Старі Кути

село Старі Кути
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Косівський район
Основні дані
Засноване	1448
Населення	5288
Площа	23 км²
Густота населення	229,91 осіб/км²
Поштовий індекс	78663
Телефонний код	+380 3478
Географічні дані
Географічні координати	48°16′44″ пн. ш. 25°09′38″ сх. д. / 48.27889° пн. ш. 25.16056° сх. д.Координати: 48°16′44″ пн. ш. 25°09′38″ сх. д. / 48.27889° пн. ш. 25.16056° сх. д.
Водойми	Гнилиця, Черемош
Місцева влада
Адреса ради	78663, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Старі Кути
Карта
	Старі Кути
	Старі Кути
Мапа
	Старі Кути у Вікісховищі

Старі Ку́ти — село в Косівському районі Івано-Франківської області. З 2020 року є Старокутським старостинським округом Кутської селищної територіальної громади.

ГеографіяРедагувати

Селом протікає потік Гнилиця та потік Каменець.

Межує з смт. Кути, селами Малий Рожин, Слобідка, Тюдів, Черганівка. Висота над рівнем моря в центрі — 430 м. Відстань до Косова — 9 км, від залізничної станції Вижниця — 3 км.

Над селом здіймаються Овидова гора (729 м), хребет Хоминський (879 м). Лісові та інші урочища: Озеро, Присніп, Кадуб, Павуші, Пилип, Шуханове, Кічурашки, Осік, Рум'єнка, Соломонове, Їленчине, Кузьминова яма, Фалашеве, Кремениця, Покрівське, Гаївка, Загалич, Поточини.

МікротопоніміяРедагувати

У селі є присілок Пеньківка та кутки: Каменець, Цикалівка, Кардашівка, Передділівка, Лазорики, Кривий вивіз, Ян, Долина, Помірки, Павуші.

ІсторіяРедагувати

Перша письмова згадка про село Старі Кути зустрічається в 1448 р.

У Старих Кутах у 1901—1905 рр. бував Іван Франко, у 1901 р. — Леся Українка. У 20–30-х роках у селі жив адвокат і громадський діяч Д. Кулик, репресований радянською владою. У його будинку бували Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич та ін.

У 1942—1952 рр. в лавах УПА полягли понад 70 жителів села. 99 чоловік були засуджені до тривалих термінів каторжних робіт, 209 чоловік вивезено. На радянсько-німецькому фронті загинули 32 старокутчани.

Релігійні громадиРедагувати

Громада УГКЦ — Преображенська церква, храмове свято — 19 серпня (Преображеніє Господнє). Настоятель о. Юрій Корпанюк.

Церква побудована з дерева, хрестоподібна в плані, триверха з невеликими боковими раменами нави. Над квадратними зрубами бабинця, нави і вівтаря розташовані восьмигранні основи для грушеподібних бань. Опасання розташоване навколо церкви на вінцях зрубів. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1177).^[1]^[2]^[3]

Парохами в Старих Кутах були: 1841-1872рр — о.Дмитро Романовський, 1872-1906рр — о.доктор Теодор Лісевич, 1904-1907 — о.Корнилій Лісевич, 1907-1924рр — о.Олександр Решитилович, 1924-1927рр — о.Лука Володимир Микитюк, 1927-1939рр — о.доктор Лев Скобельский, 1939-1944рр — о.Михайло Романчук, 1944-1960рр — о.Ізидор Лоточинський, 1990-1991рр — о Іван Бурдяк, 1991-1997рр — о. Ярослав Костик, 1997-2021рр — о.Юрій Костик, з 2021 — о.Юрій Корпанюк.

Катихитами в Старих Кутах були: 1913-1914рр — о.Іоан Галай, 1914-1922рр — о.Віктор Райден, 1922-1934рр. — о.Лука Володимир Микитюк, 1934-1938рр — о.Іоан Чугайда, 1938-1944рр — о. Ізидор Лоточинський.

Підпільно з 1946 по 1989 рр богослужіння проводили: владика Яків Тимчук ЧСВВ, о. Єронім Тимчук ЧСВВ, о. Маркіян Глібчук ЧСВВ, владика Павло Василик, о. Микола Сімкайло, о. Іван Репела.

Громада ПЦУ, Покровська церква, храмове свято — 14 жовтня (Покров Пресвятої Богородиці). Настоятель митрофорний протоієрей Дмитро Коцаба, батько Віктора Коцаби —єпископа Баришівської Київської єпархії УПЦ (Московського Патріархату).

Архітектурні атракції села та пам'ятникиРедагувати

Преображенська церква та дзвіниця (1865 р.);

Покровська церква (1882 р.);
Городище часів Київської Русі;

Хрест на знак скасування панщини (1848 р.);

Пам'ятний знак жертвам Другої світової війни: «Скорботна Мати» (1967, скульптор І. Андрійканич);

Меморіальна дошка про перебування І. Франка в селі встановлена 11 липня 1989 р. на будинку адвоката Д. Кулика, а влітку 1993 р. замінена на барельєф;

Могила Січових стрільців;

Пам'ятник Тарасу Шевченку (скульптори Василь і Володимир Одрехівські), відкритий 22 травня 1994 р.;

Символічна могила борців за волю України, освячена єпископом УГКЦ Павлом Василиком 22 червня 1994 р.,

Демчуків (Курчиків) млин при потоці Каменець.

Пам'ятник полк. Євгену Коновальцю, відкритий 10 січня 2010 р., скульптор Петро Штаєр (Львів);

Природні атракції селаРедагувати

Виходи вапняків третинного періоду на південно-східному схилі гори Овид;

Вольєр в урочищі Дубина, де колись розводили оленів та диких кабанів;
Відслонення пісковиків на лівому березі Черемошу та в урочищі Каменець;
Лісовий заказник Каменець.

Відомі людиРедагувати

Будз Маркіян Дмитрович — доктор географічних наук, професор;
Будз Петро — полковник Армії УНР;
Катеринчук Іван Петрович — український правоохоронець та науковець, генерал поліції 3-го рангу, доктор юридичних наук, доцент;
Герцюк Тарас Пахомович (1919—1989) — український майстер художнього різьблення, інкрустації на дереві, гравірування й карбування на металі, громадський діяч;
Кулик Софія (псевдонім: Соня Куликівна) — українська письменниця, перекладачка, публіцистка, видавниця, редакторка. Власниця українського кіноконцерну «Соняфільм», який вона створила у Львові в 1920–1930-ті роки;
Мельничук Іван Петрович — український скульптор;
Сенюк Микола Михайлович — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА;
Ковалюк Василь Іванович — лицар Срібного хреста заслуги УПА;
М. Романюк — професор університету в Польщі;
А. Яворський — директор школи, голова читальні;
М. Гоцко — колишній директор школи, поручник УГА;
М. Будз — доктор технічних наук;
М. Савчук — доктор технічних наук;
Д. Фединчук, Б. Том'юк, М. Близнюк — кандидати наук;
Микола Близнюк — поет;
Ярослав Гавучак — знавець Гуцульщини, автор численних художніх творів;
В.Близнюк — краєзнавець і громадський діяч;
І.П.Мельничук — скульптор;
Близнюк Богдана Богданівна — кандидат фіологічних наук,ТН ПУ ім В Гнаткевича;
Фейчук Віталій Васильович — кандидат технічних наук;
Шпак Оксана Дмитрівна — НАН України. Старший науковий співробітник. Кандидат мистецтвознавства;
Ковалюк Олексій Миколайович — доктор економічних наук, професор;
Кардащук Микола Дмитрович — кандидат медичних наук. Доцент;
Сенюк Богдана Петрівна — кандидат медичних наук. Доцент;
Кардащук Іван Дмитрович — кандидат медичних наук;
Будз Петро Якович — старший викладач природничих дисциплін УжДУ;
Близнюк Кузьма син Юрія — очолював юридичний відділ Імператорського двору Габсбургів. Почесний віце-консул ЗУНР;
Близнюк Микола Богданович — кандидат технічних наук;
Лазорик Михайло Петрович — старший викладач кафедри електроприводу і копм'ютеризованих електромеханічних систем. Львівська Політехніка;
Полатайчук Ярослав Павлович — громадський діяч, краєзнавець. Почесний громадянин міста Коломия;
Шпак Дмитро Михайлович — філолог краєзнавець, автор Тлумачного словника Топонімів с. Ст КУТИ;
Якім’юк Анна Іванівна — заслужений лікар України;
Юрак Ярослава Іванівна — заслужений лікар України;
Будз Василь — міністерство залізничних доріг Австрії 1924-1934рр.;
Будз Іван (син Костина нар 1875р.) — Міністерство внутрішніх справ Югославії в уряді короля Олександра 1 до 1938 року;
о.Микола Будз — економ Саскатунської Єпархії, 1900-1972рр;
о.Маркіян (Микола) Глібчук — ЧСВВ 1912-1988рр.;
Бойчук Тарас Володимирович — композитор, художній керівник оркестру народних інструментів (Вижницькі музики);
Остапчук-Будз Марія Миколаївна — доцент кафедри гри на музичних інструментах в Рівенському державному гуманітарному університеті;
Павлюк Михайло Дмитрович — книговидавець, директор видавництва “Писаний камінь”;
Тарантул Любов Миколаївна — заслужений працівник освіти України, історик;
Фединчук Богдан Миколайович — поет, член НСЖУ України;
Будз Микола Юрійович — капітан ЗСУ, учасник російсько-української війни (1964-2014);
Маротчак Дмитро Васильович — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни (1996-2022).
Близнюк Віталій Дмитрович — воїн ЗСУ, учасник російсько-української війни (1976-2022).