Вікіпедія

Крочак Ігор Якович

український журналіст, військовий історик, архівіст, громадський діяч

І́гор Я́кович Кро́чак (нар. 7 серпня 1967, с. Вовківці Борщівського району Тернопільської області) — український журналіст, військовий історик, архівіст, громадський діяч. Член Національної спілки журналістів України (2003), ВГО УНСО, Спілки офіцерів України. Голова Тернопільського громадського інформаційно-координаційного пункту підтримки ВМС Збройних Сил України. Прессекретар і координатор волонтерської групи громадської організації «Схід та Захід єдині» зі співпраці із засобами масової інформації.

Ігор Якович Крочак
Народився7 серпня 1967(1967-08-07) (57 років)
с. Вовківці, Борщівський район, Тернопільська область
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст, військовий історик, громадський діяч
Alma materЛьвівське військово-політичне училище, ТНПУ
Знання мовукраїнська
УчасникВійна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Нагороди
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Відзнака Тернопільської міської ради
Відзнака Тернопільської міської ради

Життєпис

ред.
 
Мистецтвознавець Віра Стецько та Ігор Крочак
 
Ігор Крочак на вул. Грушевського в Києві під час Євромайдану

Освіта

ред.

Навчався на факультеті журналістики Львівського вищого військово-політичного училища (морське відділення, нині Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного), у 1993—1994 роках — на історичному факультеті Тернопільського державного педагогічного інституту (нині ТНПУ, закінчив у 2009 р.), здобув спеціальність учитель історії, тема дипломної: «Світові військово-морські кораблебудівні програми 1900—1945 рр., та їх вплив на війну на морі».

Випускник магістратури Тернопільського національного економічного університету (нині - Західноукраїнський національний університет) за спеціальністю «Державна служба», тема дипломної «Інформаційне забезпечення функціональної діяльності державної архівної установи в регіоні» (2014).

Працює над кандидатською дисертацією в галузі військово-морської історії України (тема: «Продовження української військово-морської традиції в добу Національної революції 1917—1921 рр.»).

Робота

ред.

Працював у редакції Чортківської районної газети «Зоря комунізму», кореспондентом українських ЗМІ у Вільнюсі в період здобуття Литвою Незалежності у січні-лютому 1991 року, тижневику «Заповіт» (Тернопіль, 1991—1992), керівник відділу у справах молоді, фізкультури та спорту Тернопільської РДА (1992—1993), в облтелерадіооб'єднанні (1993—1994), кореспондент «Нової Тернопільської газети». Від 2002 — у всеукраїнському тижневику «Обрій ПІБ». Позаштатний кореспондент тернопільських та всеукраїнських ЗМІ. Відроджував Пласт, зокрема на Чортківщині.

Головний спеціаліст Державного архіву Тернопільської області.

Громадська діяльність

ред.
 
На передовій на Донбасі

Працював референтом (на громадських засадах) народних депутатів Степана Хмари та Івана Стойка.

Учасник Революції на граніті (1990), Помаранчевої революції (2004), Майдану (2013—2014) в Тернополі та Києві. Учасник і волонтер російсько-української війни на Сході України.

Небайдужий до історичної спадщини рідного краю, її наукової систематизації та популяризації за допомогою засобів масової інформації.

Активіст і прессекретар волонтерської групи «Схід та Захід єдині». Разом з іншими учасниками групи супроводжує машини з допомогою українським військовим підрозділам на Схід.

В АТО

ред.

Восени 2016 року підписав контракт і від грудня перебуває в зоні бойових дій на Сході України.[1]

Відзнаки

ред.
  • грамоти Тернопільської обласної державної адміністрації (2005, 2006, 2007 (іменний годинник від голови), 2008, 2009, 2010, 2015)
  • грамота Тернопільської обласної ради (2007), подяка голови Тернопільської обласної ради (2014).
  • грамоти Тернопільської міської ради (2005, іменний годинник від голови), 2010),
  • Благословенна Грамота Патріарха УПЦ КП (2012),
  • нагрудний номерний Знак «Гвардія Революції» (2005),
  • пам'ятний номерний нагрудний знак «100-річчя Головнокомандувача Української Повстанської Армії, Провідника ОУН, Генерал-хорунжого Романа Шухевича» Тернопільської обласної ради депутатів за заслуги у здобутті Української Незалежності у 1990-х роках (2007),
  • нагрудний знак ВМС ЗС України «Протичовновий корвет Тернопіль» за підготовку книги про корабель,
  • ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011)[2],
  • Подяка Архієпископа і Митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ (2014),
  • відзнака «Учасник Євромайдану» (2014),
  • відзнака Тернопільської міської ради (2014),
  • медаль «За жертовність і любов до України» УПЦ КП[3].

Творчість

ред.
 
«Найкраще фото Тернопільської області»: Здвиженська (Надставна) церква в Тернополі

Оператор і режисер документального фільму «Терновий шлях до нашої України» (2004).

Автор понад 1000 публікацій у вітчизняній та закордонній періодиці, кількох наукових розвідок з військової історії, історії України та краєзнавства.

Співавтор книги «Протичовновий корвет Тернопіль»[4] (історична частина тексту, малюнки і фотографії).

Фотовиставки

ред.
  • «Терновий шлях до нашої України» (понад 50 фоторобіт),
  • «Герої не вмирають» у ДАТО (2014),
  • «Революція Гідності» в ТОКМ (2014),
  • «Краса яка може загинути» (2010, співавтор, за сприяння Національного заповідника «Замки Тернопілля», обласного відділення Товариства охорони пам'яток історії та культури в містах Тернополі та Збаражі) за тематикою історичної спадщини Тернопілля (замки, форти, храми),
  • «За гідність, волю, Україну!» — «І. Крочак. Майдан. АТО. Шлях до перемоги», в бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля», (більше 50 фоторобіт, м. Тернопіль, 2015),
  • «Тут запеклась кров мого народу» в Державному архіві Тернопільської області[5],
  • колективна фотовиставка «Лицарі землі української» у виставковій залі Тернопільського національного економічного університету (2016, спільно з Миколою Василечком, Іваном Пшоняком, Михайлом Урбанським, посмертно — Віктором Гурняком)[6].

У книгах

ред.

Автор фотографій і співавтор тексту у книгах:

«Вікі любить пам'ятки»

ред.

Брав участь у конкурсі «Вікі любить пам'ятки–2014» (завантажив більше 100 світлин на Вікісховище, зокрема найбільше пам'ятників Тарасові Шевченку на Тернопільщині), переможець у номінації «Найкраще фото Тернопільської області» [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.].

Фотогалерея

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Наш колега, член НСЖУ, Ігор Крочак вирушив у зону АТО [Архівовано 15 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільський прес-клуб. — 2016. — 10 грудня.
  2. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»
  3. ↑ Указ Патріарха за № 2907 від 14 травня 2015 року.
  4. ↑ Протичовновий корвет «Тернопіль» // І. Крочак, О. Мухладі, Р. П'ятницький та ін. — Львів: АСТОН, 2009. — 96 с.
  5. ↑ У Тернополі відкрили виставку на честь Небесної Сотні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2016. — 22 лютого.
  6. ↑ Лариса Осадчук. У Тернопільському національному економічному університеті вшанують пам'ять героїв [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // День. — 2016. — 22 лютого.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  Зовнішні відеофайли
    Ігор Крочак про фільм «Твердиня» на YouTube // Відеоканал Володимира Ханаса. — 2013. — 6 листопада.
    Про важливе. Ігор Крочак на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 24 березня.
    Ігор Крочак, військовий фотограф, Чорне море - то є наше море на YouTube // Майдан Моніторинг. — 2014. — 23 липня.
    Ігор Крочак про відповідальність політиків та заробітчан на YouTube // Погляд. — 2014. — 27 серпня.
    Ігор Крочак про вбивство Миколи Березового та Андрія Дрьоміна на YouTube // Погляд». — 2014. — 13 серпня.
    Відверті діалоги — Волонтери (В. Конько та І. Крочак) на YouTube // ТТБ. — 2015. — 12 березня.
    Відверті діалоги — Гості: В. Конько та І. Крочак на YouTube // ТТБ. — 2015. — 6 травня.
    День Героїв Небесної Сотні на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 19 лютого.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крочак_Ігор_Якович&oldid=43960260