Церква Різдва Христового (Тернопіль)

одна з найдавніших культових споруд Тернополя

Кафедральний собор Різдва Христового, або Це́рква Різдва́ Христо́вого (Середня) в Тернополі — одна з найдавніших культових споруд Тернополя, нині — в користуванні УАПЦ. Належить до храмів із бічними конхами.

Церква Різдва Христового (Середня)
F.mk05.07.09r.576.JPG

Вигляд із вулиці Руської
49°33′12″ пн. ш. 25°35′41″ сх. д. / 49.55333° пн. ш. 25.59472° сх. д. / 49.55333; 25.59472
Тип споруди церква
Розташування Україна,Тернопіль
Архітектор Леонтій (будівничий)
Початок будівництва липень 1602
Кінець будівництва вересень 1608
Зруйновано кінець 16 століття
Вартість 1916 золотих
Належність УАПЦ
Адреса вул. Руська
Церква Різдва Христового (Тернопіль) is located in Україна
Церква Різдва Христового (Тернопіль)
Церква Різдва Христового (Тернопіль) (Україна)
CMNS: Церква Різдва Христового на Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Храм
 
Церква у 2007
 
Осінь 2013
Святині
 
Ікона святого сповідника лікаря Арсена
 
Зображення Арсена Річинського
 
Ікона святого Арсена Річинського, написана до 10-ї річниці повернення останків святого сповідника до України
 
Рука святого сповідника Арсена Річиського

На місці сучасної стояла дерев'яна церква, знана як Середня (згоріла наприкінці XVI ст.), перша згадка — в королівській грамоті (6 липня 1566): йдеться, що міський мур укріпив син засновника Яна-Амора Тарновського — Кшиштоф (Христофор) Тарновський.

Кам'яну споруду будували від липня 1602 до вересня 1608 років. Фундатори — ктитори С. Григорович, В. Ігнатович, будівничий Леонтій, парафіяни міста. У камені, вмурованому над входом до церкви, згадані імена:

Вартість будівництва — 1916 злотих. Храм освячений у день Різдва Христового 1609 р. За переказами, у церкві молився гетьман Богдан Хмельницький. Згодом перебудували притвор, утворили 2 поверхи, відокремивши приділ Святої Трійці в окрему церквицю, що згадана у грамоті єпископа Йосифа Шумлянського (1668 року). Тоді прибудували бастіони, перехідні галереї.

1808 року під час реконструкції розібрали стелю, збільшили внутрішню висоту, змінили розпис храму.

Сучасного вигляду церква набула після 1937 р., коли у вівтарній частині вибили для кращого освітлення 2 вікна, дещо змінили форму головного купола, оновили розпис.

Під час Другої світової війни храм не зазнав значних руйнувань. У 1958 знесли кам'яну загорожу, дзвіницю, не зберігся хрест жертвам Пошесті холери (1770).

Святиня храму — чудотворна ікона Божої Матері.

У 1770 церква стала греко-католицькою, після 1946 передана РПЦ, нині — собор УАПЦ.

СвященикиРедагувати

Греко-католицький періодРедагувати

Парохи і адміністраториРедагувати

о. Михайло Білинський (бл.1832—1865), о. Василь Фортуна (1865—1893), о. Володимир Громницький (1893—1895 — адміністратор, 1895—1938 — парох), о. Стефан Ратич (1938—бл.1944).[1]

Сотрудники (помічники пароха)Редагувати

о. Теодор Котович (бл.1832—1835), … Василь Кузьма[2](1914—бл.1918), о. Збир Микола (співзасновник Земляцького об'єднання «Тернопільщина», громадської організації українців у США, яка видала збірник «Шляхами Золотого Поділля»,[3] 1942—1944),… о. Семен Стецько (1909—1913),… о. Стефан Ратич (1919—1938), о. Микола Когут (1941—бл.1944).[1]

Період РПЦРедагувати

о. Олесь Ґерета (другий священик, 1961—1963).[4]

Період УАПЦРедагувати

Довший час у храмі служив предстоятель Української автокефальної православної церкви митрополит Мефодій (Кудряков), якого поховали на подвір'ї церкви 27 лютого 2015 року. За часів настоятельства Мефодія за його ініціативи на зовнішній стіні храму було встановлено пам'ятні знаки святому князю Володимиру Великому з нагоди 1025-річчя хрещення Русі-України, Василю Липківському, Патріархам Мстиславу (Скрипнику) та Володимиру (Романюку), а також пам'ятник «Жертвам голодомору 1932—1933».

Пам'ятники і пам'ятні знакиРедагувати

Пам'ятники

ПохованняРедагувати

Могила Мефодія (Кудрякова)
 
Могила митрополита Мефодія
 
Молитва Святійшого Патріарха Філарета біля могили, 30.10.2016
 
Святійший Патріарх Філарет біля могили, 30.10.2016
 
Святійший Патріарх Філарет біля могили, 30.10.2016

На подвір'ї церкви похований Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української автокефальної православної церкви у 2000—2015 роках Мефодій (Кудряков).

СкандалиРедагувати

21 квітня 2012 року настоятель храму митрофорний протоієрей Ігор Семирозум був помічений в бійці з пістолетом біля одного з ресторанів Збаража.[5]

16 жовтня 2016 року в ТСН з'явився сюжет Сергія Гальченка про гуляння з 27 на 28 вересня в одному з нічних клубів Тернополя Архієпископа зі священиками церкви Різдва Христового настоятелем о. Ігорем Семирозумом, скарбником церкви протоієреєм о. Володимиром Герасимчуком та іподияконом Віталієм Окунським, що супроводжувалося танцями, бійками і залицяннями до дівчат. На виклик до бару прибув навіть поліційний наряд ДСО, щоб утихомирити панотців. Також у інтерв'ю журналістці телеканалу говорив неправду, за що потім вибачався. Їхню поведінку після оприлюднення цього відео в деталях розглянули на церковному соборі УАПЦ 18 жовтня, за рішенням якого Мстислава відправили на покаяння в один з монастирів, двох священиків та іподиякона Собор тимчасово відсторонив від пастирських обов'язків. Тимчасово виконувати обов'язки керуючого буде митрополит Галицький та Івано-Франківський, керуючий Івано-Франківською єпархією УАПЦ Андрій (Абрамчук).[6][7][8][9][10]

Цікаві фактиРедагувати

  • 18 листопада 1918 у Середній церкві отець Володимир Громницький приймав присягу на вірність Українській державі (ЗУНР) співробітників окружної військової команди Тернополя та командирів підпорядкованих їй частин.[11]
  • 29 серпня 2007 року під час заміни даху церкви будівельники знайшли великий парафіяльний архів, найдавніший із них датований 1725 роком: понад 20 метричних та адресних книг, виписки з них, розпорядчі документи, документи із життя мерії, чимало печаток, оригінальних підписів відомих церковних діячів: владики Андрія Шептицького та його помічника Никити Будки, Олександра Барвінського, Петра Білянського, Івана Бучка, листи й грамоти з підписом владик УГКЦ та інші.[12]
  • У церкві знаходиться ікона святого сповідника лікаря Арсена — Арсенія Річинського, зарахованого до місцевошанованих святих, останки якого було доправлено з Казахстану і перепоховано в Україні за ініціативи митрополита Мефодія[13].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944)… — P. I. — P. 760.
  2. Весна Х., Пиндус Б. Кузьма Василь Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 269. — ISBN 966-528-199-2.
  3. Пиндус Б. Збир Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 636. — ISBN 966-528-197-6.
  4. Литвин M. Ґерета Петро Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 447—448. — ISBN 966-528-197-6.
  5. [1] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2012. — 25 квітня.
  6.   Алкоголь, дівчата й бійка: одного із найвпливовіших ієрархів УАПЦ помітили у нічному клубі Тернополя // ТСН. — 2016. — 16 жовтня.
  7.   Гулянки, бійки та дівчата: скандальні подробиці розваг та каяття ієрарха УАПЦ // ТСН-тиждень. — 2016. — 23 жовтня.
  8. Скандального архиєпископа УАПЦ відправили до монастиря на постійне покаяння (оновлено) // Релігійно-інформаційна служба України. — 2016. — 18 жовтня.
  9. Скандал в УАПЦ: поведінку тернопільського архиєпископа та священиків розгляне архиєрейський собор // Релігійно-інформаційна служба України. — 2016. — 17 жовтня.
  10. Рішенням Архиєрейського Собору УАПЦ Архиєпископ Мстислав Гук був забронений в служінні і відправлений в монастир на покаяння // Меморіальний сайт Блаженнішого Мефодія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви. — 2016. — 19 жовтня.
  11. Церква Різдва Христового. (Середня)
  12. Невідомі досі документи з підписом митрополита Андрея Шептицького знайдено у Тернополі // ZIK, 29 серпня 2007
  13. Без гніву і печалі | Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ. mefodiy.org.ua. Процитовано 2015-11-29. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати