Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (квітень 2023)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за квітень 2023 року (включно).

Список загиблих за квітень 2023 року

№	Світлина Емблема	Прізвище, ім'я, по-батькові	Про особу	Обставини смерті
1 квітня
11125		Ляшук Данііл Олександрович («Моджахед»)	1 листопада 1995, Брест, Білорусь. Мусульманин, військовий, громадський активіст, засновник та командир бойової групи «Вендетта». У віці 14 років переїхав до Криму, де здобув освіту моряка у Севастопольському національному технічному університеті (СевНТУ). Після анексії Криму у 2014 році вирішив воювати на боці України та став до лав добровольчого батальйону, що діяв на сході України в зоні ООС (АТО). 19 січня 2015 під час бойових дій у районі Станиці Луганської отримав тяжке поранення. У тому ж 2015 році Данііл Ляшук був затриманий у кримінально-політичній справі проти роти «Торнадо». Йому були висунуті звинувачення у низці важких злочинів. У червні 2021 року був звільнений за рішенням суду. Після початку повномасштабної війни Росії проти України 24 лютого 2022 року знову пішов на фронт. Захищав Київ та передмістя Києва як доброволець. Навесні 2022 року брав участь у боях за Харків. У липні 2022 року офіційно вступив до лав ЗСУ. Був направлений на захист Миколаївщини. Проводив диверсійні роботи на території окупованої Херсонській області. 18 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання був вдруге тяжко поранений. Отримав осколочне ураження живота, легень та печінки. Не дивлячись на цей факт, разом зі своєю групою взяв у полон двох російських солдат.	Загинув у важкому бою при захисті села від штурму ворога.
11126		Багнюк Ігор Ярославович	1975 р., с. Стоянів, Львівська область.	Загинув під час виконання бойового завдання на території Донецької області.
11127		Вакаренко Андрій Андрійович	05 жовтня 2002. Борислав, Львівська область. Навчався у Бориславському ЗЗСО № 3, а потім — у професійному ліцеї. Захищав Україну у складі 24 окремої механізованої бригади. Службу проходив за контрактом з березня 2021 року. З початку повномасштабного вторгнення боронив кордони нашої землі у зоні ведення бойових дій. У листопаді 2022 року одружився.	Загинув поблизу Майорська на Донеччині отримавши осколкове поранення.
11128		Цуцей Володимир	20 лютого 1977, с. Тухля, Славська селищна рада.	Загинув під час виконання бойового завдання.
11129		Джус Юрій Ярославович	20 квітня 1990. Жив у Загвізді. До мобілізації чоловік працював у Загвіздянській сільській раді головним спеціалістом відділу освіти культури, молоді, спорту та соціальної роботи.	Загинув на Луганщині.
11130		Хрищук Олег Юхимович	18 квітня 1981, Луцьк, Волинська область. Був призваний на військову службу по мобілізації та зарахований до списків особового складу військової частини на посаду номер обслуги 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки.	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Хромове Донецької області.
11131		Федін Сергій Костянтинович	02 листопада 1968, Луцьк, Волинська область. Старший сержант, був призваний на військову службу по мобілізації та зарахований до списків особового складу військової частини на посаду водія 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Хромове Донецької області.
11132		Скіба Костянтин	24 грудня 1986, Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Військовослужбовець 93-ї Окремої механізованої бригади «Холодний Яр» До повномасштабного вторнення Росії він був активним учасником Культурно-громадського центру ШELTER+, допомагав підліткам зі складних родин.	Загuнув у боях за Бахмут.
11133		Крук Максим Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	4 березня 1994, Костопіль, Рівненська область. Молодший сержант 3 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284. Закінчив Великолюбаський ліцей та навчався у Вищому професійному училищі № 1 в місті Рівне. Проходив строкову службу 2013—2014 року у лавах української армії в місті Херсон.	Загинув під час виконання війського обов'язку поблизу населеного пункту Ступочки, Донецької області, причина смерті — ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11134		Кіт Михайло Іванович	49 років, с. Коти, Львівська область, Дуже любив своє село і піклувався про його благоустрій, бо був господарем за натурою. Не менше любив рибалку і футбол. Односельчани завжди чули його голос у церковному хорі. Працював в Україні та закордоном, аби забезпечити комфортне життя для своїх дітей та онуків.	Загинув в Донецькій області під час виконання бойового завдання..
11135		Куцко Іван	5 липня 1997, с. Деревляни, Кам'янка-Бузького району Львівської області. Молодший сержант Іван Куцко був військовослужбовцем 24-ї ОМБр імені Короля Данила. Закінчив ВПУ № 71 м. Кам'янка-Бузька.	На Донеччині, в результаті влучання протитанкової керованої ракети, отримав важкі поранення та ще тиждень боровся за своє життя. Іван помер у лікарні 1 квітня 2023 року..
11136		Гладиш Юрій Анатолійович	2000, м. Гадяч.	Загинув поблизу села Міньківка у Донецькій області. Похорон відбувся 5 квітня в місті Гадяч.
11137		Байдак Ігор Анатолійович	1971, мешканець Верхівцеве Кам'янського району. Захищав країну в зоні АТО у 2015—2016 р.р., куди пішов добровольцем. В червні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив військову службу в складі 93 бригади «Холодний Яр» на посаді водія 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону.	Тяжкі поранення він отримав під час виконання бойового завдання поблизу міста Бахмут Донецької області 29 березня 2023 року. 01 квітня 2023 року в обласній лікарні ім. Мечникова перестало битися серце солдата.
11138		Кучеренко Ігор Олександрович («Сармат»)	Мешканець с. Лісне Київської області. Захищав країну в зоні АТО у 2014—2016 р., куди пішов добровольцем. В травні 2022 року був признаний до лав ЗСУ. У листопаді 2022 року отримав тяжке поранення, після госпіталю знову пішов на фронт. Завжди воював на передових позиціях сходу України. Командир взводу 58-ї бригади, сержант.	Загинув під час виконання бойового завдання від снайперської кулі російського окупанта у запеклих боях поблизу Ямпілля, Краматорського району, Донецької області.
11139		Саратов Олексій(«Шмель»)	8 липня 1987. Військовослужбовець роти «Дике Поле», 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади.	Загинув на Бахмутському напрямку.
11140		Магеровець Олександр Мар'янович Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня	14 жовтня 2002, с. Демня Стрийського району Львівської області. 22 кіітня 2021 року перебував на контрактній службі Артелерійської групи військової частині А0284 1 Батальйону. 20 березня 2023 року був переведений на посаду стрільця-снайпера 3-го десантно-штурмового відділення, 1-го десантно-штурмового взводу, 1-ї десантно-штурмової роти, 1-го десантно-штурмового батальйону 80-ї Десантно-Штурмової Бригади ЗСУ. З початку повномасштабного вторгнення, він весь час був на передових позиціях. За службу 21 квітня 2022 отримав Медаль «Захистику Вітчизни», а 17 червня 2022 був нагородженим Орденом «За мужність III ступення».	Загинув внаслідок ворожого обстрілу, від вибухів та осколків під населеним пунктом Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).
11141		Яворовський Іван Євгенович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1998, с. Заріччя. Радіотелефоніст-електрик 2-ї десантно-штурмової роти, 1-го десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр ЗСУ.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ступочки Краматорського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
2 квітня
11135		Пашкуляк Артур Васильович(«Махно»)	17 серпня 1979, м. Мукачево. У 2001 році закінчив Мукачівський технологічний інститут за спеціальністю «Фінанси». Працював заступником директора Кіровського спецкар'єру. Раніше працював на депутата Михайла Ланя. Учасник конфлікту з Правим Сектором в Мукачевому. Також у 2020 році на нього здійснено напад, отримав поранення. Від початку широкомасштабного вторгнення як військовий Головного управління розвідки, воював на сході країни. Воював на найгарячіших ділянках фронту, потрапляв під обстріл у Запорізькій області, а загинув у Бахмуті. Він був військовослужбовцем Головного управління розвідки, але був прикомандирований до чеченського миротворчого батальйону імені Шейха Мансура. Разом із побратимами чоловік брав участь у боях за Запорізьку, Херсонську, Харківську та Донецьку області. Посмертно воїна нагороджений відзнакою ГУР МОУ «За мужність при виконанні спецзавдань»	Загинув в Бахмуті. Похований на центральному цвинтарі міста Мукачево.
11136		Кондель Данііл(«Вікінг») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	25 травня 2001. Випускник кафедри менеджменту і економіки спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України. Військовослужбовець роти «Гонор», 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади.	Загинув під Бахмутом під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 8 квітня на Алеї Героїв, Лісовове кладовище в Києві Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11137		Грибан Назарій(«Продюсер»)	26 травня 1997. Випускник кафедри психології Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Військовослужбовець роти «Гонор», 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади.	Загинув під Бахмутом під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 8 квітня в селі Софіївська Борщагівка.
11138		Якимчук Сергій Вікторович («Кардан») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	7 травня 1988, с. Староміщина, Тернопільська область. Солдат 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Учасник АТО 2014—2015. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (27 червня 2015).	Загинув біля с. Іванівське Бахмутського району. 8 квітня відбувся похорон у рідному селі.
11139		Баламутов Руслан	40 років, м. Рівне. Старший сержант, служив у десантно-штурмовій бригаді. Потім виявилося, що його здоров'я не дозволяє бути там, проте він вирішив залишитися у війську і пішов в аеророзвідку. Закінчив технікум, отримав диплом за спеціальністю «Будівельна справа».	Близько другої години дня 2 квітня 2023 вийшов на відеозв'язок із рідними, а вже близько 16 години на шляху на завдання загинув поблизу Кремінної на Луганщині. Похований 7 квітня на кладовищі «Нове».
11140		Сенько Валерій(«Голем»)	24 лютого 1997. Закінчив НаУКМА у 2018, Факультет гуманітарних наук, спеціальність «Історія». Чекав, що буде велика війна і хотів ще до її початку записатися до Сил територіальної оборони. З початком повномасштабного вторгнення ходив до військкоматів, але отримував відмови. Чекав, коли його дуже близький друг, азовець, зможе його забрати до себе в підрозділ. Але той загинув в середині березня. В квітні 2022 потрапив до лав Правого сектору. Спочатку потрапив до мінометного розрахунку, але завжди рвався до штурмовиків, в піхоту, куди згодом і потрапив. Воював у складі 67-ї бригади, у підрозділі «Вовки Да Вінчі». Був у складі команди, яка організовувала кінофестиваль «Молодість». З друзями створив відеопродакшн.	Загинув під Бахмутом. Похорон відбувся 9 квітня у м. Чернігів, Катерининьска церква, Алея Героїв, 6А.
11141		Оборонов Олександр Михайлович(«Оборона»)	1982, c. Чорбівка Полтавського району. Військовослужбовець роти «Дике Поле», 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади.	Загинув під Бахмутом. Похорон відбувся 8 квітня. Похований на Лісовому кладовищі.
11142		Червінський Андрій Валерійович	30 грудня 1977, м. Житомир. Закінчив 5 школу та потім навчався у профтехучилищі номер 1. Грав у футбольному клубі левків та працював таксистом	Загинув у Бахмуті
11143		Сидорак Михайло Богданович	8 квітня 1981, с. Глядки. працював електрослюсарем на фірмі, яка займається ремонтом електродвигунів.	Загинув під Бахмутом.
11144		Шклярук Юрій Ігорович («Тренер»)	30 травня 1999, Уладівське, Калинівський район, Вінницька область. Після закінчення місцевої школи навчався у військовій академії в Одесі. У 2020—2021 роках брав участь в Операції Об'єднаних Сил, був ротним. Капітан 80-тої окремої десантно-штурмової бригади.	Загинув у с. Іванівське Бахмутського району під час виконання бойового завдання. 6 квітня відбувся похорон в рідному селі. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» IIІ ступеня (посмертно).
11145		Янчевський Максим Миколайович	14 серпня 1989, м. Житомир. Закінчив ЗОШ № 10, навчався в ПТУ № 8. Проходив строкову службу в ЗСУ, після демобілізації працював у приватному бізнесі. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до лав місцевої територіальної оборони, а згодом проходив службу в одній із механізованих бригад ЗСУ.	Загинув захищаючи один з населених пунктів на Сході України.
11146		Огир Владислав Михайлович («Гуру») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	24 вересня 1984, селище Сосниця Чернігівської області. Закінчив 9 класів місцевої школи. Потім здобув спеціальності тракториста-машиніста, слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та водія у Сосницькому професійно-технічному училищі № 31. Після навчання пройшов строкову військову службу. Повернувся додому, збудував родину. Жив і працював у рідному селищі. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до Збройних Сил України. Після проходження навчання став гранатометником 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій з літа 2022 року.	Загинув внаслідок мінно-вибухової травми під час виконання бойового завдання біля села Ступочки на Донеччині. Похований 8 січня у рідному селищі. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
		Сидорак Михайло Богданович Почесний громадянин міста Тернополя	8 квітня 1981, м. Тернопіль. Працював електрослюсарем на підприємстві. На фронті з січня 2023 року. Був навідником аеромобільного батальйону 77-ї окремої аеромобільної бригади. Залишилася мама, дружина, син та донька.	Загинув 2 квітня 2023 року під Бахмутом на Донеччині. Похований 5 квітня 2023 року на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя.
3 квітня
11145		Шапчинський Ігор Ігорович	13 жовтня 1997, с. Сокіл Галицької громади. Старший солдат Національної гвардії України.	Загинув поблизу селища Спірне Соледарської міської громади Донецької області.
11146		Наконечний Богдан	1 жовтня 1991, с. Йосиповичі Стрийської громади. Гранатометник десантно-штурмового відділення військової частини. Проживав із сімєю у с. Йосиповичі Стрийської громади. Народився на Жидачівщині, навчався у Стрийському ВПУ № 34. Учасник АТО. Призваний на службу у грудні минулого року.	Загинув у боротьбі за Україну під час бойового завдання на Луганщині.
11147		Барабадзе Вахтанг	44 роки.	Загинув під Бахмутом.
11148		Кучукян Давид	32 роки, с. Кизил-Кіліс, регіон Квемо-Картлі, Грузія.	Загинув під Бахмутом.
11149		Повалій Роман(«Ромео»)	42 роки, м. Кривий Ріг. Все життя присвятив армії, де служив 23 роки. З 2011-го чоловік був військовослужбовцем 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку імені Петра Калнишевського Національної гвардії України. З 2014-го брав участь у російсько-українській війні. Був командиром відділення взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на автомобілях).	Отримав важке поранення 9 листопада 2022-го під час боїв за село Дудчани на Херсонщині. Лікарі боролися за життя майже п'ять місяців. Похований у Кривому Розі
11150		Топчій Микола Федорович	24 січня 1969, селище Понорниця на Коропщині. Мешкав з родиною в рідному селищі. У 2014-му році долучився до одного з військових підрозділів Сіверщини, через певний час повернувся до цивільного життя. Після повномасштабного ворожого вторгнення знову став до лав ЗСУ. У серпні 2022 року потрапив до Національної академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного та згодом, після підготовки, розпочав службу у складі одного з підрозділів військової частини А0693, на посаді командира взводу до останнього подиху борючись за вільне та щасливе майбутнє всього українського народу. Старший лейтенант.	Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Отримав поранення, які виявилися несумісними з життям. Попрощалися з воїном у його рідному селищі, поховавши його на місцевому кладовищі.
11151		Магрела Олег Петрович	48 років, м. Сарни. Мешкав у Рівному. Молодший сержант.	Загинув на Бахмутському напрямку на Донеччині.
11152 … 11154			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 3 квітня 2023 року)
4 квітня
11155		Чучман Тарас	40 років, м. Львів. Здобув освіту в Західноукраїнському колегіумі за спеціальністю «правознавство». Із 2006 року Тарас займався відеографією. Його проєкт «Повсталий степ» у 2016 році визнали найкращим відеороликом на тему війни з Росією. Фахівець розробляв навчальні відеотренінги для ІТ-компаній. Займався збором грошей для потреб дітей з онкологічними захворюваннями та безпритульних тварин. Був справжнім фанатом футболу, вболівальником львівських Карпат, талановитим фотографом, оператором та монтажером. У 1997 вперше потрапив на стадіон «Україна» і відтоді був активним футбольним вболівальником. З початком повномасштабного вторгнення став до лав 2-ї окремої бригади Національної гвардії та воював на Донеччині.	Загинув неподалік Мар'їнки, потрапивши під артилерійський обстріл.
11156		Бродовський Іван	42 роки, м. Пирятин, Полтавщина.	Загинув під час мінометно-артилерійського обстрілу у Донецькій області. Прощання відбулося 7 квітня.
11157		Оселедько Сергій	02000-09-055 вересня 2000, 22 роки, мешканець м. Пирятин Полтавська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). У 2017 році закінчив навчання в Пирятинському ліцеї № 6. Здобув фах ветеринарного фельдшера у Золотоніському коледжі ветеринарної медицини. Протягом 2020—2021 років проходив строкову службу в ЗС України. Залишилися мати, бабуся та молодший брат.	Загинув в результаті мінометно-артилерійського обстрілу (місце — не уточнено).
11158		Савчук Євген	с. Милове, Херсонська область.	Деталі загибелі не уточнюються.
11159		Смеречук Руслан Володимирович	12 травня 1993, Івано-Франківська громада.	Похорон відбувся 11 квітня 2023 в Тисменичанах.
11160		Козлов Віталій	44 роки, м. Львів. Закінчив Львівську політехніку за спеціальністю «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології». У той же час почав працювати у Львівському холодокомбінаті. Цій роботі присвятив понад 20 років життя. Протягом 2014—2016 років виконував бойові завдання у зоні АТО у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади. Із початком повномасштабного вторгнення РФ знову став на захист України. Військовий увійшов до лав 4 окремої танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського.	Загинув виконуючи бойове завдання.
11161		Водала-Топішко Валентина Василівна Орден «За мужність» ІІІ ступеня	21 серпня 1990, с. Обмачів. У 2012 році закінчила Конотопську філію Європейського університету за напрямом «економіка та менеджмент». Того ж року почала працювати у Батуринській ЗОШ І-ІІІ ступенів спочатку вчителем інформатики, пізніше — педагогом-організатором. У 2014-му році за тією ж посадою перевелася до Бучанської ЗОШ І-ІІІ ступенів. У 2015-му році закінчила факультет «історії та правознавства» заочного відділення Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, після чого влаштувалася вчителем історії до Осіцької загальноосвітньої школи. Трохи згодом перевелася до Обмачівського навчально-виховного комплексу на посаду вихователя дитячого садочку, де й працювала до 2021 року. У вересні 2022 року вступила до лав ЗСУ. Служила на посаді оператора вузла радіоперехоплення, звання старший солдат.	Загинула внаслідок ворожого авіаційного удару. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (1 травня 2023, посмертно).
11162		Борисенков Віктор Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	9 травня 1999, м. Батурин. Протягом 2006—2015 років навчався у місцевій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, а після неї — у Конотопському професійно-технічному училищі, де опанував професію водія. У вересні 2022 року чоловік став до лав Збройних Сил України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А3958 та разом з побратимами на посаді стрільця віддано боронив Батьківщину від окупантів.	Загинув внаслідок ворожого авіаційного удару як і Валентина Водала-Топішко. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (1 травня 2023, посмертно). Попрощалися з воїном на його малій батьківщині на площі біля Цитаделі Батуринської Фортеці, поховавши його на місцевому кладовищі.
11163		Ющенко Катерина Юріївна Орден «За мужність» ІІІ ступеня	23 жовтня 1997, Луганщина. Переїхала до Глухова разом із своїм чоловіком-героєм Сергієм Ющенком після того, як він отримав тяжке поранення у боях. Ще у 2014 році будучи школяркою всіляко підтримувала українську армію. Коли пізніше її коханий отримав важке поранення, вона пройшла з ним всі випробування. Після школи вона навіть вступила до Академії Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. У 2018 підписала контракт із ЗСУ. Після повномасштабного вторгнення рашистів із Луганщини до Глухова переїхали її батьки. Звання старший солдат.	Церемонія прощання відбулася 6 квітня 2023 у сквері Бортнянського і Березовського у Глухові. Похована на Вознесенському кладовищі. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (1 травня 2023, посмертно).
11164		Жук Олександр Віталійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	30 серпня 1983, м. Глухів. Закінчив школу № 3, агротехнічний коледж. Після строкової служби в армії 11 років пропрацював у спецпідрозділі «Грифон». У 2016 році підписав контракт із ЗСУ. У січні 2023 року під Бахмутом загинув рідний брат дружини Марини прикордонник Олександр Нечипоренко.	Церемонія прощання відбулася 6 квітня 2023 у сквері Бортнянського і Березовського у Глухові. Похований у селі Будищі на Глухівщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (1 травня 2023, посмертно).
11164 … 11164			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 4 квітня 2023 року)
5 квітня
11165		Левчук Дмитро Анатолійович	1995, с. Смідин, Волинь. Старший солдат.	Загинув внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання на Харківщині.
11166		Старовицький Костянтин	30 жовтня 1982, м. Бровари. Закінчив оркестровий факультет Національної музичної академії України. Поставив на сцені Київської опери комічну оперу Гаетано Доніцетті «Ріта», яка принесла чотири номінації на театральну премію «Київська пектораль 2016». З перших днів повномасштабного вторгнення служив старшим стрільцем відділення роти охорони Броварського районного територіального центру. Потім продовжив нести службу на Харківщині.	Загинув на Краматорському напрямку.
11167		Ротар Іван Васильович («Мілан»)	28 лютого 1995, с. Костичани Новоселицького району. Румуномовний громадянин України. Проживав в Італії і у перші дні війни із великими труднощами повернувся до України, на кордоні його не хотіли впускати на війну, однак він зміг добратися до добровольчого підрозділу. Згодом разом з ДУК ПС увійшов до лав ЗСУ та став спеціалістом із керування безпілотниками та аеророзвідки. На його рахунку безліч знищених ворожих підрозділів московського окупанта на Донеччині. У лавах Вовків Да Вінчі брав участь у контрнаступі на Харківщині.	Загинув від обстрілу касетного боєприпасу при виконанні аеророзвідувальних завдань біля села Хромове біля останньої дороги на Бахмут. Похорон відбувся 10 квітня в селі Костичани, Новоселицький район Чернівецької області.
11168		Воробкало Андрій Станіславович(«Грек»)	24 червня 1996 року, с. Хутори, Черкаська область. Командир мінометного розрахунку. Мав чорний пояс, І дан з тхеквондо. Мешкав в Греції, займався викладанням східних бойових мистецтв для дітей. Повернувся в Україну після початку повномасштабної війни.	Загинув в Бахмуті.
11169		Книгницький Василь	1974, с. Торговиця Коломийського району. У Збройних силах України чоловік служив солдатом.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Григорівка Бахмутського району Донецької області.
11170		Бондарук Олександр	36 років, с. Зимна Вода біля Львова. Пішов на війну добровольцем	Загинув під час виконання бойового завдання
11171		Подкопаєв Сергій(«Пархом»)	36 років, м. Володимир. Служив водієм спочатку у складі роти УВО, а потім — 23-го окремого батальйону спеціального призначення.	Загинув вранці під Бахмутом виконуючи бойове завдання
11172		Вертепний Анатолій Леонідович(«Вигода»)	18 лютого 1971, с. Вигода, Івано-Франківська область. Старший сержант. Був правозахисником, депутатом трьох скликань Вигодської селищної ради, голова фракції ПП «Національний Корпус». Також чоловік працював у «Вигодському лісовому господарстві». Служив в АТО. Спочатку повномасштабного вторгнення служив у 10-й гірсько-штурмовій бригаді. Місяць до загибелі перевівся у окремий загін спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Останній раз приїжджав додому у січні 2023 на реабілітацію після осколкового поранення голови та руки.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута. Похований у рідному селищі.
11173		Яковів Михайло	51 рік, м. Івано-Франківськ.	Похований 17 квітня на Алеї Героїв кладовища с. Чукалівка поблизу Івано-Франківська
11174 … 11174			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 5 квітня 2023 року)
6 квітня
11175		Дербілов Антон(«Патрік»)	43 роки, м. Харків. Долучився до 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії України у лютому 2022 року. У захисника залишилася дружина та троє доньок. Був ветераном Слобожанського контрнаступу. За життя нагороджений медалями «За хоробрість у бою», «Незламним героям російсько-української війни» та за «Доблесну службу». До війни разом з дружиною засновнували студію Sirko Toys де виготовляли тисячі унікальних моделей олов'яних солдатиків. Серед їхніх робіт є мініатюрні козаки з армії Богдана Хмельницького, морські свинки в костюмах іспанського алебардника та солдатики для іграшкових армій від епохи античності до ХХ століття.	Загинув у боях за селище Кремінна Луганської області під час мінометного обстрілу.
11176		Охотін Андрій	м. Кривий Ріг. У 2014 брав участь у Революції Гідності. Після вторгнення росіян на Донбас спочатку волонтерив, а у 2015 році й сам пішов до війська. Служив у 92-ій окремій механізованій бригаді. Передавав експонати Криворізькому музею російсько-української війни, проводив там екскурсії для дітей. Нещодавно Андрій Охотін здобув омріяну вищу освіту в Державному університеті економіки та технологій.	Загинув в бою на Сватівському напрямку.
11177		Бойко Андрій(«Аташе»)	5 жовтня 1996, м. Івано-Франківськ. Вчився у фізико-технічному ліцеї. Згодом продовжив навчання в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Також закінчив аспірантуру в Університеті Короля Данила. Працював оператором у телерадіокомпанії «Вежа». У 2018 році разом з колегами заснував компанію «Лампа Продакшн», яку згодом перейменували в «YANG.agency». Компанія під керівництвом Андрія створювала відео контент, зокрема соціальні та рекламні ролики, телепрограми, а також здійснювала SMM супровід різних підприємств та брендів. Служив командиром стрілецького взводу 102 окремої бригади Сил територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського. Був нагороджений відзнакою «За бойову звитягу».	Загинув з побратимом внаслідок обстрілу РФ поблизу міста Гуляйполе Запорізької області. Похований 10 квітня 2023 на Чукалівському цвинтарі.
11178		Дутчак Віталій Ярославович («Кучерявий»)	50 років, с. Цуцилів, Переріслянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області. Капітан (2022). Командир 3-ої стрілецької роти 78-го батальйону 102-ої бригади. Мешкав в Івано-Франківську. Закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу, був власником СТО. На війну пішов добровольцем.	Загинув разом із побратимом під час ворожого обстрілу.
11179		Івасюк Ярослав Вікторович («Бронік»)	16 червня 1984, с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області. 1 березня 2022 року був зарахований до військової частини А7091 (7-й Стрілецький батальйон) м. Івано-Франківськ. 5 березня 2023 отримав мінно-вибухову травму та осколкові поранення під час виконання бойових завдань в складі підрозділу у Донецькій області.	Помер о 6:30 в шпиталі від осколкових поранень.13 квітня похований на Алеї героїв у селі Чукалівка.
11180		Матковський Дмитро	7 листопада 1993, м. Калуш. Був морським піхотинцем у 36 окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Був поранений і лікувався. Виписався з лікарні 6 квітня.	Загинув в ДТП після виписки з лікарні по дорозі на похорон побратима.
11181		Сосновський Владислав Йосипович	1978, м. Мирноград. Старший стрілець 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону в.ч. А0501.	Загинув біля населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 15 квітня на кладовищі «Озерка».
11182		Мальченко Олексій Юрійович	31 жовтня 1972, м. Житомир. Навчався у ЗОШ № 35, потім закінчив ПТУ № 13. Потім служив у ЗСУ. У мирний час займався приватним бізнесом. З почтаком повномасштбаного вторгнення долучився до лав одногоз мезанізованих підрозділів ЗСУ. Брав участь у визволеннях українських територій від окупанта.	Загинув на Сході України. Похорон відбувся 14 квітня в місті Житомир.
11183		Крістофер Джеймс Кемпбелл	27 років. Був ветераном з великим досвідом військової служби, прослужив п'ять років в Іраку та Кувейті у 82-гій повітряно-десантній дивізії США. З початком бойових дій в Україні, став на захист України та воював проти російських окупантів спочатку в складі спецпідрозділу «Азов», а потім продовжив свою службу в Іноземному легіоні. Його досвід та відданість справі були безцінними для побратимів. Окрім служби в армії, Кріс також долучився до волонтерського руху в Україні. Він був членом «Вільних», допомагав та ділився досвідом. Був нареченим дочки відомого українського режисера Олеся Саніна.	Загинув в Бахмуті. За його останнім бажанням, Кріс був похований в Україні, країні, яку він любив і де знайшов своє кохання, за яку віддав своє життя.
11184		Самарченко Руслан(«Самара»)	41 рік, народився у Бахчисарайському районі в українському Криму. Після розлучення батьків переїхав з мамою в Харківську область, звідки вона була родом. Там провів дитинство і закінчив школу. Згодом здобув технічну освіту. Працював у сфері нерухомості та будівництва за фахом виконроба. З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав Харківської ТРО. Служив у 225-му батальйоні 127-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Брав участь в обороні рідної Харківщини, а згодом перемістився на Донеччину.	Загинув обороняючи від окупантів місто Бахмут на Донеччині. Похований в селі Антонівка на Харківщині.
11185		Рибитва Іван Олександрович	27 червня 2003 р.н., м. Київ. Солдат 3-ї Окремої Штурмової Бригади. Студент Національного Університету Києво-Могилянська Академія, факультет Природничих наук — фізика. Із початком повномасштабного вторгнення взяв академвідпустку і добровільно встав на захист України вступивши до ДФТГ м. Києва. В жовтні 2022 року пройшов відбір в Полк « ССО Азов», який згодом перетворився в 3-тю Окрему Штурмову Бригаду. В січні 2023 року, отримавши відношення від бригади був прийнятий до ЗСУ. Пройшов військове навчання у Великобританії. Виконував бойове завдання в м. Бахмут. У Івана залишились батьки, брат та сестра.	7 квітня 2023 року, виконуючи бойове завдання в м. Бахмут, рятуючи побратима, загинув від кулі ворожого снайпера. Похований 13 квітня на Міському (Берковецькому) кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 11 ряд
11184 … 11184			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 6 квітня 2023 року)
7 квітня
11185		Кецбая Арсен	м. Зугдіді, Грузія. Останні роки мешкав в Україні і служив у лавах ЗСУ,	Обставини загибелі не повідомлялися.
11186		Ткачук Василь	23 роки, с. Жукотин Коршівської тергромади. Долучився до лав ЗСУ 9 березня 2022 року.	Загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Миколаївка Бахмутського району.
11187		Ригель Ігор	Зимноводська територіальна громада. Історик, реконструктор та коваль. Закінчив Львівську академію мистецтв у 2010 році. З початку повномасштабного вторгнення захищав територіальну ціліність України.	Загинув від отриманих поранень під час виконання бойового завдання.
11188		Курсов Віталій Валерійович	34 роки, м. Городок, Хмельницька область. Навчався у школі № 4 міста Городок.	Обставини загибелі не повідомляється.
11189		Носков Максим	21 рік, м. Кривий Ріг. Випускник криворізької гімназії № 65. З початком війни вступив у 129 бригаду ТрО.	Загинув біля Бахмуту в Донецькій області
11190		Богоносюк Петро	4 жовтня 1979, с. Маріямпіль, Прикарпаття. Був мобілізований 4 березня 2022. Служив кулеметником.	Загинув поблизу села Шипилівка на Луганщині від мінометного обстрілу.
11191		Мазурак Володимир	26 жовтня 1980, с. Рата Рава-Руської територіальної громади.	Загинув внаслідок обстрілу позицій противником, в районі населеного пункту Васюківка Донецької області
11192		Рибитва Іван («Фізик»)	Після початку повномасштабного вторгнення він взяв академвідпустку з 1-го курсу спеціальності «Фізика» в Могилянці та пішов добровольцем у ДФТГ. Після звільнення Київщини Іван Рибитва вийшов з ДФТГ. Протягом року він сумлінно готувався та вчився, успішно пройшов відбір у 3-тю Окрему Штурмову Бригаду, а в січні 2023 року доєднався до лав Збройних Сил. Згодом пройшов навчання в Британії. На початку квітня він із побратимами став на підсилення 1-го механізованого батальйону в боях за Бахмут.	Прийнявши бій, надаючи першу допомогу побратиму та евакуюючи його з поля бою, воїн потрапив під снайперський вогонь та отримав смертельне поранення в шию. Це сталося під Бахмутом.
11193		Юрчак Ігор	46 років, м. Львів. Здобув професійно-технічну освіту. Після цього проходив строкову військову службу у лавах Нацгвардії України у Сімферополі. У мирний час він працював будівельником. Професійно займався футболом: грав за ФК «Екватор-Захід» (Оброшине) та ФК «Ураган» (Бартатів). У 2018—2019 роках ставав срібним призером першості Ліги ветеранів Львівщини та був володарем Кубку «Золота осінь». Із початком повномасштабної війни молодший сержант увійшов до складу 125 бригади тероборони України. Був командиром 1 відділення. У лютому 2023 отримав поранення у боях поблизу Бахмута. Проте, коли одужав, вступив до 95 окремої десантно-штурмової бригади. Виконував бойові завдання на території Сумської, Харківської та Донецької областей.	Похований 12 квітня на Личаківському кладовищі.
11194		Вілтон Едвард	22 роки, Маріанна, штат Флорида, США. 10 квітня 2022 прилетів до Польщі. З того часу влював за Україну.	Загинув в Бахмуті.
11195		Тетерук Юрій Анатолійович	7 травня 1994, м. Житомир. Закінчив ЗОШ № 5, пізніше навчався в ПТУ № 5. Проходив строкову службу в ЗСУ. Згодом підписав контракт, брав участь у зоні АТО/CОО. Після демобілізації працював на місцевому підприємстві. Із початком повнтомасштабного вторгнення долучився до десантно-штурмової бригади ЗСУ.	Загинув виконуючи бойове завдання на Сході України
11196		Бєлов Андрій Павлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	16 грудня 1979, с. Шоломинь під Львовом. Солдат 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Залишились дружина та двоє дітей.	Загинув у Костянтинівці, вивозячи поранених. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11197		Гладуш Сергій(«Немо»)	27 років, м. Кривий Ріг. Закінчив Водянську середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Потім вступив до Криворізького національного університету на факультет збагачення корисних копалин, але навчання не закінчив. Влаштувався працювати на підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг». Через пів року був призваний на строкову службу. Служив у в/ч 3011 НГУ. Після демобілізації влаштувався електромонтером у компанію «ШЛЯХБУД КР». Через 6 місяців вирішив приєднатися до лав 129-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Спочатку був діловодом у бригаді, згодом перевівся до роти. Під час повномасштабного вторгнення продовжував служити у лавах своєї бригади та виконувати військовий обов'язок із захисту Україну від окупантів.	Загинув виконуючи бойове завдання в районі села Новобахмутівка Донецької області. Похований на Алеї почесних поховань Центрального кладовища у Кривому Розі.
11197 … 11197			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 7 квітня 2023 року)
8 квітня
11195		Матійчук Василь Васильович («Десант»)	4 жовтня 1990, с. Хімчин Косівського району. Від 9 років разом з сестрою виховувався бабусею і дідусем поки мама працювала за кордоном. Випускник Київського міжнародного університету. Потім навчався в Чехії, але повернувся в Київ. Війну застав в Києві, але в ЗСУ його не взяли через відсутність досвіду. В травні 2022 повернувся до Хімчина і вже там вступив в ЗСУ. Служив солдатом у 74-му окремому батальйоні 102-ї бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Займався аеророзвідкою. Організовував збори на дрони і сам їх купував.	Загинув поблизу Малинівка Запорізької області від снаряду, що був скинутий з безпілотника.
11196		Ніньовський Олександр	23 років, с. Жукотин, Коршівська громада. Після армії, у серпні 2020 року, підписав контракт й вступив до лав ЗСУ. Боронив країну у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	Загинув воїн під час виконання бойового завдання під Бахмутом, біля села Роздолівка Донецької області.
11197		Луц Михайло Петрович	09 жовтня 1979, с. Зеленів Верхньолипицького старостинського округу. Мешкав в місті Бережани Тернопільської області.	Загинув під час виконання бойового завдання в районі Донецької області.
11198		Нагірний Іван	27 років, c. Кукільники Більшівцівської громади. Воював від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.	Загинув під час бойового завдання поблизу села Шипилівка Луганської області. 14 квітня 2023 відбувся похорона на цвинтарі в селі Кукільники.
11199		Міньківський Сергій Геннадійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	37 років. Уродженець Вінниці. Мешкав з батьками в Уладівському Вінницької області. Солдат 80-тої окремої десантно-штурмової бригади.	Загинув поблизу Бахмута. Похований 15 квітня в Антонополі. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11200		Яросевич Євгеній	37 ркоів, м. Львів. Навчався на механіко-математичному факультеті Львівського університету. Додатково закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом. У мирний час чоловік працював на приватних підприємствах, займався спортивним туризмом та велоспортом. Із початком повномасштабної війни попри те, що був непридатним до військової служби, добровольцем став на захист України. Військовий виконував бойові завдання на східному напрямку в лавах 356 навчального артилерійського полку 184 навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.	Загинув на східному напрямку.
11201		Тананикін Петро Олексійович	1 серпня 1978, с. Чепіль Балаклійського району.	Загинув в місті Бахмут Донецької області.
11202		Зазуля Ярослав(«Каховчанин»)	40 років, м. Нова Каховка. Навідник 59-ї бригади 10-го батальйону. Мріяв звільнити окуповане рідне місто	Загинув на Донецькому напрямку. Похований в Одесі 13 квітня.
11203 … 11204			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 8 квітня 2023 року)
9 квітня
11205		Корнай Олег(«Норман»)	09 листопада 2001, м. Львів. Військовослужбовець роти «Гонор», 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади. Навчався на факультеті журналістики в Українській академії друкарства.	Загинув на Бахмутському напрямку на околицях селища Хромове при обороні лісової посадки, яка забезпечує останню дорогу на Бахмут. Загинув від артилерійського обстрілу. Похорон відбувся 14 квітня 2023 у Львові. Похований на Личаківському кладовищі.
11206		Березнюк Артем («Тьомич»)	25 квітня 1988, м. Кременчук. Військовослужбовець роти «Гонор», 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади. Активно займався спортом та брав участь у боях.	Загинув на Бахмутському напрямку на околицях селища Хромове при обороні лісової посадки, яка забезпечує останню дорогу на Бахмут. Загинув від артилерійського обстрілу.
11207		Усик Сергій(«Кот»)	38 років, с. Вовнянка Миргородської громади. Військовослужбовець роти «Дике Поле» 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади. У воїна залишилися батьки, дружина та син.	Загинув на Бахмутському напрямку на околицях селища Хромове при обороні лісової посадки, яка забезпечує останню дорогу на Бахмут. Загинув від артилерійського обстрілу. Похований на Алеї Героїв у Миргороді.
11208		Каралаш Володимир Петрович	2 лютого 1984, м. Надвірна. Служив стрільцем-сапером.	Загинув поблизу села Шипилівка Луганської області. Похорон відбувся 16 квітня 2023.
11209		Іванишин Тарас	32 роки, с. Микитинці, Івано-Франківська область.	Похорон відбувся 16 квітня в селі Микитинці.
11210		Довгань Андрій	49 років, Староварварівка Донецької області. Закінчив військове училище. Працював у галузі сільського господарстві та у транспортній сфері. У червні 2022 року добровольцем пішов на війну. Виконував бойові завдання у лавах 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила.	Похорон відбувся 14 квітня 2023 у Львові. Похований на Личаківському кладовищі.
11211		Савчук Григорій Ярославович	12 серпня 1985, с. Горошів, Чортківський район. Був санітарним інструктором медичного пункту.	Загинув під час виконання бойового завдання біля Авдіївки Донецької області.
11212		Вельган Степан Ярославович	56 років, с. Городилів, що на Золочівщині	18 квітня похований на цвинтарі села Городилів.
11213		Чорний Сергій Петрович	4 липня 1971, с. Бузівка, Уманського району. Стрілець, помічник гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини А2614	Загинув перебуваючи в районі ведення бойових дій у с. Новобахмутівка Донецької області
11214		Ткачівський Петро («Мольфар»)	26 лютого 1971, с. Козина Галицького району (зараз Івано-Франківський район). Працював автомеханіком. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 5 березня 2022 року зголосився до війська. Після навчань та тренувань виконував військові завдання у Вараші Рівненської області. З 4 квітня 2023 року був відправлений на Луганщину. був відновником та довголітнім керівником пластового осередку в Галичі. Розвивав пластову оселю в селі Курипів Галицької громади. Був окружним Івано-Франківської округи впродовж двох каденцій — з 2017 до 2019 року.	Загинув від уламкового поранення в шию поблизу села Шипилівка Луганської області.
11215		Руденко Ігор Пилипович	27 травня 1972, Жовтень Ширяївського району Одеської області. Сільську загальноосвітню школу закінчив у 1989 році. У 1990 році Ігоря призвали на строкову службу у радянські війська на посаду водія. Завершував проходження військової служби уже в незалежній Україні — у 1992 році. Після початку повномасштабного вторгнення 26 лютого разом з сином вступили до лав ЗСУ. Займав посаду кулеметника. Після тривалих і виснажливих тренувань, здобувши гарні стрілецькі навички, вони з сином відправилися у відрядження до 35 окремої бригади морської піхоти. Воювали під Авдіївкою. Служив разом з сином Рінатом і врятував його на полі бою.	Під час чергової атаки ворога сина Ріната було поранено в районі населеного пункту Новобахмутівка Донецької області. Ігор привів з собою медика і вони почали евакуйовувати пораненого, але ворог ататкував дроном. Врятував власного сина, накривши його своїм тілом від уламків. Похорон відбувся 20 квітня, похований в селі Даньківка Іллінецького району Вінницької області.
11216		Товстоп'ят Владислав	23 роки. Вступив до Академії СБУ в 2017 році у статусі студента, пройшов навчання за програмою підготовки офіцерів запасу. Займався вільною боротьбою, був призером спортивних змагань Академії з боротьби. У березні 2023 став випускником академії. Із перших днів повномасштабної війни вступив до лав ЗСУ та став на захист Батьківщини. Лейтенант. Рік тому одружився.	Загинув під час виконання бойових завдань. Унаслідок ворожого артилерійського обстрілу хлопець отримав поранення, не сумісні з життям.
11215		Найдьон Олександр	15 квітня 1980, с. Підгайне на Чернігівщині. Дитинство і юність пройшли в Носівці, де він проживав з бабусею. Протягом 1998—1999 року проходив строкову військову службу. Останніми роками працював рятувальником у Києві. Після початку повномасштабної війни добровільно потрапив до лав ЗСУ. З березня 2022 року був гранатометником.	Під час виконання бойового завдання на Харківщині підрозділ Олександра втратив з ним зв'язок, з того часу він вважався зниклим безвісти. Після тривалих пошуків та проведення експертизи вдалося підтвердити загибель. 24 квітня відбувся похорона на цвинтарі в місті Носівка.
		Галабудьо Володимир	30 липня 1982, м. Львів. Закінчив Львівський будівельний технікум за спеціальністю "будівництво та експлуатація будівельних споруд. Брав активну участь у подіях під час Помаранчевої революції. Працював у будівельній сфері. Служив у лавах 77-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.	Похорон відбувся 14 квітня 2023 у Львові.
11214 … 11214			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 9 квітня 2023 року)
10 квітня
11215		Асадов (Світухов) Артур («Святий»)	31 березня 1995. До повномасштабної війни працював в Ukrainian Film Division. Командир роти вогневої підтримки 49 ОМБр. Брав участь у визволенні Ізюму. Його батько живе в Донецьку і активно підтримує ДНР, а з 2017 працює там у штабі.	Загинув на Донеччині.
11216		Кравець Андрій	47 років, м. Калуш. Старший сержант, командир гранатометного відділення роти вогневої підтримки. Був мобілізований до лав ЗСУ у червні 2022 року.	Загинув під час бойових дій на Донеччині.
11217		Безнос Максим	3 травня 1984, м. Світловодськ. З 1997 був учасником «Пласту». Мешкав у Києві, працював багато років в українському представництві однієї бельгійської компаніі. З лютого 2022 року доброволець в 112 бригаді територіальної оборони міста Києва. Служив радіотелефоністом 6-ї стрілецької роти.	Загинув під Бахмутом.
11218		Крайнов Микола	18 грудня 1978, м. Кривий Ріг. Після закінчення школи навчався у Криворізькому автотранспортному технікумі, де здобув спеціальність «Експлуатація і ремонт підйомно-транспортних, будівельних і дорожніх машин та обладнання». Розпочав свою трудову діяльність у Комплексі позашкільної роботи Довгинцівського району та у Центрі художньо-естетичної творчості школярів і молоді. У 2015 та 2016 він брав участь в антитерористичній операції. У 2021 році Микола Крайнов став робітником Криворізького залізорудного комбінату. Працював прохідником дільниці № 2 (нарізних робіт) шахти «Криворізька». У березні 2022 був призваний на службу у ЗСУ. Служив стрільцем стрілецького батальйону військової частини 3052 Національної гвардії України.	Загинув у бою біля села Велика Новосілка Донецької області
11219		Дорощенко Ігор	Загинув майстер спорту України міжнародного класу з важкої атлетики. Був срібним призером чемпіонату Європи, володарем бронзової медалі чемпіонату світу, переможцем Кубка світу, багаторазовим чемпіоном та рекордсменом України.	Отримав важке під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки. Був евакуйований до Дніпра, але врятувати не вдалось.
11220		Калієвський Віталій Дмитрович	1988, с. ВільшанкаУманський район.	Похорон відбувся 15 квітня 2023 в селі Вільшанка .
11221		Заверуха Віталій Степанович Почесний громадянин міста Тернополя	28 травня 1984. Учасник Революції гідності. У 2014 році пішов воювати добровольцем. Служив у складі 54-го окремого розвідувального батальйону та 131-го окремого розвідувального батальйону. Побратим Ігоря Крочака. Був волонтером громадської організації «Схід і Захід єдині назавжди». Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну знову на фронті. Служив командиром гармати артилерійського взводу.	Загинув біля с. Давидів Брід, Херсонська область. Похований 18 квітня 2023 року на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя.
11222 … 11224			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 10 квітня 2023 року)
11 квітня
11225		Карпяк Олександр	24 роки, с. Випасне, Білгород-Дністровський район.	Загинув в районі Мар'їнки. Похорон відбувся 17 квітня 2023 в селі Випасне.
11226		Мажара Ігор(«Батя»)	51 рік, с. Софіївка, Миколаївщина. 9-річним переїхав з родиною в місто Горлівку на Донеччину. У 2012-му повернувся до рідного села. Мав середню освіту. Працював на Софіївському водоканалі. У вільний час обожнював рибалити.  Під час повномасштабного російського вторгнення був військовослужбовцем 42-ї окремої механізованої бригади. Згодом був переведений до 57-ї окремої мотопіхотної бригади.	Загинув виконуючи бойове завдання в районі селища Хромове на Донеччині. Похований у рідному селі.
11227 … 11234			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 11 квітня 2023 року)
12 квітня
11235		Дерев'янко Віталій	27 лютого 1996, м. П'ятихатки Дніпропетровської області. У 1998 році його сім'я переїхала на Івано-Франківщину у місто Бурштин, а з 2006 — оселилася в селі Конюшки Рогатинської громади. У 2011 році Віталій закінчив Конюшківську загальноосвітню школу. Згодом здобув професію агента з організації туризму, адміністратора в Бурштинському торговельно-економічному коледжі Київського національного торговельно-економічного університету. Був мобілізований 29 червня 2022 року. Матрос розвідувального відділення виконував бойові завдання у «гарячих» точках Сходу. Двічі проходив навчання в Англії.	Загинув від отриманих ран поблизу села Новобахмутівка Покровського району Донецької області.
11236		Яценюк Андрій	1980, с. Матвіївці, Великодедеркальська сільська громада Кременецького району, Тернопільська область.	Виконував бойове завдання на Харківщині. Там і загинув від ворожої кулі.
11237		Лазорик Дмитро Петрович	12 вересня 1971, с. Старі Кути, Косівського район. З 2014 захищав територіальну цілісність України. Останнім часом служив у Косівському районному територіальному центрі комплектування, оскільки через тяжке поранення не міг залишатися на передовій.	Отримав важен поранення в ногу поблизу Сєвєродонецька на Луганщині Переніс чотири операції. Остання операція була в Києві і була успішною, однак пізніше у військовослужбовця стався смертельний серцевий напад.
11238		Соломко Олександр	53 роки, с. Банилів, Чернівецької області. Рідний брат голови Банилівської сільської громади Василя Соломка. Повернувся в Україну на початку повномасштабного вторгнення й вступив до ЗСУ. Військовослужбовець військової частини А4436.	До останнього разом з побратимами тримали оборону, не залишали позицій, хоча мали обмежений запас боєкомплекту. Загинув через потрапляння в оточення в районі села Іванівське на Донеччині.
11239		Пікулицький Назарій	4 травня 1989, м. Львів. У 2014—2015 роках захищав Україну у складі 17-ї окремої танкової бригади Сухопутних військ. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».	Загинув під Бахмутом.
11240		Сиротенко Сергій Олександрович	1977, м. Дружківка.	Загинув під Бахмутом.
11241		Степанчук Ярослав Станіславович(«Морпіх») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	27 вересня 1995, м. Фастів Київської області. Навчався у місцевій школі № 3. У 2013 році закінчив із відзнакою Фастівський центр професійно-технічної освіти, де здобув фах маляра-штукатура. У 2017-му закінчив Ржищівський будівельний технікум та отримав спеціальність техніка-будівельника. Працював охоронником, також мав досвід роботи таксистом. Був учасником Революції Гідності. У 2015—2018 роках воював в АТО на Донбасі. У перші дні повномасштабної війни Ярослав приєднався до Фастівської ТРО, а згодом став військовослужбовцем групи «Кедр» Головного управління розвідки Міноборони України. У складі свого підрозділу виконував складні та важливі бойові завдання. Восени 2022 старший солдат Степанчук був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.	Загинув в бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині. Отримав поранення в ділянку серця уламком гранати. Похований на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища у рідному Фастові.
11242 … 11244			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 12 квітня 2023 року)
13 квітня
11245		Карбан Анатолій Євгенович	55 років, м. Миргород. Військовослужбовець територіальної оборони ЗСУ, вчитель, сотник Українського козацтва, депутат Миргородської міської ради від партії «Європейська солідарність»	Загинув у бою в районі Авдіївки в Донецькій області.
11246		Тинко Борис	с. Людинь, Рівненська область.	Загинув поблизу села Новомихайлівка, що на Донеччині
11247		Коблюк Олександр Миколайович	1 квітня 2001, с. Верба, Дубенський район. Стрілець-помічник гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини А4240.	Загинув виконуючи бойове завдання.
11248		Батовський Дмитро Михайлович	с. Білокриниця Кременецької громади	Похований 17 квітня 2023 на Білокриницькому кладовищі.
11249		Заверуха Віталій Степанович	28 травня 1984, м. Тернопіль. Був волонтером громадської організації «Схід Та Захід Єдині Назавжди», учасником АТО, із моменту повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України знову став воїном одного з підрозділів Сил оборони України.	Загинув на Херсонщині.
11250		Пітоня Володимир	Одещина	Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
11251		Кісельов Олександр	55 років, м. Івано-Франківськ.	19 квітня похований на Алеї героїв у селі Чукалівка поблизу Івано-Франківська.
11252		Миикитишин Володимир	42 роки, м. Львів. Закінчив Львівський професійний політехнічний ліцей. Після завершення навчання проходив військову службу в Києві. У мирний час працював водієм у Львівському комунальному автотранспортному підприємстві № 1.	Загинув в Бахмуті. Похорон відбувся 27 квітня 2023 у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
11253		Деньга Максим Олександрович	36 років. м. Підгородне, Дніпропетровської області.	Загинув в Бахмуті. Похорон відбувся 19 квітня 2023 р.
11254		Шайваровський Іван	1988, с. Красноїлля Верховинського району. Служив кулеметником у четвертій танковій бригаді. Майже місяць його вважали безвісти зниклим.	13 квітня 2023 року відправився на позицію у Бахмуті, після цього з ним зник зв'язок. Рідні подали в розшук. Майже місяць вважався зниклим безвісти.
		Коровяковский Віталій Леонідович(«Лакі») Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Працював у київському Динамо з 2007 по 2016 роки, у відділі клубного телебачення та медіаслужби. З початку Революції Гідності допомагав у Червоному Хресті у складі медиків-волонтерів. У 2014 році пішов на фронт боронити Україну. З 24 лютого 2022 року служив на посаді командира 3-ї стрілецької роти 206-го окремого батальйону 112-ї бригади тероборони (Київ) протягом лютого-березня 2022 року. Потім командував взводом під час бойових дій на Куп'янському напрямку. Останнім часом був заступником начальника штабу 70-го мукачівского батальйону ТрО.	Потрапив під російський обстріл коли евакуював  людей із зони бойових дій.
		Семенов Максим	2 травня 1980, м. Красний Луч, Луганщина. Через декілька років переїхав до села Кедина Гора, де жила його бабуся. Вступив до Золотоніського професійного ліцею, здобув спеціальність плиточника-облицювальника. Строкову службу проходив у Житомирі, служив у повітряно-десантних військах. 5 січня 2023 пішов захищати Батьківщину. Ніс службу у 52-ій окремій механізованій бригаді під Авдіївкою.	Загинув під час артилерійського обстрілу
11254			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 13 квітня 2023 року)
14 квітня
11255		Майстренко Юрій Миколайович	м. Корець, Рівненщина. Підполковник, заступник комбата з матеріального та технічного забезпечення 14 окремого стрілкового батальйону «Полісся».	Загинув на Бахмутському напрямку, населений пункт Мирне Донецької області.
11256		Підгорецький Євген	1968, с. Михайлівка Чортківського району. Служив інструктором навчального ремонтного взводу однієї з бригад, був справжнім патріотом Батьківщини, самовіддано захищав її свободу та незалежність.	Загинув під час виконання бойового завдання.
11257		Ляшко Микола Вікторович	22 лютого 1993, с. Бабичівка на Полтавщині. Ще у 2015 році підписав контракт із ЗСУ. 3 роки служив у військовій частині А2176, де був кулеметником. Неодноразово брав участь в бойових діях. З початком повномасштабного вторгнення ворога був призваний за мобілізацією. Служив у військовій частині А4165 десантно-штурмових військ. У вересні 2022 року отримав поранення, та після лікування знову повернувся в стрій. Більше року боронив Україну, визволяв нашу землю від окупантів	Загинув під час виконання бойового завдання.
11258		Власенко Юрій Володимирович	1993 рік, проживав в Шишацькій громаді. З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист держави.	Загинув в Сєвєродонецькому районі Луганської області
11259		Павлишин Олександр Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	43 роки, с. Хрещенівка, Херсонська область. Воював з 2014 року, був нагороджений орденом «За мужність». Служив у 17-й танковій бригаді. У перший день повномасштабного вторгнення пішов до військкомату. Був командиром відділення 22 батальйону 92 бригади ЗСУ, яка звільняла Харківщину у вересні 2022. Його бригада також боронила Соледар.	Загинув у боях за Бахмут.
11260		Царапкін Анатолій Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	7 січня 1983, с. Апрелівка Джанкойського району Кримської області. Мешкав у Рожищенському районі Волинської області. Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи села Носачевичі. З 18 років працював у галузі будівництва. Був учасником Помаранчевої революції та Революції гідності. З 2018 року мешкав у місті П'ятихатки (нині — Кам‘янського району) Дніпропетровської області. 27 січня 2023 року вступив на військову службу за контрактом до лав Збройних сил України. Служив у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.	Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. 21 квітня 2023 року похований на кладовищі у місті П'ятихатки. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11261 … 11264			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 14 квітня 2023 року)
15 квітня
11265		Танчак Андрій Іванович	1981, Бережанщина.	Загинув в районі Донецької області, отримав поранення несумісні з життям.
11266		Казмірчук Валерій Феофанович	10 листопада 1965, с. Юськівці. Пройшов війну в Афганістані.	Загинув в районі міста Костянтинівка, що на Донеччині.
11267		Ткачук Микола Іванович	28 квітня 1971, с. Передмірка Борсуківської територіальної громади. Головний сержант, інспектор прикордонної служби 2 категорії, снайпер 4 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави відділу прикордонної служби № 1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.	Загинув отримавши несумісні з життям поранення, на Донеччині
11268		Гривнак Володимир	38 років. с. Іванівка, Львівська область. Навчався у Львові в СЗШ № 63, а згодом здобув вищу освіту в Національному лісотехнічному університеті. Працював у будівельній сфері. Добровільно став на захист Батьківщини після початку повномасштабного вторгнення росії. Ніс службу у 125-й окремій бригаді територіальної оборони. Отримав поранення, однак згодом знову повернувся на фронт.	Деталі смерті не повідомлялися. Похований 20 квітня 2023 на Личаківському кладовищі.
11269		Баїстий Роман Миколайович	23 листопада 1979 року у с. Литвяки, Лубенського району. У школу пішов у м. Алчевськ, куди переїхав разом з батьками. Після строкової служби у лавах Національної гвардії вступив до Донбаського державного університету. Отримав економічну освіту, працював економістом на Алчевському металургійному комбінаті. Після початку російсько-української війни у 2014 році переїхав з родиною на Полтавщину у рідне село Литвяки. На Лубенщині працював на заводі «МОТОР СІЧ», у службі таксі «Еліт» та на інших приватних підприємствах. У лютому 2022 року поїхав працювати за кордон, але у перші ж дні повномасштабного вторгнення агресора повернувся й вступив до лав територіальної оборони.	Загинув під час мінометного обстрілу в зоні бойових дій біля населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області.
11270		Бондаренко Сергій	Закінчив школу у Маяках, потім вчився у слов'янському ПТУ 146, працював на механічному заводі. На військову службу чоловіка був мобілізований наприкінці грудня 2021 року. Служив старшим техніком мінометної батареї батальйону спецпризначення «Донбас».	Похорону відбувся 19 квітня у Слов'янську на Північному кладовищі
11271		Алєксєєнко Михайло	11 травня 1994, м. Слов'янськ. Він закінчив кафедру політології ХНУ ім. Каразина. Створив проект реукраїнізації Донбасу. Співпрацював із Фундацією громадських ініціатив та волонтерив у організації «Будуємо Україну разом». В перші дні війни евакуювався до Львова і вступив у 125-ту бригаду ТРО.	Загинув в бою з російськими загарбниками під Кремінною. Похований на Північному кладовищі в місті Слов'янськ.
11272		Лемець Сергій Адамович («Лемко»)	1967. Освіта вища, заступник директора, ТОВ «РК ГРУП», член Політичної Партії «ПАТРІОТ», проживав в місті Києві. З перших днів війни він перебував на перших лініях боротьби проти окупанта. За словами побратимів пов'язав своє життя з військовою розвідувальною справою ще у далекі часи. Проходив службу у специфічних регіонах світу, мав міжнародний досвід взаємодії з партнерами та союзниками. Тренував групу добровольців, які виконували великий спектор завдань.	Обставини смерті не повідомлялися. Здоров'я погіршилося в березні під час розвідувальних заходів. Похорон відбувся 20 квітня 2023 у Львові.
11273		Беляков Андрій	48 років, м. Мерефа Харківської області. Навчався у Харківській середній школі № 45. У 1998 році закінчив Харківський банківський коледж за спеціальністю «Банківська справа». Працював інкасатором в Управлінні Національного банку України в Харківській області. Останні 10 років був начальником охорони в ТОВ «Хітлайн». Під час повномасштабного вторгнення чоловік став військовослужбовцем Збройних Сил України. Мужньо та відповідально виконував бойові завдання на передовій в лавах 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха.	Загинув в бою біля села Водяне на Донеччині. 18 лютого 2023 року Андрій отримав поранення грудної клітини під час бойових дій в районі села Первомайське Донецької області. Пройшов лікування та реабілітацію. 10 квітня повернувся до побратимів на передову, а через 5 днів загинув. Похований на Алеї Слави кладовища № 18 у Харкові.
11274		Мицяк Дмитро Васильович	08 листопад 2000, с. Хащів. Навідник 3 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону в/ч А0224, солдат.	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мар'їнка Донецької області.
		Кривий Віктор	с. Коржівка Хмельницької області. Закінчив 9 класів Коржівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, за два роки — 11 клас Староостропільської школи. Потім навчався у Новочорторийському аграрному технікумі. Розпочав службу у лавах Збройних Сил України 17 січня 2023 року. Відразу був направлений на базову загально-військову підготовку в рамках міжнародної навчальної операції на території Британії. Після цього проходив службу у 77-ій окремій аеромобільній бригаді Десантно-штурмових військ ЗСУ. Був гранатометником. З частини був направлений для виконання бойових завдань на Донеччину.	Загинув у Великодню ніч виконуючи бойове завдання біля міста Бахмут на Донеччині.
16 квітня
11275		Білий Іван Леонідович	1995, селище Війтівці, Хмельницька область. Головний сержант, командир кулеметного відділення. Закінчив місцеву школу у Війтівцях. З початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов у військкомат, ставши на оборону суверенітету та Незалежності України.	Загинув на Запоріжжі поблизу Щеорбаків вгаслідок мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання.
11276		Мороз Юрій Андрійович	9 вересня 1975, Борова, Київщина. Народився в сім'ї фастівського краєзнавця. Навчався в духовній семінарії. Став наймолодшим активістом Спілки незалежної української молоді. Вивчав богослов'я в Мексиці. Був співорганізатором створення дружини ратників «Тур» та першим головою дружини ратників. Проводив численні ратницькі заходи, зокрема мандрівні табори. Неодноразово брав участь як інструктор у всеукраїнській військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»). Свою військову службу він розпочав ще у 2014 році, з початком Революції Гідності. Добровольцем вступив до лав ЗСУ та виконував різні бойові завдання у Донецькій та Луганській областях. У 2015 року Юрій потрапив під артилерійський обстріл та вижив. У 2022-му році лавах ЗСУ служив молодшим сержантом у 207-му батальйоні 241-ї бригади ТРО.	Загинув на Соледарському напрямку внаслідок артилерійського обстрілу, снаряд потрапив точно в бліндаж в якому знаходився Юрій з побратимами на бойовому чергуванні.
11277		Висп'янський Іван Петрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	с. Волове, Бібрської громади. Солдат 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. У воїна залишились мати і брат.	Загинув поблизу населеного пункту Ступочки Краматорського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11278		Чередніченко Андрій	29 квітня 1974, м. Тяльшай, Литва (народився у родині військового). Через деякий час сім'я приїхала до Пирятина, тут Андрій закінчив міську школу № 2. Після проходження служби в лавах Національної Гвардії України, у 1994 році вступив до Сумського військового артилерійського училища. Служив на різних посадах у 93 ОМБР, далі перебував на посаді командира окремого реактивного артилерійського дивізіону 60-ї ОМБР. У 2014 служив на сході України, зокрема, брав участь у боях під Іловайськом. У 2021 році вийшов на пенсію. 24 лютого 2022 року добровільно став на службу. Мфйор, був заступником командира в/ч 0414, начальником артилерії. Залишився син, котрий також служить в ЗСУ,	Загинув під Бахмутом.
11279		Демський Михайло	42 роки, м. Володимир. Матрос був призваний до війська торік у серпні, служив командиром машини 1 взводу морської піхоти.	Загинув внаслідок поранень, отриманих під час танкового обстрілу ворогом на Донеччині.
11280		Дикий Олександр	41 рік. Багаторазовий чемпіон України з веслування. Посів четверте місце у складі збірної України на чемпіонаті світу серед юніорів до 19 років. Тренувався у Києві на веслувальній базі «Водник».	Загинув на Донбасі при обороні України від загарбників.
11281		Мазурчак Любомир Степанович Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)	25 січня 1972, м. Перемишляни, Львівської області. Навчався у Перемишлянському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1. Закінчив Львівський поліграфічний інститут (сьогодні — Українська академія друкарства). Після завершення навчання проходив військову службу у столиці, здобував звання «молодший сержант». У мирний час працював оператором комп'ютерних технологій у Перемишлянському управлінні з експлуатації газового господарства АТ «Львівгаз». Пізніше працював у ТзОВ Цифрові технології «Захід» на посаді інженера монтажних робіт. У подальшому працював ТзОВ «Ромус-Поліграф» де займав посаду друкаря. Працював на виробничому підприємстві «МТІ» на посаді експедиторатора транспортного засобу. Згодом обіймав посаду майстра з обслуговування механічного обладнання в ПрАТ «Львівобленерго». Захоплювався спортом, грав на кількох музичних інструментах. Із початком повномасштабного вторгнення долучився до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. За особисту мужність був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України «За зразкову службу». У воїна залишилися батьки, дружина та троє синів.	Загинув у місті Краматорськ, Донецької області. Похований 22 квітня на Личаківському цвинтарі у Львові.
11282		Морохін Олександр Володимирович	05 серпня 1969, м. Кривий Ріг. Служив в АТО з 2018 року. Двічі отримував поранення, але повертався в стрій.	Загинув на Донеччині.
11283		Казмірчук Валерій Феофанович Почесний громадянин міста Тернополя	10 листопада 1965, с. Юськівці, Тернопільська область. Учасник бойових дій в Афганістані у 1985—1986 роках. Активний учасник Революції гідності; волонтерив. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну служив командиром стрілецького відділення.	Загинув 16 квітня 2023 року біля м. Часів Яр на Донеччині. Похований 19 квітня 2023 року на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя. Почесний громадянин міста Тернополя (28 квітня 2023, посмертно)
11284 … 11284			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 16 квітня 2023 року)
17 квітня
11285		Койляк Олег Володимирович(«Берет»)	9 квітня 1993, м. Івано-Франківськ. Був заступником командира відокремленого кулеметного взводу. У 2022 визволяв від ворогів Ірпінь, Бучу. Боронив Вуглегірську ТЕС, Бахмут. У листопаді 2022 року ліквідував командира штурмового загону 155 окремої гвардійської бригади морської піхоти РФ поблизу Вугледара.	Загинув поблизу Вугледару. Похований 22 квітня 2023 на Алеї слави на кладовищі у селі Вовчинці Івано-Франківської громади..
11286		Барна Олег Степанович («Дядько Олег») Орден «За мужність» ІІІ ступеня Почесний громадянин міста Тернополя	18 квітня 1967, недожив 1 день до 56 років. Народився у с. Нагірянка, Тернопільська область. Нардеп 8-го скликання від партії «Блок Петра Порошенка». Сержант, у липні 2014 року добровольцем пішов у ЗСУ в зону АТО, боєць 128-мої окремої гірсько-піхотної бригади, командир мінометного розрахунку. З початком російського вторгнення в Україну 2022 року пішов добровольцем у військкомат, а з 25 лютого вже був зарахований на посаду командира гранатометного відділення у 68-й єгерській бригаді.	Загинув під Вугледаром при штурмі разом з Валерієм Дороховим. Отримав поранення в шию. Похований в Білобожицях поміж своїми учнями Павлюком Андрієм та Сухим Володимиром. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
11287		Касенюк Андрій	м. Кам'янське. Займався музикою з 15 років. Учасник українського гурту SilverTown. З 2014 по 2016 призупинив діяльність гурту і служив в зоні АТО Під час повномасштабної війни рокер вступив до лав ЗСУ та став командиром відділення артрозвідки на напрямку Лисичанськ-Кремінна.	Загинув від смертельного поранення.
11288		Винник Михайло	56 років, с. Довгий Войнилів Верхнянської громади. Був мобілізований у лютому 2022 року. В лавах ЗСУ служив старшим стрільцем стрілецького взводу.	Загинув в Запорізькій області під час виконання бойового завдання.
11289		Закалістов Вадим Васильович	22 листопада 1986, селище Нова Водолага Харківського району. Навчався у школі-інтернаті в Новій Водолазі. Там зустрів кохану, рано одружився. Разом із дружиною виховував трьох дітей. До Збройних сил України долучився у перші дні повномасштабного вторгнення. Служив водієм зенітного артилерійського відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу.	Загинув в Бахмуті під час виконання бойового завдання.
11290		Кілик Микола	19 грудня 1987, м. Трускавець. року, навчався у СЗШ1, згодом закінчив НУ «Львівська Політехніка». Світла людина і мужній чоловік, який не пошкодував життя за Україну.	Загинув у бою.
11291		Юрчук Андрій	27 грудня 1983, с. Новоселиця. Після закінчення у 2001 році Новоселицької середньої школи, навчався у Голованівському професійно-технічному училищі, де здобув професію тракториста. На війну пішов з перших днів повномасштабного вторгнення.	Загинув в районі населеного пункту Дубово-Василівка Донецької області, отримавши поранення не сумісні з життям.
11292		Яворський Іван	26 років, с. Коти, Яворівськіа громада. Про це інформує Яворівська міська рада. Мешкав у Львові більшість свого життя. Добровольцем став на захист України. Воював на Донецькому напрямку.	Отримав кульове поранення та загинув під час бою з окупантами.
11293		Кузьменко Олександр Васильович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	30 серпня 1978, с. Тиниця. Закінчив місцеву школу, а після неї — Куликівське професійно-технічне училище, де здобув професію електрогазозварника. У мирному житті працював електрозварювальником у ПАТ «ЧЕРНІГІВ ВТОРЧЕРМЕТ» Також працював у службі охорони в Києві. З березня 2022 року був на посаді розвідника-сапера у складі одного з підрозділів військової частини А4056, звання солдат.	Загинув виконуючи бойове завдання на Вугледарському напрямку на Донеччині. 25 квітня похований у рідному селі на місцевому кладовищі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
11294		Лесюк Петро Юрійович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	46 років, с. Сливки Калуського району. Займався сільським господарством. Брав участь в АТО з 2014 року. З 1 березня 2022 пішов добровольцемю у ЗСУ. Служив у 3 розвідувальному відділенні розвідувального взводу 3 єгерського батальйону розвідником-снайпером.	Загинув поблизу Павлівки під Вугледаром. Отримав мінно-вибухові травми, несумісні з життям. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
11295		Карпінський Вадим Борисович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	с. Прибужани, Кам'янка-Бузька міська рада.	Загинув внаслідок мінно-вибухової травми в районі населеного пункту Павлівка Донецької області, захищаючи Україну від російських окупантів. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
11296		Беляк Анатолій Михайлович	11 березня 1968, м. Житомир. Закінчив ЗОШ № 35 міста Житомир. Отримав професію електрозваоювальника. Працював на робітничих посадах в установах та на підприємствах міста. З початком повномасштбаної війни добровільно став на захист України.	Загинув на Донеччині
11297		Станков Олександр(«Перун»)	м. Одеса. Брав участь в подіях 2 травня 2014 року в Одесі. Активіст партії «Свобода». Пішов добровольцем на війну у 2015 році в Карпатській Січі, а коли почався повномасштабний напад Росії — записався до територіальної оборони. Служив у складі третьої окремої штурмової бригади Сухопутних військ України.	Загинув на Бахмутському напрямку під час виконання бойового завдання.
11298		Шмига Андрій	44 років, с. Радивонівка Великобагачанської громади, Полтавщина. Старший сержант	Загинув під час мінометного та артобстрілу поблизу міста Вугледар на Донеччині. Похорон відбувся 25 травня 2023 року.
11299		Барабаш Володимир Павлович	1 листопад 1989, с. Гусарівка Балаклійського району.	Загинув в місті Бахмут Донецької області.
11300		Дорохов Валерій Валерійович Почесний громадянин міста Тернополя	21 червня 1991, м. Тернопіль. Закінчив юридичний факультет Тернопільського національного економічного університету (нині Західноукраїнський національний університет). Власник закладу харчування у Тернополі «Tigerbox». З початком повномасштабного російського вторгнення 2022 року обійняв посаду командира взводу роти охорони Тернопільського міського ТЦК та СП. Потім став командиром бойового взводу 68-ї окремої єгерської бригади. Загинув 17 квітня 2023 року разом із Олегом Барною під час штурму позицій окупантів на Донеччині.	21 квітня 2023 року відбулося прощання із Валерієм Дороховим та Олегом Барною у Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності в Києві. Віддати шану загиблим прийшли сотні людей, серед них — Петро та Марина Порошенки. Похорон відслужив єпископ Васильківський Єфрем. Похований 22 квітня 2023 року на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
11301		Сидір Мирослав Мар'янович Почесний громадянин міста Тернополя	5 квітня 1982. Навчався в Тернопільських загальноосвітніх школах № 1 та № 26. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну повернувся з Парижа, служив у 206-му окремому батальйоні ТрО.	Загинув 17 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання, внаслідок ДТП. Похований 21 квітня 2023 року на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя.
		Побігун Ігор Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1990, м. Чортків, Чортківський район. Стрілець-санітар єгерського батальйону, молодший сержант	Загинув 17 квітня 2023, в районі села Павлівка, Донецька область внаслідок мінно-вибухової травми. Похований на Алеї Героїв Ягільницького кладовища в м. Чортків. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Гурмус Богдан Іванович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1976, с. Садки, Чортківський район. Старший солдат.	Загинув внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям біля села Павлівка, Донецька область. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
		Митулинський Іван Зіновійович	24 січня 1984, с. Велика Лука, Тернопільський район. Навчався у місцевій школі, а згодом у навчальному закладі села Мишковичі, де згодом працював вчителем.	Загинув 17 квітня 2023 в Луганській області
11294 … 11294			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 17 квітня 2023 року)
18 квітня
11295		Струтинський Олександр Богданович («Електрик»)	44 роки, Луганська область. У 2014 році переїхав до Івано-Франківська, разом з дружиною працювали на комунальному підприємстві «Івано-Франківськміськсвітло», майтер світлофорів. Старший сержант 78 батальойну 102-ої окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. До повномасштабної війни працював у КП «Івано-Франківськміськсвітло», з початком вторгнення одразу пішов до військкомату. Служив гранатометником.	Загинув вночі. Похований 22 квітня 2023 на Алеї героїв у Чукалівці.
11296		Волкович Роман(«Лисий»)	Кулеметник 78 батальойну 102-ої окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.	Загинув вночі. Похований 22 квітня 2023 на Алеї героїв у Чукалівці.
11297		Клюба Андрій(«Грузин»)	Навчався у ліцеї № 18 Івано-Франківської міської ради. Опісля закінчив факультет фізичного виховання і спорту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Кулеметник 78 батальойну 102-ої окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.	Загинув вночі. Похований 22 квітня 2023 на Алеї героїв у Чукалівці.
11298		Переваруха Іван	1998, м. Гадяч. Солдат	Загинув під час мінометно-артилерійського обстрілу поблизу міста Авдіївка на Донеччині.
11299		Стойков Микола	53 роки, с. Миколаїівка Білгород-Дністровського району. Старший сержант	Загинув біля населеного пункту Соловйове в Донецькій області. Він отримав поранення, несумісні з життям.
11300		Клименко Григорій	13 квітня 1979, Козелець на Чернігівщині. Після одруження разом з родиною переїхав до села Гламазди. Протягом 1997—1999 років проходив строкову військову службу. Після початку повномасштабної війни, у жовтні 2022 року, долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А0221 на посаді командира бойової машини-командира одного з відділень підрозділу.	Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований 23 квітня на цвинтарі села Гламазди.
11301		Постнов Олексій(«Пірат»)	35 років, м. Ірпінь. Командир стрілецького відділення військової частини А7376, молодший сержант. На початок повномасштабного вторгнення знаходився в Ірпені разом із родиною і перебував під час окупації. 9 березня 2022 року вивів більше 20 людей із оточення в Ірпені. В мирний час працював керівником складу ПрАТ «ОТІС».	Загинув внаслідок поранень, отриманих під час бойових дій поблизу села Васюківка Бахмутського району.
11302		Фурман Леонід Русланович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1986. Навчався в Бальковецькій школі, що на Волочищині, й колишньому п'ятому училищі. Проживав у Малих Мошківцях Бердичівської громади, що на Житомирщині. Командир 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону 80-тої окремої десантно-штурмової бригади.	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11303		Білик Максим Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	1985. Проживав у с. Мирославка, Бердичівського району Житомирської області. Стрілець-снайпер 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмової взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Призваний на військову службу по мобілізації 17 березня 2022 року.	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11304		Летик Максим Григорович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	14 грудня 1989, с. Карабутове, Конотопського району, Сумської області. У 1996 році розпочав навчання у місцевій загальноосвітній школі, яку закінчив у 2007 році. Навчався у Державному професійно-навчальному закладі в місті Конотоп за спеціальністю «електрогазозварювальник», певний час працював на будівництві у Києві. Останні шість років Максим разом з дружиною та двома дітьми проживав у селі Обмачів на Чернігівщині. Після повномасштабного вторгнення рф чоловік 27 грудня 2022 року потрапив до лав Збройних Сил України. Служив кулеметником 2-ї роти 5-го батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.	Загинув під час виконання бойового завдання біля міста Часів Яр Донецької області. Під час штурму ворожих позицій росіяни обстріляли українських захисників із артилерії. Похований у селі Обмачів, Батуринської громади. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11305		Бережецький Юрій	23.07.1975, м. Донецьк. Здобував вищу освіту за спеціальністю «інженер-електромеханік». Проживав у місті Черкаси, згодом перебрався до села Новоукраїнка Черкаської області. Працював електриком у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Україна». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації переїхав до Львова. Добровольцем вступив до складу військової частини А4084, виконував бойові завдання на посаді командира відділення кулеметного взводу стрілецької роти на території Донецької області.	Загинув на Донеччині.
11306		Радушинський Сергій Домінікович	2 жовтня 1978, м. Житомир. Закінчив ЗОШ № 16 та Технікум механічної обробки деревини. Працював за цивільними професіями, займався бізнесом. З початком повномасштабної агресії рф мобілізований до лав ЗСУ. У складі військового підрозділу пройшов найгарячіші бойові точки.	Загинув на Донеччині.
11303		Коцечко Тарас Олександрович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	12 жовтня 1992. З 2011 року працював на шахті «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», електрослюсар підземний на дільниці з видобутку вугілля. Мешкав у м. Червонограді Львівської області. Мобілізований до лав 80-ї ОДШБр ЗСУ у липні 2022 року.	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11304		Велігоша Олексій Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	7 березня 2003, с. Пилипківці. Навчався у Пилипковецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів та ВПУ#11 м. Хмельницький. З 4 грудня 2022 року проходив службу у військовій частині А0284.	Загинув при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Ступочки Краматорського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11305		Шмагуренко Анатолій	27 років, м. Кривий Ріг. У мирному житті працював будівельником. Був мобілізований у ЗСУ на початку липня 2022 року. Кмітливого криворіжця направили на навчання до Великої Британії, він став оператором дрона і повернувся воювати на Донеччину. Служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Його підрозділ обороняв Вугледар	Загинув від авіаудару у Вугледарі. Разом із побратимами, він ховався від нальоту ворожої авіації у підвалі будинку. Ворожа бомба влучила прямо в під'їзд будинку, і наші хлопці опинилися заблокованими під завалами. Врятувати бійців спробував спецзагін ДСНС, але окупанти щільним вогнем не давали їм цього зробити.
11306		Карпінський Богдан Андрійович	1970, с. Біла. Водій взводу протитанкових керованих ракет	Загинув час виконання військових обов'язків у населеному пункті Білогорівка Луганської області.
11307 … 11307			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 18 квітня 2023 року)
19 квітня
11305		Собуцький Руслан Петрович	48 років, м. Луцьк. Був мобілізований а посаду номер обслуги 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Богданівка Донецької області.
11306		Янчишен Ростислав	20 травня 1991, м. Кам'янець-Подільський. Закінчив київський мистецький вищий навчальний заклад. Працював в Одеському національному академічному театрі опери та балету артистом балету. Після початку повномасштбаного вторгнення долучився до ТРО і служив кулеметником.	Загинув від мінометної атаки.
11307		Ковалишин Микола	28 травня 1996, м. Львів. У ранньому віці залишився без батька, який був ліквідатором Чорнобильської катастрофи. Навчався у школі № 78, після 5-го класу вступив до Львівської школи № 43. Здобував освіту у колишньому Львівському професійному ліцеї харчових технологій. Після завершення навчання працював на місцевому приватному підприємстві «Дзиґа». Надалі займався комплектуванням товарів у мережах «Рукавичка» та «Сільпо». Захоплювався військовою археологією. Із початком повномасштабного вторгнення разом із братами став до лав 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Боровся із окупантами на східному напрямку.	Загинув виконуючи бойове завдання.
11308		Фечко Василь	с. Волосянка. Ставненька сільська громада, Закарпаття.	Загинув в Донецькій області
11309		Драчук Олександр	45 років, с. Жеребкове. Був старшим водієм розвідвзводу механізованого батальйону. До лав ЗСУ приєднався на початку повномасштабної війни.	Загинув поблизу селища Хромове біля Бахмуту.
11310		Верховський Назар	30 травня 1998, м. Лохвиця. Після закінчення школи навчався в Березоворудському сільськогосподарському технікумі. Потім працював будівельником у Києві. З 6 грудня 2022 року проходив військову службу за контрактом в 66 окремій механізованій бригаді сухопутних військ ЗСУ.	Отримав несумісні з життям поранення в селі Площанка Луганської області.
11311		Буц Назар	21 рік, м. Олександрія. Підписав контракт в листопаді 2020 року.	Загинув виконуючи бойове завдання в Ізюмському районі Харківської області.
11312		Кравчук Юрій Миколайович	17 квітня 1971, с. Дідківці Чуднівського району, Житомирська область. Після закінчення місцевої школи вступив до ПТУ № 17 у Житомирі. Після проходження строковї службив підписав контракт. У 1992—1994 у складі ЗСУ виконував миротворчу місію. Висококласний десантник-розвідник, на рахунку якого 153 стрибки з парашутом. Повернувшись у 2004 році до цивільного життя, зайнявся улюбленою справою — газозварюванням. З першого дня повномасштабного вторгнення долучився до підрозділу ТРО.	Помер у шпиталі від важкого захворюування.
11313		Купер Тернер Ендрюс («Харріс»)	26 років. Служив у морській піхоті США. Був членом Іноземного легіону, а пізніше Комітету опору. Потрапив у засідку російських військ, коли захищав евакуйованих	Загинув в боях за Бахмут на Донеччині
11314		Фінбар Кафферкей(«Осип»)	Уродженць острова Ахілл у графстві Майо. Був військовим добровольцем і мав бойовий досвід у Сирії, де допомагав курдським бійцям у боротьбі проти «Ісламської держави». Ексучасник кампанії Shell to Sea, спрямованої проти газового проєкту Corrib. Приїхав добровольцем в Україну, щоб допомогти у війні з московією.	Загинув в боях за Бахмут на Донеччині
11315		/ Бредлі Томас Ярема («Бредлі»)	Мав американський паспорт	Загинув в боях за Бахмут на Донеччині
11316		Петров Дмитро(«Лєшій»)	Російський анархіст	Загинув в боях за Бахмут на Донеччині
11317		Романюк Роман Володимирович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	28 листопада 2003, м. Берестечко Луцького району Волинської області. Після школи здобув освіту в ПТУ № 27 м. Берестечко. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.	19 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Часів-Яр в Бахмутському районі Донецької області зв'язок із ним перервався і щойно 23 травня 2023 року надійшла звістка про його загибель. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11318		Шуляк Роман Михайлович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	25 квітня 1985, с. Кувечичі Чернігівського району. Закінчив місцеву школу. Після початку повномасштабної війни чоловік потрапив до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.	Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11319		Яцун Роман Валентинович	19.04.1973 р., м. Бердянськ Запорізької обл. Сержант другої окремої Галицької бригади НГУ. Командир відділення зв‘язку, управління міноментної батареї ОШР. Закінчив Харківський Національний Аерокосмічний Університет, де отримав фах інженера комп‘ютерних систем та мереж. Працював у Бердянському відділенні Промінвестбанку та в Управлінні Пенсійного Фонду України, а після переїзду у Київ — начальником групи технічного відділу Центрального проєктного інституту МОУ. Завжди мав потужний стимул рухатися вперед — займався фехтуванням, чудово грав на гітарі, мав хист до малювання. З 2014 року займався волонтерскою діяльністю. Цікавився розширюванням меж своїх творчих та фізичних здібностей, займаючись східними духовними практиками. Був дуже люблячим татом та чоловіком. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. 27 лютого 2022 року був призваний до ЗС України. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках ведення бойових дій в Донецкій області. Без батька залишилась 8-річна донька.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новокалинове Донецькоі області. Похований на Берковецькому кладовищі м. Києва, 42 ділянка, 13 ряд, 15 місце.
11320		Пивовар Мар‘ян	29.01.1995 р.н. 2-га окрема Галицька бригада.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новокалинове Донецькоі області.
11321		Зівер Андрій	13 червня 1978. 2-га окрема Галицька бригада. Солдат, водій автомобільної групи	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новокалинове Донецькоі області.
11322		Орищук Володимир	26 серпня 1994, м. Червоноград. 2-га окрема Галицька бригада. Молодший сержант 2-го мінометного взводу мінометної батареі. Головний сержант-командир міномету.	Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новокалинове Донецькоі області.
11319 … 11319			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 19 квітня 2023 року)
20 квітня
11315		Кірік Костянтин Костянтинович	16 серпня 1966, м. Луцьк. Був мобілізований до списків особового складу військової частини Державної прикордонної служби України на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії	Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Микільське Донецької області.
11316		Василенко Андрій	Страший солдат, м. Ірпінь. До війни працював інженером-проектувальником електромереж. За його проєктом було здійснено освітлення ділянки Варшавської траси від Києва до Гостомеля.	Загинув у Кремінній на Луганщині виконуючи бойове завдання. 25 квітня похований на Ірпінському цвинтарі на Алеї Героїв.
11317		Сірик Дмитро	36 років, м. Сіверськодонецьк. Понад 15 років працював на радіо, музичним редактором та діджеєм. У радіоефірі слухачі знали Дмитра під псевдонімом Іван Лопата. Багато років працював у Луганську, а з 2014 року перебрався у рідний Сіверськодонецьк. Після початку повномасштабного вторгнення евакуював родину і став до лав ЗСУ у березні 2022 року. Служив стрільцем-снайпером механізованого батальойну	Загинув виконуючи бойове завдання.
11318		Сидорук Володимир	Отсанні 15 років проживав в Ірпені Його дідусь — заслужений художник України Володимир Федорович Сидорук.	Загинув в місті Дружківка Донецької області.
11319		Кордик Дмитро	1999, с. Хотівля, Чернігівського району. Відслужив строкову службу, а після звільнення Городнянщини був мобілізований 26 жовтня 2022 року до лав ЗСУ. Служив у складі військової частини А 0216.	Загинув під Новобахмутівкою Покровського району Донецької області. Похорону відбувся в Хотівлі 9 травня 2023 року
11321		Михалик Назарій Станіславович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	7 березня 1978, проживав у смт Івано-Франкове Львівської області. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Залишились мати, дружина, син і брат.	Загинув під час виконання бойового завдання від отриманих поранень на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11322		Надозірний Сергій Веніамінович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	9 серпня 1964. Житель с. Зимна Вода. З 2014 року брав безпосередню участь в АТО. Із початком повномасштабного вторгнення росії пішов добровольцем на фронт. Сержант. Воював у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.	Загинув у бою з російськими окупантами за свободу України. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
11323 … 11324			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 20 квітня 2023 року)
21 квітня
11325		Бабій Денис («Трейн»)	м. Вінниця. З 16 років був у націоналістичному русі. Воював з першого дня повномасштабної війни у лавах ТРО «Азов-Київ», де сформував 3-ю роту, на чолі якої обороняв столицю (обороняв село Мощун), брав участь у спробі деблокади Маріуполя та успішно контратакував ворога на Запоріжжі та Донеччині. Офіцер 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. До війни був активним учасником фанатського руху ультрас вінницької «Ниви». 8 червня 2023 в Дениса народилася донька.	Загинув на Бахмутському напрямку
11326		Насівковський Віктор	Підполковник. У 2013—2014 році Віктор працював в органах прокуратури Волинської області — прокуратурі Горохівського району, прокуратурі міста Луцька та Ковельській міжрайонній прокуратурі. Із початку війни — із 2014 року — Віктор Насіковський обіймав посади в органах військової прокуратури. За успішне виконання бойових завдань нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Воював у складі 127 бригади ТРО.	Загинув поблизу міста Бахмут
11327		Суржик Максим	5 жовтня 1995, с. Вересоч. Старший солдат. У 2013 році закінчив місцеву загальноосвітню школу. У 2016 році — Київський електромеханічний коледж. Протягом 2016—2018 років Максим проходив строкову військову службу, а також до 2022 перебував на контракті. З початком повномасштабної війни чоловік повернувся до лав ЗСУ. Спочатку захищав Чернігівщину, згодом потрапив до одного з підрозділів військової частини А4427 на посаду командира відділення-командира машини.	Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Отримані поранення виявилися несумісними з життям. Похований в рідному селі 26 квітня 2023.
11328		Морару Віталій(«Марат»)	Сержант 28-ї бригади лицарів зимого походу, артилерист. У своєму молодому віці зробив дуже багато: служив в ООС, обороняв Миколаїв, брав участь у контрнаступі на Херсон і врешті обороняв Бахмут.	Загинув обороняючи Бахмут.
11329		Циганенко Сергій	Селище Нові Білярі, Одеська область. Оператор відділення самохідного артилерійського дивізіону військової частини А0666, 28-ма бригада.	Загинув поблизу населеного пункту Диліївка в Донецькій області.
11330		Матис Андрій	27 років, с. Баличі, Шегинівська територіальна громада, Львівська область. Здобув освіту у «Львівському вищому професійному училищі технологій та сервісу». У 2016 році був призваний на військову службу. У мирний час працював в одному із товариств з обмеженою відповідальністю. Служив у складі 7-го прикордонного Карпатського загону Західного управління Держприкордонної служби України.	Загинув під час виконання бойового завдання.
11331		Савка Володимир	50 років, с. Підліски під Львовом. Навчався у колишньому Львівському коледжі зв'язку де здобув спеціальність «Управління електронними системами». Після завершення навчання працював у будівельній сфері. У вільний час подорожував, грав в шахи і шашки, займався лижним спортом, рибальством та тихим полюванням. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно долучився до ЗСУ. Служив у складі 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву ЗСУ.	Загинув виконуючи бойове завданя.
11332		Каціман Дмитро	37 років, м. Канів. Останні три роки мешкав у місті Українка Київської області. Молодший лейтенант, з початком повномасштабної війни добровольцем долучився до ЗСУ.	Загинув під час виконання бойового завдання у Бахмуті. Похований 30 квітня на центральному кладовищі міста Канів на Алеї Героїв
11333		Рябенко Вадим Вадимович	25 липня 1988, м. Миколаїв. Незабаром сім'я переїхала до Первомайська Харківської області, де й отримав середню освіту. Після цього переїхав у Житомир, закінчив ПТУ № 6 та отримав професію автослюсаря-водія. У перший день повномасштабної агресії повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України. У лавах ЗСУ брав участь у найгарячіших бойових точках.	Загинув на Сході України.
11334		Денисов Андрій Анатолійович	Лейтенант Андрій Денисов народився 24 червня 1983 року в смт Хорошів. У перших рядах звернувся до військомату та був призваний на військову службу 13 березня 2022 року. Був командиром 1-го штурмового взводу 4-ої штурмової роти 2-го штурмового батальйону 5-ої окремої десантно-штурмової бригади. У лавах ЗСУ брав участь у найгарячіших бойових точках.	Гідно виконуючи обов'язок смертю хоробрих поліг на полі бою російсько-української війни поблизу Бахмута, в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області.
11335		Сергійчук Олександр	27 років, м. Вараш, Рівненська область. Служив гранатометником в роті охорони 45-ї окремої артилерійської бригади, але виконував бойові завдання разом із 35-ю бригадою морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. До ЗСУ був мобілізований на початку серпня минулого року.	21 квітня разом із побратимами вступили у бій з ворогом біля с. Новокалинове Донецької області. Тіло вдалося евакуювати з поля бою лише 29 квітня.
		Ополонський Сергій Олександрович	14 грудня 1997, м. Київ. У 8-му класі вступив до Навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна, розташованого в Боярці. Незабаром став курсантом Київської академії Національної гвардії України. У 2019 році Сергій завершив навчання, отримав погони лейтенанта і був призначений командиром взводу. За рік він уже мав звання старшого лейтенанта, а в 2022 році — капітана. Водночас його призначили заступником начальника штабу, а згодом — начальником штабу одного з батальйонів 5-ї окремої штурмової бригади — піхотно-штурмового механізованого з'єднання в складі Сухопутних військ України. Бригада брала участь у Бахмутській битві.	Розташування батальйону потрапило під інтенсивний ворожий обстріл. Поховання відбулося 27 квітня на кладовищі села Петропавлівське.
		Кононенко Олександр Анатолійович	07.09.1991, м. Мелітополь. Молодший сержант, снайпер 2 категорії. До війни був приватним підприємцем, але після повномасштабного вторгнення пішов на фронт добровольцем. Мріяв повернутися додому, в рідне вільне місто Мелітополь, але віддав своє життя за Батьківщину.	Загинув на Волноваському напрямку
			Військовослужбовці ЗС України.
22 квітня
11335		Мельник Андрій(«Мел»)	8-й окремий батальйон «Аратта» імені Андрія Гергерта.	Загинув в Бахмуті виконуючи бойове завдання.
11336		Паращук Віталій	23 роки, м. Чернівці. Відомий дзюдоїст, став бронзовим призером чемпіонату України, здобувши звання кандидата у майстри спорту. Всього за спортивну кар'єру він виборов понад 100 медалей. Займався дзюдо з 9-ти років.	Загинув в Бахмуті. Похований на цвинтарі в Садгорі в Чернівцях 26 квітня 2023.
11337		Чайковський Олександр Сергійович	19 червня 1989, с. Гедеримове Перше. Закінчив 9 класів Затишанської школи, після чого працював зварювальником в Одесі, а потім — у фермерському господарстві «Роксолана». Був мобілізований від початку повномасштабного вторгнення і був стрільцем 3-ї стрілецької роти однієї з військових частин.	Загинув під час бойового завдання
11338		Бондаренко Олександр Михайлович	45 років, Луганськ. Працював у різних ЗМІ спочатку в рідному Луганську, з 2003 року — в Києві. З 2007 до 2011 року в українській службі BBC у Києві. З 2015 року перейшов у сферу комунікацій.	Загинув під Кремінною. Похорон відбувся 1 травня на Лісовому цвинтарі в Києві.
11339 … 11344			Військовослужбовці ЗС України.	(для доповнення за 22 квітня 2023 року)
23 квітня
11345		Гаврилюк Михайло Петрович	1995, с. Верхній Вербіж Нижньовербізької громади. Був мобілізований 25 лютого 2022 року. Був стрільцем-електриком у 102 окремій бригаді Сил територіальної оборони.	Загинув на Запоріжжі внаслідок артилерійного обстрілу військами РФ.
11346		Головій Тарас Вікторович	1995, с. Гута. Гранатометник військової частини морської піхоти, матрос.	Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу поблизу села Красногорівка Донецької області.
11347		Пітчук Іван Іванович	1 червня 1996, с. Пасічна, Івано-Франківська область. Служив у окремій танковій бригаді «Чорні яструби».	Загинув на Донеччині. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).
11348		Бадзь Володимир Романович Орден «За мужність» ІІІ ступеня	29 років, с. Зіболки Жовківського району. Мешкав у селі Блищиводи. Солдат.	Загинув поруч з н.п. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) 21 червня 2023.
11349		Майка Іван	46 років, с. Радча, Івано-Франківська область.	Похований 29 квітня 2023 на цвинтарі в селі Радча.
11350		Григорчук Василь	29 років, с. Лісна Слобідка, Коломийщина.	Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі міста Красногорівка Донецької області.
11351		Плаксій Євгеній	25 років, с. Виноградне Новокальчевської ОТГ, Одеська область.	Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині поблизу Новокалиного.
11352		Сокач Михайло	27 років, с. Голубине Мукачівського району. Був навідником гірсько-штурмового відділення 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону.	Загинув в Донецькій області.
11353		Борідченко Андрій	20 серпня 2002, с. Магдалинівка Херсонської області. У 2020 році вступив до лав збройних сил України. З початком повномасштабної війни брав участь в обороні Харкова. Потім у битві за Бахмут. Був нагороджений медаллю учасника АТО та медаль за оборону Харкова.	Загинув у місті Бахмут.
11354		Рабел Антоній Олександрович	27 жовтня 1992, м. Ужгород. Навчався в ужгородській школі № 3, після закінчення якої вступив до вищого комерційного училища № 6, отримав спеціальність різьбяра по дереву та бересту. Був барабанщиком у багатьох місцевих рок-гуртах. Із жовтня 2022 року служив у лавах ЗСУ. Служив старшим навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки третього аеромобільного батальйону військової частини А4350.	Загинув у бою біля Бахмуту. Похорон відбувся 2 травня 2023 на Пагорбі Слави.
11355		Прокопчук Володимир(«Прокоп/Фаркоп»)	23 роки, с. Красноволя, Колківська громада Луцького району. Старший солдат. Закінчив Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури, де здобув фах електрозварника ручного зварювання. Восени 2022 року одружився.	Загинув в районі населеного пункту Івано-Дар'ївка, Бахмутського району Донецької області. 30 квітня 2023 відбувся похорон у рідному селі.
11356		Котинкар Андрій	35 років, м. Олександрія. Залишилися мама, дружина та донька.	Загинув під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі. Отримані поранення виявилися несумісними з життям. 4 травня похований на Головківському кладовищі.
11357		Івасів Василь («Домовий»)	29 років, с. Комарів. З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Спочатку служив на Івано-Франківському аеродромі. Згодом його перевели в 35 окрему морську бригаду, потім — у 137 окремий батальйон морської піхоти.	Загинув внаслідок обстрілу в селі Новобахмутівка Донецької області.
11358		Христан Ігор	с. Саджавка, Коломийської громади. Старший стрілець 109-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».	Загинув під Бахмутом. Похорону відбувся 22 травня. Похований на Алеї слави у Саджавці.
		Матлашевський Павло Борисович