць по селу. 32 автоматичні телефонні станції (з них міських 3, сільських — 29) мають загальну монтовану ємність 7000 номерів, у тому числі 2630 міських, 2300 сільських.

ЕкономікаРедагувати

Розвинута харчова промисловість. Рослинництво переважно зернового, тваринництва — м'ясо-молочного напряму.

У районі 6 промислових підприємств. Провідними підприємствами є три заводи: хлібо- масло- та льонозавод. Виробництвом цегли займається одне підприємство, добуванням граніту — дві виробничо-комерційні фірми.

Ємільчинський держлісгосп постачає за кордон лісопродукцію.

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ємільчинського району було створено 66 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,68 % (проголосували 18 246 із 26 959 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,49 % (8 482 виборців); Юлія Тимошенко — 24,35 % (4 443 виборців), Олег Ляшко — 14,38 % (2 623 виборців), Сергій Тігіпко — 3,06 % (558 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,05 %.[8]

Пам'яткиРедагувати

ПерсоналіїРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Розпорядження Президента України від 2 грудня 2019 року № 435/2019-рп «Про призначення В.Авраменка головою Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області»
  2. Регіони України та їх склад. Житомирська область, Ємільчинський район
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 18, 532, 533, 540. Процитовано 9 Oktober 2020. 
  4. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1796—2006 роки. Довідник. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 24 травень 2011. 
  5. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 December 2020. 
  6. Паспорт Житомирської області. Архів оригіналу за 2 листопад 2014. Процитовано 24 травень 2011. 
  7. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2018-02-27. Процитовано 2016-03-17. 

ПосиланняРедагувати

Олевський район Лугинський район
Новоград-Волинський район   Коростенський район
Новоград-Волинський район Пулинський район Хорошівський район