Трофімюк Артур Юрійович
Артур Юрійович Трофімюк — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Артур Трофімюк Трофімюк Артур Юрійович | ||
---|---|---|
Старший сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 6 червня 2000 с. Сокиричі, Волинська область | |
Смерть | 16 квітня 2023 (22 роки) (Загинув від кулі снайпера) | |
Національність | українець | |
Псевдо | "Ластівка" | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | ||
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Командування | ||
Командир 3-го гірничо-штурмового взводу | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Брав участь в АТО на сході України в складі 3-го гірничо-штурмового взводу 128-ої окремої гірничо-піхотної бригади (в/ч А1556), обіймав посаду стрілка-снайпера.
Життєпис
ред.Артур Юрійович Трофімюк народився у селі Сокиричі Ківерцівської громади у 2000 році. З дитинства мріяв захищати рідну землю. У 2017 році закінчив Військово-морський ліцей імені віце-адмірала Володимира Безкоровайного.
Закінчив навчальний центр академії сухопутних військ у Старичах і підписав контракт зі 128 ОГШБр . Під час звільнення Херсонщини Артур виконував обов’язки командира взводу, котрий вибув через поранення. Під час одного зі штурмів нам ніяк не вдавалося подавити ворожу вогневу точку попереду, вона була дуже професійно укріплена. Тоді Артур із трьома хлопцями непомітно обійшов її збоку й атакував ззаду. Вони поклали тоді ціле відділення росіян. В одному з боїв на Херсонщині отримав контузію й перше поранення. Осколок влетів йому у спину. Він мав право на евакуацію, але нічого нікому не сказав, а відпрацював до кінця бою. Зізнався про поранення тільки після відведення роти, коли зняв бронік. Категорично не хотів їхати в шпиталь, а після лікування відмовився від реабілітації і швидко повернувся в стрій. Після успішного контрнаступу на Херсонщині командування запропонувало штурмовим підрозділам, що особливо відзначилися, вибрати кандидатуру на звання Героя України. Усі одноголосно висловилися за Артура Трофімюка [1].
Загибель
ред.Старший сержант штурмового підрозділу 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Артур Трофімюк загинув від кулі ворожого снайпера 16 квітня 2023 року. Йому було 22 роки. Похорон відбувся 24 квітня 2023 року у храмі Апостолів Петра і Павла села Сокиричі [2].
Нагороди
ред.- орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Джерела
ред.- Указ Президента України від 7 квітня 2022 року № 220/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Примітки
ред.- ↑ "Він ніколи не падав духом…" Історія загиблого військового 128-ї Закарпатської бригади Артура Трофімюка.
- ↑ Ківерцівська громада провела в останню дорогу загиблого Артура Трофімюка.
- ↑ Президент відзначив військовослужбовців державними нагородами. https://armyinform.com.ua (укр.). 8 квітня 2022. Процитовано 16 січня 2023.
Посилання
ред.Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |