Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (1 серпня — 23 серпня 2014)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні 1 серпня — 23 серпня 2014 року. 12 серпня 2014 року — початок масованого вторгнення регулярних підрозділів Збройних сил РФ в Україну.

Список загиблих 1 серпня — 23 серпня 2014 року ред.

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 — 23 серпня ред.

553     Дронговський Костянтин Леонідович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-02-1010 лютого 1984, Кам'яний Брід Житомирська область. Солдат, радіотелефоніст 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0419 (Новоград-Волинський). Залишились дружина та 6-річна донька. 02014-08-011 серпня 2014 Колона військової техніки потрапила під обстріл терористів у районі прикордонного села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області.[1]
554     Бєлєцький Дмитро Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-09-099 вересня 1987, Інгулець (Кривий Ріг) Дніпропетровська область. Молодший сержант, гранатометник, заступник командира бойової машини 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). 02014-08-011 серпня 2014 Був поранений 31 липня в бою поблизу м.Шахтарськ Донецької області та захоплений у полон російськими бойовиками, в полоні помер від ран.[2][3][4]
555     Задорожний Андрій Володимирович
 
01978-06-1313 червня 1978, Обільне Волноваський район Донецька область. Проживав у Нововолинську. Капітан, командир мінометної батареї 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Випускник Сумського військового інституту ракетних військ та артилерії 2000 року (?). Залишилась дружина та двоє дітей. 02014-08-011 серпня 2014 Автомобіль ГАЗ-66, на якому військові їхали у бік Амвросіївки, підірвався на міні і перевернувся. Загинули троє військовослужбовців.[5]
556     Кушнір Сергій Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-08-2929 серпня 1984[6], Машів Любомльський район Волинська область. Старший солдат, водій-номер обслуги 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилась дружина та донька. 02014-08-011 серпня 2014 Автомобіль ГАЗ-66, на якому військові їхали у бік Амвросіївки, підірвався на міні і перевернувся. Загинули троє військовослужбовців.[5]
557     Котельчук Михайло Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-11-066 листопада 1985, Новостав (Луцький район) Волинська область. Старший солдат, номер обслуги 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 02014-08-011 серпня 2014 Автомобіль ГАЗ-66, на якому військові їхали у бік Амвросіївки, підірвався на міні і перевернувся. Загинули троє військовослужбовців. Поховали Михайла 7 серпня в Новоставі.[5][7]
558     Калуш Руслан Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-07-1010 липня 1980, Озерце (Ківерцівський район) Волинська область. Сержант, командир відділення 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 02014-08-011 серпня 2014 Загинув від кулі снайпера під час бою з терористами неподалік Донецька. Військові потрапили у засідку, троє з них загинули.[8]
559     Дармофал Сергій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-05-2828 травня 1991, Волиця (Іваничівський район) Волинська область. Старший солдат, водій 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 02014-08-011 серпня 2014 Загинув під час бою з терористами неподалік Донецька.[8]
560     Курочка Андрій Євгенович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-06-2323 червня 1976, Батятичі Львівська область. Проживав м. Кам'янка-Бузька. Молодший сержант, заступник командира взводу 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилась дружина та донька. 02014-08-011 серпня 2014 Загинув від кулі снайпера.[8][9]
561     Власюк Роман Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-08-2020 серпня 1989, Городище (Черняхівський район) Житомирська область. Солдат, старший водій 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив Городищенську, а потім Забрідську школи, честь яких відстоював на спортивних змаганнях. Отримав у Житомирі водійські права і професію зварювальника. Працював будівельником в Києві й Санкт-Петербурзі. Залишилися мати та сестра. 02014-08-011 серпня 2014 Загинув біля міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область) від розриву снаряда, який влучив у БТР. Вже наступного дня Красногорівка була звільнена від російських терористів.[10]
562     Толкін Володимир Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-07-1919 липня 1985, Дніпропетровськ. Старший солдат, гранатометник механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське) Сухопутних військ ЗС України. Залишилась дружина та 3-річна донька. 02014-08-011 серпня 2014 Військові отримали наказ з боєм пробити блоки сепаратистів у місті Авдіївка неподалік Донецька. Військові розмістилися у штабі, за кілька годин бойовики дізналися про їх місце знаходження і атакували із застосуванням мінометів і стрілецької зброї. Один з перших снарядів вибухнув прямо під ногами Володимира.[11]
563     Панечко Андрій Іванович 01992-02-022 лютого 1992, Річки (Жовківський район) Львівська область. Молодший сержант, командир відділення БМП-2, військовослужбовець 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів). Мобілізований у травні, З червня місяця перебував у зоні АТО. Не одружений. Захоплювався спортом, грав за сільський футбольний клуб. 02014-08-011 серпня 2014 Загинув у зоні АТО.[12]
564     Янчук Володимир Степанович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-07-1616 липня 1970, Південне, Харківська область. Сержант, стрілець-снайпер 3 взводу роти снайперів 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське) Сухопутних військ ЗС України, мобілізований. В зоні АТО перебував з червня. Був єдиним годувальником в сім'ї. Залишилася старенька мати та 16-річна донька. Прим.: Колишня дружина та донька військовослужбовця загинули миттєво в результаті резонансної ДТП, яка трапилася ввечері 18.10.2017 року на вул. Сумській в м. Харкові[13] 02014-08-011 серпня 2014 10 липня під час бою під селом Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області отримав важке поранення і був доставлений до Харкова, а потім до Головного військово-медичного клінічного центру (м. Київ). Помер на лікарняному ліжку від отриманих травм.[14]
565     Старіков Євген Андрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-02-022 лютого 1982, Бердичів Житомирська область. Рядовий міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ». Закінчив професійно-технічне училище № 3 за фахом «столяр-тесляр», захоплювався спортом, регулярно відвідував спортзал. Залишилися дружина та троє маленьких дітей. 02014-08-022 серпня 2014 Батальйоном «Шахтарськ» ліквідована диверсійна група терористів у Докучаєвську (Донецька область). Під час операції від куль снайперів російських окупантів загинули двоє бійців батальйону, позивні «Мачете» і «Доктор». Євген отримав поранення в груди, коли намагався витягти пораненого товариша з місця бою.[15][16]
566     Рижак Володимир Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-12-2121 грудня 1989, Сміла Черкаська область. Виріс та проживав в с. Шарин Уманський район Черкаська область. Фахівець групи матеріального забезпечення Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ», один з найкращих стрільців батальйону. До служби навчався в агротехнічному коледжі та працював на громадських засадах. Проживав у Києві. Був активним учасником Євромайдану. Один із перших, хто записався добровольцем до Нацгвардії України. 02014-08-022 серпня 2014 Батальйоном «Шахтарськ» ліквідована диверсійна група терористів у Докучаєвську (Донецька область). Під час операції від куль снайперів російських окупантів загинули двоє бійців батальйону, позивні «Мачете» і «Доктор». Володимир загинув, захищаючи свого товариша в бою.[15][17]
567     Какалюк Олександр Валентинович
 
01976-07-2020 липня 1976, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир взводу 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Закінчив Дніпродзержинський державний технічний університет, працював електрослюсарем на ТЕЦ ПАТ «Дніпровський меткомбінат», потім був переведений в майстри. У 2007 році перейшов у профспілковий комітет, де у 2010 році був обраний головою комісії з охорони праці. У березні був мобілізований в армію. Залишилися дружина та 5-річний син. 02014-08-022 серпня 2014 Олександр того дня тричі виїжджав на БТРі, щоб вивезти поранених і вбитих бійців. Загинув під Шахтарськом від кулі снайпера.[18]
568     Кабак Михайло Григорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-05-1010 травня 1987, Крутоярівка (Білгород-Дністровський район) Одеська область. Старший сержант, інспектор прикордонної служби — технік відділення інспекторів мобільної прикордонної застави «Білгород-Дністровський» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби. 02014-08-022 серпня 2014 Загинув на прикордонному пропускному пункті «Довжанський».[19][20]
569     Плохий Андрій Віталійович
 
01983-06-2626 червня 1983, Первомайське (Черкаський район) Черкаська область. Капітан, заступник командира роти з озброєння 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Випускник Гвардійського факультету військової підготовки (ХІТВ ім. Верховної Ради України) 2005 року. Залишилась 6-річна донька. 02014-08-033 серпня 2014 Загинув біля села Красний Яр (Краснодонський район) на Луганщині. Танк підірвався на протитанковому фугасі.[21][22]
570     Нагорний Сергій Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-09-1717 вересня 1991, Чернігівська область. Старший солдат, механік-водій 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Отримав професію маляра-штукатура, після служби в армії працював охоронцем. З жовтня 2013 року служив за контрактом у ЗСУ. Залишилася дружина та 1,5-річний син. 02014-08-033 серпня 2014 Загинув біля села Красний Яр (Краснодонський район) на Луганщині. Танк підірвався на протитанковому фугасі. Похований у Чернігові.[21][23]
571     Мансуров Андрій Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-07-1010 липня 1989, Куп'янськ Харківська область. Сержант, командир танку 2-го танкового взводу 1-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). З 2007 року служив у Збройних Силах України. Проживав з родиною у смт. Гончарівське. 02014-08-033 серпня 2014 Загинув біля села Красний Яр (Краснодонський район) на Луганщині. Танк підірвався на протитанковому фугасі. Похований у смт. Гончарівське Чернігівської області.[21][24]
572     Кіш Станіслав Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-05-022 травня 1995, Онок Закарпатська область. Солдат, сапер 128-ї окремої Закарпатської механізованої бригади. Служив за контрактом менше року, з вересня 2013. Займався футболом, грав за сільський клуб «Зірка». 02014-08-033 серпня 2014 Загинув під Луганськом під час обстрілу позицій військових з мінометів та РСЗВ «Град».[25]
573     Кудінов Олексій Костянтинович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-09-1515 вересня 1987, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Закінчив Криворізький професійно-транспортний ліцей за фахом машиніст екскаватора. Працював у рудоуправлінні гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». 02014-08-033 серпня 2014 Загинув під час операції зі звільнення від терористів міста Шахтарськ у Донецькій області.[26]
574     Прищепа Роман Вікторович
 
01987-01-2929 січня 1987, Полтава. Капітан, командир самохідно-артилерійської батареї самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Закінчив Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями підрозділів наземної артилерії». 02014-08-033 серпня 2014 Загинув за незрозумілих обставин.[27]
575     Сєнчев Сергій Олексійович
 
01973-07-088 липня 1973, Кропивницький. Підполковник, заступник командира військової частини А0680 з виховної роботи 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький) ГУР Міноборони України. Залишилися двоє дітей шкільного віку. 02014-08-044 серпня 2014 Отримав важкі кульові та осколкові поранення у черевну порожнину під час бою за висоту Савур-Могила. Підполковнику було зроблено операцію в польовому шпиталі, але він помер під час транспортування до стаціонарного шпиталю у Дніпропетровськ. Похований на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кропивницького.[28]
576     Медушевський Віктор Зенонович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-05-011 травня 1974, Довбиш Житомирська область. Солдат, механік-водій 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилась дружина і 4-річна донька. 02014-08-044 серпня 2014 За попередніми даними, загинув від кулі снайпера, несучи варту на одному з блокпостів під Луганськом.[29]
577     Кривоносов Сергій Сергійович
(Позивний «Граніт»)
 
01978-06-2626 червня 1978, Миколаїв. Майор, заступник командира батальйону — начальник штабу 2-го батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишилась дружина та 10-річний син.
Герой України (посмертно).[30]
02014-08-044 серпня 2014 Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» з боку кордону о 2-й годині ночі на висоті 185 біля села Дібрівка (Шахтарський район) Донецької області. Майор-десантник загинув як герой. Його підрозділ більше місяця тримав свою висоту на українсько-російському кордоні. Коли розпочався черговий артобстріл із території Росії, снаряд залетів в окоп, і Сергій просто закрив його своїм тілом, рятуючи своїх бійців.[31]
У мережі з'явилося відео, на якому зафіксовано, як підрозділ АТО, під безпосереднім командуванням заступника командира батальйону Кривоносова С. С., влітку 2014 року на Донбасі, знищує ворожу колону проросійських бойовиків.[32]
578     Грек Андрій Анатолійович
(псевдонім «Балаган»)
01987-10-2222 жовтня 1987, Москва, РРФСР[33]. Боєць батальйону спецпризначення «Азов». Росіянин, вже 3 роки проживав в Україні (в Миколаєві), куди був змушений переїхати через політичні переслідування з боку спецслужб РФ. Учасник миколаївського руху ультрас. 02014-08-044 серпня 2014 Загинув у бою за звільнення Мар'їнки на підходах до Донецька.[34]
579     Шпіганевич Тарас Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-06-1616 червня 1994, Чернятин (Жмеринський район) Вінницька область. Солдат, водій БТР 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. Батьки Тараса працюють викладачами в Чернятинському коледжі Вінницького національного аграрного університету[35]. 02014-08-044 серпня 2014 Під час бою під Дебальцеве Донецької області (за іншими даними під Торезом) був підбитий у БТРі. Коли його витягали з палаючого БТРа, то снайпер встиг завдати двох пострілів — один у ногу, інший — у плече. Спочатку був доправлений до харківського шпиталю, а потім вночі літаком до Києва у Головний військово-клінічний шпіталь Міноборони. Лікарям довелося ампутувати ліву ногу десантника вище коліна, намагалися врятувати пришиту ліву руку. Тарас втратив дуже багато крові, після переливання крові з'явились ускладнення з нирками. 4 серпня Тарас помер на лікарняному ліжку.[36]
580     Наглюк Роман Миколайович
 
01986-03-1414 березня 1986, Ходорівці Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Капітан, заступник командира роти з озброєння 1-го батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів). Випускник Харківського інституту танкових військ 2008 року. Служив у Чернівецькому батальйоні 300-го полку, де обіймав посади командира взводу та командира роти, а після його розформування переїхав з сім'єю до Яворова і почав службу у 24-ї механізованій бригаді. Залишилась дружина та донька, яка у 2014 році піде в 1-й клас. 02014-08-044 серпня 2014 Загинув на Луганщині під час нічного обстрілу з РСЗВ «Град». Осколок від снаряду пробив БМП, в якому Роман знаходився без бронежилета, і влучив йому прямо в серце.[37]
581     Реготун Олег Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-09-1010 вересня 1976, Бердичів Житомирська область. Старший прапорщик, головний сержант взводу 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої Закарпатської механізованої бригади. Проживав в Ужгороді. Залишилися дружина та двоє дітей. 02014-08-055 серпня 2014 Під аеропортом Луганська точилися жорстокі бої, під час яких загинули двоє військових закарпатської бригади.[38]
582     Коренівський Сергій Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-04-2424 квітня 1981, Андріяшівка (Бердичівський район) Житомирська область. Старший прапорщик, головний сержант взводу 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої Закарпатської механізованої бригади. Проживав в Ужгороді. Залишилися дружина та донька. 02014-08-055 серпня 2014 Під аеропортом Луганська точилися жорстокі бої, під час яких загинули двоє військових закарпатської бригади.[38]
583     Бутрик Віктор Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-10-099 жовтня 1981, Охотівка Житомирська область. Солдат, номер обслуги 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади (За іншими джерелами, — 30-ї омбр). До мобілізації працював у місті Коростень. Залишилася мати, брат та 4 сестри. 02014-08-055 серпня 2014 Загинув в результаті обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Степанівка (Шахтарський район) Донецької області.[39]
584     Свинчук Олександр Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-01-2323 січня 1986, Нововолинськ Волинська область. Старший солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). До ЗС України пішов добровольцем, був поранений, але після лікування знову повернувся на передову. До служби в ЗС України декілька років працював пожежним рятувальником у ДПРЧ-5 Нововолинська 02014-08-055 серпня 2014 Загинув у бою за стратегічно важливу висоту Савур-могила на кордоні України, що на Донеччині.[40]
585     Кутовий Вадим Борисович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-03-099 березня 1986, Охтирка Сумська область. Молодший сержант, водій 5-ї батареї 27 реактивного артилерійського полку, військова частина А1476 (Суми). Залишилися дружина та двоє дітей, 2008 і 2011 р.н. 02014-08-055 серпня 2014 Загинув у ніч на 5-те серпня в бою з терористами під Горлівкою (Донецька область).[41][42]
Згідно повідомлень, які надав командир 8-ї батареї 3-го реадн 27-ї ОРАБр А. Шейко, військовослужбовець загинув під час зачистки «зеленки» українськими силами вогнем із ЗУ-23-2[43]
586     Танковський Євген Анатолійович
 
01979-12-1111 грудня 1979, Приютівка Кіровоградська область. Старший лейтенант, командир 1-го взводу 9-ї роти парашутно-десантного батальйону 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Батьки проживають у м. Олександрія Кіровоградської області. В зрілому віці переїхав до Кривого Рогу. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут за фахом гірничий інженер, працював на шахті майстром зміни з техніки безпеки. Звідти був мобілізований. 02014-08-055 серпня 2014 Загинув від міни під Торезом (Донецька область) під час виходу з оточення. Похований на Верболозівському кладовищі в Олександрії.[44]
587     Руднєв Андрій Володимирович
 
01983-08-099 серпня 1983, Ромни Сумська область. Старший лейтенант, заступник командира самохідно-артилерійської батареї з озброєння 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Випускник СВІРВіА ім. Б.Хмельницького м. Суми. Залишилися дружина та 4-річна донька. 02014-08-055 серпня 2014 Близько 4-ї години ранку в ході виконання бойового завдання в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область) підрозділ бригади потрапив у засідку. Під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками снаряд влучив у самохідну артилерійську установку 2С9 "Нона", 7 членів екіпажу САУ загинули.[45][41]
588     Русєв Сергій В'ячеславович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-10-1313 жовтня 1993. Молодший сержант, командир гармати 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). 02014-08-055 серпня 2014 Близько 4-ї години ранку в ході виконання бойового завдання в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область) підрозділ бригади потрапив у засідку. Під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками снаряд влучив у самохідну артилерійську установку 2С9 "Нона", 7 членів екіпажу САУ загинули.[45][46]
589     Мельников Віктор Валерійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-01-1414 січня 1992, Павлоград Дніпропетровська область. Старший солдат, водій самохідно-артилерійського взводу 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Вчився і жив у Новомосковську. Закінчив Новомосковський технікум Національної металургійної академії у 2011 році. З вересня 2013 року проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України. 02014-08-055 серпня 2014 Близько 4-ї години ранку в ході виконання бойового завдання в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область) підрозділ бригади потрапив у засідку. Під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками снаряд влучив у самохідну артилерійську установку 2С9 "Нона", 7 членів екіпажу САУ загинули. Поховали Віктора в Новомосковську.[45][47]
590     Лащенко Максим Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-12-1717 грудня 1987. Солдат, номер обслуги 1-ї батареї 1-го самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Залишилась 5-річна донька. 02014-08-055 серпня 2014 Близько 4-ї години ранку в ході виконання бойового завдання в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область) підрозділ бригади потрапив у засідку. Під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками снаряд влучив у самохідну артилерійську установку 2С9 "Нона", 7 членів екіпажу САУ загинули.[45][48]
591     Лащенко Артем Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-12-1717 грудня 1987. Старший солдат, номер обслуги 1-ї батареї 1-го самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). 02014-08-055 серпня 2014 Близько 4-ї години ранку в ході виконання бойового завдання в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область) підрозділ бригади потрапив у засідку. Під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками снаряд влучив у самохідну артилерійську установку 2С9 "Нона", 7 членів екіпажу САУ загинули.[45][48]
592     Міщенко Максим Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-09-088 вересня 1995, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, старший навідник 1-ї батареї 1-го самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). 02014-08-055 серпня 2014 Близько 4-ї години ранку в ході виконання бойового завдання в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область) підрозділ бригади потрапив у засідку. Під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками снаряд влучив у самохідну артилерійську установку 2С9 "Нона", 7 членів екіпажу САУ загинули.[45][49]
593     Морозюк В'ячеслав Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-03-066 березня 1994, Дніпропетровськ. Солдат, далекомірник 1-ї батареї 1-го самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). 02014-08-055 серпня 2014 Близько 4-ї години ранку в ході виконання бойового завдання в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область) підрозділ бригади потрапив у засідку. Під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками снаряд влучив у самохідну артилерійську установку 2С9 "Нона", 7 членів екіпажу САУ загинули.[45][50]
594     Пашко Василь Любомирович
(Позивний «Лис»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-10-1414 жовтня 1982, Новий Яричів Львівська область. Боєць 5-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу. Був активним учасником ВО «Тризуб» імені Степана Бандери. Останні 9 років проживав в Італії, де працював рятувальником. Коли дізнався про події в Україні, не задумуючись повернувся, брав участь у Революції Гідності, потім добровольцем пішов захищати державу. Після тренувань у підготовчому таборі ДУК у Дісні, поїхав у зону АТО, де пробув три місяці. Після війни збирався одружитись. Залишилась 9-річна донька. 02014-08-055 серпня 2014 Загинув у бою в районі м. Амвросіївка (Донецька область) від кулі снайпера, затуливши собою 18-річного товариша і врятувавши йому життя.[51]
595     Пріменко Юрій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-11-2525 листопада 1983, Дніпропетровська область. Старший солдат, радіотелефоніст 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). 02014-08-055 серпня 2014 Загинув у бою за курган Савур-могила (за іншими даними в районі Шахтарська) (Донецька область).[52]
596     Янович Вадим Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-01-2828 січня 1979, Первомайськ (Миколаївська область). Солдат, командир відділення 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). 02014-08-077 серпня 2014 Загинув у прикордонній зоні напередодні виходу підрозділів 79-ї бригади з оточення. Під час обстрілу снаряд розірвався біля машини, Вадим отримав осколкове поранення в шию.[53]
597     Приймак Віталій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-10-1111 жовтня 1977, Берестівка (Баранівський район) Житомирська область. Солдат, кулеметник 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Був одним із 5 дітей, яких виховувала одна мама. 02014-08-066 серпня 2014 Загинув під час обстрілу російськими терористами військової колони в районі висоти Савур-Могила поблизу прикордонного села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області.[54]
598     Шляхтич Олександр Валентинович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-08-1616 серпня 1981, Пирятин Полтавська область. Солдат, механік-водій-кранівник 27-го реактивного артилерійського полку. Після строкової служби в армії три роки служив за контрактом у військовій частині Пирятина, потім займався пасажирськими перевезеннями. 25 березня записався добровольцем для участі в АТО на сході України. Залишилась дружина та 12-річна донька. 02014-08-066 серпня 2014 Загинув у бою за висоту Савур-могила в Донецькій області поблизу кордону.[55] Внесений до списку загиблих полтавців та Книги Пошани Полтавської обласної ради.[56]
599     Шестопал Володимир Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-02-2222 лютого 1979, Фастів Київська область. Солдат, старший майстер ремонтної роти батальйону матеріального забезпечення 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Пішов служити добровольцем 20 березня. Залишилися дружина, двоє синів (10-ти і 4-х років) і 12-річна донька. 02014-08-066 серпня 2014 Був застрелений майором Сергієм Джуманьязовим, коли заступився за товариша по службі на блок-посту «Сонцево» під Амвросіївкою.[57][58]. Похований 9 липня на Алеї Слави на Інтернаціональному кладовищі Фастова.[59]
600     Волнухін Сергій Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-05-1818 травня 1986, проживав у Славутичі, Київська область. Солдат, водій взводу матеріального забезпечення 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). До Славутича переїхав разом з батьками з Казахстану. Залишилась дружина та маленька донька. 02014-08-066 серпня 2014 Під час виходу з оточення 6 серпня бійці потрапили під вогонь противника, що засів у засідці. Зрикошетивши від броні куля пройшла збоку в незахищену бронежилетом частину тіла.[57][60]
601     Пушняк Павло Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-02-2121 лютого 1978, Богуслав Київська область. Старший сержант, водій — електрик 3 реактивного артилерійського взводу 2 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). 02014-08-066 серпня 2014 Загинув від численних осколкових поранень близько 6.30 ранку поблизу села Дякове (Антрацитівський район Луганська область) під час артилерійського обстрілу військами РФ, про що свідчить характер обстрілу. Стріляли з 2С19 «Мста-С» приблизно з відстані 1-1,5 км.[57][61]
602     Василенко Олександр Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-05-2525 травня 1982, Медвин (Богуславський район) Київська область. Солдат, старший навідник 1 реактивного артилерійського взводу 2 реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Залишилась дружина та 5-річна донька. 02014-08-066 серпня 2014 Загинув від численних осколкових поранень близько 6.30 ранку поблизу села Дякове (Антрацитівський район Луганська область) під час артилерійського обстрілу військами РФ, про що свідчить характер обстрілу. Стріляли з 2С19 «Мста-С» приблизно з відстані 1-1,5 км.[57][62]
603     Шкурко Олександр Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-02-077 лютого 1979, Краснопілля Сумська область. Проживав у м. Біла Церква Київська область. Підполковник, старший помічник начальника штабу бригадної артилерійської групи 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Закінчив Військовий інститут артилерії при Сумському державному університеті. З 1 травня 2014 року виконував завдання в зоні АТО. Залишилися батьки, брат, дружина та син. 02014-08-066 серпня 2014 26 липня під час виконання бойового завдання дістав важких поранень та опіків, був захоплений у полон поблизу с. Тарани та доставлений до міста Сніжне (Донецька область). Російські бойовики вимагали викуп у сім'ї офіцера, потім припинили виходити на зв'язок. 5 серпня Олександра з лікарні перевели до комендатури. 6 серпня російські бойовики відвезли його до церкві на сповідь, після чого розстріляли. Був похований на кладовищі міста Сніжне. Тіло було вивезене волонтерами пошукової місії «Чорний тюльпан». 10 грудня 2015 року з воїном-захисником попрощалися у Білій Церкві, перепохований на Алеї Слави міського кладовища «Сухий яр».[63]
604     Сирватка Іван Ігорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-01-1919 січня 1993, Суховоля (Городоцький район) Львівська область. Солдат, водій БТР 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). У зоні АТО перебував чотири місяці. 02014-08-066 серпня 2014 Загинув у бою біля села Красний Яр (Краснодонський район) на Луганщині, коли прикривав відхід бійців 51-ї бригади.[64]
605     Трохимчук Іван Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-07-2424 липня 1993, Тишиця (Березнівський район) Рівненська область. Солдат, стрілець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 02014-08-066 серпня 2014 За даними Книги пам'яті, загинув, перебуваючи у відпустці на реабілітації після поранення в зоні АТО.[65]
606     Хортів Ернест Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-09-088 вересня 1994, Миколаїв. Солдат, навідник 3-го взводу 1-ї аеромобільної роти 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). 02014-08-066 серпня 2014 Отримав важке поранення з пошкодженням печінки в бою біля прикордонного села Дякове (Луганська область) 4 серпня. Десантники забезпечували прикриття для угруповання українських сил, яке виходило з оточення з-під Ізварине. В цей час через кордон з боку РФ прорвалась колона російських бойовиків, які відкрили шквальний вогонь по позиціях 3-го взводу. Ернесту зробили операцію, але він не вижив.[66]
607     Бочаров Денис Олександрович
 
01977-08-022 серпня 1977, м. Росток Німеччина, проживав у м. Новоград-Волинський Житомирська область. Майор (посмертно), командир 7-ї МР 3-го МБ 30-ї ОМБр. Випускник ОІСВ (1998). Мобілізований в березні 2014. Залишилися дружина та дві доньки. 02014-08-066 серпня 2014 Загинув від кульового поранення в бою поблизу с. Степанівка (Шахтарський район). Похований в с. Сусли[67].
608     Птіцин Віталій Ігорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-11-2323 листопада 1980, Марківка Луганська область. Солдат Державної прикордонної служби, курсант 5 навчальної групи третього відділу підготовки молодших спеціалістів Навчального центру ДПСУ (Оршанець). Залишилися мати, дружина та 3-річна донька. 02014-08-066 серпня 2014 Під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») після 22-денної героїчної оборони державного кордону, після виходу з прикордонного села Дякове Луганської області у бік села Степанівка (Шахтарський район), колонна потрапила під мінометно-артилерійський обстріл російських бойовиків. Було підбито автомобіль «Урал», з якого, за словами очевидців, вистрибнули п'ятеро курсантів, з того часу їх доля була невідомою. Через кілька місяців волонтерами-пошуковцями були знайдені тіла загиблих, яких там поховав місцевий священик. Серед них за експертизою ДНК упізнано Віталія Птіцина. У серпні 2015 року воїна поховали у рідній Марківці.[68][69] Прим. Разом з Віталієм зниклі безвісти курсанти: Ушкалов Дмитро Олександрович, Мелешко Сергій Михайлович, Савченко Олександр Васильович, Овчарик Олександр Миколайович.
609     Діхтієвський Віктор Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01966-08-066 серпня 1966, Одеса. Старший прапорщик, старший спеціаліст зв'язку Південного регіонального управління Державної прикордонної служби. Залишилась донька. 02014-08-066 серпня 2014 Загинули під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби.[19][70] Віктор загинув у свій день народження. Похований на Таіровському цвинтарі Одеси.[71]
610     Кислицький Олег Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-03-3030 березня 1983, Молога (Білгород-Дністровський район) Одеська область. Сержант в/ч 2197 Державної прикордонної служби (Білгород-Дністровський прикордонний загін). З 2002 по 2006 рік проходив службу в ЗС України, брав участь у миротворчих операціях за межами України. У 2006 році почав службу у Білгород-Дністровському прикордонному загоні ДПС України. 02014-08-066 серпня 2014
орієнтовна дата
Загинув під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Під час прориву колона потрапити під обстріл. Всі бійці, які були в колоні, під час обстрілу позістрибували з машин і розбіглись по лісосмугах. Кислицький вже до того був поранений у ногу. Він був один з тих, хто відступав до лісосмуг. Машина на якій він їхав була розбита вщент. Довгий час вважався зниклим безвісти. Похований 21.10.2015 р. в рідному селі на Одещині.[72][73][74][75]
611     Антипов Микола Павлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-12-2222 грудня 1993, Римарівка (Красноокнянський район) Одеська область. Солдат Державної прикордонної служби. Після закінчення Котовського медучилища працював у Гулянському НВК медбратом. У березні був призваний до лав державної прикордонної служби України. Після навчання у Навчальному центрі ДПСУ в Оршанці був направлений в зону АТО в Луганську область. 02014-08-077 серпня 2014 Загинули під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби. Поховали Миколу на кладовищі села Нестерове Красноокнянського району.[19][70][76][77]
612     Бойко Сергій Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-12-1414 грудня 1995, Крижопіль Вінницька область. Солдат Державної прикордонної служби, курсант Навчального центру ДПСУ в Оршанці. 02014-08-077 серпня 2014 Загинули під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби.[19][70][77][78]
613     Заєць Олександр Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-10-2828 жовтня 1993, Селятин Чернівецька область. Солдат Державної прикордонної служби, курсант Навчального центру ДПСУ в Оршанці. 02014-08-077 серпня 2014 Загинули під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби.[19][70][77][79]
614     Колісниченко Євген Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-04-1818 квітня 1988, Овідіополь Одеська область. Старший матрос контрактної служби Одеського загону морської охорони, контролер Південного регіонального управління Державної прикордонної служби. 02014-08-077 серпня 2014 Загинули під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби.[19][70][79] Проведено впізнання тіла у морзі Маріуполя. Похований 10 серпня в Овідіополі.[80][81]
615     Кумановський Віктор Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-02-1919 лютого 1975, Хижня Жашківський район Черкаська область. Проживав у м. Умань. Солдат, водій відділення логістики 1 мобільної прикордонної застави (на автомобілях) територіального угрупування «Кордон» на ділянках Східного регіонального Управління Державної прикордонної служби. Призваний за мобілізацією 13 червня 2014 року. Залишилися батьки, двоє братів, дружина та двоє дітей. 02014-08-077 серпня 2014 Загинули під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби. Віктор загинув під Амвросіївкою від вибуху снаряда, що потрапив у кабіну автомобіля, яким він керував. Упізнаний за експертизою ДНК. 28 серпня 2015 року захисника поховали у селі Хижня.[19][70][82]
616     Присяжнюк Ігор Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-01-1111 січня 1977, Вінниця. Старший прапорщик, технік секції зв'язку Південного регіонального управління Державної прикордонної служби. Провідний український каноїст, багаторазовий чемпіон України з веслування, майстер спорту, учасник національної збірної України. Залишилися батьки, дружина та 4-річний син. 02014-08-077 серпня 2014 Загинув під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби.[70] Загін Ігора обороняв пункт пропуску Довжанський. Під час виходу з оточення між 9 та 10 годинами по колоні було відкрито шквальний вогонь із РСЗВ «Град» з території Росії. Ігор їхав в автомобілі УАЗ, поряд з яким розірвався снаряд, машина спалахнула і вибухнула. Один прикордонник-водій, який вижив, бачив, що Ігор так і лишився у палаючій машині.[83] Перебував у списку зниклих. Після ідентифікації за результатами проведених експертиз поховання героя 31 січня 2015 року на Алеї Слави Центрального кладовища Вінниці.[84]
617     Матвієнко Андрій Віталійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-11-077 листопада 1985, Кропивницький. Молодший сержант, молодший інспектор прикордонної служби — дозиметрист першого відділення інспекторів відділу «Ілловайськ» Державної прикордонної служби, військова частина 9937. Після закінчення навчання в інституті у 2007 році працював в одному з відділень «Приватбанку» в Кропивницького. Потім відслужив в армії. З початком бойових дій Добровольцем пішов до військкомату, призваний за мобілізацією. Без батька залишилася маленька донька. 02014-08-077 серпня 2014 Під час руху автоколони, яка поверталася з виконання завдання по захисту рубежів на Державному кордоні України, поблизу селища Лисиче — пункт пропуску «Успенка» (Донецька область), автомобіль УАЗ, в якому знаходився Андрій, підірвався на радіокерованому пристрої типу «фугас». Важкопораненого прикордонника за допомогою санавіації було евакуйовано до військово-польового госпіталю, де він, від важких ран, помер. Похований на Рівнянському кладовищі Кропивницького у секторі Почесних військових поховань.[85]
618     Лифар Сергій Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-02-1717 лютого 1969, Матусів Черкаська область. Капітан, заступник начальника мобільної прикордонної застави Державної прикордонної служби. Після армії вирішив присвятити життя військовій справі, у 1989 році закінчив школу прапорщиків, служив на прикордонних заставах Забайкалля та України. Закінчив екстерном Інститут Прикордонних військ України. З 2008 року був звільнений у запас за вислугою років. Коли з'явилася небезпека державним кордонам, пішов добровольцем до мобільно-прикордонної застави в зону АТО. Проживав у Черкасах. Залишились дружина, донька та син, який продовжив справу батька і навчається у Навчальному центрі ДПСУ в Оршанці. 02014-08-077 серпня 2014 Загинув під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби. Підрозділ Сергія обороняв блокпост в секторі Е-1, в районі населеного пункту Панченково. Під час виходу колони прикордонників неподалік села Дякове Луганської області бійці потрапили під обстріл бойовиків.[70][86][77]
619     Кордабньов Володимир Олександрович
 
01964-03-1010 березня 1964, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область. Майор, начальник інженерної служби 40-го Батальйону територіальної оборони «Кривбас». Ветеран-«афганець». Працював майстром на ДМКД в доменному цеху. У нього залишилися доросла донька і неповнолітній син. 02014-08-077 серпня 2014 Бійці батальйону отримали завдання встановити блокпост поблизу Мар'янівки (Старобешівський район Донецька область), та натрапили на угруповання терористів у цьому районі. В бою 7 бійців було поранено, а майор загинув.[87][88]
620     Кочура Максим Дмитрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-08-2626 серпня 1994, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 40-го Батальйону територіальної оборони «Кривбас». Студент, пішов добровольцем на фронт. Працював у ТОВ «Укрспецбудмонтаж». Був єдиним сином у сім'ї. 02014-08-077 серпня 2014 Бійці батальйону отримали завдання встановити блокпост поблизу Мар'янівки (Старобешівський район Донецька область), та натрапили на угруповання терористів у цьому районі. Максим загинув імовірно від пострілу снайпера — куля потрапила в район серця і пробила бронежилет. До лікарні його довезти не встигли.[87][89]
621     Ганічев Сергій Олексійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-08-2626 серпня 1984, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, командир відділення 2-го взводу стрілецької роти 40-го Батальйону територіальної оборони «Кривбас». 02014-08-077 серпня 2014 Бійці батальйону виконували бойове завдання в Старобешівському районі (Донецька область), та натрапили на угруповання терористів. Сергій прикривав вогнем відхід товаришів і евакуацію поранених, відстрілюючись, відволік за собою противника в інший бік, бився до останнього і загинув у бою, врятувавши життя багатьох своїх побратимів. Три тижні тіло Сергія знаходилося на території, що контролювалася терористами, в кінці серпня вдалось його забрати. Поховали Сергія на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу.[90]
622     Колосовський Микола Сергійович 01995-09-1414 вересня 1995, Старі Шомполи Одеська область. Старший солдат 45-го полку Західного ОТО Національної гвардії України. 02014-08-077 серпня 2014 Загинув від отриманих поранень під час мінометного обстрілу терористами блокпосту Національної гвардії в ніч з 6 на 7 серпня поблизу міста Дебальцеве Донецької області.[91][92]
623     Карабан Артем Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-01-055 січня 1993, Луцьк Волинська область. Старший солдат, стрілець-помічник гарантометника 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилась дружина та донька. 02014-08-077 серпня 2014 Загинув під час жорстоких боїв українських силовиків із російськими терористами, що точилися поблизу висоти Савур-Могила в Донецькій області.[93]
624     Прихід Валентин Миколайович
 
01989-04-044 квітня 1989, Забужжя (Сокальський район) Львівська область. Старший лейтенант, командир мотострілецької роти 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Молоді роки пройшли у селі Забужжя (Сокальський район), де і проживав із рідними. У 2006 році закінчив Сокальську гімназію, з 2006 по 2010 рік навчався на денній формі навчання у Національному університеті «Львівська політехніка». Закінчив навчання у 2011 році на заочній формі навчання. 23 липня 2010 року прийняв присягу, після дворічного навчання на військовій кафедрі, тоді він вирішив присвятити себе Українській армії. В грудні 2010 року пішов на службу за контрактом. Двоюрідний брат солдата розвідника Юрія Прихода, який загинув 16 червня під Ямполем на Донеччині. 02014-08-077 серпня 2014 Загинув у бою за стратегічно важливу висоту Савур-Могила в Донецькій області. Бронежилет Валентина було пробито бронебійними кулями в області грудей.[94][95]
625     Поліщук Володимир Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-06-1212 червня 1985, Мочалки Турійський район Волинська область. Старший солдат, радіотелефоніст 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 02014-08-077 серпня 2014 Перервався зв'язок із Володимиром 7-8 серпня, 17 серпня батьки знайшли його тіло в Харківському морзі. Батькам ніхто нічого не розповідав, похоронка не приходила. Рідні хотіли дізнатись, коли і як загинув син.[96] За даними Книги пам'яті, загинув у боях біля кургану Савур-Могила (Донецька область).[97]
626     Алдошин Максим Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-06-1717 червня 1991, Миколаїв. Солдат, водій-стрілець взводу охорони і патрульно-постової служби Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Служив за контрактом з 2011 року. 02014-08-077 серпня 2014 Помер у військовому шпиталі внаслідок важких поранень, які він отримав поблизу м. Луганськ, коли УАЗик, яким він керував, потрапив у засідку терористів. Не зважаючи на тяжкі поранення, військовослужбовець не кинув керма і зміг вивести машину у безпечне місце, врятувавши життя своїх двох співслужбовців, які також перебували в автомобілі.[98]
627     Кондратьєв Михайло Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-05-2929 травня 1977, Кривий Ріг. Підполковник юстиції (посмертно), старший офіцер відділу по боротьбі з корупцією Південного територіального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Михайло навчався у Криворізькому ліцеї з посиленою військовою та фізичною підготовкою з 1993 по 1995 рік. Потім завершив навчання в Одеському інституті Сухопутних військ України. Йому присвоєно звання підполковник посмертно. Залишилися дружина і дві малолітні доньки. 02014-08-077 серпня 2014 Виконуючи бойове завдання в Артемівському районі Донецької області був вбитий снайперською кулею в голову.[99]
628     Сиротін Євген Олексійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-12-055 грудня 1992, Запоріжжя. Старший сержант, командир гармати 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). (Прим. В зону АТО, артилеристи 55-ї бригади були направлені у складі 79-ї Миколаївської оаембр). Після закінчення училища, три роки служив за контрактом. Залишилась мати і брат. 02014-08-077 серпня 2014 В останній раз на зв'язок із рідними виходив 4 серпня. Під час виходу з оточення під Дякове в Луганській області, бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з «котла», і на блокпосту біля Красний Луч потрапила у засідку терористів, які закидали машину гранатами. Про загибель Євгена його рідні дізнались з проросійських сайтів, офіційно вважався зниклим безвісти. Пізніше його смерть була підтверджена співслужбовцями, які прорвались з оточення.[100][101] Після вивезення тіла бійця з окупованої території та проведення експертизи ДНК, його поховали 6 грудня на Капустянському кладовищі Запоріжжя.[102]
629     Третяк Петро Анатолійович
 
01972-08-033 серпня 1972, Томаківка Дніпропетровська область. Проживав у м. Запоріжжя. Підполковник (посмертно), заступник командира дивізіону з виховної роботи 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). (Прим. В зону АТО, артилеристи 55-ї бригади були направлені у складі 79-ї Миколаївської оаембр). Залишилась дружина та троє дітей, 18, 11 і 3 років. 02014-08-077 серпня 2014 Під час виходу з оточення під Дякове в Луганській області, бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з «котла», і на блокпосту біля Красний Луч потрапила у засідку терористів, які закидали машину гранатами. Про загибель майора стало відомо з проросійських сайтів. Пізніше його смерть була підтверджена співслужбовцями, які прорвались з оточення, і Запорізьким обласним військовим комісаром.[101][103] Була інформація, що майора Третяка поховали в районі Перевальська.[104] Після вивезення тіла з окупованої території та проведення експертизи ДНК, 8 грудня відбулося прощання у Запоріжжі. Поховали воїна-захисника в смт Томаківка.[105]
630     Чечет Юрій Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-02-044 лютого 1972, Гульськ Новоград-Волинський район Житомирська область. Сержант, старший стрілець 8-ї роти 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 02014-08-077 серпня 2014 Загинув під час бою на блок-посту в районі села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області поблизу міста Сніжне. Про смерть воїна родичам повідомили російські бойовики, надіславши відео. Перебував у списку зниклих.[106] 18 грудня у Новограді-Волинському попрощались з трьома воїнами, яких опізнали за експертизою ДНК. Похований у рідному селі 19 грудня.[107]
631     Ломачук Іван Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-02-066 лютого 1991, Новоград-Волинський Житомирська область. Сержант 8-ї роти 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 02014-08-077 серпня 2014 Загинув під час бою на блок-посту в районі села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області поблизу міста Сніжне. Про смерть воїна родичам повідомили російські бойовики, надіславши відео. Офіційного підтвердження немає.[106]
632     Степанюк Володимир Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-06-2323 червня 1974, Токарів Новоград-Волинський район Житомирська область. Сержант, гранатометник 8-ї роти 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією. 02014-08-077 серпня 2014 Загинув під час бою на блок-посту в районі села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області поблизу міста Сніжне. Про смерть сина батькам повідомили російські бойовики зі Сніжного. Перебував у списку зниклих.[106] 18 грудня у Новограді-Волинському попрощались з трьома воїнами, яких опізнали за експертизою ДНК. Похований у рідному селі 19 грудня.[107]
633     Півоварчук Сергій Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-12-2424 грудня 1985, Тернівка (Новоград-Волинський район) Житомирська область. Солдат, гранатометник 8-ї роти 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 02014-08-077 серпня 2014 Загинув під час бою на блок-посту в районі села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області поблизу міста Сніжне. Про смерть Сергія його сестрі повідомили російські бойовики. Перебував у списку зниклих.[106][108] 18 грудня у Новограді-Волинському попрощались з трьома воїнами, яких опізнали за експертизою ДНК. Похований у рідному селі 19 грудня.[107]
634     Коваль Павло Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-07-1111 липня 1989, Стрий Львівська область.[109] Старший солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). До мобілізації працював інженером відділу підготовки виробництва ТОВ «Леоні». Залишилися дружина та 1,5-річний син. 02014-08-077 серпня 2014 Павло неодноразово рятував життя інших людей разом з медиками 24-ї механізованої бригади. Під час одного з обстрілів російські бойовики з гранатомету поцілили в медичний автомобіль, де перебував Павло. 13 серпня воїна провели в останню путь у рідному Стрию.[94][110]
635     Стельмах Тарас Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-01-1515 січня 1975, Львів. Молодший сержант, санітарний інструктор розвідроти 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований у травні, з червня перебував у зоні АТО. Залишилися дружина та 5-річна донька. 02014-08-077 серпня 2014 Загинув близько 7:00 в районі с. Степанівка (Шахтарський район) Донецької області поблизу кургану Савур-Могила, супроводжуючи поранених у санітарній машині. В машину влучив снаряд, загинули двоє бійців. Після вивезення останків з окупованої території та проведення експертизи ДНК, Тараса поховали 16 грудня у Львові на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76.[111]
636     Паламар Олександр Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-09-1515 вересня 1991, Кельменецький район Чернівецька область. Сержант, військовослужбовець 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів). 02014-08-088 серпня 2014 Не уточнено.[112]
637     Бакунов Євген Валерійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-12-066 грудня 1991, Миколаїв. Солдат, розвідник-оператор розвідроти 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Строкову службу проходив у 25-ї дніпропетровській бригаді, потім пішов служити за контрактом до миколаївської аеромобільної бригади. Залишилась дружина та маленький син. 02014-08-088 серпня 2014 Помер у лікарні с. Новомлинівка (Розівський район Запорізька область) від важких поранень, отриманих у зоні АТО у Донецькій області.[113]
638     Жабенко Юрій Леонідович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-01-1212 січня 1984, Брусилів Житомирська область. Солдат, номер обслуги 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади. Залишилися мати, дві сестри та брат. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув під час обстрілу, опинившись у самому центрі влучання снаряду.[114]
639     Щербатюк Роман Олексійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-08-055 серпня 1990, Попільня Житомирська область. Молодший сержант, номер обслуги 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади. З 2007 року навчався на історичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка. Займався спортом, був воротарем ФК «Попільня». У 2013 році проходив строкову військову службу. У березні 2014 року був призваний до армії за мобілізацією. Залишилися батьки та старша сестра. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув близько 1-ї години під час мінометного обстрілу позицій дивізіону в районі Амвросієвки (Донецька область). Після проведення процедури ідентифікації Романа поховали 2 жовтня у рідному селищі.[114][115]
640     Юзвінський Вадим Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-03-3131 березня 1974, Городниця Новоград-Волинський район Житомирська область. Старшина, механік-водій 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились мати, сестра та троє дітей. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув в районі міста Амвросіївка (Донецька область). Отримав вогнепальне уламкове поранення лівої легені, унаслідок якого помер. Похований 24 серпня в рідному смт Городниця.[116]
641     Куришко Ярослав Русланович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-02-099 лютого 1994, Карасин (Сарненський район) Рівненська область. Солдат, кулеметник 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський), служив за контрактом з 2013 року. З 2005 по 2011 роки прислуговував у Свято-Василіївському храмі Карасина та навчався у музичній школі грі на акордеоні. У 2011 році закінчив Сарненський ліцей «Лідер». У 2011—2012 роках навчався у Рівненській школі міліції, проходив строкову службу у ВПС при Генштабі у Київї, після чого пішов служити за контрактом. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув у районі села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області.[117]
642     Ляшук Тарас Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-12-2020 грудня 1986, Корець Рівненська область. Молодший сержант, заступник командира бойової машини 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив коледж радіоелектроніки у Запоріжжі, потім Класичний приватний університет у цьому ж місті за спеціальністю програмування та інформаційні технології. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув у районі села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області.[118]
643     Коростинський Олександр Віталійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-07-1313 липня 1985, Острожок Баранівський район Житомирська область. Солдат, водій вогнеметного взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією 20 березня 2014 року. Залишилися батьки та дружина. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув під час боїв біля кордону, на дорозі поблизу села Маринівка (Шахтарський район) Донецької області. Після обіду військова колона, вантажівка «Урал» і БРДМ, вирушила з с. Степанівка до с. Маринівка для облаштування блокпосту, і вже під Маринівкою потрапила під обстріл російських збройних формувань. Олександр був за кермом Уралу. Вважався зниклим безвісти, упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 13 листопада 2015 року перепохований у с. Острожок.[119][120]
644     Козаренко Роман Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-06-1616 червня 1994, Кам'янка (Ємільчинський район) Житомирська область. Старший солдат, водій 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Сім'я переїхала в село Бехи (Коростенський район). Протягом 2012—2013 років Роман проходив строкову армійську службу. Мобілізований у березні 2014 року. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув під час боїв біля кордону, на дорозі поблизу села Маринівка (Шахтарський район) Донецької області. Після обіду військова колона, вантажівка «Урал» і БРДМ, вирушила з с. Степанівка до с. Маринівка для облаштування блокпосту, і вже під Маринівкою потрапила під обстріл російських збройних формувань. Роман залишився в «Уралі» на місці бою, через місяць тіло було вивезене волонтерами пошукової місії «Чорний тюльпан». Упізнаний за експертизою ДНК. 15 січня 20-річного героя поховали у с. Бехи.[119][121]
645     Закусило Олександр Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-08-1111 серпня 1984, Овруч Житомирська область. Солдат, старший вогнеметник вогнеметного взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилися батьки та молодший брат. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув під час боїв біля кордону, на дорозі поблизу села Маринівка (Шахтарський район) Донецької області. Після обіду військова колона, вантажівка «Урал» і БРДМ, вирушила з с. Степанівка до с. Маринівка для облаштування блокпосту, і вже під Маринівкою потрапила під обстріл російських збройних формувань. Олександр залишився в «Уралі» на місці бою, через місяць тіло було вивезене волонтерами пошукової місії «Чорний тюльпан». Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 4 грудня 2015 року перепохований в Овручі.[119][122]
646     Макарчук Юрій Валентинович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-06-2121 червня 1992, Ліхен Німеччина. Проживав в смт Ємільчине Житомирська область. Сержант, стрілець комендантського взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Народився в родині військового, 1993 року сім'я переїхала до с. Березники (Ємільчинський район), де в 1998 році Юрій пішов у перший клас. У 2002 році переїхав на постійне місце проживання в смт Ємільчине. Після строкової служби в армії працював на різних роботах. Мобілізований 19 березня 2014 року, на початку серпня був направлений до зони АТО. Неодружений. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув під час боїв біля кордону, на дорозі поблизу села Маринівка (Шахтарський район) Донецької області. Після обіду військова колона, вантажівка «Урал» і БРДМ, вирушила з с. Степанівка до с. Маринівка для облаштування блокпосту, і вже під Маринівкою потрапила під обстріл російських збройних формувань. Юрій перебував в БРДМ, загинув на місці під час обстрілу. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом, 19 березня 2015 року перепохований на кладовищі в смт Ємільчине.[119][123]
647     Шепетько Сергій Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-02-1616 лютого 1986, Сущани (Олевський район) Житомирська область. Солдат, стрілець комендантського взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Працював лісником в Олевському держлісгоспі. Призваний за мобілізацією 19 березня 2014 року. Залишилися мати, сестри. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув під час боїв біля кордону, на дорозі поблизу села Маринівка (Шахтарський район) Донецької області. Після обіду військова колона, вантажівка «Урал» і БРДМ, вирушила з с. Степанівка до с. Маринівка для облаштування блокпосту, і вже під Маринівкою потрапила під обстріл російських збройних формувань. Сергій був застрелений в полоні. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 18 березня 2015 року перепохований у с. Сущани.[119][124]
648     Іщук Олександр Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-10-1616 жовтня 1987, Першотравенськ Баранівський район Житомирська область. Старший солдат, стрілець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований 19 березня 2014 року. Залишилися батьки та сестра. 02014-08-088 серпня 2014 Загинув під час боїв біля кордону, на дорозі поблизу села Маринівка (Шахтарський район) Донецької області. Після обіду військова колона, вантажівка «Урал» і БРДМ, вирушила з с. Степанівка до с. Маринівка для облаштування блокпосту, і вже під Маринівкою потрапила під обстріл російських збройних формувань. Олександр перебував в БРДМ, загинув на місці під час обстрілу. Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 17 березня 2015 року жителі Баранівського та Полонського районів провели воїна в останню путь в с. Черніївка Полонського району Хмельницької області.[119][125]
649     Александренко Сергій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-06-022 червня 1979, Олбин Чернігівська область. Старший солдат, радіотелеграфіст 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське Чернігівська область). 02014-08-088 серпня 2014 Загинув у боях під Луганськом. За іншою версією загинув біля села Велика Тарасівка Луганської області 18 серпня. Похований 22 серпня в рідному селі.[126]
650     Іванов Максим Олегович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-07-2929 липня 1987, Дніпропетровськ. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). 02014-08-088 серпня 2014 Загинув у результаті отриманого вогнепального поранення голови.[127]
651     Прищеп'юк Андрій Миколайович
(Позивний «Шершень» /«Батя»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-10-1212 жовтня 1974, Івано-Франківськ. Проживав у селі Софіївська Борщагівка. Командир розвідгрупи корпусного підпорядкування Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Офіцер, десантник. Залишилось двоє дітей.
17.11.2017 нагороджений орденом як учасник Революції Гідності.
02014-08-099 серпня 2014 Загинув у бою в районі Міусинська (за іншими джерелами поблизу кургану Савур-Могила) в прикордонній зоні. Розвідгрупа потрапила у засідку. Тіло воїна було ідентифіковане серед похованих у Запоріжжі невідомих героїв АТО. 31 січня 2015 року після прощання в Українському домі героя перепоховали у Києві.[128]
В соцмережі, з посиланням на 5 батальйон ДУК ПС і Яроша, повідомили про двох загиблих.[129]
652     Галянт Віталій Ігорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-06-1616 червня 1994, Розкішна Ставищенський район Київська область. Солдат, стрілець 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. 02014-08-099 серпня 2014 О 8-й ранку з Віталієм перервався зв'язок. Рідним повідомили, що він загинув у бою в районі Міусинська (Луганська область). Тіло не знайшли, перебуває у списку розшуку.[130]
653     Титаренко Сергій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-08-088 серпня 1992, Мена Чернігівська область. Молодший сержант, старший навідник 2 гаубичного самохідного артилерійського взводу 3 гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійсього дивізіону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське), польова пошта В1688. 02014-08-099 серпня 2014 Підрозділ Сергія охороняв дорогу на аеропорт Луганська. Загинув біля смт. Челюскінець внаслідок попадання снаряду в гаубичну самохідну установку. У Сергія була пошкоджена артерія, він помер на руках у лікарів у кареті медичної допомоги.[131]
654     Дейнега Сергій Валентинович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-09-1111 вересня 1972, Бобровиця Чернігівська область. Сержант, командир 2 протитанкового відділення протитанкового взводу 1 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Залишилась дружина та двоє синів. 02014-08-099 серпня 2014 Загинув в районі прикордонного села Маринівка (Шахтарський район) на Донеччині під час обстрілу з РСЗВ «ГРАД».[57][132]
655     Щербань Михайло Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-03-1616 березня 1985, Пилипча (Білоцерківський район) Київська область. Сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 5 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). 02014-08-099 серпня 2014 Не уточнено.[57]
656     Акутін В'ячеслав Ігорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-04-033 квітня 1990. Молодший сержант, молодший інспектор 2 категорії — прожекторист відділу «Марківка» Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув під час обстрілу Територіального управління «Північ».[19]
657     Андрієнко Сергій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-11-2222 листопада 1983. Старший сержант, технік групи АСУ відділу «Марківка» Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби. 02014-08-1010 серпня 2014
орієнтовна дата.
Не уточнено.[19]
658     Дзідзінашвілі Давід Георгійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-08-066 серпня 1983. Старший сержант, інспектор 3 категорії — дозиметрист відділу «Марківка» Луганського прикордонного загону Державної прикордонної служби. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув під час обстрілу Територіального управління «Північ».[19]
659     Шило Володимир Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-02-077 лютого 1979. Прапорщик, дільничний інспектор 1 категорії відділення дільничних інспекторів відділу прикордонної служби «Марківка» Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув під час обстрілу прикордонного села Юганівка (Станично-Луганський район Луганська область).[19]
660     Гутнік-Залужний Іван Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-12-1818 грудня 1990, Запоріжжя. Лейтенант, командир взводу військової частини 3033 Національної гвардії України (Запоріжжя), призваний за мобілізацією. Орден лейтенанта довелось отримати його діду, 96-річному ветерану Другої світової Івану Залужному, який на похоронах онука звернувся до ветеранів в РФ.[133] 02014-08-1010 серпня 2014 Отримав вогнепальні поранення близько 1-ї години ночі під час обстрілу терористами блокпоста поблизу міста Амвросіївка Донецька область. Медики до останнього боролися за життя офіцера, але поранення виявилося смертельним.[134]
661     Бойко Юрій Миколайович
(Позивний «Немо»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-01-077 січня 1971, м. Ульяновка Кіровоградська область. Полковник, начальник відділу підготовки військ управління бойової та спеціальної підготовки ГУ Національної гвардії України. Був куратором резервного батальйону «Донбас». Після закінчення Пермського вищого військового командно-тилового училища внутрішніх військ МВС РФ розпочав свою військову службу з посади командира взводу. До останнього місця служби обіймав посади командира роти, заступника начальника штабу і заступника командира частини. Залишилася дружина та 13-ти річна донька. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув під Іловайськом (Донецька область) близько 14.30 під час зіткнення з бойовиками та комплексного обстрілу з боку терористів.[134][135]
662     Литвинський Юрій Олексійович
(Позивний «Монгол»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01967-11-033 листопада 1967, Київ (район Дарниця). Підполковник резерву, заступник командира батальйону з озброєння — начальник технічної частини резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Брав активну участь у Революції Гідності. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час зіткнення з бойовиками та комплексного обстрілу з боку терористів. Прощалися з Юрієм у Михайлівському соборі. Похований на Лісовому кладовищі.[134][136][137]
663     Мотичак Роман Миколайович
(Позивний «Комуніст»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-05-3030 травня 1969, Лімна Львівська область. Старший солдат, стрілець резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України, підрозділ «Купол». Брав активну участь у Революції Гідності, перебував у сотні «Лева». Залишилися дружина, син та дочка. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час зіткнення з бойовиками та комплексного обстрілу з боку терористів. 13 липня з Романом попрощалися у Михайлівському соборі в Києві, потім повезли у рідне село. Земляки зустрічатимуть героя живим коридором протягом 20 кілометрів, мешканці Лімни і навколишніх сіл зберуться у живий ланцюг по обидві сторони дороги і будуть його чекати.[136][137][138]
664     Антонов Вадим Віталійович
(Позивний «Самольот»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-07-2424 липня 1976, Житомир. Солдат резерву, стрілець 1 роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Активний учасник Революції Гідності, а потім одним із перших записався добровольцем. Залишилися батьки, сестра, 6-річна донька. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув вранці під Іловайськом (Донецька область) у бою з диверсійною групою бойовиків. Після упізнання за ДНК 7 лютого 2015 року героя перепоховали на Смолянському військовому кладовищі Житомира.[134][136][139] Прим. На хресті під час похорон дата смерті зазначена як 29.08.2014
665     Березовий Микола Вікторович
(позивний «Береза»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-10-1010 жовтня 1976, Горлівка Донецька область. Рядовий міліції, чотовий батальйону спецпризначення «Азов». Закінчив Український інститут розвитку фондового ринку КНЕУ (2006 рік), і Міжнародний університет фінансів при КПІ (2008 рік). Працював на різних підприємствах, займався громадсько-політичною діяльністю. Був керівником Горлівської міської організації ВО «Батьківщина», у 2007 році вийшов з партії. У 2012 році висувався від партії «УДАР» кандидатом у народні депутати по округу № 51 (Донецька область). Разом з дружиною Тетяною Чорновол виховував доньку та сина. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область). Чота батальйону «Азов» йшла за БМП та потрапила під снайперській обстріл з обох боків. Микола кинувся до пораненого побратима і дістав поранення в ногу. Крупним калібром йому розірвало артерію на нозі в районі паху, і навіть джгут не зміг зупинити кров. До приїзду медичної допомоги Микола помер.[140]
666     Дрьомін Андрій Сергійович
(позивний «Світляк»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-01-033 січня 1982, Тернопіль. Рядовий міліції, гранатометник батальйону спецпризначення «Азов». Займався ковальством. Був активним членом УНСО. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область). Чота батальйону «Азов» йшла за БМП та потрапила під снайперській обстріл з обох боків. Андрій отримав п'ять куль, дві з них витримав шолом, але інші виявилися смертельними.[140][141]
667     Романов Іван Валентинович
(позивний «Маджахед»)
01965-11-2121 листопада 1965, Київ. Рядовий міліції батальйону спецпризначення «Азов». Останні 20 років займався бізнесом, був підприємцем. 02014-08-1010 серпня 2014 Під час бою під Іловайськом (Донецька область), 10 серпня, Іван сів за кермо БМП та поїхав уперед, щоб прикрити відступ поранених товаришів. З того часу його доля була невідома, вважався зниклим безвісти. Тіло воїна було знайдено 28 вересня пошуковцями Місії «Груз-200» в безіменній могилі у селі Грабське (Амвросіївський район), на території птахоферми, неподалік від Іловайська. Наприкінці травня 2015 року азовці попрощалися зі своїм побратимом, 3 червня воїна поховали у Києві на військовому Лук'янівському цвинтарі.[142]
668     Тарасюк Олег Андрійович
(позивний «Тарас»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01968-09-2121 вересня 1968, Курозвани Рівненська область. Проживав у місті Рівне. Керівник рівненської розвідгрупи Добровольчого Українського Корпусу. В минулому служив у морській піхоті підводником-диверсантом на Тихоокеанському флоті. Закінчив перше професійно-технічне училище в Рівному, працював на «Азоті» муляром-монтажником. Останні десять років займався власним бізнесом, розводив рибу в рідних Курозванах, орендував два стави. Багато їздив за кордон, привозив звідти добру сільгосптехніку. Залишилася дружина, двоє дорослих дітей та дві маленькі внучки. Олег Тарасюк пішов на війну зі словами: «Я йду на фронт, аби не довелося воювати нашим синам». 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув о 17-й годині від кулі снайпера в бою під Іловайськом Донецької області. Поховають героя на Алеї Слави на рівненському кладовищі «Нове».[143][144][145].
669     Федчишин Анатолій Миколайович
(позивний «Білий»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-11-1111 листопада 1981, Любомль Волинська область. Керівник Рівненської розвідгрупи Добровольчого Українського Корпусу. Служив у Донецькій області в батальйоні територіальної оборони «Дніпро-2» у мобільній розвідувальній штурмовій групі. Член Любомльської районної організації «Правого сектора» Волині. У 2011 році закінчив Шацький лісний технікум за спеціальністю лісове господарство. Після служби в армії у 2002 році пішов працювати до ДП «Любомльський лісгосп» майстром, згодом — кранівником ККС. Залишилася дружина та дві доньки. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув від кулі снайпера в бою під Іловайськом Донецької області.[146][145].
670     Палій Олександр Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-03-1717 березня 1969, Новопілля (Криворізький район) Дніпропетровська область. Молодший сержант, головний сержант взводу 40-го Батальйону територіальної оборони «Кривбас». Пішов одним з перших добровольців. Працював машиністом на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». У Олександра залишилися хвора мати, дружина і 18-річний син[147]. 02014-08-1010 серпня 2014 БТР Олександра потрапив у засаду і підірвався на міні, загорівся. При спробі вибратися і загасити БТР був застрелений двома пострілами снайпера у спину[148][149][150].
671     Бонцевич Сергій Степанович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-10-1414 жовтня 1981, Інгулець (Кривий Ріг) Дніпропетровська область. Старший солдат, механік інженерної техніки 40-го Батальйону територіальної оборони «Кривбас». 02014-08-1010 серпня 2014 Прикриваючи групу, потрапили у засідку. Від куль снайперів загинули два бійця батальйону.[149][151]
672     Береза Роман Віталійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-04-099 квітня 1988, Запорізьке (Софіївський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 40-го Батальйону територіальної оборони «Кривбас». Залишилася дружина та брат. 02014-08-1010 серпня 2014 Зник безвісти 10 серпня під час боїв за Іловайськ. Тіло воїна було знайдено 28 вересня пошуковцями Місії «Груз-200» в безіменній могилі у селі Грабське (Амвросіївський район), на території птахоферми, неподалік від Іловайська. Проводиться експертиза ДНК.[152]
673     Новіцький Віктор Павлович
 
01978-04-1414 квітня 1978, Климентіївка Житомирська область. Підполковник, офіцер оперативного штабу Управління оперативного командування «Північ». Навчався в Одеському військовому ліцеї, потім закінчив Одеське військове училище і Академію Міністерства оборони в Києві. Проживав у м. Рівне. Залишились дружина та двоє дітей. 02014-08-1010 серпня 2014 Колона військової техніки під час переміщення по території, яку тимчасово контролюють сепаратисти, була обстріляна терористами з РСЗВ БМ-21 «Град». Під час обстрілу було поранено бійця-контрактника одної з механізованих бригад. Не зважаючи на шквальний вогонь противника, підполковник Віктор Новіцький встиг надати пораненому першу медичну допомогу і відтягнути його в безпечне місце. На жаль, наступний снаряд обірвав життя самого героя. Поховають підполковника в батьківському селі Стара Гута на Житомирщині.[153]
674     Суліцький Олександр Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-06-1919 червня 1979, Квасилів Рівненська область. Сержант 2-го батальйону територіальної оборони Рівненської області «Горинь». Працював водієм у споживчому товаристві. Залишилася 13-річна донька. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув у бою в зоні проведення АТО від розриву гранати, прикриваючи собою товаришів по службі.[144][154]
675     Радкевич Петро Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-06-055 червня 1977, Кошечки Овруцький район Житомирська область. Солдат, навідник 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). В зоні АТО перебував з середини квітня 2014 року. До мобілізації працював у Словечанському лісгоспі (Овруцький район), проживав у селі Черевки. Залишилися старенька мати, дружина та двоє неповнолітніх дітей. 02014-08-1010 серпня 2014 Загинув у бою в Амвросіївському районі Донецької області від отриманого поранення грудної клітки. Похований у рідному селі.[155][156]
676     Білан Руслан Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-04-3030 квітня 1986, Охтирка Сумська область. Старший солдат, старший водій понтонного взводу понтонно-мостового батальйону 91-го інженерного полку, військова частина А0563 (Охтирка). Військовослужбовець військової служби за контрактом. Залишилась дружина та двоє дітей (2012 і 2013 р.н.). 02014-08-1111 серпня 2014 Загинув біля села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області під час обстрілу терористами із засідки.[157]
677     Кіріллов Даніл Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-08-1212 серпня 1990, Долинівка (Брусилівський район) Житомирська область. Солдат, водій-гранатометник 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив Житомирський сільськогосподарський технікум, служив у Президентському полку в Києві, після служби працював водієм у с. Водотиї. Залишилась дружина та батьки. 02014-08-1111 серпня 2014 Загинув о 14.00 під час обстрілу з БМ-21 «Град» та танків КП бригади в районі села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області.[158]
678     Пашковський Вадим Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-07-1919 липня 1992, Явне Баранівський район Житомирська область. Солдат, гранатометник 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Не одружений. 02014-08-1111 серпня 2014 Загинув від отриманих поранень під час обстрілу з БМ-21 «Град» та танків КП бригади в районі села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області. Поховали Вадима з військовими почестями на кладовищі селища Мар'янівка Баранівського району.[159]
679     Майборода Сергій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-03-088 березня 1988, Ладижин Вінницька область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Був миротворцем та служив у «гарячих точках» в Африці. Залишилась дружина, 4-річний син та 1-річна донька. 02014-08-1111 серпня 2014 Загинув під час обстрілу з БМ-21 «Град» та танків КП бригади в районі села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області. О четвертій ранку його тіло знайшли побратими. Сергія і ще одного військового накрила бетонна плита, зруйнована під час артилерійського обстрілу.[160]
680     Олійник Іван Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-07-2323 липня 1993, Пирятин Полтавська область. Солдат, механік-водій 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив Прилуцький професійно-технічний ліцей, потім пішов на військову службу, служив в навчальному центрі «Десна», отримав військову спеціальність механіка-водія зенітних установок. Далі була служба за контрактом у 30-й бригаді. Разом з бойовими побратимами звільняв Маріуполь. Був серед тих, хто підіймав Український Стяг над пагорбом Савур-могила. Залишилися дружина та син, який народився 5 серпня. 02014-08-1111 серпня 2014 Загинув о 14.00 під час обстрілу з БМ-21 «Град» та танків КП бригади в районі села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області.[161] Внесений до списку загиблих полтавців та Книги Пошани Полтавської обласної ради.[56]
681     Юрченко Валерій Вікторович
 
01971-02-1212 лютого 1971, Лугини Житомирська область. Капітан, заступник командира танкової роти з озброєння танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський), призваний за мобілізацією. 02014-08-1111 серпня 2014
орієнтовна дата
Дату і місце не уточнено. Станом на 22 серпня вважався зниклим безвісти. Поховали Валерія 5 вересня в рідному селищі.[162]
682     Веремійчук Роман Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-11-044 листопада 1987, Орепи Новоград-Волинський район Житомирська область. Солдат, радіотелефоніст 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 02014-08-1111 серпня 2014 Зник безвісти після боїв поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області. До грудня 2014 року перебував у списках полонених. Вважається зниклим безвісти.[163]
683     Тіщенко Сергій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-05-1818 травня 1982, Донецьк. Рядовий міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ». Залишились двоє дітей, донька 6 років і син 2 роки. 02014-08-1111 серпня 2014 Помер в лікарні від поранень, отриманих під час бойового зіткнення з бойовиками біля Горлівки в Донецькій області. Комбат Костянтин Матейченко телефоном: «Втратили ми бійця. Було бойове зіткнення, його поранили, й у лікарні він помер, це наша перша втрата…»[164]
684     Данилюк Володимир Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-09-1010 вересня 1991, с.Черніїв Івано-Франківська область. Солдат, стрілець 5-го батальйону територіальної оборони Івано-Франківської області «Прикарпаття». Навчався у ВПУ № 18 за спеціальністю «Кухар, бармен, офіціант». З 2010 по 2011 рік служив у військовій частині А1979 начальником електростанції. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув близько 10:00 під час збройного нападу терористів на колону автомобільної техніки на ділянці дороги Новоіванівка — Кумачове, поблизу села Культура (Старобешівський район) Донецької області. Володимир отримав смертельне поранення у голову.[165]
685     Притика Олександр Андрійович 01965-06-044 червня 1965, Нова Ободівка Вінницька область. Солдат, стрілець 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області. Служив на Балтійському флоті в званні старшого матроса, з 1988 по 1991 рр. служив в рядах Міністерства Внутрішніх Справ. Працював в колгоспі механізатором, з 1993 року — слюсар Ободівського цукрового заводу, довгий час працював в Тростянецькій дільниці Гайсинського міжрайонного управління газового господарства. 02014-08-1313 серпня 2014 Помер у Маріупольській лікарні від крововиливу у мозок.
За інформацією ЗМІ, кілька днів до того військового побили невідомі у Вінниці біля Західного автовокзалу, коли він повертався з відпустки у частину в зону АТО. Чоловіка доправили у лікарню швидкої допомоги, де йому зашили рану, і він продовжив путь далі. А наступного дня у частині йому стало погано, його відвезли до Маріуполя в лікарню. Зробили операцію 11 серпня. Але 13 серпня чоловік помер.[166]
686     Зозуля Анатолій Михайлович 01969-09-1515 вересня 1969, Звенигородка, Черкаська область. Боєць Добровольчого Українського Корпусу. 02014-08-1212 серпня 2014 Вдень автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.[167][168]
687     Петрушов Олександр Валентинович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01967-10-1010 жовтня 1967, Дніпропетровськ. Боєць Добровольчого Українського Корпусу. Залишилась дружина. 02014-08-1212 серпня 2014 Вдень автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.[167][169][145].
688     Суховий Сергій Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-08-3030 серпня 1978, Оріхівський район Запорізька область. Мешкав у місті Бориспіль. Боєць Добровольчого Українського Корпусу. 02014-08-1212 серпня 2014 Вдень автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.[167][170][145].
689     Малолітній Олександр Іванович
(Позивний «Мальок»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-09-066 вересня 1979, Дніпропетровськ (район Таромське). Боєць Добровольчого Українського Корпусу. Навчався на електрозварника та водія, працював водієм автобуса. У лютому 2014 приєднався до «Правого сектора». Залишилися батьки та старший брат. 02014-08-1212 серпня 2014 Вдень автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.[167][171][145].
690     Мартинов Олександр Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-12-1717 грудня 1987, Дніпропетровськ (район Таромське). Боєць Добровольчого Українського Корпусу. 02014-08-1212 серпня 2014 Вдень автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.[167][171][145].
691     Мірошніченко Микола (Меруж) Валентинович
(Позивний «Скіф»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-11-1717 листопада 1984, Якимівка (смт) Запорізька область. Боєць Добровольчого Українського Корпусу. У загиблого солдата залишилася дружина з двома синами. Молодший син Спартак з'явився на світ через тиждень після смерті батька. 02014-08-1212 серпня 2014 Вдень автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.[167][172][145].
692     Пальгуєв Олександр Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-09-1818 вересня 1992, Дівнинське Приазовський район Запорізька область. Боєць Добровольчого Українського Корпусу. У 2014 році закінчив Мелітопольський педагогічний університет імені Богдана Хмельницького і відбув в зону АТО добровольцем. 02014-08-1212 серпня 2014 Вдень автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.[167][173][145].
693     Волощук Михайло Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-07-1919 липня 1980 Запорізька область. Підполковник, боєць Добровольчого Українського Корпусу. 10 років працював в пенітенціарній системі, служив у підрозділі «Циклон», був начальником Вольнянського СІЗО, з 2011 року на пенсії за вислугою років. Був членом Самооборони Запоріжжя з перших днів її створення у лютому 2014, в зону АТО пішов служити в складі добровольчого батальйону «Дніпро-1». 02014-08-1212 серпня 2014 Вдень автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.[167][174][145].
694     Величко Володимир Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-06-033 червня 1971, Хмельницький. Боєць Добровольчого Українського Корпусу. Брав участь у війні в Чечні. Працював таксистом. Активний учасник Революції Гідності з перших днів. Залишилося 4 синів, найменшому 11 місяців. 02014-08-1212 серпня 2014 Вдень автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.[167][175][145].
695     Смолінський Леонід Денисович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01964-12-1616 грудня 1964, Хмельницький. Капітан запасу, боєць Добровольчого Українського Корпусу. Ветеран-«афганець». Активний учасник Революції Гідності. Залишились дві доньки. 02014-08-1212 серпня 2014 Вдень автобус групи бійців ДУК потрапив у засідку на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине. Леонід був за кермом автобуса, який потрапив у засідку.[167][175][176][145].
696     Мельников Олександр Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-05-2020 травня 1980, Дніпропетровська область. Старшина, командир бойової машини-командир відділення 8-ї роти 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Закінчив технікум електрифікації Дніпропетровського державного агроуніверситету, потім став студентом МАУП. У березні добровольцем пішов до військомату. Залишилась 6-річна донька. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув у бою близько 21.00 поблизу м. Вуглегірськ Донецької області.[177]
697     Карпенко Сергій Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-09-1818 вересня 1984, Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Працював майстром виробничої дорожньої ділянки кар'єра № 3 рудоуправління гірського департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Був призваний по мобілізації у березні 2014 року. Сергій зовсім трохи не дожив до свого 30-ліття, у нього залишилися дружина і дві маленькі доньки. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув від вогнепального поранення у бою близько 21:00 поблизу м. Вуглегірськ (Донецька область).[178]
698     Головко Олександр Валерійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-06-1818 червня 1986, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув від мінометного вогню у зоні АТО[179].
699     Тарасов Дмитро Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-01-2525 січня 1986, Павлоград Дніпропетровська область. Солдат, старший стрілець 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Шахтар ДТЕК Шахтоуправління Дніпровське. Займався карате. Під час АТО був нагороджений пам'ятним знаком «За воїнську доблесть». Залишилась мати і брат. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув у бою за визволення міста Вуглегірськ Донецької області.[180]
700     Жуков Дмитро Сергійович
 
01978-11-2727 листопада 1978, Львівська область. Майор, заступник командира батальйону з озброєння 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув у бою за визволення міста Вуглегірськ Донецької області. Похований 15 серпня у смт Гвардійське.[181]
701     Слісаренко Сергій Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-08-2121 серпня 1987, Богодухів Харківська область. Солдат, механік-водій 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув у бою за визволення міста Вуглегірськ Донецької області.[182]
702     Чигринов Дмитро Вікторович
 
01983-07-2020 липня 1983, РРФСР. Проживав в Харківській області. Старший лейтенант, заступника командира роти з озброєння 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади (Гвардійське). З 2000 року на військовій службі. Закінчив Харківський інститут танкових військ НТУ «Харківський політехнічний інститут» у 2004 р. Пройшов шлях в ЗС України з посади командира евакуаційного взводу ремонтно-відновлювального батальйону до заступника командира парашутно-десантної роти з озброєння парашутно-десантного батальйону. Залишилася дружина і син 2011 року народження. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув у бою за визволення міста Вуглегірськ Донецької області. Похований 15 серпня в Морозівка (Балаклійський район)[183]
703     Паращенко Андрій Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-08-2020 серпня 1991, Дніпропетровська область. Старший солдат, старший стрілець 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув близько 21:00 у бою за визволення міста Вуглегірськ Донецької області.[184]
704     Філіповський Вадим Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-02-2323 лютого 1975, Підгородне Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-зенітник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Залишилась дружина та 4-річний син. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув у бою за визволення міста Вуглегірськ Донецької області.[185]
705     Арциленко Дмитро Юрійович
 
01988-03-1111 березня 1988, Херсон. Майор, льотчик-штурман екіпажу вертольоту. Другий пілот санітарного гелікоптеру Мі-8 11-ї окремої бригади армійської авіації. Залишились дружина та 4-х місячна донька. 02014-08-1212 серпня 2014 7 серпня російські бойовики, не зважаючи на попередні домовленості, обстріляли санітарний гелікоптер Мі-8, що вилетів за пораненими, в районі висоти Савур-Могила (Донецька область). Дмитро був поранений в голову снайперською кулею, помер в дніпропетровській лікарні ім. Мечникова 12 серпня.[186]
706     Михайленко Віталій Ігорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-08-1515 серпня 1985, Ківерці Волинська область. Солдат 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Призваний Ківецівським РВК у 51 ОМБР, однак був прикомандирований до 72-ї окремої механізованої бригади. 02014-08-1212 серпня 2014 Отримав смертельні поранення під час мінометного обстрілу російськими бойовиками.[187][188]
707     Зінченко Сергій Володимирович
01991-04-2222 квітня 1991, Луганськ. Солдат, водій-електрик 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув поблизу села Мала Шишівка Донецької області внаслідок обстрілу. Батьки мешкають на окупованій території, не з'явилися для впізнання.[189] Похований у м. Запоріжжя[190][191]
708     Гребенюк Олександр Валентинович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-03-2626 березня 1986, Карпилівка (Новоград-Волинський район) Житомирська область. Старший сержант, водій-електрик медичної роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області під час нападу на групу інженерного забезпечення, яка проводила мінування. Похований у с. Карпилівка.[192]
709     Наливайко Віктор Валерійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-04-1212 квітня 1981, Мирославль Баранівський район Житомирська область. Сержант, старший стрілець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Батьки Віктора померли. Залишилися брат, сестра та рідна тітка, яка доглядала за дітьми після смерті батьків. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув у бою поблизу Міусинська (Луганська область). 12 серпня до тітки зателефонували з номера Віктора невідомі та сказали, що він не здався в полон і його вбили. Сказали: «випийте 100 грам за героя, загинув як справжній солдат. Шукайте його тіло прикопаним біля магазину в селі Міусинськ». Ідентифікований за експертизою ДНК. 14 травня 2015 року воїна провели в останню путь в рідному селі Мирославль.[193]
710     Абрамович Артем Володимирович
 
01990-04-2121 квітня 1990, Житомир. Капітан (посмертно), командир танку (Т-64) — командир взводу танкової роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилися батьки і дружина. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув у танковому бою під смт Никифорове неподалік с. Степанівка (Шахтарський район) Донецької області. Екіпаж танку Т-64 вступив у двобій з російським танком Т-72. Після бою екіпаж танку (А.Абрамович, Я.Антонюк і П.Барбух) вважався зниклим безвісти. Тривалий час Артем перебував у списках полонених, ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. Похований 23 травня 2015 року на Смолянському військовому кладовищі.[194][195][196]
711     Барбух Петро Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-07-1212 липня 1983, Жеребилівка (Новоград-Волинський район) Житомирська область. Солдат, навідник танкової роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилися батьки, дружина та неповнолітня донька. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув у танковому бою поблизу с. Степанівка (Шахтарський район) Донецької області. Екіпаж танку Т-64 вступив у двобій з російським танком Т-72. Після бою екіпаж танку вважався зниклим безвісти. Ідентифікований серед загиблих за експертизою ДНК. 5 березня 2015 року воїна поховали у рідній Жеребилівці. Прим. На сайті Новоград-Волинської РДА вказано, що Петро загинув 29 серпня в боях у районі Харцизька та Іловайська.[197]
712     Антонюк Ярослав Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-08-088 серпня 1974, мешкав у с. Чижівка (Новоград-Волинський район) Житомирська область. Сержант, механік-водій (танку Т-64) танкової роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилась дружина, діти. 02014-08-1212 серпня 2014 Зник після танкового бою поблизу с. Степанівка (Шахтарський район) Донецької області, де екіпаж танку Т-64 вступив у двобій з російським танком Т-72. За свідченнями, Т-64 вибухнув після лобового зіткнення з російським Т-72. Після бою екіпаж танку вважався зниклим безвісти. Ідентифікований серед загиблих за експертизою ДНК на початку жовтня 2017. 12 січня 2018 з воїном прощались в м. Новоград-Волинський, похований 13 січня в с. Чижівка[198].
713     Луцько Богдан Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-07-2121 липня 1981, Гульськ Новоград-Волинський район Житомирська область. Сержант, кулеметник 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований у березні 2014 року. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув в БМП-2 під час танкового бою під смт Никифорове неподалік с. Степанівка (Шахтарський район) Донецької області, разом з Дмитром Руденком. Упізнаний за експертизою ДНК, похований 11 вересня 2015 року в с. Гульськ.[199]
714     Руденко Дмитро Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-12-2727 грудня 1984, Великі Бубни Роменський район Сумська область. Проживав у м. Новоград-Волинський Житомирська область. Прапорщик, командир бойової машини — командир відділення 9 роти 3 механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). У липні 2002 року вступив до Львівського військового інституту гетьмана Петра Сагайдачного при Національному університеті «Львівська політехніка», де навчався за спеціальністю «Музичне мистецтво». Працював у Центрі Військового Мистецтва Повітряних Сил в/ч А0215 (Вінниця), з 2007 року — в оркестрі ВОС-917029 30-ї ОМБр. З 2013 року служив у механізованому батальйоні на бойовій машині. Залишилися дружина та троє неповнолітніх дітей. 02014-08-1212 серпня 2014 Загинув поблизу смт Никифорове (Донецька область) під час танкового бою в результаті прямого попадання танкового снаряду в БМП-2. Упізнаний за експертизою ДНК в Запоріжжі. 19 березня 2015 року в Новоград-Волинському відбулося прощання з полеглим воїном.[200]
715     Волосевич Євген Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-06-2525 червня 1986, Кропивня (Коростишівський район) Житомирська область. Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилися батьки, брат, дружина, маленька та донька, яка народилася за кілька тижнів після зникнення Євгена. 02014-08-1212 серпня 2014 Останній раз виходив на зв'язок 12 серпня о 23:00. Колона техніки рухалася із с. Велика Шишівка (Шахтарський район) до с. Мала Шишівка (Амвросіївський район) Донецької області. Автомобіль «Фольксваген», в якому їхав військовий, потрапив під обстріл російських «Градів». Ідентифікований серед загиблих. Поховання у селі Кропивня 18 лютого 2016 року.[201]
716     Руденко Євген Іванович
 
01977-01-2525 січня 1977, Сумська область. Старший лейтенант, командир танкового взводу 28-й окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Закінчив Харківське військове танкове училище, після чого служив у 17-ї танковій бригаді військової частини А3283 (Кривий Ріг). Останні два роки — у 28-й механізованій бригаді військової частини А0666 в Одеській області. Залишилась дружина та двоє маленьких синів. 02014-08-1313 серпня 2014 Поблизу села Білоярівка (Амвросіївський район Донецька область) біля мосту танк потрапив у засідку і був обстріляний з РПГ. Через пошкодження танк пішов юзом і впав у річку. Одному офіцеру не вдалося вибратись, він потонув. Затонулий танк залишився на території, що контролюється сепаратистами, і тіло довго не могли звідти вивезти. Поховали Євгена 6 жовтня на кладовищі селища Всебратське під Кривим Рогом.[202][203]
717     Петрович Віталій Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-03-077 березня 1981, Кропивницький. Молодший сержант, фельдшер медичної служби 34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина»(«Кіровоград-2»), в/ч В5509. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув поблизу міста Горлівка (Донецька область). Віталій під обстрілами з реактивної артилерії надавав медичну допомогу пораненим бійцям, один зі снарядів розірвався поряд із ним.[204]
718     Крадожон Роман Павлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-10-2727 жовтня 1977, Велика Северинка Кіровоградська область. Солдат, водій-санітар медичного пункту 34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина» (Кіровоград-2), в/ч В5509. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув поблизу міста Горлівка (Донецька область). Роман перебував за кермом санітарного автомобіля. Дорогою натрапив на цивільний автомобіль, із якого вийшли озброєні люди та впритул розстріляли автомобіль швидкої допомоги. Кульове поранення було смертельним.[204]
719     Тимощук Михайло Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-08-1010 серпня 1987, Берегове Закарпатська область. Старший солдат, старший механік-водій 128-ї окремої механізованої бригади, військова частина А1556. У 2009 році закінчив Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ за спеціальністю «історія-географія», отримав диплом вчителя історії. Але Михайло вирішив спробувати себе у іншій професії, у 2010 році пішов служити за контрактом у Збройні сили України. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув у день свого народження під час обстрілу з РСЗВ «Град» підрозділів бригади в районі с. Новоганнівка (Краснодонський район) Луганської області. Поховали Михайла у Береговому 17 серпня.[205]
720     Гафіч Володимир Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-08-011 серпня 1981, Тихий (Великоберезнянський район) Закарпатська область. Сержант, командир відділення 128-ї окремої механізованої бригади, військова частина А1556. Військовослужбовець за контрактом. Залишилася мати, яка проживає в Харківській області, та брат і сестра в Закарпатті. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» підрозділів бригади в районі с. Новоганнівка (Краснодонський район) Луганської області.[206]
721     Стадник Сергій Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-08-099 серпня 1980, Херсон. Старший прапорщик, старшина патрульної роти на автомобілях військової частини Національної гвардії України (Херсон). По закінченню строкової служби залишився у частині вже контрактником, у 2002 році закінчив школу прапорщиків у Золочеві. Залишилися дружина та донька. 02014-08-1313 серпня 2014 Коли терористи почали мінометний обстріл блокпоста поблизу населеного пункту Успенка Донецька області, він разом з товаришами знаходилися в укритті, в яке летіла міна. Сергій кинувся вперед, затуляючи своїм тілом побратимів. Від чого отримав травми, несумісні з життям, врятувавши від смерті трьох товаришів.[207]
722     Красов Дмитро Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-11-011 листопада 1975, Миколаїв. Матрос, стрілець роти охорони 73-го морського центру спеціального призначення, в/ч А1594 (Очаків). Призваний по мобілізації. Залишилось двоє дітей, 18 і 2 років. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув від кульового поранення під час звільнення селища Грабське (Амвросіївський район Донецька область). Поховали Дмитра на Балабанівському кладовищі 17 серпня 2014.[208]
723     Корнієнко Євген Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-03-055 березня 1992, Підгородне Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). У квітні добровольцем пішов до війсккомату, перебував у зоні АТО 4 місяці. Залишились батьки, брат і сестра. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув поблизу Дебальцеве (Донецька область). Десантники повертались на базу після виконання бойового завдання і потрапили під мінометний обстріл терористів.[209]
724     Мірошниченко Петро Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-01-011 січня 1985, Біла Церква Київська область. Проживав у смт. Гончарівське. Солдат, командир танку 1-го танкового взводу 4-ї танкової роти 2-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув під час обстрілу біля смт. Георгіївка в Луганській області. Похований у смт Гончарівське.[210]
725     Грановський Андрій Олександрович
 
01971-08-1616 серпня 1971, Остер Чернігівська область. Старшина, інструктор навчального танкового взводу 300-го навчального танкового полку, в/ч А1414 (Десна (Козелецький район)). 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув біля с. Кам'янка Луганської області під час обстрілу з РСЗВ «Град». Похований у м. Остер Козелецького району на Чернігівщині.[211]
726     Лісовський Микола Володимирович
 
01976-12-1919 грудня 1976, Новоград-Волинський Житомирська область. Майор, начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту — начальник служби екологічної безпеки 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). У 1998 році закінчив Харківський військовий університет, проходив службу в Збройних силах України на різних офіцерських посадах, від командира взводу до начальника служби екологічної безпеки. Залишилася дружина та донька. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув у бою з терористами у селі Степанівка (Шахтарський район) на Донеччині. Станом на 22 серпня майор вважався зниклим безвісти. Поховали Миколу 7 вересня на міському кладовищі Новоград-Волинського в секторі для почесних поховань «Алея Слави».[212]
727     Гордієнко Сергій Миколайович
 
01979-07-2424 липня 1979, Білопілля Сумська область. Проживав у м. Новоград-Волинський. Майор, начальник розвідки відділення артилерії 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Був зразковим офіцером, військову службу у Новограді-Волинському проходив з 2000 року після закінчення Сумського Військового Інституту Артилерії при Сумськом Державном Університеті. Залишились дружина та син. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув під час боїв у селі Степанівка (Шахтарський район) Донецької області. Поховали Сергія 8 вересня у рідному Білопіллі на Сумщині.[213]
728     Гордійчук Олександр Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-10-055 жовтня 1983, проживав у м. Новоград-Волинський Житомирська область. Сержант контрактної служби, спеціаліст служби захисту інформації 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилися дружина та неповнолітня донька. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув під час боїв у прикордонній зоні в Донецькій області. Майже місяць відомості про Олександра розшукували його рідні, останнє повідомлення від нього було 12 серпня з району міста Амвросіївка у Донецькій області. Поховали воїна 9 вересня у селі Барвинівка Новоград-Волинського району.[214][215]
729     Обухівський Олег Васильович
 
01980-03-1414 березня 1980, Старокостянтинів Хмельницька область. Проживав у м. Новоград-Волинський. Капітан, помічник начальника зв'язку 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Після восьмого класу вступив у військовий ліцей в Києві. Продовжив навчання у Київському військовому інституті зв'язку, по закінченні якого у 2002 році був направлений до Новоград-Волинського. Стажувався в Техасі (США). Вже у березні Олег поїхав на кордон до Криму, потім служив у Чангарі та інших містах АТО. Залишилась дружина та 11-річний син. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув в ніч на 13 серпня під час боїв у селі Степанівка (Шахтарський район) Донецької області. Про смерть Олега його дружину повідомили російські бойовики з його телефону. Привезти тіло до Старокостянтиніва вдалося лише 5 вересня.[216]
730     Даманський Ян Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-05-1818 травня 1991, Нова Ушиця (селище) Житомирська область. Солдат, водій роти польового зв'язку 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Навчався в Головинському вищому профтехучилищі. У 2010 році був призваний на строкову військову службу. Після повернення працював на ПАТ «Ушицький комбінат будматеріалів». Мобілізований 20 березня. Залишились мати та наречена. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув в ніч на 13 серпня під час боїв у селі Степанівка (Шахтарський район) Донецької області. Поховали Яна 8 вересня в Новій Ушиці.[217]
731     Чиж Олег Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-05-3131 травня 1988, Рига Латвія. З дитинства проживав м. Новоград-Волинський Житомирська область. Солдат, командир відділення 2-ї батареї важкої самохідної артилерії 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив промислово-економічний технікум. Протягом 2007—2010 років проходив службу в 30-й ОМБр, спочатку строкову, а згодом за контрактом. 11 березня 2014 року був мобілізований, з 17 липня перебував у зоні АТО. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув у боях поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області внаслідок влучення снаряду в машину. О 5-й годині ранку 13 серпня в останнє вийшов на зв'язок. Поховали Олега 30 січня 2015 року в смт Яблунець Ємільчинського району.[218]
732     Сахнюк Богдан Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-07-1717 липня 1977, Жолобне Новоград-Волинський район Житомирська область. Старший солдат, водій польового вузла зв'язку 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 1 серпня 2000 році вступив на військову службу за контрактом. У 2002—2003 роках у складі миротворчого контингенту місії ООН перебував у Сьєрра-Леоне та неодноразово брав участь у миротворчих місіях у Косово. В зоні АТО був водієм полковника Нестеренка, який на той час був командиром 30-ї бригади. Залишилася дружина та двоє синів. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецька область. Богдан був за кермом автомобіля «Нива», після обстрілу вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК. 27 лютого 2015 року з військовим попрощались у Новоград-Волинському. Похований в рідному селі.[219]
733     Євпак Юрій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-02-1818 лютого 1977, Велика Горбаша (Черняхівський район) Житомирська область. Сержант, головний сержант підрозділу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилася дружина та маленький син. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу села Степанівка (Шахтарський район) Донецька область. Юрій їхав в автомобілі «Нива» разом з Богданом Сахнюком, після обстрілу вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК. У лютому 2015 року похований в с. Велика Горбаша.[220]
734     Кушов Руслан Бахрікулович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-02-2121 лютого 1977. Сержант, стрілець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув у бою в результаті вогнепально-вибухової осколкової травми біля с. Хрящувате під Луганськом.[221]
735     Дюмін Роман Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-07-055 липня 1977. Старший прапорщик, інспектор 1 категорії 4-го відділення інспекторів відділу прикордонної служби «Донецьк» 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув в районі мосту села Успенка (Амвросіївський район) Донецької області під час бойового зіткнення з російськими бойовиками, які рухались зі сторони селища Степне.[19]
736     Пізняк Юрій Олексійович Межівський район Дніпропетровська область. Доброволець — волонтер. Організував оборону Дніпропетровської області, блокпостів на кордоні з зоною АТО, займався забезпеченням армії і батальйонів. Позаштатний радник голови Дніпропетровської ОДА. Фермер. Був одним з ініціаторів створення громадської організації «Всеукраїнська аграрна Рада». 02014-08-1414 серпня 2014 Вбитий в ніч на 14 серпня на блок-посту «Слов'янка-кордон», на якому бойовики намагалися зі зброєю прорватися з Донецької області у Дніпропетровську. Юрій поїхав до блок-посту, коли отримав повідомлення, що там почалась перестрілка, його машину розстріляли на під'їзді до блок-посту. Лише коли прибула група спецпризначенців та захопила злочинців, Юрія змогли відправили до лікарні, але врятувати його життя не вдалося.[222]
737     Марунчак Андрій Мирославович
 
Орден «За мужність» І ступеня
01966-11-033 листопада 1966, Березина (Миколаївський район) (Львівська область). Сержант, стрілець-помічник гранатометника 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Ветеран-«афганець». Був активним учасником Майдану 2004 року та Революції Гідності, у 8-й сотні «афганців». 02014-08-1414 серпня 2014 Під час оточення Луганська силами АТО, російські бойовики виставили проти них 10 танків. В бою Андрій підбив один ворожий танк, проте був розстріляний із іншої броньованої машини терористів.[221][223]
738     Зюзь Володимир Іванович 01958-04-2525 квітня 1958, Осипенко (Бердянський район) (Запорізька область). Боєць, волонтер 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Член Бердянської районної організації ВО «Свобода» з 2010 року. На фронт пішов добровольцем влітку. 02014-08-1414 серпня 2014 Під час оточення Луганська вступив у бій з танками ворога. Загинув внаслідок обстрілу позиції з РСЗВ «Град».[221][224]
739     Філіпчук Ігор Ярославович
(позивний «Сороковий»)
 
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-10-1111 жовтня 1983, Пожарки Волинська область. Солдат, гранатометник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Проживав з батьками у Луцьку. В складі Групи швидкого реагування Самооборони Майдану Волині Ігор охороняв громадський порядок в області, їздив на українсько-білоруський кордон. З часу бойових дій записався до батальйону «Айдар». 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув у боях під Луганськом. Підбивши ворожий танк, Ігор врятував багатьох бійців-побратимів та захистив позиції. Він тричі виходив із укриття, щоб вистрілити з РПГ, на третій раз вже пошкоджений танк вистрілив у відповідь.[221][225]
740     Юричко Володимир Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-04-033 квітня 1994, Самбір Львівська область. Солдат, кулеметник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», спочатку був санітаром, а потім став кулеметником розвідувально-диверсійного загону. Виріс в сім'ї лікарів. Студент 3-го курсу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Активний учасник Революції Гідності. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув у бою біля селища Хрящувате під Луганськом.[221][226]
741     Давидюк Олександр Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-12-2121 грудня 1984, Заріччя (Володимир-Волинський район) Волинська область. Солдат, водій 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув вночі в боях під Луганськом.[227][187][228]
742     Бондаренко Валерій Миколайович
   
01989-09-1515 вересня 1989, Попівка (Новгород-Сіверський район) Чернігівська область. Проживав у Яворові. Майор (посмертно), командир роти 24 ОМБр. Випускник АСВ ім. Сагайдачного (2010). Залишились дружина та маленька донька. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув внаслідок мінометного обстрілу російськими бойовиками під час операції з блокування Луганська в районі смт. Новосвітлівка.[227][229]
743     Рильський Владислав Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-07-2020 липня 1992, Острог Рівненська область. Старший лейтенант, командир 2-го механізованого взводу 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Випускник Львівської Академії сухопутних військ 2013 року. З сім'ї військового, його батько — також військовий та викладач в Острозькому військовому ліцеї. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув внаслідок мінометного обстрілу російськими бойовиками під час операції з блокування Луганська в районі смт. Новосвітлівка

[230]

744     Думанський Юрій Олександрович
 
01991-07-1717 липня 1991, Львів. Лейтенант, командир взводу 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Львівську Академію Сухопутних Військ. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув внаслідок мінометного обстрілу російськими бойовиками під час операції з блокування Луганська в районі смт. Новосвітлівка

Поховали Юрія 19 серпня на Личаківському цвинтарі.[227][231]

745     Романович Михайло Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-02-2525 лютого 1995, Явора Львівська область. Солдат, стрілець-санітар 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Виріс у багатодітній сім'ї (дев'ятеро дітей). Закінчив Турківський професійний ліцей, здобувши професію зварювальника, працював. У грудні 2013 року пішов служити за контрактом. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув внаслідок мінометного обстрілу російськими бойовиками під час операції з блокування Луганська в районі смт. Новосвітлівка.Жителі сіл Розлуч та Явора зустрічали свого Героя, стоячи обабіч дороги з свічками та квітами. Поруч вишикувалися понад 70 машин турківського автомайдану. Поховали Михайла у рідному селі.[227][232]
746     Мартинюк Василь Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-11-2222 листопада 1991, Рахів Закарпатська область. Солдат, навідник танку 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів), служив за контрактом 3 роки. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув у боях під Луганськом.[227][233]
747     Пасельський Назар Миколайович
 
01992-09-2424 вересня 1992, Львів. Старший лейтенант, командир взводу 80-ї окремої аеромобільної бригади. Навчався у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут, потім в Харківському університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. Був єдиною дитиною у батьків. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув у боях під Луганськом.[227] Львівська міська рада повідомила, що Назар Пасельський загинув 15 серпня. Поховали Назара 17 серпня на Личаківському кладовищі на полі Почесних поховань № 76.[234]
748     Шленчак Володимир Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-07-2323 липня 1976, Сингаї (Коростенський район) Житомирська область. Проживав у с. Грозине. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мав вищу освіту, але для забезпечення сім'ї працював робочим на двох роботах. Добровольцем пішов на захист держави ще у березні. Залишилась дружина та 10-річний син. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув біля міста Антрацит на Луганщині в результаті прямого влучення в БМП снаряду РСЗВ «Град» російських бойовиків.[227][235]
749     Пешко Сергій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-02-1010 лютого 1989, Дубовий Гай (Овруцький район) Житомирська область. Молодший сержант, водій 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилися батьки та старший брат. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув у боях під Луганськом. Поховали Сергія на військовому кладовищі в місті Овруч.[227][236]
750     Остапчук Ярослав Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-12-066 грудня 1980, Теснівка (Новоград-Волинський район) Рівненська область. Старший солдат, старший механік-водій розвідувального взводу розвідувальної роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились дружина та двоє дітей. 02014-08-1313 серпня 2014 Загинув у боях біля села Степанівка (Шахтарський район) Донецької області.[237]
751     Сокорчук Олександр Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-01-033 січня 1988, Старий Солотвин Бердичівський район Житомирська область. Солдат, водій 2-ї протитанкової батареї 2-го дивізіону 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади, призваний за мобілізацією. Залишилися батьки та молодший брат. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув в районі Амвросієвки (Донецька область) під час обстрілів з боку терористів і з території Росії.[238]
752     Дубик Петро Борисович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-07-1414 липня 1983, Немиринці (Ружинський район) Житомирська область. Молодший сержант, номер обслуги 2-ї протитанкової батареї 2-го дивізіону 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади, призваний за мобілізацією. Залишилася дружина. 02014-08-1414 серпня 2014 Загинув в районі Амвросієвки (Донецька область) під час обстрілів з боку терористів і з території Росії.[238]
753     Гуменюк Олександр Леонідович
 
01964-08-055 серпня 1964, Коцюбинське Київська область. Полковник, засновник і командир 11-го Київського батальйону територіальної оборони «Київська Русь». Належав до лав Українського козацтва. Пішов на війну з терористами добровольцем. Залишилася дружина і троє 12-річних синів-близнюків. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно), Указ Президента № 660/2014 від 21 серпня 2014. 02014-08-1515 серпня 2014 Загинув від кулі снайпера в бою під Дебальцеве (Донецька область). Поховали полковника Гуменюка на Київському військовому цвинтарі.[239]
754     Онікієнко Олег Олександрович
(Позивний «Корсар»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-03-2828 березня 1970, Київ. Мешкав у м. Бровари. Старший солдат, снайпер-розвідник 11 БТО «Київська Русь». Ветеран війни в Афганістані. Працював начальником охорони в рок-клубі «Ленін» (Київ). Знявся у фільмі «Точка рока». Активний учасник Революції Гідності. Доброволець батальйону «Донбас». 20.06.2018 склав присягу в 11-му БТО, підписав контракт на 3 роки. Залишилась дружина та дві доньки. 02014-08-1515 серпня 2014 Загинув, прикриваючи пораненого комбата, від розривної кулі снайпера під час бойового виїзду поблизу с. Малоіванівка Перевальського району (на схід від м. Дебальцеве), де розвідгрупа потрапила у засідку. Похований на Лісовому кладовищі Києва[240].
755     Єрмаков Євген Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-02-055 лютого 1994, Вишгород, Київська область. Солдат, номер обслуги 11-го Київського батальйону територіальної оборони «Київська Русь». 02014-08-1515 серпня 2014 Загинув у бою під Дебальцеве (Донецька область).[241]
756     Слободенюк Пилип Аркадійович
 
01961-10-033 жовтня 1961, Бежів, Житомирська область. Старший лейтенант, командир 1-ї роти батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України[242]. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув у боях під Луганськом.[243]
757     Колотвін Олександр Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-11-1818 листопада 1984, П'ятихатки, Дніпропетровська область. Солдат, оператор батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув у боях під Луганськом.[243]
758     Дібрівний Дмитро Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-05-1111 травня 1988, Сміла, Черкаська область. Солдат, стрілець батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України. Активний учасник Революції Гідності. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув у боях під Луганськом.[243][244]
759     Качур Іван Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-09-1111 вересня 1982, Умань Черкаська область. Старший сержант, мінометник батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України. Потрапив у зону АТО на початку серпня, за цей час підбив ворожий танк. Залишилася мати. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув у бою біля селища Хрящувате під Луганськом, виконуючи бойове завдання із недопущення проходження колони терористів зі зброєю до Луганська. Похований на кладовищі «Софіївська слобідка».[243][245]
760     Філь Олександр Олегович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-03-2323 березня 1995, Бережани Тернопільська область.[246] Солдат, навідник аеромобільно-десантного взводу 80-ї окремої аеромобільної бригади. Був учасником молодіжної спортивно-патріотичної організації МГО «Сокіл». Навчався у Бережанському агротехнічному інституті, після першого курсу вирішив залишити навчання і пішов служити за контрактом десантником у Львів. У зону АТО Олександр вирушив ще півроку тому. Був єдиним сином у матері. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» в Луганській області.[247]
761     Пасевич Іван Григорович
 
01989-11-2525 листопада 1989, Залізниця (Любешівський район) Волинська область. Проживав у м. Львів. Лейтенант, закінчив Володимир-Волинський педагогічний коледж, потім вступив до Львівської академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного на факультет аеромобільних військ і розвідки. Після закінчення ВУЗу був призначений заступником командира роти 80-ї окремої аеромобільної бригади. Залишилась дружина та маленька дитина. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Красне (Краснодонський район) в Луганській області. Своїм тілом закрив від вибуху трьох бойових побратимів, завдяки чому вони залишилися живі.[248]
762     Муравйов Владислав Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-01-1313 січня 1994, Львів. Старший солдат, старший розвідник-оператор 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Красне (Краснодонський район) в Луганській області.[248][249]
763     Тюріков Олег Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-06-033 червня 1991, Берегове Закарпатська область. Молодший сержант, командир відділення зводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284. Служив за контрактом. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Красне (Краснодонський район) в Луганській області.[248][250]
764     Кулєба Тарас Степанович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-04-1414 квітня 1993, Черляни Городоцький район Львівська область. Солдат, гранатометник 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Красне (Краснодонський район) в Луганській області.[248][249]
765     Добровольський Ігор Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-09-1616 вересня 1992, Самбірський район Львівська область. Молодший сержант, командир відділення 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Красне (Краснодонський район) в Луганській області.[248][249]
766     Пеприк Назар Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-02-1616 лютого 1981, Пустомитівський район Львівська область. Старший прапорщик, технік роти 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» Георгіївкою в Луганській області. Назар допомагав витягувати поранених, в цей час снаряд потрапив в окоп.[248][249]
767     Лі Артур Климентович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-06-1717 червня 1984, Ходовичі Стрийський район Львівська область. Сержант з МТЗ роти 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284. У 2002 році Артура призвали на військову службу до ЗСУ, служив десантником у місті Яворові. Під час проходження служби двічі побував в «гарячих точках» Іраку. У 2013 році вступив на військову службу за контрактом. З самого початку військових дій на сході його направили в зону АТО. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Красне (Краснодонський район) в Луганській області.[248][251]
768     Мирчук Денис Віталійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-08-1717 серпня 1995, Радівці (Деражнянський район) Хмельницька область. Солдат, навідник аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284. Служив за контрактом. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» поблизу села Красне (Краснодонський район) в Луганській області.[248][252]
769     Часовий Денис Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-06-033 червня 1992, Перекопівка (Великобагачанський район) Полтавська область. Солдат, навідник 80-ї окремої аеромобільної бригади. У 2012 році повернувся зі строкової служби, а наприкінці 2013 пішов контрактником у Збройні Сили України. Залишились батьки і молодша сестра. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» поблизу села Красне (Краснодонський район) в Луганській області.[248][253]
770     Булавенко Віктор Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-04-1818 квітня 1990, Златоустове Березівський район Одеська область. Проживав у селі Златоустове, Одеська область. Молодший сержант за контрактом, командир бойової машини-командир відділення 28-й окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне (Амвросіївський район) в Донецькій області.[254][255]
771     Цибульський Олександр Валерійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-03-088 березня 1994, Ширяєве Одеська область. Солдат за контрактом, навідник танку 28-й окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Олександр виховувався в багатодітній сім'ї, в якій молодша дитина — інвалід дитинства з діагнозом ДЦП. Закінчив Цебриківський професійний ліцей за двома спеціальностями: кухар-офіціант і електрогазозварник. В січні 2014 року підписав контракт до 2017 року на службу в Збройних силах України. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне (Амвросіївський район) в Донецькій області.[254]
772     Друзь Олександр Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-08-011 серпня 1995, Любашівка Одеська область. Солдат, механік-водій 28-й окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне (Амвросіївський район) в Донецькій області.[254]
773     Прудій Микола Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01995-05-2222 травня 1995, Гадяч Полтавська область. Солдат, водій 28-й окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Виріс в багатодітній сім'ї. Після закінчення школи навчався у Гадяцькому професійному аграрному ліцеї. У листопаді 2013 року пішов на військову службу за контрактом. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне (Амвросіївський район) в Донецькій області.[254][256]
774     Топал Олександр Степанович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-12-2121 грудня 1981, Тарутине Одеська область. Сержант, командир бойової машини-командир відділення 28-й окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне (Амвросіївський район) в Донецькій області.[254][257]
775     Костенко Костянтин Олегович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-11-2828 листопада 1994, Вознесенськ Миколаївська область. Солдат, старший стрілець 28-й окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув від поранення в серце під час обстрілу терористами біля села Благодатне (Амвросіївський район) в Донецькій області. Поховали Костянтина 20 серпня у Вознесенську на Лагерському кладовищі.[258]
776     Мілько Антон Ігорович
 
01988-05-1414 травня 1988, Первомайськ (Луганська область). Старший лейтенант за контрактом, командир танкового взводу танкової роти танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський), польова пошта В2731. Залишилися дружина та 2-х річна донечка. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув у бою за волю та Незалежність України в Донецькій області.[259][260]
777     Бегма Костянтин Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01983-07-1818 липня 1983, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Рядовий міліції взводу № 8 Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ». 02014-08-1616 серпня 2014 Під час виконання бойового завдання бійці розвідгрупи потрапили у засідку в районі Красногоровки неподалік Донецька, двоє загинули, один важкопоранений.[261][262]
778     Бричук Олександр Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-05-1111 травня 1976, Севастополь. Фахівець групи матеріального забезпечення Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ». Народився і виріс у Севастополі, де і працював останні роки. Займався спортом (повноконтактне карате), керував спортивно-оздоровчим табором, організовував туристичні змагання для рятувальників. Після анексії Криму пішов добровольцем до батальйону. Залишилися дві доньки. 02014-08-1616 серпня 2014 Під час виконання бойового завдання бійці розвідгрупи потрапили у засідку в районі Красногоровки неподалік Донецька, двоє загинули, один важкопоранений. Поховали Олександра в Лозовій на Харківщині, де живуть його батьки.[261][263]
779     Горовенко Ігор Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-03-1111 березня 1986, Кропивницький. Старший солдат, водій-електрик радіостанції центру управління зв'язком загону спеціального радіозв'язку 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). 2001 року вступив до професійно-технічного училища № 2, де здобув професії автослюсаря та водія. Відслужив військову строкову службу водієм у Києві. Працював автослюсарем, водієм, таксистом, а 2013 року пішов на контрактну службу в 3-й окремий полк. Залишилися батьки, сестра, дружина та маленький син. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» поблизу Старобешеве (Донецька область). Ігор їхав на допомогу своїм побратимам, але його автомобіль зламався. Під час ремонту машини ворожий снайпер поцілив Ігореві у праву легеню, а осколок від снаряду, що розірвався неподалік, завдав йому смертельного поранення. Похований на Рівнянському кладовищі Кропивницького.[264]
780     Кирилюк Василь Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-08-1111 серпня 1985, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Старший солдат, старший стрілець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Навчався на програміста і працював на підприємстві «Променергосервіс». Призваний за мобілізацією 26 квітня. Залишилась мати. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув у бою з російськими бойовиками в районі Довжанське, група потрапила у засідку.[265]
781     Сало Микола Ігорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-12-1717 грудня 1992, Лавриків Жовківський район Львівська область. Солдат, стрілець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно), Указ Президента від 9 квітня 2015 року № 213/2015. 02014-08-1616 серпня 2014 Загинув в Луганській області. Тіло не знайдене.[266] За даними на сайті МВС, зник безвісти в Донецькій області.[267] Був у списку полонених «Офіцерського корпусу» від 14 вересня 2014 року.
782     Музика Роман Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-06-3030 червня 1976, Виповзів Чернігівська область. Сержант, командир танку 1-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у боях під Луганськом під час обстрілу з важкої артилерії.[268]
783     Зінченко Олексій Володимирович
 
01977-03-2424 березня 1977, Кам'яний Брід (Лисянський район) Черкаська область. Капітан 2-го рангу (капітан 1-го рангу — посмертно), командир 73-го морського центру спеціального призначення, в/ч А1594 (Очаків). Професійний «підводний» стаж 19 років. В телепрограмі «ДМБ» розповів про підготовку бойових плавців-водолазів, відео 2011 року[269]. 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у бою з терористами під Донецьком.[270][271]
784     Корнафель Євген Вадимович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-06-1616 червня 1989, Очаків Миколаївська область. Матрос, кулеметник взводу охорони роти охорони 73-го морського центру спеціального призначення, в/ч А1594 (Очаків). Залишилась дружина та маленька донечка. 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у бою з терористами під Донецьком.[270][272]
785     Попович Володимир Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-03-1616 березня 1989, Монастирець (Жидачівський район) Львівська область. Молодший сержант міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Львів». 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у бою з терористами під час звільнення села Кримське (Слов'яносербський район) Луганської області.[273][274]
786     Козюбчик Андрій Михайлович
(позивний «Орест»)
01981-08-033 серпня 1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Проживав в Івано-Франківську. Боєць Добровольчого Українського Корпусу. Член ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери. Активний учасник Революції Гідності, боєць сотні самооборони «Правий сектор». 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув під с. Піски.[275]
787     Герасимик Дмитро Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-05-2020 травня 1988, Видерта Камінь-Каширський район Волинська область. Солдат, військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 02014-08-1717 серпня 2014 Помер у дніпропетровському шпиталі від тяжкого поранення у голову, яке отримав в зоні АТО.[276][277]
788     Мушта Максим Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-07-2222 липня 1989, Вінниця. Старшина, старший інструктор-кулеметник БТР роти оперативного призначення на бронетранспортерах спецпідрозділу «Ягуар» Національної гвардії, військова частина 3028 (Калинівка). Після закінчення вінницького коледжу у 2008 році пішов служити за контрактом. Залишились дружина та 1,5-річний син. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), Указ № 747/2014 від 29 вересня 2014. 02014-08-1717 серпня 2014 Під час звільнення від терористів міста Ясинувата (Донецька область) гвардійці потрапили під ракетно-артилерійський обстріл. Снаряд пробив броню БТРа, Максим загинув від отриманих поранень.[278]
789     Ричков Вадим Володимирович
 
01975-06-1212 червня 1975, Дніпропетровськ. Старший лейтенант, командир взводу зв'язку 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). В березні пішов добровольцем у 25-ту бригаду десантників. Після цього дружина Вадима Тетяна Ричкова усі сімейні заощадження витратила на забезпечення армії, покинула роботу і зайнялась волонтерською діяльністю. За ці місяці Тетяна стала легендарною волонтеркою, вона діставалася у найгарячіші точки бойових дій, аби передати необхідне українським солдатам. Вадим разом з Тетяною по війні мріяли відкрити міні-пекарню. Без батька залишився 11-річний син. 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув внаслідок підриву БМП прямим влученням гранати.[279][280][281]
790     Гуцул Едуард Григорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01977-05-2828 травня 1977, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, старший стрілець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). 02014-08-1717 серпня 2014
орієнтовна дата
Загинув під Шахтарськом (Донецька область) від кулі снайпера у серце.[282][283]
791     Єманов Олексій Петрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-03-1010 березня 1988, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у бою за місто Жданівка (Донецька область) під час обстрілу з РСЗВ «Град».[282][284]
792     Король Віталій Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-09-3030 вересня 1980, Апостолівський район Дніпропетровська область. Проживав у м. Кривий Ріг. Старший сержант, командир бойової машини-командир відділення 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Працював в Кривому Розі у ТОВ «Кривбаспромводопостачання». Залишилися батьки, брати, сестри, дружина та двоє маленьких синів. 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у бою за місто Жданівка (Донецька область) під час обстрілу з РСЗВ «Град».[282][285]
793     Ятченко Сергій Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-09-2121 вересня 1985, Мар'янівка (Криворізький район) Дніпропетровська область. Старший сержант, старший стрілець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). 02014-08-1717 серпня 2014
орієнтовна дата
Не уточнено.[282][286]
794     Маковей Сергій Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-08-011 серпня 1970, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, гранатометник 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Колись служив у спецпідрозділі «Беркут». Досвідчений яхтсмен. Залишилась дружина і двоє синів. 02014-08-1717 серпня 2014 Десантники утримували висоту, під час обстрілу з РСЗВ «Град» снаряд розірвався в 3-х метрах від окопу. Поховали Сергія 23 серпня на Алеї Слави.[287]
795     Вакулич Володимир Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-05-2424 травня 1988, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, механік-водій 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Мобілізований з перших днів військових дій на сході, до зони АТО був направлений у травні. 02014-08-1818 серпня 2014 Рано вранці група десантників була обстріляна з РСЗВ «Град», майже всі бійці загинули.[288]
796     Федчук Сергій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01981-03-1111 березня 1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, гранатометник 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Мобілізований у березні. Працював бригадиром слюсарів-ремонтників ремонтного цеху коксохімічного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Залишилось двоє дітей, 8-річна донька і 3-річний син. 02014-08-1818 серпня 2014 Не уточнено.[287][289]
797     Шевчук Сергій Мирославович
 
01982-10-011 жовтня 1982, Борислав Львівська область. Старший лейтенант, командир парашутно-десантного взводу парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону[290] 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ, проживав в Дніпропетровську. Призваний у ЗС України 20.03.2014 р. Залишились батьки, брат, дружина та 7-річна донька. 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у бою під Макіївкою в Донецькій області.[291]
798     Приходько Дмитро Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-11-055 листопада 1990, Дніпропетровськ. Солдат, розвідник-далекомірник 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Працював електрослюсарем цеху теплової автоматики й вимірювань на ДТЕК Придніпровській ТЕС. 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у бою за місто Жданівка (Донецька область) під час обстрілу з РСЗВ «Град».[292]
799     Гаврюшин Денис Юрійович
 
01983-12-022 грудня 1983, Дніпропетровськ. Лейтенант, заступник командира роти по роботі з особовим складом 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). В університеті закінчив військову кафедру у званні молодшого лейтенанта. Призваний за мобілізацією 12 березня. Не одружений, залишилися батьки. 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у бою за місто Жданівка (Донецька область) під час обстрілу з РСЗВ «Град».[293]
800     Коза Денис Євгенович
 
01993-11-2222 листопада 1993, Чорнобаївка (Білозерський район) Херсонська область. Лейтенант, командир взводу 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув в ніч на 17 серпня під час обстрілу з РСЗВ «Град» російськими бойовиками. Поховали Дениса 22 серпня у рідному селі.[294][295]
801     Єрош Сергій Валерійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-09-1616 вересня 1982. Сержант, головний сержант роти 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). 02014-08-1717 серпня 2014 Помер у ВМКЦ Північного регіону від поранень, отриманих 17 серпня під час обстрілу з РСЗВ «Град».[296]
802     Луцишин Іван Богданович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-07-033 липня 1991, Чуква Самбірський район Львівська область. Старший солдат, командир відділення зв'язку 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у бою під Луганськом.[291][297]
803     Кондратенко Василь Олексійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01987-12-2020 грудня 1987, Шостка Сумська область. Солдат, стрілець — помічник гранатометника 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади, служив за контрактом з 2010 року. Залишилась дружина. 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув під час штурму терористами блок-посту українських військових поблизу м. Ясинувата Донецької області. 17 серпня Василь телефоном привітав дружину з річницею весілля, а у другій половині дня під час бою він отримав тяжке поранення в сонну артерію.[298]
804     Аболмасов Андрій Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-10-066 жовтня 1969, проживав у місті Київ (район Дарниця). Старший сержант, військовий фельдшер батальйону територіальної оборони «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), Указ № 747/2014 від 29 вересня 2014 р. 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у боях за визволення селища Хрящувате під Луганськом.[299]
805     Жилін Руслан Михайлович
 
01965-12-066 грудня 1965, Павлоград Львівська область. Капітан, командир взводу бронетанкової групи 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Кадровий військовий, 14 років прослужив у Збройних Силах. Працював на «ЧЗМК». Добровольцем пішов захищати Батьківщину. 02014-08-1717 серпня 2014 Загинув у бою під час обстрілу поблизу смт Георгіївка під Луганськом.[300]
806     Подгорний Сергій Анатолійович
 
01970-12-066 грудня 1970, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Проживав у м. Нова Каховка Херсонська область. Рядовий міліції, боєць батальйону спецпризначення МВС «Київ-2». Працював у Львівському інституті фізкультури. Два роки займався бізнесом в Європі, потім повернувся в Україну, був власником середнього бізнесу (кількох магазинів). Активний учасник Революції Гідності (приїхав на Майдан 27 листопада 2013), сотник 17-ї сотні Самооборони Майдану.[301] Залишилися батько, дружина та 24-річний пасинок. 02014-08-1818 серпня 2014 Загинув під час операції зі знешкодження диверсантів у смт. Чорнухиному (Луганська область). Терористи перебували в будинку, де знаходились мирні мешканці, тому під час операції бійці батальйону не застосовували гранати та інші засоби, ризикуючи власним життям. Сергій першим увірвався до будинку і був застрелений.[302]
807     Харченко Роман Олегович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-07-3131 липня 1985, Дніпропетровськ. Сержант міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». 02014-08-1818 серпня 2014 Загинув під час бою за звільнення Іловайська, що на підступах до Донецька. Операція проводилась силами ЗСУ, батальйонів «Дніпро-1», «Донбас» і «Азов». Проти українських військових були застосовані РСЗВ «Град» і «Ураган», бронетехніка. Сили АТО звільнили від російських терористів половину міста, в центрі міста піднято Український прапор.[303]
808     Тафійчук Сергій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-06-2222 червня 1984, Павлоград Дніпропетровська область. Старшина міліції, боєць 2 роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Працював у Павлоградській виправній колонії начальником зміни. На фронт пішов наприкінці травня. Залишились батьки, сестра, дружина та маленький син. 02014-08-1818 серпня 2014 Загинув під час бою за звільнення Іловайська, що на підступах до Донецька. Операція проводилась силами ЗСУ, батальйонів «Дніпро-1», «Донбас» і «Азов». Проти українських військових були застосовані РСЗВ «Град» і «Ураган», бронетехніка. Сили АТО звільнили від російських терористів половину міста, в центрі міста піднято Український прапор. 4 вересня Сергія поховали на Центральному кладовищі Павлограда.[303][304]
809     Лавошник Юрій Миколайович
 
01977-09-099 вересня 1977, Буринь, Сумська область. Капітан, командир реактивної батареї 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилися дружина, дворічна донька та п'ятнадцятирічний син. 02014-08-1818 серпня 2014 Загинув в зоні проведення АТО поблизу Старобешеве на Донеччині.[305]
810     Перов Артур Дмитрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-05-1818 травня 1992, Запоріжжя. Старший солдат, оператор-топогеодезіст 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), призваний за мобілізацією. 02014-08-1818 серпня 2014 Загинув в зоні проведення АТО, — про це повідомив заступник Запорізького обласного військового комісара Михайло Логвинов[306][307]
811     Полегенько Дмитро Павлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-03-2727 березня 1988, Чернігів. Солдат, стрілець 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1». Працював в одному з будівельних гіпермаркетів. Під час Революції Гідності неодноразово був на Майдані. Після анексії Криму добровольцем записався до війська. Був єдиною дитиною в сім'ї, рік тому похоронив батька. 02014-08-1818 серпня 2014 Загинув в ніч на 19 серпня в Станично-Луганському районі Луганській області, під час обстрілу з РСЗВ «Град» та самохідних артилерійських установок.[308]
812     Костюк Віталій Валерійович
(Позивний «Улибка»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-01-2525 січня 1976, Нова Могильниця Теребовлянський район Тернопільська область. Проживав у Черкасах. Солдат резерву, кулеметник 5-го відділення 1-го взводу 1-ї роти спецпризначення резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. В шкільні роки жив у Тюмені, куди виїхала родина. 10-й клас закінчував у Теребовлі. Здобув спеціальність водія, після армії повернувся в Могильницю. Їздив на заробітки в Одесу, Москву, Київ. Жив в селі Дзензелівка на Черкащині, займався ремонтами. Під час Революції Гідності два місяці пробув на Майдані. Добровольцем пішов на фронт. Розлучений. Залишилися рідні в Дзензелівці.
Прим. На сайті Нацгвардії і в Указі про нагородження вказано по-батькові Володимирович.
02014-08-1919 серпня 2014 Загинув у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область). Вночі батальйон «Донбас» продовжив операцію зі звільнення міста від терористів, знищив кілька блокпостів та вогневих точок. Терористи вели мінометний обстріл прямо в місті. Поховали Віталія на Черкащині в с. Дзензелівка.[309][310][311]
813     Паславський Марк
(англ. Mark Gregory Paslawsky, позивний «Франко» — на честь Івана Франка)
 
Орден Данила Галицького
01959-01-1616 січня 1959, 55 років, Нью-Йорк США. Рядовий резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Етнічний українець. Випускник Військової Академії Вест-Пойнт, служив в армії США, офіцер. Останні 10 років мешкав в Україні, працював у Києві, потім в Маріуполі менеджером з продажу металопродукції за кордон. На Київщині заснував агрофірму «Росава-К», яка стала одним з найприбутковіших підприємств у районі. Був мільйонером. Брав активну участь в Революції Гідності. Щоб вступити в батальйон, у квітні прийняв українське громадянство. Після загибелі Марка, у лютому 2015 року його агрофірма була захоплена рейдерами. 02014-08-1919 серпня 2014 Загинув у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область). Поховали Марка 26 серпня у Києві на Аскольдовій Могилі.[309][310][312]
814     Шкарівський Сергій Олександрович
(Позивний «Шульц»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01963-07-1010 липня 1963, Щегловський, Кемеровська область РРФСР. Проживав в м.Ірпінь Київська область. Капітан, командир 1-го взводу спецпризначення 1-ї роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Голова правління ВАТ «Ірпінське АТП-13250». Дружина — журналістка Михайлина Скорик. 02014-08-1919 серпня 2014 Загинув у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область).[309][310][313]
815     Романенко Олександр Трохимович
(Позивний «Скіф»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01960-07-1919 липня 1960, 54 роки, Стара Синява Хмельницька область. Прапорщик резерву, старшина роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Голова Старосинявської селищної ради з 2010 року, вереран-«афганець», відслужив у бойових точках Афганістану майже 7 років, був нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю «За відвагу», очолював району організацію Спілки ветеранів Афганістану. Залишилася дружина, прийомний син та донька. 02014-08-1919 серпня 2014 Загинув у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область).[309][314]
816     Москаленко Володимир Васильович
(Позивний «Фін»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-09-033 вересня 1976, Маріуполь Донецька область. Рядовий міліції, міліціонер сотні Ісуса Христа («Братство») в складі добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ». 02014-08-1919 серпня 2014 За повідомленням командира роти Дмитра Лінька, взвод натрапив на засідку сепаратистів біля залізничної станції під Іловайськом. Володимир загинув у бою від смертельного поранення. Похований у Маріуполі.[315][309]
817     Горячевський Олександр Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-05-2424 травня 1979, Полтава. Рядовий міліції, міліціонер добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ». 02014-08-1919 серпня 2014 Загинув у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область).[309][316]
818     Курочка Анатолій Михайлович
(Позивний «Дєд»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01967-08-3030 серпня 1967, Сліпорід-Іванівка Полтавська область. Старший сержант міліції, міліціонер добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ». У 1982 році закінчив школу і продовжив навчання в Дніпродзержинському технікумі фізичної культури. Потім була служба в лавах Радянської Армії. У 1989 році переїхав до міста Пирятин. 15 років працював на Пирятинському сирзаводі, останні 10 років працював у будівельних бригадах. Залишились дружина, дорослі донька і син, та троє внуків. 02014-08-1919 серпня 2014 Загинув у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область).[309][317] Внесений до списку загиблих полтавців та Книги Пошани Полтавської обласної ради.[56]
819     Падюков Альберт Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01971-03-011 березня 1971, Клячаново Мукачівський район Закарпатська область. Солдат батальйону територіальної оборони «Айдар». Проживав у місті Київ. Залишилась дружина та 14-річний син. 02014-08-1919 серпня 2014 Загинув від осколкового поранення у скроневу частину голови під час зачистки у селищі Металіст (Слов'яносербський район) під Луганськом.[318]
820     Климчук Сергій Дмитрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01969-03-1919 березня 1969, Троянівка (Маневицький район) Волинська область. Старший сержант, боєць батальйону територіальної оборони «Айдар». Проживав у місті Луцьк. У 1994 році закінчив Волинський державний університет імені Лесі Українки за спеціальністю вчитель української мови та літератури, у 1994 — Інститут післядипломної освіти за фахом юрист. Працював юристом у Волинському обласному центрі з надання безоплатної правової допомоги. Довгий час був членом Козацького Стрілецького Братства. Брав активну участь у Революції Гідності, самооборонець зимового столичного Майдану. Залишилась дружина та донька. 02014-08-1919 серпня 2014 Загинув у бою під Луганськом. Між бійцями батальйону та російськими бойовиками кілька днів точилися запеклі бої в районі села Хрящувате та смт Новосвітлівка за контроль над трасою Краснодон — Луганськ, якою йшло постачання зброї, бронетехніки та російських бойовиків з РФ до Луганська. Поховали Сергія на Алеї почесних поховань кладовища у селі Гаразджа.[319]
821     Куц Геннадій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-06-022 червня 1991, с. Ковпита, Чернігівська область. Сержант, командир танку 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське), служив за контрактом. Залишились батьки, брат та наречена. 02014-08-1919 серпня 2014 Під час обстрілу з РСЗВ «Град» під Луганськом 18 серпня Геннадій отримав сильні опіки, від яких 19 серпня помер у шпиталі.[320]
822     Кандела Володимир Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-02-2626 лютого 1988, с. Першотравенка (Магдалинівський район) Дніпропетровська область. Молодший сержант, сержант з матеріально-технічного забезпечення роти 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, в/ч А1126 (Гвардійське). Випускник Дніпропетровського державного аграрного університету 2011 року. Разом з братом займався фермерством, вирощував хліб. Залишились батьки, старший брат та вагітна наречена. 02014-08-1919 серпня 2014 Загинув у бою за курган Савур-Могила на стику Донецької, Луганської областей та державного кордону України з РФ, під час танкової атаки російських збройних формувань.[321][322]
823     Уткін Олександр Анатолійович
(Позивний «Колдун»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-11-077 листопада 1970, с. Подище Прилуцький район Чернігівська область. Проживав в місті Кролевець на Сумщині. Старший розвідник, сержант, командир 3-го відділення 2-го взводу батальйону резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. 02014-08-2020 серпня 2014 Загинув у бою під час звільнення м.Іловайська (Донецька область). Похований 23.08.2014 в Киселівці.[323]
824     Кузяков Артем Володимирович
(Позивний «Арт»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01980-07-2424 липня 1980, Суми. Розвідник-санітар 5-го відділення 2-го взводу 3-ї роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. У зоні АТО перебував із травня. Залишилась 13-річна донька. 02014-08-2020 серпня 2014 Загинув у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область). Російські бойовики захо4пили автобус з пораненими бійцями батальйону. Двоє поранених загинуло, інших вдалося відбити.[309][324][325]
825     Ніколенко Анатолій Володимирович
(Позивний «Карат»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01960-07-1515 липня 1960, Харків. Кулеметник 6-го відділення 3-го взводу 1-ї роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Залишилось двоє дітей. 02014-08-2020 серпня 2014 Загинув у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область). Російські бойовики захопили автобус з пораненими бійцями батальйону. Двоє поранених загинуло, інших вдалося відбити.[309][324][326]
826     Ліщинський Станіслав Сергійович
 
01989-04-3030 квітня 1989, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Лейтенант, командир взводу механізованого батальйону 17-ї окремої Криворізької танкової бригади. Випускник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2014 року. 02014-08-2020 серпня 2014 Загинув у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область).[324][327]
827     Штинда Микола Миронович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-12-055 грудня 1978, Долішнє (Стрийський район) Львівська область. Старший сержант, заступник командира бойової машини-навідник оператор 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). 02014-08-2020 серпня 2014 Загинув у бою під час обстрілу поблизу смт Георгіївка під Луганськом.[328]
828     Білоус Сергій Степанович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-08-2424 серпня 1974, Волинська область. Проживав у с. Скелівка Старосамбірський район Львівська область. Солдат, номер обслуги 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Колишній десантник, служив у хирівській військовій частині, згодом вона була розформована, і він влаштувався працювати на залізницю. З початком бойових дій на сході, добровольцем пішов до війсккомату. Залишилась дружина та троє дітей, двоє синів 18 і 11 років та 16-річна донька. 02014-08-2020 серпня 2014 Загинув у бою під час обстрілу поблизу смт Георгіївка під Луганськом.[329]
829     Данілов Едуард Веніамінович 01968-08-044 серпня 1968, Дубно Рівненська область. Капітан, вертолітний технік 7-го полку армійської авіації Збройних Сил України. Учасник Антитерористичної операції. Залишилась дружина і доросла донька. 02014-08-2020 серпня 2014
орієнтовна дата
Разом із товаришами перебував у місті Чугуїв на Харківщині. Помер уві сні. Поховали військового на кладовищі по вулиці Кременецькій.[330]
830     Снітко Андрій Володимирович
(Позивний «Хома»)
 
01996-01-2525 січня 1996, 18 років, Гораймівка Волинська область. Рядовий міліції, міліціонер батальйону спецпризначення «Азов». Зростав без батька, в 11 років втратив матір. Виховувався прийомною мамою разом з чотирма дітьми, проживав у смт Маневичі. Студент 2-го курсу Інституту фізичної культури Східноєвропейського національного університету імені Л. Українки. Активний учасник Революції Гідності. Був одним з перших добровольців з Волині, які ще в травні склали присягу та стали на шлях боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу. 02014-08-2020 серпня 2014 Загинув від розриву гранати в бою під час звільнення Іловайська (Донецька область). Групу бійців, в якій перебував Андрій, вороги закидали гранатами, перша з яких впала недалеко від Андрія. Не роздумуючи, він накрив її своїм тілом, але товаришів — врятував… Командування батальйону планує подати Андрія Снітка на отримання звання Героя України (посмертно).[331][332]
831     Аксененко Олег Олександрович
(Позивний «Аксьон»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01994-07-1414 липня 1994, Луганськ. Молодший сержант міліції, міліціонер батальйону спецпризначення «Азов». Ультрас луганського ФК «Зоря». 02014-08-2020 серпня 2014 Був поранений в око в бою під час звільнення Іловайська (Донецька область), під час евакуації з поля бою у Олега зупинилося серце.[331][333]
832     Міхнюк Олег Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01965-10-2727 жовтня 1965, Мала Дівиця Прилуцький район Чернігівська область. Проживав у Києві. Сержант, сержант з МТЗ роти, командир «афганської» роти батальйону територіальної оборони «Айдар». Громадський діяч, ветеран-«афганець». Нагороджений двома орденами «Червоної Зірки» і медаллю «За відвагу». Один з ініціаторів і засновників Української спілки ветеранів Афганістану (УСВА), був заступником голови УСВА з питань медико-соціальної реабілітації ветеранів та військово-патріотичного виховання молоді. З перших днів брав активну участь у Революції Гідності, сотник 8-ї «афганської» сотні Самооборони Майдану. 02014-08-2020 серпня 2014 Загинув в смт Новосвітлівка під Луганськом в боях за контроль над трасою Краснодон — Луганськ, якою йшло постачання зброї, бронетехніки та російських бойовиків з РФ до Луганська.[334]
833     Джужа Руслан Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-12-022 грудня 1990, Максим Чернігівська область. Сержант, командир відділення 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1». 02014-08-2020 серпня 2014 Загинув біля села Калинівка Луганської області[335].
834     Бірюк Олег Миколайович
 
01976-01-1414 січня 1976, Охтирка Сумська область. Підполковник (посмертно), старший льотчик — інструктор по безпеці польотів 7-го полку армійської авіації (Новий Калинів), член екіпажу гелікоптера Мі-24. Закінчив льотне училище та академію ЗС України. Брав участь у миротворчій місії у Ліберії а 2008 та 2010 роках. В зоні проведення АТО з березня 2014 року. 02014-08-2020 серпня 2014 Поблизу смт Георгіївка (Лутугинський район Луганська область), під час виконання бойового завдання, російсько-терористичні війська збили гелікоптер Мі-24 з ПЗРК. Гелікоптер вибухнув у повітрі, двоє членів екіпажу загинули. Похований в Охтирці.[336][337]
835     Родіонов Антон Олександрович
 
01986-10-2020 жовтня 1986, Харків. Капітан, льотчик-оператор 7-го полку армійської авіації (Новий Калинів), член екіпажу гелікоптера Мі-24. Залишилися мати, брат. 02014-08-2020 серпня 2014 Поблизу смт Георгіївка (Лутугинський район Луганська область), під час виконання бойового завдання, російсько-терористичні війська збили гелікоптер Мі-24 з ПЗРК. Гелікоптер вибухнув у повітрі, двоє членів екіпажу загинули. Похований у Харкові.[336][338]
836     Богданець Юрій Вікторович 01973-12-044 грудня 1973, Київ. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 02014-08-2020 серпня 2014 Не уточнено.[339]
837     Лесешак Дмитро Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-11-011 листопада 1984, Рихтичі Дрогобицький район Львівська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Дрогобицький механічний технікум, після служби в армії працював майстром на Долотному заводі. Залишились батьки і брат. 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув у бою поблизу смт Георгіївка під Луганськом під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками.[340]
838     Лимарь Сергій Вікторович
 
01989-02-2121 лютого 1989, Полтава. Старший лейтенант, командир взводу 2-го об'єднаного польового вузлу зв'язку ГШ ЗСУ (Семиполки). Один з найкращих радистів своєї роти. Випускник Полтавського інституту зв'язку. Залишилась мати, вона допомагає волонтерам Полтавського батальйону небайдужих збирати речі для українських захисників. 02014-08-2121 серпня 2014 О 5-й ранку з території РФ з РСЗВ «Град» було обстріляно Центр бойового управління в районі с. Старогнатівка (Тельманівський район Донецька область). Обстріл був неочікуваний, бо позиції знаходяться далеко на південь від лінії фронту, в тилу. Загинув у свій 25-й День народження. Поховали Сергія на Божківському кладовищі.[341][342]
839     Москаленко Антон Якович 01991-01-1919 січня 1991, Жмеринка Вінницька область. Старший солдат, старший стрілець 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області. Студент спеціальності «Правознавство» Вінницького соціально-економічного інституту. Призваний за мобілізацією. 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями поблизу Новоазовська.[343]
За повідомленням на сайті Нацгвардії, в обідню пору із важкої артилерії двічі був обстріляний блокпост НГУ та добровольчих батальйонів поблизу Тельманове Донецької області, у прибережній зоні за кілька кілометрів від кордону з РФ. Бійці евакуювали в укриття мирних громадян, які перетинали блокпост. Обстріл проводився з боку кордону із РФ. Серед військовослужбовців добровольчих батальйонів є втрати: одного бійця було вбито, ще одного поранено.[344]
840     Вербицький Олексій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-05-1212 травня 1989, Оленинське Охтирський район Сумська область. Солдат, механік-водій 2-ї обслуги 27-го реактивного артилерійського полку. 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами вогневих позицій української армії поблизу с. Старогнатівка (Тельманівський район Донецька область).[345]
841     Єременко Андрій Віталійович
 
01979-08-055 серпня 1979, Київ (Святошинський район). Лейтенант, командир машини протиповітряної оборони 1129-го зенітно-ракетного полку (Біла Церква), в/ч А1231. Навчався у Київському політехнічному інституті, з третього курсу почав працювати в лабораторії, закінчив аспірантуру, після повернення з війни мав писати дисертацію. Талановитий вчений, науковий співробітник факультету електроніки КПІ, роботи Андрія з мікроелектроніки неодноразово визнавали найкращими на міжнародних наукових конференціях. Залишилась дружина та 10-річний син. 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув під час обстрілу російськими бойовиками поблизу с. Старогнатівка (Тельманівський район Донецька область) в 15 км від кордону. Коли бійці потрапили під обстріл з РСЗВ «Град», Андрій спочатку врятував своїх підлеглих, а потім вже сам залишив бойову машину і осколком був смертельно поранений в голову.[346]
842     Мазур Павло Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-03-3131 березня 1988, Високогірне (Запорізький район) Запорізька область. З 2012 року проживав в смт Ружин Житомирська область. Солдат 50-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону, в/ч А1586 (Житомир). Працював у ДП «Ружин-молоко». Призваний за мобілізацією 11 серпня. Залишились дружина та 7-місячний син. 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув під час обстрілу російськими бойовиками з РСЗВ «Град» поблизу с. Старогнатівка (Тельманівський район Донецька область) в 15 км від кордону. Похований в рідному селі Високогірне.[347]
843     Гопонько Віталій Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-03-1111 березня 1988, Мукачеве Закарпатська область. Сержант, командир відділення 128-ї окремої механізованої бригади. Закінчив Мукачівський професійний ліцей, з 2007 року розпочав військову службу за контрактом. 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув під Луганськом під час артилерійського обстрілу терористами. 128-ма бригада тримає оборону луганського аеропорту.[348]
844     Лук'янюк Костянтин Костянтинович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01993-04-2222 квітня 1993, Карапчів (Глибоцький район) Чернівецька область. Старший солдат, старший навідник 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Служив за контрактом. 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув біля Лутугине (Луганська область) під час обстрілу російськими бойовиками.[349]
845     Кіпішинов Геннадій Юрійович
(Позивний «Румун»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01975-10-1414 жовтня 1975, Цюрупинськ Херсонська область. Солдат резерву, Старший розвідник 1-го відділення 2-го взводу резервного батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. Залишилась дружина та двоє малолітніх дітей. 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув у бою за Іловайськ (Донецька область). Поховали Геннадія 24 серпня в Цюрупинську.[350][295]
846     Котовий Сергій Феліксович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-01-1515 січня 1988, Кропивницький. Молодший сержант, командир евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення мінометної батареї 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське). Військову підготовку проходив у навчальному центрі «Десна», навчався у Кіровоградській льотній Академії НАУ, звідки і пішов добровольцем на фронт. Залишились батьки і сестра. 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув у бою за Іловайськ (Донецька область), коли витягував пораненого товариша з поля бою під мінометним обстрілом російських бойовиків. Поховали Сергія на Алеї слави Рівнянського кладовища у Кропивницькому.[351]
847     Скрабунов Микола Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-11-1818 листопада 1986, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Старший солдат, механік-водій 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське). 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув у боях за Іловайськ (Донецька область). Микола отримав смертельне осколкове поранення від гранати у груди на очах свого брата. Поховали 26 серпня на Алеї Слави кладовища Соцміста у Дніпродзержинську.[352]
848     Ончуров Сергій Олександрович
 
01992-04-2525 квітня 1992, Джанкой АР Крим. Лейтенант, командир взводу 28-й окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Ураган» в районі Кутейникове — Старобешеве в Донецькій області. Офіцер прикрив собою солдата і врятував йому життя, а сам загинув. Похований 28 серпня в місті Джанкой.[353]
849     Хіньов Ігор Павлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01984-03-2222 березня 1984, Болград Одеська область. Старший солдат, заступник командира взводу 28-й окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Ураган» в районі Кутейникове — Старобешеве в Донецькій області, прикривши своїм тілом двох бойових товаришів. Похований 25 серпня в рідному місті.[353][354]
850     Приймак Сергій Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-12-2929 грудня 1988, Полиці (Камінь-Каширський район) Волинська область. Сержант, військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Був мобілізований 9 квітня, після підготовки здійснював охорону поїздів із боєприпасами в Запорізькій області, потім був направлений на Донеччину. 02014-08-2121 серпня 2014 Підрозділ Сергія охороняв блокпост, що знаходився в полі між райцентром Мар'їнка і селом Новомихайлівка (Мар'їнський район) в Донецькій області. Більше тижня бійці відбивали напади російських бойовиків. Сергій отримав смертельні поранення під час мінометного обстрілу блокпоста.[355]
851     Коломієць Олександр Васильович
 
01976-01-1010 січня 1976, Кілія Одеська область. Молодший лейтенант, командир взводу 145-го окремого ремонтно-відновлювального полку (Миколаїв). Закінчив Кілійське СПТУ, 323 школу прапорщиків, Одеський державний політехнічний університет. У Збройних силах України служив понад 15 років. Залишилась 4-річна донька. 02014-08-2121 серпня 2014 Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» російськими бойовиками.[356][357]
852     Фігурський Артур Сергійович
 
01987-10-3131 жовтня 1987, Нововоскресенка Миколаївська область. Мешкав із сім'єю у Миколаїві. Сержант, командир відділення 145-го окремого ремонтно-відновлювального полку (Миколаїв). Служив за контрактом. Був талановитим слюсарем. На території, де проходять бої, відновлював пошкоджену техніку. Залишилась дружина та двоє маленьких дітей. 02014-08-2121 серпня 2014 Помер у військовому шпиталі від поранень, отриманих під час обстрілу з РСЗВ «Град» російськими бойовиками.[358]
853     Клименко Євген Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-02-011 лютого 1978, Оболонь Семенівський район Полтавська область. Молодший сержант, сапер 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське). Добровольцем пішов захищати державу. Залишилась дружина та троє неповнолітніх дітей. 02014-08-2121 серпня 2014 Не уточнено. Поховали Євгена 26 серпня в рідному селі.[359]
854     Ємельяненко Ігор Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-04-2929 квітня 1989, Саксагань Дніпропетровська область. Проживав в Новомосковську. Старший солдат, гранатометник механізованого відділення 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив професійно-технічне училище за спеціальністю електрогазозварювальника. З 2008 по 2009 рік проходив строкову службу на посаді оператора радіолокаційної станції. Мобілізований до лав ЗСУ 20 червня. 02014-08-2222 серпня 2014 Загинув від вогнепального поранення в боях за Іловайськ (Донецька область). Поховали Ігоря в Новомосковську.[360]
855     Войтенко Олег Андрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01978-03-1111 березня 1978, Київ (район Дарниця). Молодший сержант, кулеметник 12-го батальйону територіальної оборони «Київ». Залишилися дружина та донька. 02014-08-2222 серпня 2014 Бійці батальйону перебували на своїх бойових позиціях в Жовтневому районі Луганська (Червоний Яр). Близько 4-ї години ранку по їх позиціях терористи відкрили залповий вогонь з танку. Олег був важко поранений і помер на операційному столі.[361][362].
856     Боровик Дмитро Олексійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01988-03-1414 березня 1988, Київ (район Дарниця). Сержант, стрілець 2-го взводу охорони 2-ї роти 12-го батальйону територіальної оборони «Київ». Працював машиністом електропоїздів електродепо «Оболонь» Київського метрополітену. Був активним учасником Революції Гідності. Добровольцем пішов захищати державу 16 травня. 02014-08-2222 серпня 2014 Бійці батальйону перебували на своїх бойових позиціях в Жовтневому районі Луганська (Червоний Яр). Близько 4-ї години ранку по їх позиціях терористи відкрили залповий вогонь з танку. Двоє бійців загинули, ще шість отримали поранення. Поховали Дмитра 25 серпня на Берковецькому цвинтарі.[361][363][364]
857     Андрейченко Максим Павлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-09-3030 вересня 1992, Мена Чернігівська область. Солдат, водій-механік 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське Чернігівська область), в/ч А1815. Після школи навчався у Конотопському політехнічному технікумі, потім здобув вищу освіту в Конотопському політехнічному інституті. 02014-08-2222 серпня 2014 Загинув в смт Біле Лутугинського району під Луганськом від вибухової травми внаслідок попадання снаряду в танк.[365][366]
858     Лущик Микола Григорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-05-2222 травня 1976, Тютюнниця Чернігівська область. Солдат, навідник 3-го танкового взводу 1-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське Чернігівська область), в/ч А1815. Останні 10 років працював трактористом в ДП «Корюківське лісове господарство». Залишилась мати і два брати. 02014-08-2222 серпня 2014 Загинув в смт Біле Лутугинського району під Луганськом під час мінометного обстрілу.[365][367]
859     Приходько Володимир Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-06-1717 червня 1989, Цміни Маневицький район Волинська область. Солдат, старший навідник 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Виріс в багатодітній сім'ї, де був наймолодшим. Після школи вступив до Маневицького ліцео освоювати столярну справу. Навчання не закінчив, бо призвали в армію, служив у десантних військах. Коли повернувся, їздив на заробітки то в Київ, то в Москву, останнім часом працював у бригаді, що будувала клуб у селі Галузія. У квітні був мобілізований. Залишились батьки, двоє братів і дві сестри. 02014-08-2222 серпня 2014 Загинув у бою під смт Старобешеве (Донецька область).[368]
860     Омелянюк Андрій Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01990-09-1919 вересня 1990, Дубове (Ковельський район) Волинська область. Старший солдат, водій-номер обслуги 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Призваний за мобілізацією. 02014-08-2222 серпня 2014 Загинув в районі смт Старобешеве (Донецька область).[369]
861     Гаркавенко Євген Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-10-066 жовтня 1979, Гостролуччя Київська область. Солдат батальйону територіальної оборони «Айдар». Залишилась мати, молодший брат. 02014-08-2222 серпня 2014 Загинув у бою під Сєвєродонецьком (Луганська область).[370][371]
862     Корабльов Андрій Віталійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-02-2525 лютого 1972, Українськ Донецька область. Молодший сержант, стрілець-помічник гранатометника батальйону територіальної оборони «Айдар». 02014-08-2222 серпня 2014 Загинув у бою під Сєвєродонецьком (Луганська область).[370][372]
863     Черноволов Володимир Олександрович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-04-2020 квітня 1970, Лисичанськ. Солдат, стрілець-помічник гранатометника батальйону територіальної оборони «Айдар». 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув у бою під Сєвєродонецьком (Луганська область).[370][373]
864     Петросян Оганес Арутюнович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01973-08-044 серпня 1973, Київ. Солдат батальйону територіальної оборони «Айдар». Був учасником Революції Гідності, в липні записався до батальйону. Залишились дружина та донька. 02014-08-2323 серпня 2014 В лісі під Сєвєродонецьком (Луганська область) бійці батальйону натрапили на групу російських диверсантів, які займались підготовкою теракту в Харкові. Диверсантам було запропоновано здатись, але вони відкрили вогонь. В результаті бою айдарівці ліквідували табір диверсантів, проте втратили 4-х бійців.[370][374] Оганес загинув, прикривши товариша від вибуху гранати.[375]
865     Андріюк Василь Васильович
(Позивний «Німець»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01963-04-1414 квітня 1963, Косів Івано-Франківська область. Солдат батальйону територіальної оборони «Айдар». Був активним учасником Революції Гідності. Член Косівської районної організації ВО «Свобода». Залишились дружина, доросла донька та 4-х річний син. Останнє інтерв'ю загиблого бійця ДРИМБА.ТВ[376] 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув від кулі снайпера під Сєвєродонецьком (Луганська область) в бою з російськими диверсантами.[370][377]
866     Бойко Володимир Степанович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01985-10-1616 жовтня 1985, Ярунь (Новоград-Волинський район) Житомирська область. Солдат, боєць батальйону територіальної оборони «Айдар». Був учасником Революції Гідності. Записався добровольцем до батальйону через Сватівський райвіськкомат. Залишилися син, донька та батьки. 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув в Луганській області в бою з російськими бойовиками.[370][378]
867     Писаренок Андрій Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01989-11-088 листопада 1989, Петрівка (Компаніївський район) Кіровоградська область. Проживав у с. Губівка. Солдат, стрілець-помічник гранатометника батальйону територіальної оборони «Айдар». Після закінчення 11 класів пішов працювати. Останнім часом займався особистим селянським господарством. На війну пішов добровольцем 4 липня. Залишилась дружина та двоє синів 2-х і 4-х років. 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув у бою з російськими бойовиками під Луганськом (за іншими джерелами під Сєвєродонецьком). Поховали Андрія 28 серпня в місті Бобринець, де живуть його батьки.[370][379]
868     Русак Олександр Олегович
(Позивний «Дєрзкий»)
01990-10-077 жовтня 1990, Дніпропетровськ. Рядовий міліції батальйону спецпризначення «Азов». Ультрас ФК «Дніпро». 02014-08-2323 серпня 2014 Одна з груп спецбатальйону «Азов» потрапила в засідку під час виконання бойового завдання під Іловайськом. Розрахунок терористів з РПГ обстріляв колону.[380]
869     Пушкарук Володимир Сергійович
(Позивний «Пушик»/«Котик»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01972-03-099 березня 1972, Мовники Волинська область. Проживав у Нововолинську. Старшина, командир 2-го відділення 2-го взводу СП 3-ї роти СП резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Залишилися дружина і троє дітей. 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув у боях за звільнення Іловайська (Донецька область).[381]
870     Ніколенко Микола Леонідович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01986-06-2121 червня 1986, Білоярівка Донецька область. Старшина, інспектор 3 категорії — інструктор відділення інспекторів «Василівка» відділу прикордонної служби «Амвросіївка» 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув під час бойового зіткнення з російськими збройними формуваннями в районі селища Лисиче (Амвросіївський район Донецька область).[19][382]
871     Васильченко Олексій Леонідович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01982-09-044 вересня 1982, Успенка (Амвросіївський район) Донецька область. Молодший сержант, молодший інспектор 2 категорії відділення інспекторів «Василівка» відділу прикордонної служби «Амвросіївка» 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув під час бойового зіткнення з російськими збройними формуваннями в районі селища Лисиче (Амвросіївський район Донецька область).[19][382]
872     Яриш Олександр Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01970-09-011 вересня 1970, Злинка Кіровоградська область. Проживав у м. Миколаїв. Молодший сержант, стрілець-радіотелефоніст 19-го Миколаївського полку охорони громадського порядку Південного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3039 (Миколаїв). По закінченні школи вступив до Миколаївського ПТУ-14 при Чорноморському суднобудівному заводі. Армійську службу проходив у Читі в Амурській області, потім повернувся до Миколаєва. Призваний за мобілізацією 4 квітня. Залишилась дружина, донька та син. 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув у бою з російськими формуваннями близько 10-ї години ранку в районі селища Лисиче під Амвросієвкою Донецької області. Під час рейду бійці Нацгвардії знищили автомобіль КамАЗ з терористами та два КамАЗа зі зброєю та боєприпасами, що рухалися в колоні у супроводі двох БТРів з боку Російської Федерації.[383][384]
873     Бабкевич Олег Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01974-11-077 листопада 1974, Олександрівка (Вознесенський район) Миколаївська область. Мешкав у селі Висоцьке Кіровоградської області. Старший солдат, стрілець 19-го Миколаївського полку охорони громадського порядку Південного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3039 (Миколаїв). Залишилась дружина та троє дітей. 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув у бою з російськими формуваннями близько 10-ї години ранку в районі селища Лисиче під Амвросієвкою Донецької області. Під час рейду бійці Нацгвардії знищили автомобіль КамАЗ з терористами та два КамАЗа зі зброєю та боєприпасами, що рухалися в колоні у супроводі двох БТРів з боку Російської Федерації.[383]
874     Смоляр Олександр Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01976-02-2222 лютого 1976, Тіньки Черкаська область. Майор (підполковник посмертно), начальник комунально-експлуатаційної служби 19-го Миколаївського полку охорони громадського порядку Південного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3039 (Миколаїв). Проходив військову службу з 1997 року, спочатку в Черкасах, потім у Миколаєві. Разом зі своєю частиною був направлений в зону АТО. 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув у бою з російськими формуваннями близько 10-ї години ранку в районі селища Лисиче під Амвросієвкою Донецької області. Під час рейду бійці Нацгвардії знищили автомобіль КамАЗ з терористами та два КамАЗа зі зброєю та боєприпасами, що рухалися в колоні у супроводі двох БТРів з боку Російської Федерації.[383][385]
875     Петров Олексій Леонідович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01979-01-033 січня 1979. Майор (підполковник посмертно), військовослужбовець 19-го Миколаївського полку охорони громадського порядку Південного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3039 (Миколаїв).
31.01.2019 нагороджений орденом (посмертно)[386].
02014-08-2323 серпня 2014 Зник безвісти в районі м. Амвросіївка[387].
876     Присяжний Євгеній Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01991-01-044 січня 1991, Новомиргород Кіровоградська область. Старший солдат, радист радіогрупи загону спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення (Кропивницький). 02014-08-2323 серпня 2014 Загинув внаслідок мінометного обстрілу терористами кургану Савур-Могила на Донеччині, під час виконання надскладного завдання, для виконання якого відправили тільки добровольців, серед яких був і Євгеній.[388]
877
...
881
    Військовослужбовці ДПСУ, ЗСУ. серпень 02014 2014 Зниклі безвісти під час боїв у прикордонній зоні, сектор Д.

Невстановлена дата смерті ред.

  Кравченко Ярослав, 20 років, Луганська область. Військовослужбовець ЗСУ, добровольцем пішов до армії. Круглий сирота. Під час наступу російських військ залишився прикривати відхід своїх товаришів, затримав противника, а сам загинув. Повідомлення в соцмережах.[389]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. На востоке Украины погибли три солдата Новоград-Волынской бригады // «Житомир.info», 2 серпня 2014 [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    У Кам'яному Броді поховали бійця 30-ї бригади, який загинув на кордоні з Росією // «Місто Баранівка» незалежний інформаційний сайт, 6 серпня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
  2. У Шахтарську бойовики з «Градів» обстріляли силовиків: 21 загиблий — ЗМІ // «ТСН», 31 липня 2014 [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.]
    У районі Шахтарська зникли безвісти 11 десантників // НКУ «Українське радіо», 1 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Командування ВДВ підтвердило загибель 10 десантників у Шахтарську // «5-й канал», 1 серпня 2014
  3. Погибшие из 25 бригады
  4. Мать криворожского солдата Дмитрия Белецкого отправится на поиски сына в зону АТО // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 3 серпня 2014 [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Кривой Рог простится с погибшим в зоне АТО Дмитрием Белецким // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 13 серпня 2014 [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    Білецький Дмитро Юрійович [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.]
  5. а б в Загинули троє волинських військових із 51-ї бригади. Подробиці // «ВолиньPost», 2 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Володимир-гунчик-розпочав-оперативну-нараду-хвилиною-мовчання-за-загиблими-в-зоні-ато // Прес-служба облдержадміністрації, 4 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Нововолинськ попрощався з Героєм // Сайт Нововолинськ, 8 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  6. Сергій Кушнір
  7. Громадськість району попрощалась із своїм героєм! // Луцька РДА офіційний вебсайт, 7 серпня 2014. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  8. а б в Сьогодні Україна виратила трьох героїв з 51 бригади, м. Луцьк. Вічна пам'ять героям // facebook Штаб Майдану. Дніпропетровськ, 2 серпня 2014
    Поховали бійця 51 бригади, учасника АТО з вилині // «Волинські новини», 8 серпня 2014
  9. Прощання з Героєм України // Кам'янка-Бузька РДА офіційний сайт, 7 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  10. Житомирщина знову в жалобі // Офіційний сайт Житомирської облдержадміністрації, 4 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Воїн світла Роман Власюк загинув, захищаючи нас // Офіційний вебсайт Черняхівської РДА, 19 серпня 2014 [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Власюк Роман Васильович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  11. В Днепропетровске похоронили еще одного бойца, погибшего от взрыва вражеской мины // «34 канал», 5 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Жовківщина прощалася з Андрієм Панечко, який загинув у зоні АТО — відео // Газета «Відродження», 7 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Жовківщина прощалася з 22-річним сержантом Андрієм Панченко, який загинув в АТО [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  13. В резонансному ДТП загинули дружина та донька учасника АТО. 21.10.2017, 11:31. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 10 червня 2022.
  14. «ДЯКУЄМО ВАМ ЗА ВИХОВАННЯ СПРАВЖНЬОГО ПАТРІОТА УКРАЇНИ» // Флот України, 29 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Военком Харьковщины обещает помочь в решении проблем семье погибшего в АТО Владимира Янчука // Главное, 21 серпня 2014 [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  15. а б Сегодня при выполнении боевого задания батальоном «Шахтёрск» в г. Докучаевск Донецкой области погибли 2 наших товарища // facebook Батальон Шахтёрск, 2 серпня 2014(рос.)
  16. В зоні АТО рятуючи товариша загинув бердичівлянин // «РІО Бердичів», 5 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  17. Уманчанин, нацгвардієць, Володимир Рижак загинув у зоні проведення АТО // «Вечірня Умань», 4 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Молодого бійця батальйону «Шахтарськ» поховали на Уманщині (ФОТО) // «Нова доба», 5 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Уманчанин Юрій Рижак пішов на Схід помститися за сина 16.09.2014[недоступне посилання з червня 2019]
    «За сина від батька»: в мережі розповіли історію відчайдушної помсти бійця АТО бойовикам. 22.12.2017, 18:33 [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.]
  18. Еще один днепродзержинец погиб в зоне АТО // «Событие», 5 серпня 2014 [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    Герои, которые не умирают. Они были, есть и остаются лучшими! // Офіційний сайт ПАТ «ДМКД», 5 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  19. а б в г д е ж и к л м н п р Вічна пам'ять загиблим героям-прикордонникам! // «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 14 липня 2014 [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
    Вічна пам'ять героям-прикордонникам! // «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 29 серпня 2014 [Архівовано 5 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  20. Кабак Михайло Григорович. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  21. а б в Під Луганськом загинуло ще троє чернігівських танкістів // «Високий Вал», 3 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  22. На Луганщині загинув ще один черкащанин // Сайт «Про все», 5 серпня 2014 [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    На Черкащині попрощалися з капітаном, який загинув під час АТО // Сайт «StartNews.net», 7 серпня 2014 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  23. Родственники погибшего Сергея Нагорного переживают, что государство не обеспечит социальные выплаты его семье // «Новини Чернігова», 15 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Нагорний Сергій // Чернігівська ОДА [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
  24. Прощання з старшим сержантом Андрієм Мансуровим! // «Сіверщина», 6 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Мансуров Андрій // Чернігівська ОДА [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  25. І знову на Закарпаття прийшло горе… // Закарпатський інформаційно-діловий портал uzhgorod.in, 4 серпня 2014 [Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Під Луганськом загинув 19-річний контрактник з Виноградівщини // «Голос Карпат», 4 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Загиблому в АТО 19-річному закарпатцю снився покійний батько // «Голос Карпат», 6 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  26. В зоне АТО при выполнении боевого задания погиб 22-летний криворожанин // «Первый Криворожский», 6 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    При выполнении боевого задания в зоне АТО погиб криворожанин Алексей Кудинов // «Кривбасс On-Line», 6 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  27. Родина не признает своих героев? // «Самооборона Кривбаса», 31 жовтня 2014 [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  28. В глубокой скорби Кировоград прощался с воинами спецназовцами // 0522.ua — Сайт города Кировограда, 7 серпня 2014 [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.]
    #Кіровоград: Похорон 3 бійців #АТО [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинули ще двоє кіровоградських спецпризначенців // «Перша електронна газета», 5 серпня 2014 [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
  29. На сході України загинув 40-річний солдат Новоград-Волинської бригади // Сайт «Житомир.info», 4 серпня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
    В селищі Житомирської області поховали бійця 30-ї бригади, який загинув під Луганськом // Сайт «Житомир.info», 7 серпня 2014 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  30. Указ Президента України № 916/2014 від 4 грудня 2014. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
  31. На Донбассе под обстрелами погиб замкомандира 2-го батальона 79-й аэромобильной бригады // «Преступности.нет», 5 серпня 2014 [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    У Миколаєві поховали майора, який врятував солдатів ціною власного життя // «ТСН», 6 серпня 2014 [Архівовано 1 листопада 2015 у Wayback Machine.]
    Кривоносов Сергій Сергійович
    Будем помнить..вечно!
  32. Бійці 79-ї бригади опублікували відео підриву колони бойовиків влітку 2014-го (ВІДЕО). (рос.) 29.11.2015, 10:39. Архів оригіналу за 1 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  33. Погибший под Марьинкой боец «Азова» был гражданином России // Батальйон спеціального призначення «Азов», 6 серпня 2014 (рос.)
  34. Із сумом повідомляємо про загиблого бійця спецбатальйону «Азов» — Грека Сергія Анатолійовича
    Сумуємо. При звільненні Донецька від російських окупантів батальйон «АЗОВ» зазнав втрат. [Архівовано 4 червня 2022 у Wayback Machine.]
    У бою за Марьинку на Донбасі загинув учасник миколаївського руху ультрас // Сайт «Преступности.нет», 5 серпня 2014 [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Бійці батальйону «Азов» попрощалися зі своїм побратимом // «Радіо Свобода», 7 серпня 2014 [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
  35. Він вижив! Давайте тепер ми допоможемо йому жити!. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  36. У Києві помер важкопоранений у АТО вінницький десантник Тарас Шпіганевич [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Родичам загиблого десантника видають довідки, що їх син не був на війні (відео) [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  37. У зоні АТО загинув офіцер Залізної бригади — капітан Роман Наглюк // «ZIK», 6 серпня 2014 [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Він любив простір, бо мав неосяжну душу // Газета «ПОДОЛЯНИН», 8 серпня 2014 [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
  38. а б На Сході загинули двоє закарпатців // «Панорама Мукачева», 6 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    У бою за луганський аеропорт загинули двоє бердичівлян // «Бердичівські новини», 7 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Чергові втрати на Сході: Житомирщина попрощалася зі своїми військовослужбовцями-героями // «Рупор Житомира», 11 серпня 2014 [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
  39. В антитерористичній операції загинув військовий з Коростенського району // «Житомир.info», 6 серпня 2014 [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.]
    Книга Пам'яті загиблих. Бутрик Віктор Іванович [Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.]
    Бутрик Віктор Іванович, боєць 95 — ї Житомирської аеромобільної бригади
  40. Нововолинський солдат загинув під Савур-Могилою // «Нововолинськ Діловий», 6 серпня 2014 [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Під Савур-Могилою загинув Олександр Свинчук // «Новини Нововолинська», 6 серпня 2014[недоступне посилання]
  41. а б Снова в зоне АТО погибли военные из Сумщины // Сайт газети «Всі Суми Панорама-медіа», 7 серпня 2014 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  42. В зоне АТО погиб ахтырчанин [Архівовано 28 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    В зоне АТО погиб житель Сумщины, еще двое военнослужащих ранены // Сайт газети «Всі Суми Панорама-медіа», 6 серпня 2014 [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  43. Вбили свої ж: командир артилерії з АТО розповів про випадкові втрати на Донбасі. 09.01.2018, 12:21. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 10 червня 2022.
  44. У зоні АТО загинув хлопець з Олександрії // Кіровоградський медіапортал «Акула», 7 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Завтра відбудеться прощання з загиблим воїном в Олександрії // «Рідний Кіровоград», 7 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Олександрія попрощалась з Євгеном Танковським, військовим, який загинув у зоні АТО. ФОТО // Кіровоградський медіапортал «Акула», 8 серпня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  45. а б в г д е ж Документи з даними про загиблих у війні [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Артилеристи 25-ї бригади потрапили в засаду: шестеро загинуло // Сайт «iPress» , 5 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  46. Сергій Русєв. 20 років. Артилерія ВДВ
  47. Під час бойових дій загинув четвертий новомосковець // «Новомосковськ сьогодні», 7 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Новомосковськ попрощався з героями [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.]
  48. а б Два брата. Максим і Артем Лащенко // facebook Олександр Рудоманов, 10 серпня 2014
    Допоможіть знайти людей!!
  49. Міщенко Максим Юрійович. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  50. Морозюк В'ячеслав Юрійович. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  51. 11 серпня Львівщина прощатиметься зі ще одним полеглим на сході України Героєм — Василем Пашком // Сайт «Щоденний Львів», 9 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Львівщина попрощалася з Василем Пашком, який затулив собою товариша від кулі снайпера в АТО // Сайт телеканалу ZIK, 11 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Ми познайомились з ним в Десні на вишкільній базі Правого Сектора
    Фронтовий щоденник за 6-10 серпня (перенесено з Facebook) // «Білозерська.INFO», 12 серпня 2014 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    Списки загиблих 5-го окремого батальйону ДУК «Правий Сектор»
  52. Документи з даними про загиблих у війні [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Пріменко Юрій Володимирович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  53. 14 августа в Первомайске объявлено Днем траура // Сайт «Первомайск-ИНФО», 13 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    В Первомайске попрощались с воином АТО Вадимом Яновичем // youtube-канал Телеканал Олта, 14 серпня 2014 [Архівовано 17 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  54. У Баранівський район надійшла вже третя трагічна звістка // Баранівська РДА офіційний сайт, 6 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    В Баранівському районі поховали вже третього солдата, який загинув під час обстрілу // Місто Баранівка — незалежний інформаційний сайт, 9 серпня 2014 [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Чергові втрати на Сході: Житомирщина попрощалася зі своїми військовослужбовцями-героями 11.08 11:49 [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
    У Берестівці відкрили меморіальну дошку воїну, який загинув у зоні АТО // «Місто Баранівка», 5 серпня 2015 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Приймак Віталій Миколайович [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
  55. Дні жалоби в Пирятині // «Пирятин» сайт міста, 8 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
    Вшануймо пам'ять героя! // ТРК «Пирятин», 8 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Віддав життя за мир для земляків і України // Газета «Зоря Полтавщини», 14 серпня 2014 [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
    ВІН ЗАГИНУВ, ЗАХИЩАЮЧИ РІДНУ УКРАЇНУ // сайт районної газети «Пирятинські Вісті» [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
  56. а б в Полтавців, які загинули в зоні АТО, внесуть у Книгу Пошани Полтавської обласної ради 10:2308.01.2015 [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають! [Архівовано 29 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  57. а б в г д е Загиблі військовослужбовці 72 ОМБР // «БЦ News», 14 липня 2014. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  58. «Раструбите везде: майор застрелил солдата!» [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  59. Фастівщина втратила ще одного Героя // Фастівський блог, 8 серпня 2014 [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Прощання з героєм // Фастів офіційний сайт міської ради та її виконавчих органів, 11 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  60. Он хотел еще сына // сайт slavutich.cn.ua, 13 серпня 2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  61. Пушняк Павло Анатолійович. Архів оригіналу за 29 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  62. Василенко Олександр Васильович. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 31 травня 2015.
  63. Шкурко Олександр Вікторович (пошук) [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]
    Завтра состоится прощание с героем АТО, замученным рашистами // NewsCloud, 9 грудня 2015 [Архівовано 11 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    Прощання з підполковником О.Шкурко, який загинув, захищаючи незалежність України // Білоцерківська міська рада, 10 грудня 2015 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    «Його важко віддавала земля, проте легко прийняло небо» // Білоцерківська РДА [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
  64. Завтра на Львівщині ховатимуть загиблого в зоні АТО Івана Сирватку // «Львівська газета», 11 серпня 2014
    На Львівщині з почесною вартою провели в останню путь Івана Сироватку // «ТСН», 12 серпня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  65. Трохимчук Іван Васильович. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
  66. В Николаеве простились с 19-летним десантником, погибшем на границе с Россией // Сайт КОРАБЕЛОВ.инфо, 13 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    Николаев простился с 19-ти летним десантником 79-й бригады // Сайт TIMES.mk.ua , 13 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
  67. У Новоград-Волинському районі поховали 37-річного капітана механізованої роти. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 31 травня 2015.
  68. Центр прикордонників «Оршанець» шукає зниклих під Дяковим солдатів // «Рідна Черкащина», 5 грудня 2014 [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    Пропавшие в зоне АТО: родственники ищут бойцов // Mediaport, 25 серпня 2014 [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  69. Рідні загиблих на Донбасі ховають «не своїх» і відмовляються здавати аналіз ДНК // «Сьогодні», 12 серпня 2015 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    На Луганщині попрощалися з земляком, загиблим в АТО рік тому // «День», 11 серпня 2015 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  70. а б в г д е ж и При выходе из «должанского котла» погибли пять одесских пограничников // «Думская», 7 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  71. Служить до конца. В Одессе похоронили первого героя «сектора Д» (фото) // «Думская», 10 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  72. На Одещині провели в останню путь прикордонника, який загинув під «Довжанським» // Офіційний сайт ДПСУ, 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 жовтня 2015.
  73. // Кислицький Олег Володимирович (пошук). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 жовтня 2015.
  74. Олег Кислицький: герої не вмирають! // «Бессарабия ТВ», 22 жовтня 2015
  75. В зоне АТО исчез пограничник Кислицький Олег (ФОТО) // «Анонс Закарпатья», 1 березня 2015 [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  76. Герої не вмирають. Загинув захисник України уродженець красноокнянщини Антипов Микола Павлович // «Красноокнянський вісник», 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  77. а б в г Черкащина знову у смутку // «ВІККА», 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  78. В зоні АТО загинув 18-річний вінничанин // «iVin», 8 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  79. а б В зоні АТО загинув 20-річний буковинець // 0372.ua — Сайт міста Чернівців, 8 серпня 2014. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  80. Гибель одесских пограничников: стали известны первые имена // «Думская», 8 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  81. 10 серпня Овідіопольщина була в жалобі, бо поховали нашого героя — Євгена Колісниченко
  82. На Луганщині загинув 39-річний уманчанин // «Вікка», 8 серпня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
    Уманчанин, якого шукала донька, загинув на Сході // «Вікка», 27 серпня 2014 [Архівовано 11 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Із прикордонником з Черкащини прощатимуться через рік після загибелі // «Рідна Черкащина», 28 серпня 2015 [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
    На Жашківщині прощалися з полеглим в АТО прикордонником // «Нова доба», 31 серпня 2015 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  83. У зоні АТО загинув чемпіон України з веслування [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    Прориваючись з оточення, загинув відомий вінницький веслувальник, прикордонник Ігор Присяжнюк // «33-й канал», 14 серпня 2014 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  84. У Вінниці ховатимуть Ігоря Присяжнюка, який загинув в АТО ще в серпні // ВінницяОК, 28 січня 2015. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  85. В понеділок у Кіровограді день трауру та прощання з прикордонником Андрієм Матвієнком // «Рідний Кіровоград», 10 серпня 2014 [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Кировоград попрощался с пограничником Андреем Матвиенко // «Утренний город», 11 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Прощання з Матвієнком Андрієм Віталійовичем (ФОТО, ВІДЕО) // «Перевесло», 11 серпня 2014 [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Кіровоград простився зі своїм земляком воїном — прикордонником Андрієм Матвієнком // Кіровоградська міська рада, 11 серпня 2014 [Архівовано 15 лютого 2015 у Wayback Machine.]
    Дівчинка отримала медаль загиблого батька, 8 травня Кіровоград
  86. Черкащина попрощалась з героєм-прикордонником, який загинув у зоні АТО // Сайт «Про все», 13 серпня 2014 [Архівовано 16 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    Черкащина попрощалась із загиблим капітаном-прикордонником // «5 канал», 14 серпня 2014
  87. а б Пам'ять. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  88. Погиб еще один днепродзержинец — майор Владимир Кордабнев // «Событие», 7 серпня 2014 [Архівовано 16 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  89. Погиб еще один житель Днепродзержинска — Максим Кочура [Архівовано 16 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  90. Криворожанин Сергей Ганичев, считавшийся пропавшим без вести, погиб в зоне АТО // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 21 снрпня 2014 [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    СЕРГІЙ ГАНІЧЕВ // facebook Герои Кривого Рога, 30 серпня 2014
  91. Поблизу Дебальцеве загинув військовослужбовець Нацгвардії // Національна гвардія України офіційний сайт, 7 серпня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  92. 9 серпня. Єпископ Марк звершив відспівування загинувшого військовослужбовця Миколи Колосовського // Одесько-Балтська єпархія УПЦ КП офіційний сайт, 9 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  93. Ще один лучанин загинув у зоні АТО // «Волинські новини», 8 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Знайшли тіло загиблого під Савур-Могилою лучанина // «Волинський інформаційний портал» VIP, 13 серпня 2014 [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  94. а б Завтра поховають двох військовослужбовців зі Львівщини, які загинули в зоні АТО // «Щоденний Львів», 12 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  95. У зоні АТО загинув військовий з Сокальщини // «Варіанти», 12 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Сокальщина прощалася з Героєм Валентином Приходом, який загинув біля Савур-Могили — відео // Газета «Голос з-над Бугу», 13 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  96. Сумна звістка з передової: на Сході знову загинув волинянин // Сайт ВолиньPost, 11 серпня 2014 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    Рідним вбитого військового з Волині не розказують, як загинув їх син // «Під прицілом», 22 серпня 2014 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  97. Поліщук Володимир Сергійович. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  98. В зоне АТО погиб 23-летний боец из Николаева // Сайт TIMES.mk.ua, 9 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    Завтра николаевцы попрощаются с солдатом, получившим смертельное ранение на Донбассе // «Преступности. НЕТ», 9 серпня 2014(рос.)
    У Миколаєві поховали бійця АТО, який ціною власного життя врятував двох товаришів // «ТСН», 10 серпня 2014 [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    У Миколаєві відкрили Алею пам'яті на честь загиблого в АТО Максима Алдошина (ФОТО) (рос.) 03.10.2014, 14:38 [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
  99. Сьогодні 9 серпня відбулося поховання загиблого в зоні АТО
    Майор Михайло Кондратьєв загинув у бою під Донецьком // «Червоний Гірник», 13 серпня 2014 [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Стало известно о еще одном погибшем в зоне АТО криворожанине — Михаиле Кондратьеве // Перший Криворізький, 3 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  100. О гибели украинца брат узнал на российском сайте, где «хвастаются телами погибших» // «ЧАС.UA», 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  101. а б О гибели своего сына запорожанка узнала по фото в Интернете // Сайт «Прав. Да», 20 серпня 2014 [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
    Запорожье несет очередные потери в зоне АТО // портал «Запорожье. Комментарии», (рос.) 19 серпня [Архівовано 21 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  102. Запоріжжя простилось із героєм-артилеристом -фото // «Час новин», 6 грудня 2014 [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  103. В АТО пропав майор-артилерист із Запоріжжя. (рос.) 14.08.2014, 12:42. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  104. Сім'я загиблого бійця 55-ї артилерійської бригади залишилася без засобів до існування // «Обозреватель», 26 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  105. Третьяк Петро Анатолійович. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 21 червня 2015.
  106. а б в г Шановний Олександр Валентинович, це відео
    В Житомирській області рідні чотирьох військових дізналися про їхню смерть від сепаратистів // Житомир.info, 17 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Добивали на місці бою: Вивезений з «ДНР» Цемах причетний до вбивства бійців 30-ї бригади [Архівовано 8 липня 2019 у Wayback Machine.]
  107. а б в У Житомирській області поховали трьох загиблих бійців, яких батьки розшукували 4 місяці // Житомир.info, 21 грудня 2014. Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  108. Вблизи города Снежное ДНР На теле погибшего бойца нацгвардии найдены документы(рос.)
  109. Павло Коваль Фото [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Павло Коваль ВКонтакте [Архівовано 9 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  110. «Сьогодні Небесний Отець приймає цього воїна українця у свої батьківські обійми як улюбленого сина» // «Католицький оглядач», 14 серпня 2014 [Архівовано 16 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    Життя, принесене в жертву заради миру // «Фортуна», 14 серпня 2014 [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.]
  111. Дійшла біда війни і до моєї сім'ї
    Львів прощається з загиблим бійцем АТО Тарасом Стельмахом (ФОТО) // «Вголос», 16 грудня 2014 [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.]
    Львів попрощався з героєм, який загинув ще в серпні // ZAXID.NET, 16 грудня 2014 [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  112. В зоні АТО загинув буковинець з Кельменеччини // «Буковинська правда», 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  113. В зоне АТО погиб 22-х летний николаевский разведчик Евгений Бакунов // Сайт TIMES.mk.ua , 11 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    Бакунов Євген Валерійович // Миколаївський обласний центр пошукових досліджень [Архівовано 8 червня 2017 у Wayback Machine.]
  114. а б Ще двоє загиблих артилеристів з Житомирщини // «Житомир он-лайн», 20 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
    Житомирщина знову втратила на Сході своїх героїв-земляків // Житомирська ОДА, 12 серпня 2014 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  115. У Попільні Житомирської області поховали 24-річного сержанта, який загинув на початку серпня // Житомир.інфо, 2 жовтня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  116. В Новоград-Волинському районі попрощались з старшиною Вадимом Юзвінським // «Перший Житомирський», 26 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Юзвінський Вадим Володимирович [Архівовано 14 березня 2017 у Wayback Machine.]
    Усе більше спогадів і менше сподівань. Житомирщина прощалася із загиблими бійцями АТО // «Поліські Новини», 5 вересня 2014 [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  117. В АТО загинув 20-річний сарненчанин // «Рівне Вечірне», 14 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Куришко Ярослав Русланович [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.]
    Сарненщина пам'ятає героїв [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  118. В АТО загинув 15-й рівнянин // «Рівне вечірнє», 15 серпня 2014 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    Ляшук Тарас Іванович [Архівовано 3 травня 2017 у Wayback Machine.]
  119. а б в г д е Знову 30ка, знову шукаємо!
  120. Коростинський Олександр Віталійович [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    У Баранівському районі перепоховали бійця 30-ї бригади, який рік тому загинув у зоні АТО // Місто Баранівка — сайт, 16 листопада 2015 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  121. У двох районах Житомирської області прощаються з загиблими бійцями 30-ї бригади // Житомир.info, 17 січня 2015. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  122. Закусило Олександр Володимирович [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    В Овручі поховають бійця, який загинув в серпні 2014 року [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  123. Макарчук Юрій Валентинович [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Макарчук Юрий Валентинович [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    Допоможіть знайти[недоступне посилання з червня 2019]
    Макарчук Юрій Валентинович на сайті Ємільчинської райдержадміністрації [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
  124. Олевщина 18 березня провела у останню путь свого героя // Олевська райрада та РДА, 19 березня 2015. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 10 червня 2022.
  125. У селищі Житомирської області поховають військового, який зник ще у серпні // Житомир.info, 17 березня 2015 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    Полонщина попрощалася зі своїм героєм // Полонська РДА, 17 березня 2015 [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]
    У Першотравенську попрощалися з бійцем 30-ї бригади, який загинув у зоні АТО // Місто Баранівка, 19 березня 2015 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  126. Герої не вмирають! // Козелецька РДА офіційний сайт, 23 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
    Чернігівщина прощається з бійцями, які загинули на Донбасі // «Високий вал», 23 серпня 2014 [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  127. Іванов Максим Олегович. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 10 червня 2022.
  128. Шершень [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
    Стало відомо, що у серпні під Савур-Могилою, загинув ще один уродженець Івано-Франківська (фото) // «Правда.if.ua», 5 січня 2015 [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]
    31 січня прощання з другом «Шершнем» // «Правий сектор», 29 січня 2015 [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]
    У Києві сьогодні прощалися з бійцем «Правого Сектора» Андрієм Прищепюком // ТСН, 31 січня 2015 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    У Києві пройшла церемонія прощання з бійцем ДУК «Правий сектор» Андрієм Прищепюком, котрий загинув 9 серпня в зоні АТО // Фотослужба Агентства «УНІАН», 31 січня 2015 [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  129. Новини з фронту від бійців Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» // Вконтакте ПРАВИЙ СЕКТОР, 9 серпня 2014
    Дмитро Ярош. Тиждень був поза межею… // Вконтакте ПРАВИЙ СЕКТОР, 10 серпня 2014
  130. Галянт Віталій Ігорович [Архівовано 29 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Помогите, пожалуйста, найти моего мальчика [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  131. Загинув військовослужбовець з Мени Сергій Титаренко // Сайт Менщина Новини, 11 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    «У мене все добре, мамо» // Сайт «Наше слово», 16 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Титаренко Сергій // Чернігівська ОДА [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  132. Бобровичанин Сергій Дейнега загинув від «Граду» на Донеччині // Інтернет-видання «Чернігівщина: події і коментарі», 13 серпня 2014 [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.]
    Дейнега Сергій // Чернігівська ОДА [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  133. Звернення дідуся загиблого воїна на Донбасі до президента Путіна // «Перший Національний», 14 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    96-річний ветеран отримав орден свого внука, який загинув в зоні АТО // «Експрес», 23 серпня 2014 [Архівовано 6 травня 2015 у Wayback Machine.]
  134. а б в г Віддали життя за мирне небо для своїх дітей // Сайт Національної гвардії України, 11 серпня 2014 [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]
    В АТО погиб еще один запорожец // Сайт Z-City, 11 серпня 2014 [Архівовано 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    Вічна слава Героям! Ветеран Іван Залужний втратив внука у війні на сході України // Ukrainian Institute of National Remembrance, 30 квітня 2015 [Архівовано 4 травня 2015 у Wayback Machine.]
  135. Військовослужбовці Нацгвардіі попрощалися зі своїм побратимом, який загинув під Іловайськом (ФОТО) // МВС України офіційний вебсайт, 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  136. а б в Скоро осень // facebook Семен Семенченко, 12 серпня 2014 [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    Прес-служба батальйону «Донбас» інформує // facebook Добровольческий батальон территориальной обороны Донецкой области «Донбасс», 10 серпня 2014 [Архівовано 17 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    В бою загинув зам командира батальйону «Донбас» Монгол (відео) // ТК «Інтер» «Подробности», 11 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Разведка боем под Иловайском Батальоны Донбасс, Азов, Шахтерск, Правый сектор Видео Донецк // youtube-канал Батальйон Донбасс, 11 серпня 2014 [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  137. а б У Києві прощалися з загиблими бійцями батальйону «Донбас» // Телеканал «Київ», 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 31 травня 2015.
  138. У зоні АТО загинув боєць з Львівщини // 20 хвилин Львів, 12 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Мотычак Роман — боец подразделения «Купол»
  139. На майдані у Житомирі попрощаються з бійцем батальйону «Донбас», який загинув під Іловайськом // Житомир.info, 6 лютого 2015 [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.]
    Житомир попрощався ще з одним героєм — бійцем батальйону «Донбас» Вадимом Антоновим // Житомирська міська рада, 7 лютого 2015 [Архівовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]
    На майдані Корольова у Житомирі сотні людей стали навколішки, проводжаючи 38-річного бійця «Донбасу» // Житомир.info, 7 лютого 2015 [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
  140. а б На Донбасі загинули бійці «Азова», серед них — чоловік журналістки Тетяни Чорновол // «Українська правда», 10 серпня 2014 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Батальйон «АЗОВ» наступає на Іловайськ. Є втрати // facebook Батальйон спеціального призначення «Азов», 10 серпня 2014
    Березовий Микола Вікторович Округ № 51 // Сайт партії «УДАР», 2014 [Архівовано 29 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  141. Війна забирає найкращих — у зоні АТО загинув тернополянин Андрій Дрьомін // «Погляд», 10 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
    Тіло загиблого в зоні АТО Андрія Дрьоміна зустрів Тернопіль // TV-4, 12 серпня 2014 [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.]
  142. Прощання з бійцем «Азову» Іваном Романівим // «АЗОВ» — полк особливого призначення, 31 травня 2015
    Гвардійці провели в останню путь бойового побратима «Азовця» — Івана Романова // Національна гвардія України, 4 червня 2015 [Архівовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.]
    Романов Іван («Маджахед») [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
  143. Без каски і бронежилета ходив у бій рівнянин Олег Тарасюк // «7 днів», 14 серпня 2014 [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    На Донбасі загинув доброволець з Рівного // Сайт «ВСЕ», 10 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    На Сході вбили рівненського добровольця (ПОДРОБИЦІ) // Сайт ERVE.UA, 11 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    У бою за Іловайськ загинув рівнянин Олег Тарасюк. Вічна йому пам'ять… // Офіційний сайт Рівненської міської ради, 11 серпня 2014 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    Як рівняни прощалися з Олегом Тарасюком, який загинув у зоні АТО (ВІДЕО) // «Четверта влада», 13 серпня 2014 [Архівовано 10 січня 2016 у Wayback Machine.]
  144. а б На сході загинули два чоловіки із Рівненщини // «Рівне вечірне», 11 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  145. а б в г д е ж и к л м Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 10 червня 2022.
  146. На Сході знову загинув волинянин // Сайт «ВолиньPost», 11 серпня 2014 [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Він загинув під Іловайськом… // «Волинська газета», 13 серпня 2014 [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
  147. Сегодня в пгт Новополье Криворожского района…(рос.)
  148. Сегодня, 11 августа, погибли двое…(рос.)
  149. а б Сегодня в зоне АТО погибли бойцы батальона «Кривбасс» // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 11 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  150. В Кривом Роге 13 августа объявлен Днем скорби // Сайт «Кривбасс On-Line», 12 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    Завтра в Кривом Роге простятся с Александром Палием, погибшим в зоне АТО // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 12 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  151. Криворожане попрощаются с погибшим при выполнения боевого задания в зоне АТО Сергеем Бонцевичем // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 13 серпня 2014 [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    В Кривом Роге 14 августа простятся с двумя погибшими криворожскими солдатами // «Кривбасс On-Line», 13 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  152. Береза Роман Віталійович. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 5 липня 2015.
  153. Офіцер Збройних Сил України підполковник Віктор Новіцький ціною власного життя врятував пораненого бійця // Міністерство оборони України офіційний вебсайт, 11 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув підполковник з Баранівського району // Перший житомирський інформаційний портал, 12 серпня 2014 [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Героям слава! // Рівненська обласна ДТРК, 13 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  154. Війна забрала життя ще одного бійця з Рівненщини // Сайт ERVE.UA, 11 серпня 2014. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  155. Овруччина попрощалася зі своїми героями-військовослужбовцями // «Рупор Житомира», 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  156. Лісівник з Житомирщини загинув у зоні АТО // «20 хвилин Житомир», 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  157. В зоне АТО погиб еще один житель Сумщины // Сайт «Данкор онлайн», 12 серпня 2014 [Архівовано 28 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    На Донбассе в АТО погиб еще один уроженец Сумщины (ФОТО) // 0542.ua — Сайт города Сум, 12 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  158. Солдат 30-ї Новоград-Волинської бригади не дожив один день до свого 24-річчя // «Житомир.info», 13 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Вони вмирають за Україну // Брусилівська РДА та районна рада, 18 серпня 2014 [Архівовано 2014-10-06 у Wayback Machine.]
  159. Військовослужбовець з Житомирщини не дожив дня до свого Дня народження // «20 хвилин Житомир», 15 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    У Мар'янівці поховали 22-річного бійця Новоград-Волинської бригади, який загинув в АТО // Баранівка незалежний інформаційний сайт, 18 серпня 2014 [Архівовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.]
  160. В зоні АТО загинув 26-річний ладижинець // Lada.FM — перший інформаційний, 13 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Сергій Майборода з Ладижина став тридцятим з вінничан, загиблим в АТО // «20 хвилин Вінниця», 14 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Стрілець Майборода загинув із посмішкою на обличчі // 33-й канал, 21 серпня 2014 року [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  161. Пирятинська громада провела в останню путь ще одного Героя [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
    ВІН ТАК ПОСПІШАВ ЖИТИ… [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    ВКРАЇНИ ВІРНІЇ СИНИ // «Зоря Полтавщини», 29 серпня 2014 [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
  162. У Житомирській області поховали двох військових, одного із них вважали зниклим безвісти // Житомир.інфо, 8 вересня 2014. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  163. Веремійчук Роман Анатолійович. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 6 червня 2015.
  164. Сегодня в последний путь мы провожали своего боевого товарища Тищенко Сергея // facebook Спецподразделение Артемовск, 13 серпня 2014(рос.)
    Голос комбатов (с 11-й минуты) // «Подробности», 12 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  165. Автомобіль із силовиками АТО підірвався на фугасі: 1 боєць загинув, 1 поранений — Д.Тимчук // Сайт «UNN», 12 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Загинув 23-річний боєць 5-го батальйону територіальної оборони Володимир Данилюк // Сайт «KURS», 12 серпня 2014 [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув 23-річний прикарпатець (Фото) // Інтернет-видання «Паралелі», 12 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    На Тисмениччині поховали 21-го прикарпатця, який загинув у зоні АТО. ФОТО // «Вікна», 17 серпня 2014 [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.]
  166. Сумуємо та співчуваємо рідним Притики Олександра Андрійовича // Тростянецька РДА офіційне інтернет-представництво, 15 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Військовослужбовці з Вінницької області, які загинули в зоні АТО (ОНОВЛЕНО) // «20 хвилин Вінниця», 30 липня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Чому загинув боєць 9-го батальйону, якого далекобійники побили у Вінниці? // «33-й НОВИНИ», 21 серпня 2014 [Архівовано 27 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  167. а б в г д е ж и к л Під Донецьком розстріляли автобус із бійцями «Правого сектора» // «Лівий берег», 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 10 червня 2022.
  168. Анатолій Михайлович [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.]
    Загиблі герої АТО [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  169. В Днепропетровске состоялся первый суд о признании погибшего «участником АТО» (ТВ, видео) // Інфокава, 6 грудня 2014 [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  170. Відбулось засідання тридцять восьмої сесії районної ради // Оріхівська районна рада, 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  171. а б В Днепропетровске хотят переименовать улицы в честь героев АТО // Сайт gorod.dp.ua, 23 вересня 2014 [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
    У Дніпрі відкрили меморіальну дошку бійцю-добровольцю [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  172. Я повернуся і буду мстити" — товариш загиблого солдата, 26.08.2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    У Запорізькій області поховали солдата, який загинув під час обстрілу автобуса «Правого Сектора» (ФОТО), 28.08.2014 [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  173. В расстрелянном автобусе Правого сектора погиб мелитопольский студент [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    В зоне АТО погиб выпускник мелитопольского вуза Александр Пальгуев [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  174. Из зоны АТО в Запорожье привезут «груз 200» с бывшим начальником Вольнянского СИЗО // «Индустриалка», 13 серпня 2014 [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    В расстрелянном автобусе «Правого сектора» ехал запорожский подполковник // «Заноза», 13 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  175. а б У Хмельницькому завтра ховатимуть двох загиблих в АТО героїв // Медіа-корпорація «Є», 21 серпня 2014 [Архівовано 23 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    «Загиблих українських вояків міняють на живих терористів» — друг вбитого бійця // Сайт Gazeta.ua, 22 серпня 2014 [Архівовано 8 липня 2015 у Wayback Machine.]
  176. «Мамо, так болить душа…». Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 19 листопада 2019.
  177. В бою погиб Александр Мельников, сын Карнауховского сельского головы // Сайт «События», 13 серпня 2014 [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  178. В зоне АТО погиб работник «АрселорМиттал Кривой Рог» Сергей Карпенко [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    Карпенко Сергій Олександрович [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
  179. Завтра (16.08.2014) відбудуться поховання героя 25…
  180. Под Углегорском погиб молодой шахтер из Днепропетровска // «Комсомольская правда в Украине», 15 серпня 2014 [Архівовано 2 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  181. Погиб, защищая Украину «Dmitriy» [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Жуков Дмитро Сергійович [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  182. Богодухівщина втратила одного з найкращих своїх синів // Богодухівська РДА, 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  183. Савинці і вся Балаклійщина сумує // Офіційний сайт Балаклійської районної ради, 18 серпня 2014 [Архівовано 2015-07-06 у Wayback Machine.]
    Чигиринов Дмитро Вікторович
    Чигринов Дмитро Вікторович [Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  184. Паращенко Андрій Васильович. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  185. В Подгородном простились с Героем, который сам рвался в бой // 34 канал, 18 серпня 2014 [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  186. Раненый командир санитарного Ми-8 умер в Днепропетровской больнице // Портал ГородUA, 12 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    Арциленко Дмитро Юрійович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  187. а б На сході загинули ще двоє вилинян // сайт «Волинський інформаційний портал», 14 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  188. Шукають волинянина, який зник в зоні АТО 10:17, Серпень, 19[недоступне посилання з червня 2019]
  189. ПАМ’ЯТАЄМО ПОІМЕННО (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  190. Зінченко Сергій Володимирович. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 1 жовтня 2016.
  191. Погибшие в сражениях за украинский Донбасс два героя из Луганска учились в одной школе. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 25 березня 2017.
  192. Гребенюк Олександр Валентинович. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  193. У Мирославлі попрощались з Віктором Наливайком // Баранівська РДА, 15 травня 2015[недоступне посилання з червня 2019]
    Двоє військових з Баранівського району зникли в зоні АТО // Сайт міста Баранівка, 13 листопада 2014 [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.]
    У Мирославлі поховали бійця 30-ї бригади, який загинув у зоні АТО ще у серпні // Сайт міста Баранівка, 16 травня 2015 [Архівовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.]
  194. Житомирян просять «живим коридором» зустріти загиблого танкіста Артема Абрамовича // Житомир. Інфо, 20 травня 2015 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Декілька сотень житомирян, запаливши лампадки, навколішки зустріли загиблого бійця 30-ї бригади // Вголос.zt, 23 травня 2015[недоступне посилання з червня 2019]
    Абрамович Артем Володимирович [Архівовано 29 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
    Абрамович Артем Владимирович (пошук) [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  195. «Відчувала — щось не так»: що виявила ексгумація тіла загиблого в АТО танкіста. 10.10.2017, 20:12 [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
    У Житомирі перепоховали військового 30 бригади, Народного Героя України Артема Абрамовича [Архівовано 24 серпня 2018 у Wayback Machine.]
    Мати житомирського військового Артема Абрамовича на кладовищі відкрила конверт із вцілілим паспортом сина [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  196. До розбитого танка, в якому загинув житомирянин Абрамович, люди носять квіти. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  197. Барбух Петро Петрович [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Героїчно загинув, захищаючи Україну воїн України Барбух Петро Петрович 30 ОМБ
    Вічна пам'ять загиблому учаснику АТО // Новоград-Волинська РДА [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    В районі відкрито останні три меморіальні дошки // Новоград-Волинська РДА [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.]
  198. Антонюк Ярослав Васильович (пошук) [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    В Житомирі вручили ордени «Народний герой України» [Архівовано 18 серпня 2018 у Wayback Machine.]
    Слідчі ідентифікували тіло 40-річного бійця 30 бригади Ярослава Антонюка, який загинув влітку 2014 року [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]
    «Відчувала — щось не так»: що виявила ексгумація тіла загиблого в АТО танкіста. 10.10.2017, 20:12 [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
    У Житомирі перепоховали військового 30 бригади, Народного Героя України Артема Абрамовича [Архівовано 24 серпня 2018 у Wayback Machine.]
    Останки захисника, який 3 роки тому згорів у танку разом з Артемом Абрамовичем, передадуть дружині-житомирянці [Архівовано 19 лютого 2022 у Wayback Machine.]
    У Новограді-Волинському попрощаються з танкістом Ярославом Антонюком, який 3 роки тому згорів у танку з Абрамовичем [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
    На Житомирщині прощалися із бійцем 30 бригади, Народним Героєм Антонюком, який загинув влітку 2014 року [Архівовано 20 квітня 2018 у Wayback Machine.]
    Попрощалися з Героєм // Новоград-Волинська РДА, 12.01.2018 [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.]
    Довга дорога додому загиблого Героя Ярослава Антонюка [Архівовано 14 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  199. На Житомирщині сьогодні провели в останню дорогу загиблого воїна-героя. 11.09.2015, 21:39 [Архівовано 13 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    [1] [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  200. Герої не вмирають: новоград-волинці провели в останню путь військовослужбовців 30 ОМБР // Новоград-Волинський сайт міськради, 19 березня 2015 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    Руденко Дмитро Миколайович, 27 грудня 1984 року народження, пропав 12 — 13 серпня в с. Степанівка
    Руденко Дмитро Миколайович [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  201. В Коростишівському районі ховатимуть бійця 30 бригади, який загинув у зоні АТО в серпні 2014 року // «Житомир онлайн», 17 лютого 2016 [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.]
    Волосевич Євген Вікторович (пошук) [Архівовано 15 липня 2016 у Wayback Machine.]
  202. Война и люди: одесский танкист выбрался из тонущего Т-64 ценой сломанной ноги // «Думская», 22 серпня 2014 [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  203. Руденко Евгений Иванович // Всеукраїнський портал пошук зниклих безвісти, 9 вересня 2014 [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Євген Руденко назавжди залишиться в нашій пам'яті // Гірник, 7 жовтня 2014 [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  204. а б Кіровоград проведе в останню путь військовослужбовців, які загинули під Горлівкою // Медіапортал «Акула», 14 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Кіровоград поховав героїв бою під Горлівкою // Медіапортал «Акула», 15 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Військовослужбовців з Кіровоградщини, які загинули на Сході України, посмертно нагороджено орденами «За мужність» // Урядовий портал, 22 грудня 2014 [Архівовано 23 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  205. Випускники Закарпатського угорьского інституту — про друга, який загинув, захищаючи Україну (ФОТО) // Закарпатський інформаційно-діловий портал «Мукачево.net», 8 вересня 2014 [Архівовано 8 вересня 2014 у Wayback Machine.]
    Тимощук Михайло Петрович [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
  206. Герої Карпат, що віддали своє життя за цілісність України… (ФОТО) // «Новини Закарпаття», 22 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Гафіч Володимир Петрович [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
  207. Погибший в АТО херсонец спас жизни троих сослуживцев // «Херсон онлайн», 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  208. В Николаеве простились со спецназовцем, погибшим во время освобождения зоны АТО от боевиков // «Преступности. НЕТ», 17 серпня 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  209. На Днепропетровщине попрощались с бойцом 25-й десантной бригады // «34 канал», 15 серпня 2014 [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  210. Мірошниченко Петро // Чернігівська ОДА. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  211. Грановський Андрій // Чернігівська ОДА [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають! // Козелецька РДА, 18 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  212. У Новограді-Волинському поховали майора, який числився у списку безвісти зниклих // Житомир.інфо, 8 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають: У Новограді-Волинському поховали військового, який загинув у зоні АТО // Сайт міста Новоград-Волинський, 8 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  213. Бійця 30-ї бригади поховали майже через місяць після загибелі // «Перший Житомирський», 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  214. Разыскивается Гордийчук Олександр Михайлович[недоступне посилання з червня 2019]
  215. У Новограді-Волинському попрощаються з двома героями-військовослужбовцями // Житомирська ОДА, 9 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  216. Продовжують ховати героїв // «Наше місто», 16 вересня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  217. А мало бути весілля // «День», 29 вересня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Допоможіть знайти людину Даманського Яна Юрійовича [Архівовано 2 серпня 2015 у Wayback Machine.]
  218. В Житомирській області попрощалися з бійцем, який загинув в серпні під Степанівкою // «Перший Житомирський», 30 січня 2015 [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Чиж Олег Володимирович [Архівовано 6 березня 2018 у Wayback Machine.]
    Чиж Олег Володимирович на сайті Ємільчинської райдержадміністрації [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]
  219. Герої не вмирають: обірвався життєвий шлях військовослужбовця 30-ї окремої механізованої бригади Сахнюка Богдана Петровича // Офіційний сайт Новоград-Волинської міськради, 27 лютого 2015 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
    У Новоград-Волинському районі поховали сержанта 30-ї бригади, який загинув під Саур-Могилою // Житомир.info, 27 лютого 2015 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  220. Євпак Юрій Володимирович [Архівовано 14 червня 2017 у Wayback Machine.]
    «Дитина весь цей час запитувала, коли повернеться тато…» — дружина загиблого бійця АТО [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  221. а б в г д За период 13-14-15 августа 2014 года. по предварительным данным, батальон «Айдар» понес следующие потери // facebook Батальйон «Айдар», 15 серпня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  222. Олійник: «На Донбасі загинув патріот України Юрій Пизняк» // «Високий Замок», 15 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    В АТО погиб внештатный советник Коломойского // «Днепропетровск. Комментарии», 15 серпня 2014 [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    Захищаючи Дніпропетровщину, у перестрілці з терористами загинув фермер // Агравері аграрне інформаційне агентство, 27 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  223. Боєць «Правого сектора» героїчно загинув, однак встиг підірвати ворожий танк // «Львівський портал», 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  224. Запорізька «Свобода» висловлює співчуття рідним і близьким свободівця Володимира Зюзя, який загинув, захищаючи країну від московських окупантів // ВО «Свобода» офіційна сторінка, 17 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    В Бердянському районі попрощалися з 66-річним добровольцем Володимиром Зюзем, загиблим в ході АТО в Донбасі — фоторепортаж, Неділя 17 серпня 2014 [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
  225. На сході загинув волинський боєць // «Волинські новини», 15 серпня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Яким був айдарівець «Сороковий» // «Волинські новини», 17 серпня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Указ Президента України №536/2020 Про присвоєння І.Філіпчуку звання Герой України [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
  226. Світла пам'ять Володимиру Юричку! Герої не вмирають! // Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, 15 серпня 2014 [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.]
    У Самборі попрощалися з бійцем батальйону «Айдар» Володимиром Юричком // Сайт Galinfo, 16 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Володимиру Юричку, який загинув у зоні АТО, присвоять звання «Почесний громадянин Самбора» // «ZIK», 29 серпня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
  227. а б в г д е ж и Також загинули військовики, які воювали разом із добровольцями // «ТВі», 15 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    «Айдар» не потрапляв у засідку. Спростування // «Волинські новини», 15 серпня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
  228. Володимирщина у жалобі // Володимир-Волинська РДА офіційний вебсайт, 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  229. Бондаренко Валерій // Чернігівська ОДА [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    13 серпня ввечері син надіслав СМСку: «Мамо, в мене все о'кей». А на світанку загинув // gorod.cn.ua Портал Чернігова, 29 вересня 2014 [Архівовано 5 липня 2015 у Wayback Machine.]
  230. Завтра поховають 22-річного острожанина, який загинув у зоні АТО // Сайт «ОГО», 19 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    В Острозі з 22-річним лейтенантом прощалися усім містом 20.08.2014, 14:34 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  231. У Львові попрощалися із загиблими в зоні АТО (відео) // Сегодня, 20 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  232. Його доброти вистачало на всіх // Сайт міста Турка, 23 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  233. На Рахівщині поховали вбитого на Донбасі воїна-героя. Середа, 20 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    На Закарпатті у Рахові поховали ще одного солдата, що загинув на АТО // ЗУНР.ІНФО, 25 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  234. В неділю у Львові попрощаються із 21-річним військовим, який загинув в зоні АТО // Сайт Zaxid.net, 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  235. повідомлення на сторінці ВО «Майдан» (м. Коростень), 15 сер 2014
    Герої не вмирають, або Сльози України // Сайт «Обозреватель», 26 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  236. повідомлення на сторінці відкритої групи ОВРУЦЬКИЙ ТЕЛЕГРАФ, 15 серпня 2014 [Архівовано 27 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    Овруччина попрощалася зі своїми героями-військовослужбовцями // «Рупор Житомира», 18 серпня 2014 [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
  237. В Новоград-Волинському районі поховали 34-річного військового 21.08.2014 [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.]
    Книга Пам'яті загиблих. Остапчук Ярослав Олександрович. [Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.]
  238. а б Сьогодні у Бердичеві прощатимуться з двома бійцями 26-ї бригади // 0412.ua — Сайт города Житомира, 19 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
    Під Амвросіївкою вбито двох артилеристів із Житомирщини // «Бердичівські новини», 16 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  239. В бою под Дебальцево погиб командир 11-го киевского батальона Территориальной обороны Александр Гуменюк. ФОТО // Сайт Цензор.нет, 15 серпня 2014 [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
    Вічна пам'ять Герою Олександру Гуменюку [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Сьогодні в бою з терористами геройски…
    В Киеве похоронили одного из сильнейших комбатів в зоне АТО // Факти ICTV, 19 серпня 2014
  240. У бою за Україну загинув мешканець Деснянського району Олег Онікієнко. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 1 листопада 2019.
  241. [2] [Архівовано 17 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    У Києві ховали бійців 11-го батальйону тероборони «Київська Русь» (відео) [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    У Вишгороді поховали 22-річного бійця АТО (відео, в якому мова йде також про Єрмакова Євгена) 19.09.2014, 01:16 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  242. Пилип Слободенюк. Командир 1 роти…
  243. а б в г С прискорбием сообщаем, что за прошедшие сутки 16.08.2014 г. погибло 4 наших воина-айдаровца // facebook Батальйон «Айдар», 16 серпня 2014 [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  244. Загинув черкащанин — боєць батальйону «Айдар» // Новинний портал «Про все», 17 серпня 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  245. Уманчанин загинув, зупиняючи колону з російською зброєю і вояками // «Вечірня Умань», 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  246. Сторінка Саші Філя в соцмережі
  247. 18-19 серпня — Дні жалоби на Тернопільщині // «Береж-інфо», 17 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Олександр Філь з Тернопільщини віддавав свою їжу людям в зоні АТО // «Доба», 18 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Загиблий в АТО Олександр Філь був єдиним сином у матері // 20 хвилин Тернопіль, 18 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Боєць з Тернопільщини, який загинув в зоні АТО, мріяв бодай на тиждень вирватися із війни додому // 0352.ua — Сайт міста Тернополя, 21 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  248. а б в г д е ж и к Сьогодні під час обстрілу загинуло 9 бійців 80-ї аеромобільної бригади, — представник Нацгвардії // Сайт «Новий Погляд», 17 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Откровения десантника: «Тела погибших собирали в резиновых перчатках» // «Сегодня», 9 жовтня 2014 [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
    В АТО загинув львів'янин, жінка якого збирала допомогу для його товаришів (ФОТО) // 032.ua — Сайт міста Львова, 18 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    На Сході загинув волинянин, — ЗМІ // Сайт «ВолиньPost», 18 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    На Волині вшанували пам'ять загиблого бійця АТО. 27.09.2014, 14:41:00 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  249. а б в г Львовом проїде колона з тілами Героїв, які загинули в АТО // 032.ua — Сайт міста Львова, 19 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
    До Львова доставили 11 тіл воїнів, полеглих на сході України (відео, оновлено). 21:40, 19.08.2014 [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
  250. У зоні АТО загинув 23-річний берегівчанин // «Голос Карпат», 18 серпня 2014 [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    У Берегові з почестями поховали 23-річного сержанта Олега Тюрікова, який загинув на сході Україні (ФОТО) // Закарпатський інформаційно-діловий портал «Мукачево.net», 20 серпня 2014 [Архівовано 27 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  251. Найкращі йдуть перші з життя // Стрийська РДА офіційний сайт, 21 серпня [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
    Шкода що таких людей як Артур просто знищують друже вічна пам'ять тобі
  252. У Деражнянському районі в останню путь провели десантника Дениса Мирчука // Медіа-корпорація «Є», 22 серпня. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  253. Останніми днями в зоні АТО загинули троє жителів Полтавщини // Інтернет-видання «Полтавщина», 23 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають // Полтавська обласна ДТРК, 20 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  254. а б в г д В АТО погибли 2 бойца из Одесской области // «В городе», 19 серпня 2014 [Архівовано 22 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    Одесская мехбригада понесла серьезные потери на востоке Украины: погибло не менее 4 военнослужащих (обновляется) // «Думская», 19 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    Погибшие одесситы в зоне АТО // Портал «Odessa.net», 19 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  255. На Донбасі під обстрілом з «Граду» загинув військовий з Одеської області 10:4019.08.2014. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  256. Останніми днями в зоні АТО загинули троє жителів Полтавщини 21 серпня, 11:53 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    ВКРАЇНИ ВІРНІЇ СИНИ // «Зоря Полтавщини», 29 серпня 2014 [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
  257. В Одесской области похоронили еще двух военнослужащих // «Тезис», 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  258. Щойно зателефонували і повідомили, що в зоні АТО загинув ще один мешканець нашого міста
    Ми прийняли рішення, і з зібраних грошей виділили 2000 грн для організації поховання справжнього Героя Костянтина Костенко
    Поховання Кості Костенко відбудеться завтра
    Костенко Костянтин Олегович [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  259. В Новограді-Волинському попрощалися з контрактником Антоном Мілько 21.08.2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  260. У Новограді-Волинському поховали 26-річного офіцера, загиблого у Донецькій області 21 Августа, 2014 11:31. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  261. а б Вчера в районе Красногоровки батальон «Шахтёрск» попал в засаду // facebook Батальон Шахтёрск, 17 серпня 2014(рос.)
  262. Кривой Рог скорбит: завтрашний день объявлен Днем траура в связи с гибелью Константина Бегмы, Сергея Ятченко и Алексея Еманова // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 20 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  263. Завтра у Лозовій прощатимуться із загиблим розвідником Олександром Бричуком // Сайт «InfoPort», 19 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    У Лозовій поховали вже другого учасника АТО — розвідника Олександра Бричука // ТРК «Сігма», 21 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  264. Завтра Кіровоград прощатиметься із Героєм Ігорем Горовенком 20.08.2014, 19:00 [Архівовано 21.07.2015, у Wayback Machine.]
    Кіровоград у жалобі. В останню путь провели учасника АТО Ігоря Горовенка 21.08.2014 року [Архівовано 22.07.2015, у Wayback Machine.]
    Загинув, ідучи на допомогу однополчанам // «Вечірня газета», 17 липня 2015 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  265. 16 серпня на сході країни загинув дніпродзержинець Василь Кирилюк // Дніпродзержинська міська рада, 18 серпня 2014 [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    На войне погиб еще один днепродзержинец // Сайт gorod.dp.ua, 18 серпня 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    Группа памяти Василия Сергеевича Кирилюка(рос.)
  266. Вічна пам'ять Небесній Сотні АТО з Львівщини: герої поіменно. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  267. Сало Микола Ігорович. Архів оригіналу за 4 червня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  268. Героям слава! // Козелецька РДА офіційний сайт, 21 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  269. Боевые пловцы (программа «ДМБ») [Архівовано 17 грудня 2015 у Wayback Machine.].
  270. а б В бою с террористами под Донецком погиб командир очаковских «морских котиков» // «Преступности. НЕТ», 17 серпня 2014 [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  271. Очаківський полк морського спецпризначення попрощався з двома своїми вояками 19.08.2014, 20:19. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 31 травня 2015.
  272. У загиблого в зоні АТО морпеха з Миколаївщини залишилася сиротою півторарічна дочка 16:3019.08.2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  273. У зоні АТО сьогодні загинув один боєць добровольчого батальйону і 3 поранено, — Аваков // «РБК Україна», 17 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    А тем временем сводная группировка приданных сил Нацгвардии и МВД в зоне АТО достигла почти десять тысяч человек [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  274. Сьогодні на Львівщині поховають 25-річного сержанта міліції, який загинув в АТО 10:3419.08.2014. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  275. У зоні АТО загинув мешканець Івано-Франківська Андрій Козюбчик. ВІДЕО // «Вікна», 17 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Орест (Андрій Козюбчик) загинув… // «Олена Білозерська: Знаю, як треба!», 17 серпня 2014 [Архівовано 22 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  276. Волинянин-учасник АТО помер в лікарні // «ВолиньPost», 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  277. Голова райдержадміністрації Сергій Дмитрук зустрівся із родиною загиблого в зоні АТО бійця // Камінь-Каширська РДА офіційний вебсайт, 18 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Голова райдержадміністрації Сергій Дмитрук зустрівся із родиною пораненого в зоні АТО бійця // Камінь-Каширська РДА офіційний вебсайт, 15 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  278. Молоде життя згасло на полі бою // Національна гвардія України офіційний вебсайт, 18 серпня 2014 [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.]
    «Снаряд пробив броню наскрізь…» — командир екіпажу БТРу розповів як загинув старшина Максим Мушта (ВІДЕО) // Національна гвардія України офіційний вебсайт, 18 серпня 2014 [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  279. Порошенко розповів, як змінить тактику АТО // «Українська правда», 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  280. На фронті загинув чоловік знаменитого волонтера Тані Ричкової // «Українська правда. Життя», 18 серпня 2014 [Архівовано 1 червня 2015 у Wayback Machine.]
    В АТО загинув чоловік відомої волонтерки // «ТСН», 18 серпня 2014 [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  281. 25 ОПДБр. Невідома операція. Жданівка — Нижня Кринка // Тиждень, 16 травня 2016. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 10 червня 2022.
  282. а б в г Загинули четверо криворізьких десантників // facebook Герои Кривого Рога, 19 серпня 2014
  283. Сьогодні 20.08 на мкр. Східний-2 відбулося поховання Криворізького героя // facebook Герои Кривого Рога, 20 серпня 2014
  284. Єманов Олексій Петрович. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  285. Король Віталій Сергійович [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    22 січня 2015 року відкрито меморіальну дошку на честь загиблого військовослужбовця Король Віталія Сергійовича [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  286. Завтра 21.08. у Центрально-міському районі відбудеться поховання // facebook Герои Кривого Рога, 20 серпня 2014
  287. а б Незабаром у Довгинцівському районі відбудеться поховання // facebook Герои Кривого Рога, 20 серпня 2014
    О ГЕРОЕ СЕРГЕЕ МАКОВЕЕ… // facebook Герои Кривого Рога, 25 серпня 2014
  288. В зоне АТО погиб криворожанин Владимир Вакулич // «Перший Криворізький», 22 серпня 2014 [Архівовано 7 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  289. В зоне АТО при выполнении боевого задания погиб отец двоих детей Сергей Федчук // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 21 серпня 2014 [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    Кривой Рог скорбит: 22 августа в городе объявлен траур по погибшему в зоне АТО Сергею Федчуку // 0564.ua — Сайт города Кривого Рога, 21 серпня 2014 [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  290. Загиблий в АТО бориславець, старший лейтенант Сергій Шевчук сьогодні повертається до Борислава. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  291. а б До Львова привезуть тіло Героя, який загинув більше місяця тому під Зеленопіллям // Сайт Дивись.info, 21 серпня 2014 [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.]
    8-річна донька Сергія Шевчука, вчитиметься жити без батька 14:44 22.08.2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  292. ДТЕК Придніпровська ТЕС сумує разом із рідними енергетика, який загинув під час участі в бойових діях // Сайт «ДТЕК», 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  293. Раздирают, рвут душу противоречия…(рос.)
    Гаврюшин Денис Юрійович [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  294. Висловлюємо співчуття родині загиблого в АТО // Білозерська РДА, 20 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    На Херсонщине погибшего в зоне АТО бойца отпевал священник Московского патриархата // «Типичный Херсон», 22 серпня 2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  295. а б Земляки прощались с героями // Газета «вГОРУ», 28 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    Коза Денис Євгенович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  296. Єрош Сергій Валерійович. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  297. Самбірщина проводжає ще одного Героя // Самбірська міська рада офіційний сайт міста, 21 серпня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  298. Десантник житомирської бригади загинув в річницю свого весілля. 20.08.2014, 16:40 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Знову жертви: в зоні АТО загинув військовослужбовець з Шостки 20.08.2014, 16:00 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  299. У бою за незалежність України загинув дарничанин Андрій Аболмасов // Газета Київської міської ради «Хрещатик», 21 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Дарничани-герої, які загинули за незалежність України // «Хрещатик», 19 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  300. Червоноград знову несе втрати // Вконтакте «Нео Радіо — Настрій Твого Життя», 22 серпня 2014
    Прощавай, Руслане! // веб портал — Червоноград Probi, 28 серпня [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Жилін Руслан Михайлович [Архівовано 29 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  301. Сотник из Новой Каховки: «Я хочу, чтобы российские мужчины почувствовали то же самое, что и мы»[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  302. Геройски погиб доброволец батальона «Киев-2» Сергей Подгорный. ФОТО // Сайт «Цензор. НЕТ», 18 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
    Сергій Підгорний: «Я готовий віддати своє життя за свободу» // Нова Каховка он-лайн, 23 серпня 2014 [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  303. а б Подробиці про бій під Іловайськом // facebook Штаб Майдану. Дніпропетровськ, 19 серпня 2014
    Сьогодні о 19.30 починаємо запалювати свічки на нашій Алеї Небесної сотні // facebook Штаб Майдану. Дніпропетровськ, 20 серпня 2014
  304. Павлоградец погиб, освобождая Иловайск [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  305. СУМЩИНА СУМУЄ ЗА ЗАГИБЛИМ В ЗОНІ АТО ЗЕМЛЯКОМ 19.08.2014 12:03. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  306. Запоріжжя несе чергові втрати в зоні АТО 19 серпня 2014 11:02. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  307. Запорожця в зоні АТО вбило пострілом з «Урагану» 18 серпня 2014 23:39. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  308. Загинув боєць 13-го БТО Чернігівської області. 10 військових поранено // «Північний вектор», 19 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    В Чернігові відбувся похорон бійця 13-го батальйону Дмитра Полегенька // Інтернет-видання «Чернігівщина: події і коментарі», 22 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  309. а б в г д е ж и к «Донбас» зазнав втрат і вийшов з бою під Іловайськом // «Українська правда», 19 серпня 2014 [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    В боях за Іловайськ загинули 9 бійців — Геращенко // «Українська правда», 20 серпня 2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  310. а б в А якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі // facebook Добровольческий батальон территориальной обороны Донецкой области «Донбасс», 20 серпня 2014. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  311. Семенченка евакуювали у Дніпропетровськ, життю загрози немає // Сайт «Преса України», 19 серпня 2014 [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
    Під Іловайськом загинув уродженець Тернопільщини, Сайт «20 хвилин», Тернопіль [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    Фото бойца батальона «Донбасс» с позывным «Улыбка» // Anton Gerashchenko, 19 серпня 2014 [Архівовано 24 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    Костюк Віталій Володимирович // сайт Нацгвардії України [Архівовано 8 лютого 2020 у Wayback Machine.]
    22 серпня в селі поховали нашого першого героя // Дзензелівка, 22 серпня 2014 року [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають (відео)
  312. Марк Паславски, 55 лет… // «Храм Правды», 19 серпня 2014 [Архівовано 31 січня 2015 у Wayback Machine.]
    Загинув Марк… // Sergiy Gusovsky, 20 серпня 2014
    Серед загиблих бійців «Донбасу» у бою під Іловайськом був і Франко // Телеканал новин 24, 20 серпня 2014 [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    Героїчного американця Франко, який загинув під Іловайськом, поховають на Аскольдовій могилі // ТСН, 22 серпня 2014 [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.]
    Американський волонтер у батальйоні «Донбас» (російські субтитри): Російська рулетка (випуск 66) // Vice News, 7 серпня 2014 [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
    The Only American Fighting for Ukraine Dies in Battle. By Simon Ostrovsky August 20, 2014 [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]
    Президент у Нью-Йорку вручив орден Данила Галицького родині українця Марка Паславського, який загинув на Донбасі // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 27 вересня 2015 [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
    Нові фото американця українського походження, який поліг на Донбасі // uapost.us, 29 лютого 2016 [Архівовано 3 червня 2018 у Wayback Machine.]
  313. В бою загинув чоловік журналістки Михайлини Скорик // «Українська правда», 20 серпня 2014 [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    Капітан Нацгвардії Шкарівський Сергій Олександрович — Шульц [Архівовано 17 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    На Київщині поховали чоловіка відомої української журналістки, який героїчно загинув в Іловайську // «ТСН», 23 серпня 2014 [Архівовано 2 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  314. В боях за Іловайськ загинув селищний голова Олександр Романенко // Медіа-корпорація «Є», 20 серпня 2014 [Архівовано 23 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    Похорони Олександра Романенка відбудуться у Старій Синяві у суботу // Медіа-корпорація «Є», 21 серпня 2014 [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    В АТО загинув сільський голова Старої Синяви // «33-й канал», 24 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  315. Бій під Іловайськом. 19 серпня 2014 [Архівовано 2 червня 2015 у Wayback Machine.]
    В Иловайске убиты 2 бойца «Шахтерска» и ранен сын Корчинского [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    Його звали Володимир… // Сайт UAINFO, 20 серпня [Архівовано 24 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    Москаленко Володимир Васильович («Фін») [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
  316. Сегодня в бою при штурме Иловайска геройски погиб мой товарищ Аоександр Горячевский
    У Полтаві попрощалися з Героєм України який загинув під час АТО 23.08.2014, 15:21 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.]
  317. Бронежилет та каску Анатолій курочка одягнути так і не встиг // «Пирятинські вісті», 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  318. У зоні АТО загинув ще один військовий з Мукачівщини // Закарпатський інформаційно-діловий портал «Мукачево.net», 19 серпня 2014 [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.]
    Клячаново у жалобі: односельчани прощались з Героєм, який загинув у зоні АТО (Фоторепортаж) // «Панорама Мукачева», 20 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  319. У зоні АТО загинув «айдарівець» із Луцька // Сайт «Слово Волині», 23 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Луцьк попрощався з героєм-«айдарівцем», який загинув «За честь, за славу, за народ» // Волинський інформаційний портал, 24 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  320. Загинув мій знайомий!!! село Ковпита…
    Загиблий у бою під Луганськом танкіст Геннадій Куц востаннє вийшов на зв'язок, аби привітати брата з днем народження // «Новини Чернігова», 1 вересня 2014 [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  321. Загиблий Герой АТО, вмираючи, просив піклуватися про вагітну дружину // ДеПо, 28 жовтня 2014 [Архівовано 30 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    Кандела Володимир Васильович [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  322. ПОЛКОВНИК ПОТЕХИН: "Я СКАЗАЛ ДЕСАНТНИКАМ: «САУР-МОГИЛА — ЭТО БИЛЕТ В ОДИН КОНЕЦ, И СЕМЬ ДОБРОВОЛЬЦЕВ ВЫШЛО ИЗ СТРОЯ» // «Censor.net», 16 листопада 2014 [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  323. Кролевчани попрощалися з загиблим на Сході земляком — Уткіним Олександром… // сайт Кролевець, 23 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    На День Незалежності на Менщині ховали Героя. Відео // «Північний вектор», 25 серпня 2014 [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Сумщина втратила ще трьох героїв (відео) // Сумська обласна ДТРК, 26 серпня 2014 [Архівовано 27 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  324. а б в Прес-служба батальйону «Донбас» інформує // facebook Добровольческий батальон территориальной обороны Донецкой области «Донбасс», 20 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  325. Ще одна втрата в АТО // Муніципальний інформаційний портал Суми, 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  326. Ніколенко Анатолій Володимирович («Карат»)
  327. Ліщинський Станіслав Сергійович // facebook Герои Кривого Рога, 22 серпня 2014
    На тому тижні відбулося поховання Командира взводу // facebook Герои Кривого Рога, 30 серпня 2014
  328. Сьогодні до Львова привезуть 5 військових, які загинули в АТО // Сайт «galinfo», 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  329. На Старосамбірщині 22-24 серпня оголошено днями жалоби // Старосамбірська РДА офіційний сайт, 22 серпня 2014 [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
    Вони загинули, щоб Україна жила! // Голос Прикарпаття, 29 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Сергію Білоусу вічна пам'ять! // Старосамбірська районна рада, 26 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  330. Сьогодні у Дубно ховають військовослужбовця // Рівненська ОДА, 22 серпня 2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    Не забувайте казати своїм рідним щодня про те, як ви їх любите[недоступне посилання]
    На Рівненщині попрощалися з військовим вертолітником // Сайт ERVE.UA, 22 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  331. а б Иловайск, у нас 6 раненых двое убито // facebook Батальйон спеціального призначення «Азов» — нова сторінка, 20 серпня 2014
    Вічна пам'ять героям! // facebook Ігор Мосійчук, 20 серпня 2014
    ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ: відео боїв з Іловайська на пам'ять Хоми та Аксьона // youtube-канал Соціал-Національна Асамблея — Батальйон «Азов», 22 серпня 2014 [Архівовано 18 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  332. У бою на Донеччині загинув студент волинського вишу.// «ВолиньPost», 20 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    На Волині поховали 18-річного бійця з батальйону «Азов» // Газета «День», 23 серпня 2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    18-річний волинянин ціною власного життя врятував побратимів // «СловоВолині», 1 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  333. В Іловайську загинув ультрас «Зорі» в складі Азова // «Український погляд», 21 серпня 2014 [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Пам'яті Аксьона — бійця батальйону «Азов» // youtube-канал Slavik Motruk, 21 серпня 2014 [Архівовано 26 січня 2015 у Wayback Machine.]
  334. В бою за Луганск погиб один из авторитетных сотников Майдана Олег Михнюк // «Кременчуг Today», 21 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    ЗАГИНУВ ОЛЕГ МІХНЮК // Українська спілка ветеранів Афганістану, 22 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Сьогодні у Києві попрощаються з командиром «афганської» сотні Олегом Михнюком. ВІДЕО // «Вікна», 23 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  335. «Вантаж 200» із 13 батальйону: сержант Джужа загинув під Луганськом // «Високий вал», 21 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  336. а б У РНБО розповіли про збитий терористами Мі-24 // «Українська правда», 22 серпня 2014 [Архівовано 25 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    Опубликовано видео с украинского вертолета, сбитого террористами в августе 2014 года [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
  337. Важкий тиждень: загинув третій військовослужбовець із Сумщини // «Панорама», 22 серпня 2014 [Архівовано 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Бойовики збили над Луганщиною 2 вертольоти і літак — загинув житель Сумщини 22.08.2014 15:48 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають: ще двоє бійців з охтирщини загинули в зоні АТО, 27 августа 2014 [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  338. В День Независимости Харьков простится с погибшим в зоне АТО Героем // «Главное», 23 серпня 2014 [Архівовано 25 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  339. Дмитрий Герасимчук — первый погибший герой из Новограда-Волынского. ФОТОрепортаж [Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Вони поклали своє життя… [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  340. На Львівщині провели в останню дорогу бійця Дмитра Лесешака, полеглого під Луганськом // ZIK, 16 вересня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Ще один Герой… Вже дванадцятий… // Вконтакте Дрогобич — місто патріотів!, 15 вересня 2014
    Лесешак Дмитро Васильович [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  341. У Полтаві в День Незалежності України поховають її захисника // Інтернет-видання «Полтавщина», 23 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    В зоні АТО загинув боєць Нацгвардії полтавець Сергій Лимар [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Полтавці попрощалися з офіцером Сергієм Лимарем, який загинув в АТО (ФОТО) // «Новини Полтавщини», 24 серпня 2014 [Архівовано 18 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
  342. Полтава попрощалася з бійцем Сергієм Лимарем 27.08.2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Лимарь Сергій Вікторович [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  343. Пам'яті героїчно загиблого студента… [Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.]
    Москаленко Антон Якович [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  344. Від артилерійського обстрілу мирних жителів військовослужбовці рятували у власних укриттях ціною власного життя // Національна гвардія України офіційний сайт, 21 серпня 2014. Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  345. У зоні АТО загинув військовий з Охтирщини // «Данкор лайн», 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  346. Він загинув, захищаючи бойових товаришів від «Граду» — у Києві поховали аспіранта КПІ (Відео) // «7 днів», 26 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    21 серпня в зоні проведення АТО за волю і незалежність України загинув 35-річний святошинець Андрій Віталійович Єременко (фото) // Святошинська РДА в м. Києві Офіційний інтернет-портал, 28 серпня 2014 [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  347. «Ой, мамо рідна, ти ж мене не жди мені в наш дім ніколи не прийти…» // Вісник Ружинської РДА, 26 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2015.
  348. На Сході загинув військовий з Мукачева Віталій Гопонько (ФОТО) // Сайт Мукачево.net, 22 серпня 2014 [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    На Сході під час артилерійського обстрілу загинув військовий з Мукачева // «Панорама Мукачева», 22 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    АТО. Погиб боец 128 — й бригады // «Анонс Закарпатья», 22 серпня 2014 [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  349. У зоні АТО загинув буковинець Костянтин Лук'янюк // «Чернівецький промінь», 22 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Сьогодні, 25 серпня відбудеться прощання із 20-річним буковинцем, який загинув в зоні АТО // 0372.ua — Сайт міста Чернівців, 25 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Лук'янюк Костянтин Костянтинович [Архівовано 31 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  350. 24 серпня відбудеться поховання Кіпішинова Геннадія Юрійовича // Сайт Цюрупинської міської ради, 23 серпня 2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    В день Незалежності Цюрупинськ попрощався зі своїм Героєм (фото), 27 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  351. В АТО загинув ще один кіровоградець // Сайт «Точка доступу», 23 серпня 2014 [Архівовано 16 червня 2015 у Wayback Machine.]
    Рятуючи побратима, життя поклав один із кращих кіровоградських бійців. Фото // «Рідний Кіровоград», 25 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Кіровоградщина: про вдачу й обставини смерті Сергія Котова розповідає його друг. ВІДЕО // «Акула», 25 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Котовий Сергій Феліксович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  352. Днепродзержинск простился с Николаем Скрабуновым // Сайт gorod.dp.ua, 26 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    Город прощался с героем Николаем Скрабуновым // «Днепродзержинск онлайн», 27 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  353. а б Новые потери в зоне АТО: лейтенант одесской мехбригады ценой своей жизни спас солдата // «Думская», 26 серпня 2014 [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  354. Болград попрощався з земляком, загиблим в зоні АТО // «Сити» новостной портал Измаила, 28 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    Болград попрощався із ще одним своїм сином // Сайт «Инфоречье», 25 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  355. В День Незалежності України поховали Сергія Приймака із села Полиці // Сайт «Вісті Каменя», 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  356. «УШЕЛ» ЕЩЕ ОДИН ГЕРОЙ. Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  357. Коломієць Олександр Васильович. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  358. Пам'яті Артура Фігурського // Миколаївська ОДА офіційний сайт, 24 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Фігурський Артур Сергійович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  359. Громада Семенівського району прощалася з бійцем, який загинув в зоні АТО // УМВС України в Полтавській області офіційний сайт, 27 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Клименко Євген Олександрович [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]
  360. Новомосковці провели в останню путь учасника АТО // Новомосковськ офіційний сайт міської ради, 24 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  361. а б Звільнення Луганська: 12-й батальйон повідомляє про втрати // «Сегодня», 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  362. Друзі, потрібна ваша допомога…
  363. Загинув ще один фб-френд…
    Співчуття через загибель працівника Київського метрополітену в зоні антитерористичної операції // КП «Київський метрополітен» офіційний сайт, 22 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    У зоні АТО загинув машиніст київського метро // «Киев сегодня», 26 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  364. Бойцы 12 киевского батальона: Сколько еще нужно похоронить ребят, чтобы сняли командиров-преступников? // «Спротив», 28 серпня 2014 [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
    http://drda.org.ua/press-release/загиблому-в-зоні-ато-випускнику-школи-№316-встановили-меморіальну-дошку [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  365. а б Менщина та Корюківщина попрощалися з героями // Чернігівська ОДА офіційний сайт, 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  366. Загинув військовий з Мени // Сайт «Менщина», 27 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Максима Андрейченка сьогодні провели в останню путь // Сайт «Менщина», 28 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  367. У четвер в селі Тютюнниці похоронили бійця, що загинув у зоні АТО // Корюківська районна інтернет-газета «Маяк», 30 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Корюківщина прощалась із загиблим героєм // Корюківська РДА офіційний вебсайт, 28 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  368. Волинь у скорботі. Ховають ще одного бійця 51 бригади 23.08.2014, 14:23 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    Не вберегла, на жаль, і мамина молитва… // «Волинь», 11 вересня 2014 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  369. Ковельщина попрощалась із загиблим бійцем АТО 30.08.2014, 16:26. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  370. а б в г д е ж С прискорбием сообщаем, что 22-26 августа погибли наши боевые товарищи // facebook Батальон «АЙДАР», 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  371. 22 серпня під Северодонецьком загинув Євген Гаркавенко
    Світла пам'ять!
    Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.]
  372. Корабльов Андрій Віталійович. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  373. Чорноволов Володимир Олександрович. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 травня 2015.
  374. У столиці поховали Оганеса Петросяна — бійця батальйону «Айдар» // «ТСН», 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  375. Наших героїв потрібно знати в лице! // Вконтакте ЕВРОМАЙДАН | МАЙДАН | АТО, 26 серпня 2014
    У боротьбі за Україну загинув вірменин // сайт «Обозреватель», 29 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.]
  376. Боєць батальйону «Айдар» розповів правду про загиблого побратима, Майдан та АТО // youtube-канал ДРИМБА тв, 1 серпня 2014. Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  377. Дядя Вася. Василь Андріюк. «Німець». Герой України. Айдарівець. // facebook Darya Tsymbalyuk, 24 серпня 2014
    На Прикарпатті прощалися з бійцем батальйону «Айдар» Василем Андріюком // Агенція новин Фirtka, 28 серпня 2014 [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Синочок не дочекався батька. У Косові поховали бійця «Айдару» Василя Андріюка // Косівська РДА офіційний вебсайт, 29 серпня 2014[недоступне посилання з червня 2019]
  378. У селі Житомирської області в останню дорогу провели загиблого бійця батальйону «Айдар» // Сайт «Житомир.инфо», 28 серпня 2014д. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  379. Бобринеччина поховала першого героя війни на Сході // Перша електронна газета, 28 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Писаренок Андрій Володимирович [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  380. Щойно надійшла інформація… // facebook Батальйон спеціального призначення «Азов» — нова сторінка, 23 серпня 2014
    Загинув боєць батальйону АЗОВ (сотня Палія)
    В зоне АТО погиб ультрас «Днепра» // ТРК XSPORT, 24 серпня 2014 [Архівовано 27 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    Команда и фанаты почтили память погибшего героя // ФК «Дніпро» неофіційний сайт, 31 серпня 2014 [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  381. Загинув «Пушик» — боєць «Донбасу» // «Нововолинськ діловий», 25 серпня 2014 [Архівовано 1 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    Иловайск. Только что закончился обстрел… // Сторінка Facebook «Добровольческий батальон территориальной обороны Донецкой области „Донбасс“», 23 серпня 2014 [Архівовано 30 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
    Прощання з героєм у Мовникові (Відео) // «Нововолинськ діловий», 1 вересня 2014 [Архівовано 1 березня 2016 у Wayback Machine.]
  382. а б Обстановка на державному кордоні станом на 24 серпня 2014 року // «ДПСУ», 24 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  383. а б в В Миколаївській області поховали двох бійців Національної гвардії // «Николаевские новости», 26 серпня 2014 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Миколаїв попрощався з загиблими героями // Національна гвардія України офіційний сайт, 27 серпня 2014 [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  384. Життя патріота: народився у Злинці, загинув під Амросіївкою. ФОТО // «Акула», 13 жовтня 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  385. Чигиринщина попрощалася з загиблим майором // «Кропива», 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  386. Указ Президента України від 31 січня 2019 року № 26/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
  387. Трое нацгвардейцев из Николаева находятся в плену у российско-террористических войск, 23.09.2014 [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
    Помогите найти Петров Алексей Леонидович майор ВСУ 3039 [Архівовано 12 жовтня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  388. 29 серпня Кіровоградщина прощатиметься із воїном спецпризначенцем Євгенієм Присяжним // Кіровоградська міська рада офіційний сайт, 28 серпня 2014 [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.]
    В АТО загинув 22-річний житель Новомиргорода (фото) // «Точка доступу», 28 серпня 2014 [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.]
    Кіровоградщина втратила ще одного Героя 28.08.2014 в 16:00 [Архівовано 24.09.2015, у Wayback Machine.]
    У Кіровограді попрощались із загиблим героєм-спецпризначенцем [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.]
  389. Пам'яті героя сучасної визвольної війни // Український погляд, 19 вересня 2014. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 31 травня 2015.

Посилання ред.