Заріччя (Надвірнянський район)
Зарі́ччя — село Делятинської селищної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області.
| село Заріччя | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Івано-Франківська область | ||
| Район | Надвірнянський район | ||
| Громада | Делятинська селищна громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | Початок XV століття | ||
| Колишня назва | Заріччя над Прутом | ||
| Населення | 3841 | ||
| Площа | 28.112 км² | ||
| Густота населення | 142.18 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 78445 | ||
| Телефонний код | +380 3475 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д.Координати: 48°30′59″ пн. ш. 24°38′39″ сх. д. / 48.51639° пн. ш. 24.64417° сх. д. | ||
| Водойми | Прут | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | вул. Незалежності, село Заріччя, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78445 | ||
| Староста | Яворська Любов Степанівна | ||
| Карта | |||
  Заріччя | |||
 Заріччя | |||
| Мапа | |||
| |||
.png)
Розташування ред.
Село розташоване в покутському передгір’ї[1] на віддалі 14 км від міста Надвірна, від залізничної станції Делятин — 5 км. На сході Заріччя межує з селом Білі Ослави, а на півдні з горами Маливо (848 м) та Яворова (1001 м).
Село розташоване на рівнині довжиною 8 км, шириною – від 1 до 4 км.
Через село проходить автодорога Івано-Франківськ — Яблунів.
Село розкинулось на 4 км вздовж правого берега р. Прут. На струмку Ясиновець, правий доплив Прута, розташований мальовничий Зарічанський водоспад (2 м).
Історія ред.
На території Заріччя виявлено поховання бронзової доби.
Згадується 4 березня 1463 року в книгах галицького суду[2]. Пізніше згадується в історичних джерелах другої половини XVIII століття.
Як і всі інші покутські села, Заріччя страждало через набіги татар. У 1645-1650 роках Делятинщина постраждала від війни між братами Белзецькими.
Міжвоєнний період ред.
У міжвоєнний період в Заріччі був споживчий кооператив, який був філією Делятинської кооперативи. Ця кооперативна філія на той час мала в селі свій власний млин.
У 3аріччі існувала парафіяльна дерев'яна церква, яка була побудована в 1909, проте спалена у 1916-му році. Тож від того часу, аж до половини 30-их років XX ст., в селі існувала богословська каплиця, яка була посвячена в 1922 р. На той час у Заріччі було чотири придорожніх каплички. У 1930-х роках парохом у селі б о. крилош. Антоній Дмитраш, містодекан, совітник Єпископської Консисторії.[3]
У 1930-х роках у Заріччі працювала систематична 4-класова утраквістична школа.
Друга світова війна ред.
17 січня 1940 року з Надвірнянського повіту було виділено Делятинський район, частиною якого було Заріччя над Прутом. 13 листопада 1940 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР ліквідовано Делятинський район і з його складу Зарічанська над Прутом сільська рада була приєднана до Яремчанського району.
Після початку німецької окупації Польської Республіки в 1941 році була створена сільська ґміна Заріччя над Прутом, яка складалась зі скасованої ґміни Ослави Бяле та частин (не скасованих) ґмін Яремче (Луг) і Пнюв (Лоєва).
Починаючи з 1943 року багато зарічанців вступило до лав УПА, щоб боротися як проти німецьких, так і проти радянських окупантів.
У серпні 1943 року рештки партизанського з'єднання Сидіра Ковпака після розгрому есесівським загоном у Ділятині проходили через Заріччя в напрямку села Білі Ослави. На квартирі жительки села А. М. Ковальчук містився штаб з'єднання. За селом в урочищі Ділок розгорівся запеклий бій, у якому загинув комісар з'єднання генерал-майор Семен Руднєв. Жителі села Д. В. Вацик, М. Й. Костицький, М. С. Гуменюк, І. Ю. Бойченюк були провідниками в ковпаківців. При проходження фронту в будинку сільської школи містився госпіталь, де після важкого поранення 31 серпня 1944 року помер Герой Радянського Союзу лейтенант Василь Горшков. На околиці села в урочищі Ділок на честь 50-річчя Радянської влади та 20-річчя Карпатського рейду Ковпака заклали Парк партизанської слави.
17 лютого 1944 року був вбитий волосний старшина Михайло Стельмащук, а гестапо, як покарання, 28 лютого розстріляло 24 невинних.
Радянський період ред.
Після Другої світової війни село було колективізоване. Колгосп (а потім – радгосп) “Делятинський” мав 4419 га земельних угідь, млин і пилораму. Виробничим напрямоком був м’ясо-молочний, також було вирощування льону.
У 1962 році через ліквідацію Яремчанського району, Заріччя стало частиною Богородчанського району,[4] але було передано до Надвірнянського району.[5]
Незалежна Україна ред.
У період з 1989 року зарічанці активно включилися в національне відродження, що ширилося по всій Україні. У грудні 1989 року створено осередок Товариства української мови. Було відновлено символічну могилу героям України. Зарічанці висипали її на старому місці – на “Могилах” і освятили в травні 1990 року. Була проведена велика робота по увіковічненню пам’яті ОУН-УПА.
У жовтні 1992 року встановлено і освячено хрест на місці бази-станиці УПА “Кернички”, а біля школи — пам’ятний знак, присвячений 50-річчю УПА. Іменем Павла Вацика (майора “Прута”) названо одну з вулиць села.
У 2000 році було побудовано нове приміщення школи, яка було здійснене в основному за кошти Анни-Люби Яворської, громадянки Канади, уродженки Заріччя.
17 серпня 2017 року Заріччя разом з Делятином та селами Чорні Ослави та Чорний Потік утворили Делятинську селищну громаду.[6]
21 січня 2022 року в Заріччі відкрили спортивний об’єкт за участі голови Івано-Франківської ОДА Світлани Онищук, голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича, народного депутата України Василя Вірастюка, представників громади та духовенства.[7][8]
Російсько-українська війна ред.
Після початку російського вторгнення в Україну, 28 квітня 2022 року виконавчий комітет Делятинської селищної ради в рамках деросифікації та декомунізації в Україні ухвалив рішення про демонтаж пам’ятників-погрудь та пам’ятних знаків на території громади, у тому числі погруддя герою Радянського Союзу, комісару Семену Руднєву у Заріччі.[9] Погруддя діяча радянського партизанського руху Семена Руднєва біля будівлі Зарічанського старостинського округу демонтували 6 травня 2022 року.[10] Також вулицю Семена Руднєва перейменували на вулицю Степана Бандери.[11]
18 грудня 2022 року в районі села Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області загинув зарічанець Любомир Жовнірович.[12] Похорони відбулись у день Різдва Христового — 25 грудня, символічно, що після поховання в небі з'явились одразу дві веселки, перервавши дрібний дощ.[13]
Населення ред.
Станом на 1 січня 1939 в Заріччі проживало 3920 мешканців, з них 3790 українців греко-католиків, 80 поляків і 50 євреїв[14].
Населення Заріччя за даними перепису 2001 року становило 3997 осіб.
Соціальна інфраструктура ред.
У селі є Зарічанський ліцей імені Володимира Яворського,[15] поштове відділення, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.
Село повністю газифіковане, є вуличне освітлення.
Релігія ред.
На території села зареєстрована Православна церква України «Святої Покрови», отець — Михайло Купчак, Українська греко-католицька церква, отець — Михайло Сметанюк та Українська Церква Християн Віри Євангельської України, пастор — Любомир Дідик.
Відомі люди ред.
- Вацик Павло Іванович — майор УПА;
- Гнатюк Михайло Іванович — філолог-україніст, історик та теоретик літератури, літературознавець, доктор філологічних наук;
- Дудзяний Ігор — професор Львівського національного університету ім. І. Франка;
- Косило Михайло Юрійович — педагог, краєзнавець, заслужений працівник освіти України;
- Мочерний Степан Васильович — економіст, педагог, доктор економічних наук, професор національного університету ім. І. Франка;
- Якиміщак Дмитро — учитель, адвокат, посол;
- Костицький Михайло Васильович — академік, суддя Конституційного Суду України, депутат ВРУ, декан юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка;
- Костицький Василь Васильович — професор, депутат ВРУ;
- Дмитрук Василь Миколайович — начальник фінансів державного управління справами при Президенті України;
- Яворський Юрій Васильович — доктор філософії, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри металознавства інженерно-фізичного факультету Київського Політехнічного університету;
- Ковальчук Тарас Степанович — український футболіст, виступав на позиції півзахисника та нападника;
- Жовнірович Любомир Степанович — учасник російсько-української війни з 2022 року.[13]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Моє Заріччя над Прутом :: М. Клим'юк. До історії села Заріччя. zarichchya.org.ua. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.282, № 3068 (лат.)
- ↑ Моє Заріччя над Прутом :: М. Домашевський. Історія села Заріччя. zarichchya.org.ua. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ Делятін // Українська Радянська Енциклопедія. том 3. Київ, "Українська Радянська енциклопедія", 1980. стор.297
- ↑ Делятинська громада - вітаємо на офіційному веб-сайті. delyatynska-gromada.gov.ua. Процитовано 31 грудня 2022.
- ↑ У Заріччі відкрили універсальний спортивний зал вартістю майже 20 млн гривень – Надвірнянська районна державна адміністрація. nadrda.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Будували десять років: у селі Заріччя на Делятинщині відкрили сучасний спортзал (ФОТО). Агенція новин Фіртка. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ “Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ На Прикарпатті демонтували погруддя Пушкіна та комісара Руднєва. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ У Делятинській громаді вирішили демонтувати погруддя Руднєва і Пушкіна. Курс. 7 травня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Делятинську громаду вкотре сколихнула сумна звістка про трагічну загибель бійця, уродженця с. Заріччя... delyatynska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ а б 25 грудня в с. Заріччя поховали загиблого Героя військовослужбовця Любомира Жовніровича... delyatynska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 53.
- ↑ Наш ліцей. www.zarichchia-lyceum.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2023. Процитовано 16 січня 2023.
Джерела ред.
- Історичне Прикарпаття [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Заріччя на сайті Надвірнянської райради
- І. Косило, М. Косило. Заріччя: Історично-краєзнавча довідка
- «Моє Заріччя над Прутом» — Блог Михайла Клим'юка про Заріччя [Архівовано 16 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Zarzecze al. Zarzyce (12), powiat nadwórniański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 434. (пол.)