Микулинецький цвинтар

некрополь у м. Тернополі.

Микулине́цький цви́нтар — некрополь у м. Тернополі. Розташований у південній частині міста, на пагорбі дороги, що веде на містечко Микулинці, на вул. Микулинецькій (звідси назва цвинтаря).

Микулинецький цвинтар
Центральні ворота Микулинецького цвинтаря
Центральні ворота Микулинецького цвинтаря
Інформація про цвинтар
49°32′05″ пн. ш. 25°36′25″ сх. д. / 49.53472° пн. ш. 25.60694° сх. д. / 49.53472; 25.60694
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Тернопіль
Відкрито 1840
Адреса:
вул. Микулинецька, 29

Микулинецький цвинтар is located in Україна
Микулинецький цвинтар
Микулинецький цвинтар
Микулинецький цвинтар (Україна)

Це 4-й цвинтар в історії Тернополя, закладений 1840 року. Першим на новому місці поховали ченця В. Стенгліна (23 лютого 1841). Через дорогу — частково збережене єврейське кладовище, закладене водночас із християнським.

Пам'ятна таблиця при вході на цвинтар

Зміст

ПохованняРедагувати

На Микулинецькому цвинтарі багато високомистецьких надгробків другої половини XIX ст., зокрема на могилах М. Бауера (скульптор Йоган Баптист Шімзер), Анни та Емілії Губер (скульптор Павло Евтельє).

Відомі діячіРедагувати

 
Могила керівника генерального штабу армії УНР Євгена Мишковського

Могили вояків УСС і УГАРедагувати

 
Меморіал УССам

На східному краю цвинтаря (сектор XIII) — могили вояків УСС і УГА, на яких — хрести. У 1920-х виділено ділянку, де було насипано 8 могил УСС, встановлено дубові хрести й споруджено огорожу із зображенням тризубів (знищені під час 2-ї світової війни). 1976 року ці могили бульдозерами зрівняли із землею. 1989 р. на честь 70-річчя останніх поховань січових стрільців тернополяни впорядкували могили і встановили 9-метровий бетонний хрест. 30 липня того ж року до могил УСС НРУ і товариство «Меморіал» організували масовий похід громадськості, 30-тисячне віче й панахиду. 2000 року за сприяння міського голови Тернополя Богдана Левківа могили УСС реконструйовано, зокрема, впорядковано територію, встановлено 8 козацьких[3] хрестів, головний козацький хрест і гранітну плиту. Роботи з реконструкції (35 тис. грн.) профінансувала Тернопільська міська рада.[4]

Братська могила жертв тоталітарного режимуРедагувати

 
Братська могила жертв тоталітарного режиму

Неподалік (сектор XV) — курган із хрестом на місці поховання жертв тоталітарного режиму (1939—1941): лише 1941 року в міській в'язниці НКВС замордовано близько 500 галичан. Біля кургану — могила поручника УПА Омеляна Польового-«Остапа».

У дні Пресвятої Трійці та всіх Святих (1 листопада) тут відбуваються традиційні панахиди.

Військовий цвинтарРедагувати

 
Військове кладовище

Братський цвинтар воїнів-червоноармійців (сектор XV), які полягли при штурмі Тернополя (9 березня — 15 квітня 1944 радянська армія втратила близько 48 тис. солдатів і офіцерів), сучасного вигляду набув після реконструкції у 1964 році. Частину з них перенесено з поховань 336-ої стрілецької дивізії з Монастирського цвинтаря, що існував біля Успенської церкви[5]. Тут є 17 братських і 308 індивідуальних могил, у яких поховано 408 відомих бійців і командирів, загиблих при штурмі Тернополя. Є також 3 братські могили, в яких поховано тисячі безіменних. Списки загиблих зберігаються в міському військкоматі.

У центрі некрополя височить прямокутний обеліск заввишки 11 м, виготовлений із червоного каменю-пісковику. Паралельно з обеліском на прямокутному постаменті розміщена скульптура воїна (висота — 1 м 75 см) на постаменті (висота — 2 м).

Меморіал загиблих в АТОРедагувати

 
Меморіал загиблих в АТО

У ділянці № 33, що від вулиці Микулинецької, розташовані могили військовослужбовців, що загинули на Сході України під час проведення АТО. Станом на 22 липня тут поховано шестеро тернополян (Андрій Юркевич, Зіновій Флекей, Павло Римар, Назар Сикліцкий, Олександр Орляк, Віталій Лотоцький) та один уродженець Алчевська (Федір Коломієць).

Павло Бас похований окремо на іншій ділянці кладовища.

Меморіал бельгійським солдатамРедагувати

Меморіал бельгійським солдатам бельгійського бронедивізіону, який воював на території Тернопільської області під час Першої світової війни, відкрили 25 квітня 2016 року. На церемонію відкриття прибув Надзвичайний і повноважний посол Бельгії в Україні Люк Якобс.[6]

ХрамРедагувати

При вході на цвинтар у 1864 році збудована римо-католицька каплиця (нині діюча). В її стіни вмуровано 16 пам'ятних таблиць на честь відомих тернополян, переважно етнічних поляків.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Почорніла зоря Катерини Рубчакової
  2. 2. Могила Людмили Зубрицької / 6. Окремі поховання відомих у регіоні людей
  3. схожі на мальтійські
  4. Олещук І. Могили Український Січових Стрільців // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 544. — ISBN 966-528-199-2.
  5. Семенів О. «Фортеця Тернопіль». Хроніка подій весни 1944 року Олександр Семенів / Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 111.
  6.   Меморіал бельгійським солдатам відкрили у Тернополі // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 25 квітня.
  7. * Дуда І. Тернопіль: 1540-1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина І. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2010. — С. — 76. — ISBN 966-692-789-6.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати