Кременецький замок

фортифікаційна оборонна споруда в м. Кременці Тернопільської області

Кремене́цький за́мок — фортифікаційна оборонна споруда в м. Кременець Тернопільської області. Побудований на стрімкій горі Бона (397 м над рівнем моря) з каменю-вапняку. Кременецький замок — одне з найпотужніших природних укріплень України всіх часів.[1]

Кременецький замок
Колишня брама Кременецького замку на горі Бонні

50°05′42″ пн. ш. 25°43′51″ сх. д. / 50.09500° пн. ш. 25.73083° сх. д. / 50.09500; 25.73083Координати: 50°05′42″ пн. ш. 25°43′51″ сх. д. / 50.09500° пн. ш. 25.73083° сх. д. / 50.09500; 25.73083
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Країна  Україна
Розташування місто Кременець (Тернопільська область)
Будівництво XIII століття, XIV століття — XVI століття
Стан в руїнах
Кременецький замок. Карта розташування: Україна
Кременецький замок
Кременецький замок (Україна)
Мапа

CMNS: Кременецький замок у Вікісховищі

Дитинець — у її західній найнеприступнішій частині (ширина — 65, довжина — 135 м). Гора обнесена високим кам'яним муром (у 13 ст. — дерев'яним з частоколом).

Резиденція крем'янецьких старост.

Історія ред.

 
Кременецький замок на мапі Зигмунда Герстмана

Кременецький замок відомий як неприступна твердиня, яку свого часу безрезультатно намагалися здобути:

  • 1226 — угорський король Андрій ІІ з династії Арпадів.[2]
  • 12401241 — хан Батий — (Кременецький — один з трьох замків, які узагалі вціліли під час монгольської навали на території всієї Русі),
  • 1255 — Куремса.
  • 1261 замок був знесений за наказом князя Василька на вимогу Бурундая. Відновили у 14 ст. руський князь Любарт-Дмитро, та русько-литовські князі Вітовт, Свидригайло.
  • 16 ст. проведено описи замку. Кременецький замок мав 2 мости, 3 вежі: Надворітню, Черлену, Над новим домом, князівський палац, приміщення для гарнізону, гауптвахту, городні, церкву св. Михаїла.
  • 16 ст. розпочато будівництво колодязя, але не закінчено. На мурах уздовж гори — крита гонтами галерея з бійницями для гармат. Природна недоступність, запаси зброї, пороху, води давали змогу довго тримати облогу.
  • 1569 Кременецький замок перейшов до королеви Бони. Замок перебудовується в ренесансовому стилі, підсилюється його обороноздатність.
  • Після 6-тижневої облоги восени 1648 його здобули козаки Максима Кривоноса. Вбитих під час штурму, за легендою, поховали на П'ятницькому цвинтарі. Згодом замок втратив значення, більше його не відбудовували.
  • 2011 розпочато поступову відбудову замку місцевою владою.

Архітектура ред.

Збереглися квадратна надбрамна вежа з 2-х ярусів, готична арка-заїзд, частково — бічні оборонні мури товщиною 2, 3, висотою 8-12 м, вежа над новим домом.

Встановлено 2 таблиці: охоронна як пам'ятка архітектури та меморіальна на честь битви з ордами Батия.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Липа К. Під захистом мурів. — К.: Наш час, 2007. — 184 с. — (Сер. «Невідома Україна») ISBN 978-966-8174-84-1 ISBN 966-8174-12-7 (серія) (стор.: 40)
  2. Таємниці Кременецького замку - ternopil-future.com.ua (укр.). 28 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022. 

Джерела ред.

Посилання ред.