Микулинецький цвинтар

некрополь у м. Тернополі.

Микулине́цький цви́нтар — некрополь у м. Тернополі. Розташований у південній частині міста, на пагорбі дороги, що веде на містечко Микулинці, на вул. Микулинецькій (звідси назва цвинтаря).

Микулинецький цвинтар

Центральні ворота цвинтаря
Інформація про цвинтар
49°32′05″ пн. ш. 25°36′25″ сх. д.H G O
Країна Україна
РозташуванняТернопіль
Відкрито1840
Адреса:
вул. Микулинецька, 29
Мапа

Микулинецький цвинтар. Карта розташування: Україна
Микулинецький цвинтар
Микулинецький цвинтар
Микулинецький цвинтар (Україна)

Це 4-й цвинтар в історії Тернополя, закладений 1840 року. Першим на новому місці поховали ченця Вільгельма Стенгліна (23 лютого 1841). Через дорогу — частково збережене єврейське кладовище, закладене водночас із християнським.

Пам'ятна таблиця при вході на цвинтар

Поховання

ред.

На Микулинецькому цвинтарі багато високомистецьких надгробків другої половини XIX ст., зокрема на могилах М. Бауера (скульптор Йоган Баптист Шімзер), Анни та Емілії Губер (скульптор Павло Евтельє).

Відомі діячі

ред.
 
Могила керівника генерального штабу армії УНР Євгена Мишковського

Могили вояків УСС і УГА

ред.
 
Меморіал УССам

На східному краю цвинтаря (сектор XIII) — могили вояків УСС і УГА, на яких — хрести. У 1920-х виділено ділянку, де було насипано 8 могил УСС, встановлено дубові хрести й споруджено огорожу із зображенням тризубів (знищені під час 2-ї світової війни). 1976 року ці могили бульдозерами зрівняли із землею. 1989 р. на честь 70-річчя останніх поховань січових стрільців тернополяни впорядкували могили і встановили 9-метровий бетонний хрест. 30 липня того ж року до могил УСС НРУ і товариство «Меморіал» організували масовий похід громадськості, 30-тисячне віче й панахиду. 2000 року за сприяння міського голови Тернополя Богдана Левківа могили УСС реконструйовано, зокрема, впорядковано територію, встановлено 8 козацьких[3] хрестів, головний козацький хрест і гранітну плиту. Роботи з реконструкції (35 тис. грн.) профінансувала Тернопільська міська рада.[4]

Братська могила жертв тоталітарного режиму

ред.
 
Братська могила жертв тоталітарного режиму

Неподалік (сектор XV) — курган із хрестом на місці поховання жертв тоталітарного режиму (1939—1941): лише 1941 року в міській в'язниці НКВС замордовано близько 500 галичан. Біля кургану — могила поручника УПА Омеляна Польового-«Остапа».

У дні Пресвятої Трійці та всіх Святих (1 листопада) тут відбуваються традиційні панахиди.

 
Військове кладовище

Братський цвинтар воїнів-червоноармійців (сектор XV), які полягли при штурмі Тернополя (9 березня — 15 квітня 1944 радянська армія втратила близько 48 тис. солдатів і офіцерів), сучасного вигляду набув після реконструкції у 1964 році. Частину з них перенесено з поховань 336-ї стрілецької дивізії з Монастирського цвинтаря, що існував біля Успенської церкви[5]. Тут є 17 братських і 308 індивідуальних могил, у яких поховано 408 відомих бійців і командирів, загиблих при штурмі Тернополя. Є також 3 братські могили, в яких поховано тисячі безіменних. Списки загиблих зберігаються в міському військкоматі.

У центрі некрополя височить прямокутний обеліск заввишки 11 м, виготовлений із червоного каменю-пісковику. Паралельно з обеліском на прямокутному постаменті розміщена скульптура воїна (висота — 1 м 75 см) на постаменті (висота — 2 м).

Меморіал загиблих в АТО

ред.
 
Меморіал загиблих в АТО

У ділянці № 33, що від вулиці Микулинецької, розташовані могили військовослужбовців, що загинули на Сході України під час проведення АТО. Станом на 22 липня тут поховано шестеро тернополян (Андрій Юркевич, Зіновій Флекей, Павло Римар, Назар Сикліцкий, Олександр Орляк, Віталій Лотоцький) та один уродженець Алчевська (Федір Коломієць).

Павло Бас похований окремо на іншій ділянці кладовища.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну на Алеї Героїв поховані: Ростислав Ратниченко, Володимир Блажків, Назар Львівський, Артем Узуналов, Ярослав Федьків, Володимир Теслюк, Євген Щенніков, Володимир Фоменко, Ігор Худий, Володимир Заблоцький, Микола Голубович, Олександр Осадко, Олег Хрущ, Олексій Єрмаков, Микола Дяченко, Андрій Побережник, Ігор Гесюк, Сергій Шишковський, Ігор Мельник, Віталій Дерех, Ярослав Кондратюк, Андрій Федорків, Ігор Писаревич, Володимир Брода, Андрій Теребій, Микола Курик, Вадим Гайдін, Олександр Питель, Роман Стецюк, Ігор Боцій, Артур Шараськін, Володимир Савчук, Віктор Яцуник, Володимир Кобилецький, Віталій Стадник, Олексій Карпюк, Олександр Слугоцький, Віталій Мотичок, Андрій Барський, Павло Лисобей, Юрій Стефанишин, Віталій Наумов, Олексій Черевко, Анатолій Гнідий, Сергій Бойко, Тарас Щирба, Тимофій Антощук, Олександр Діваков, Михайло Левків, Віталій Коваль, Віталій Невінський, Олег Зубик, Володимир Гвоздик, Григорій Касянчук, Іван Бас, Роман Остапів, Ігор Бутрин, Тарас Холява, Сергій Заблоцький, Ігор Гаврилюк, Михайло Процик, Артур-Артем Харів, Віктор Мельниченко, Назарій Шимків, Сергій Хорощак, Богдан Акінжели, Василь Огірок, Богдан Покітко, Андрій Божок, Михайло Брикайло, Сергій Король, Павло Бугайський.

Меморіал бельгійським солдатам

ред.

Меморіал бельгійським солдатам бельгійського бронедивізіону, який воював на території Тернопільської області під час Першої світової війни, відкрили 25 квітня 2016 року. На церемонію відкриття прибув Надзвичайний і повноважний посол Бельгії в Україні Люк Якобс.[6]

Храм

ред.

При вході на цвинтар у 1864 році збудована римо-католицька каплиця (нині діюча). В її стіни вмуровано 16 пам'ятних таблиць на честь відомих тернополян, переважно етнічних поляків.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Почорніла зоря Катерини Рубчакової. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
  2. 2. Могила Людмили Зубрицької / 6. Окремі поховання відомих у регіоні людей. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  3. схожі на мальтійські
  4. Олещук І. Могили Український Січових Стрільців // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 544. — ISBN 966-528-199-2.
  5. Семенів О. «Фортеця Тернопіль». Хроніка подій весни 1944 року Олександр Семенів / Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 111.
  6.   Меморіал бельгійським солдатам відкрили у Тернополі на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 25 квітня.
  7. * Дуда І. Тернопіль: 1540-1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина І. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2010. — С. — 76. — ISBN 966-692-789-6.

Джерела

ред.

Посилання

ред.