Відкрити головне меню

Верба (Дубенський район)

Дубенський район

Ве́рба — село в Дубенському районі Рівненської області, розташоване на лівому березі річки Ікви, за 20 км від районного центру м. Дубно. Центр Вербської сільської ради. Через село проходить автомобільна траса Київ-Чоп, а також Львівська залізниця.

село Верба
Verba s.png Verba selo fl.png
Герб Верби Прапор Верби
Verba houses.jpg
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубенський
Рада/громада Вербська сільська рада
Код КОАТУУ 5621681201
Облікова картка Верба 
Основні дані
Перша згадка 1442
Населення 2863
Площа 4,73 км²
Густота населення 605 осіб/км²
Поштовий індекс 35670
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°16′24″ пн. ш. 25°36′34″ сх. д. / 50.27333° пн. ш. 25.60944° сх. д. / 50.27333; 25.60944Координати: 50°16′24″ пн. ш. 25°36′34″ сх. д. / 50.27333° пн. ш. 25.60944° сх. д. / 50.27333; 25.60944
Середня висота
над рівнем моря
211 м
Водойми р. Іква
Відстань до
обласного центру
65 км
Відстань до
районного центру
21 км
Місцева влада
Адреса ради с. Верба, вул. Львівська, 88, тел. 70-4-44
Карта
Верба. Карта розташування: Україна
Верба
Верба
Верба. Карта розташування: Рівненська область
Верба
Верба
Мапа

Верба у Вікісховищі?

Розташування, рельєф та корисні копалиниРедагувати

Село розташоване у географічній зоні Мале Полісся. Північно-західна частина села розташована на висоті 230 м від рівня моря, в той час як південно-східна, яка прилягає до долини річки Іква — 200 м від рівня моря. Такий перепад висот пояснюється тим, що відразу за селом починається межа Малого Полісся із Повчанською височиною.

Сусідні села: Стовпець (південь), Птича (півн. схід), Софіївка Перша (півн. захід).

На південний схід від села є родовище торфу, яке вже не розробляється. (Див. також Урочище «Верба»).

ІсторіяРедагувати

 
Група братських могил воїнів радянської армії у с. Верба

Перша письмова згадка про село міститься у Привілеї короля Казимира Дениску Мукосійовичу на м. Збараж (пожиттєво) та села Збаразької волості (довічно) «за верную службу», виданий за згодою Панів-Ради від 12 січня 1442 року, у якому село згадується серед інших сіл волості.

У 1518 році отримує міське право від короля Сигізмунда І.

1545 рік — згадується у ревізії Кременецького замку, де зазначено, що власники сіл Берега і Верби утримували одну з городень. Власником Верби у цьому джерелі названо Анджея Куньовського.

У 1549 році село придбав шляхтич Михайло Дашкович Єлович-Малинський. У 1564 році він отримав локаційний привілей на заснування містечка і право влаштовувати в ньому торги (раз на тиждень у четвер) та ярмарок (двічі на рік). В західній частині Верби, де сходились шляхи, що вели в напрямі Кременця, Дубна, Козина і Бродів, звели ратушу, будинки заїздів. Містечко оточили земляним валом. Частина Верби, що містилася поза межами валу, і надалі лишалася на становищі села. Частина села, що мала статус містечка була і залишається зараз центром.

У 1774 році в селі проживало 1282 чол., була церква, що володіла 90 десятинами землі, діти навчалися в церковно-парафіяльній школі. Згадується Верба і у «Списку всех почтовых станций в Волынской губернии» — пожвавлюється життя села. Це було пов'язано з тим, що через Вербу пролягав поштово-пасажирський тракт, була поштова станція, де було 34 коней.

Після поділу Польщі 1793 року територія, до якої належить Верба, відійшла до Російської імперії. Містечко було центром волості у Дубенському повіті Волинської губернії.

Згідно з енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона в містечку Вербі налічувалось 124 подвір'я, проживало 1068 жителів, була залізнична станція, 9 крамниць та 8 заїжджих дворів, православна церква та синагога.

ХХ століттяРедагувати

На початку XX ст. у Вербі відкривається два деревообробні підприємства. На одному з них працювало 19 робітників, а на другому — 10. Також працювала фабрика, що виробляла вату, тартак, три млини, смолярне і молочне підприємства.

У 1908 році у Вербі відкрилося земське двохкласне училище, де навчались переважно діти заможних селян, торговців, колоністів, навчалось 75 хлопців, 32 дівчини. Почесний наглядач училища був Дмитро Львович Свєшніков — поміщик, двоюрідний дід відомого археолога Ігора Свєшнікова.

У часи Першої світової війни біля Верби проходила лінія фронту. З осені 1915 року перебувало під окупацією німецько-австрійських військ. В червні 1916 року звільнене від окупації під час знаменитого Брусиловського прориву. В селі збереглися залишки військових споруд німецько-австрійських військ.

 
Німецько-австрійське укріплення в с. Верба часів Першої світової війни

У 1929 р. на містечко Верба поширені правила міської забудови.[1]

З 1919 року Верба знову під владою Польщі, село є центром Вербської гміни Дубенського повіту Волинського воєводства.

У 1939 році територію Західної України приєднано до СРСР, а в 1940 році Верба стає центром Вербського району новоутвореної Ровенської області.

В червні 1941 року село було в центрі однієї з найбільших танкових битв в історії — Дубно—Луцьк—Броди. В околицях села йшли жорстокі танкові бої. В березні 1944 року село звільнене від німецько-нацистської окупації.

У 1959 році Вербський район приєднано до Дубенського району.

СучасністьРедагувати

ГосподарствоРедагувати

В селі працює два сільськогосподарських підприємства (ТОВ «Дубенський край», ПСП «Україна»), Дубенська дорожньо-експлуатаційна дільниця, ВАТ «Вербаагротех», ЗАТ «СПМК-7».

Село повністю газифіковане.

Соціальна сфераРедагувати

 
Школа
 
Лікарня
  • Вербська дільнична лікарня на 30 ліжко-місць, яка обслуговує крім Верби ще 13 довколишніх сіл, поліклініка, Обласна протитуберкульозна лікарня.
 
Станція

ТранспортРедагувати

Залізничним транспортом у Вербу можна дістатися з Рівного та Львова. На станції Верба зупиняються приміські та окремі пасажирські поїзди. У 2010 році закінчене будівництво об'їзної дороги, тепер автомобільна дорога Київ—Чоп не проходить через село, а огинає село з північного заходу.

Зелений туризмРедагувати

у 2007 році створено музей-садибу «Біла хата», подвір'я та будинок якого облаштовані старожитностями українського сільського побуту XVIII — початку XIX століть.

СпортРедагувати

В селі є футбольний клуб «Верба» яка представляє Вербу на чемпіонаті Дубенщини.

Також є спортивна школа з Гирьового спорту. В 2016 заснований Фк "Темп". Срібний призер Чемпіонату Дубенщини 2 ліга 2017р.

РелігіяРедагувати

Є церкви і молитовний будинок

 
СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ С. ВЕРБА
 
Молитовний будинок ХВЄ с. Верба

Відомі уродженціРедагувати

Момотюк Леонід Петрович -Заслужений тренер України. Майстер спорту СССР з важкої атлетики.Виховав багатьох Майстрів спорту з гирьового спорту та чемпіонів Світу,Європи,України.

відомих людей, які проїжджали через ВербуРедагувати

1671 рік — проїзд французького дипломата Ульріх фон Вердума.

1750 і 1753 роки — подорож філософа Григорія Сковороди.

1844 рік — проїзд через Вербу Миколи Костомарова, який згадував

« О півночі приїхали ми до містечка Верба й заледве достукалися до величезної корчми; із зовнішнього розміру її можна було вважати, що в ній із п’ятдесят кімнат, а насправді лише п’ять. Решта простору зайняте сараєм, конюшнею і двором... »

1846 рік — проїзд через Вербу Тараса Шевченка, який згадує про село у повісті «Варнак»:

« Из Кременца пошел я через село Вербы в Дубно, а из Дубна на Острог, Корец и на Новгород-Волынский… »

1847 і 1848 роки — подорож Оноре де Бальзака.

Також село згадується у творі Михайла Шолохова Тихий Дон.

Село згадується у творі Ісаака Бабеля, Конармейский дневник 1920 года

ДжерелаРедагувати

  1. Історія державної служби в Україні: у 5 т. / відп. ред. Т. В. Мотренко, В. А. Смолій; упорядники: Г. В. Боряк (кер. кол. упоряд.), Л. Я. Демченко, Ю. А. Мицик та ін.; Голов. упр. держ. служби України; Ін-т історії України НАН України. — К. : Ніка-Центр, 2009. — Т. 3 : Документи і матеріали. V ст. до н. е. — 1774 р. — 656 с.
  2. Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року/Підготував В. Кравченко; редкол: П. Сохань (відповідальний редактор), Г. Боряк, М. Крикун та ін. Наук. тов. ім. Шевченка в Америці, Наук. тов. ім. Шевченка в Україні, НАН України, Інститут укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — Київ, 2005. — 597 с.
  3. «Архіви України» № 4-5/2001 А. Є. Заєць До історії правової локації волинських міст XVI — першої половини XVII ст.: локаційні привілеї у литовській і волинській (руській) метриках
  4. Інститут історії України НАН України
  5. Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона(рос.)
  6. pl:Gmina Werba (powiat dubieński) (пол.)
  7. Сварник І. Україна очима іноземця. Ульріх фон Вердум. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672 … через королівство польське …// Жовтень. — 1983. — № 9 (467) — С. 84-100.
  8. Шевченко і Ровенщина. Ярослав Поліщук. — Рівне: Облредвидав, 1989.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати