Івано-Франкове

селище міського типу в Яворівському районі Львівської області, Україна

Іва́но-Франко́ве (до 1946 року Янів) — селище Яворівського району Львівської області України, на південному заході Розточчя. Назване на честь Івана Франка.

селище Івано-Франкове (раніше-Янів)
Герб Івано-Франкового Прапор Івано-Франкового
Храм Святого князя Володимира (Дрогобицько-Самбірська єпархія ПЦУ), 2023
Храм Святого князя Володимира (Дрогобицько-Самбірська єпархія ПЦУ), 2023
Храм Святого князя Володимира (Дрогобицько-Самбірська єпархія ПЦУ), 2023
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Громада Івано-Франківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46140010010031231
Основні дані
Засновано 1611
Магдебурзьке право 15 листопада 1611 року
Статус із 2024 року
Населення 6346 (01.01.2022)[1]
Густота 3142,9 осіб/км²;
Поштовий індекс 81071
Телефонний код +380 3259
Географічні координати 49°55′09″ пн. ш. 23°43′24″ сх. д.H G O
Водойма річка Верещиця, озеро Янівський став


Відстань
Найближча залізнична станція: Янів-Львівський
До райцентру:
 - автошляхами: 30 км
До обл. центру:
 - залізницею: 17 км
Селищна влада
Адреса 81070, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Івано-Франкове, пл. Ринок, 1
Вебсторінка https://if-gromada.gov.ua/
Карта
Івано-Франкове (раніше-Янів). Карта розташування: Україна
Івано-Франкове (раніше-Янів)
Івано-Франкове (раніше-Янів)
Івано-Франкове (раніше-Янів). Карта розташування: Львівська область
Івано-Франкове (раніше-Янів)
Івано-Франкове (раніше-Янів)
Мапа

Івано-Франкове (раніше-Янів) у Вікісховищі

Розташоване за 22 км на захід від Львова. До 1946 року місто називалось Янів, але історія його сягає давніших часів.

Історія

ред.

Колись на місці Янова було село Деревач, потім його назва змінилася на Залісся, ця назва згадується в документах від 1370 року. Документи зберегли і дату утворення Янівського ставу, який відіграв не останню роль у пізніші часи. 1407 року король Володислав II Ягайло видав Васькові Мошенцю право на вилов риби поблизу села Мальчиці, за що Васько мав своїм коштом влаштувати у Заліссі став та запустити туди рибу. Відомо також, що 1428 року Мошенець фундував у Заліссі костел.

1611 року король Польщі Сигізмунд III Ваза грамотою дозволив шляхтичу Янові Световському (Свошовському) гербу Абданк — писарю руських земель (чи львівському земському писарю, державцю села Залісся[2]) — за його бойові заслуги заснувати місто. 15 листопада того ж року місто отримало від короля Магдебурзьке право. Мечислав Орлович вказує датою заснування міста 1644 рік[3].

Ульріх фон Вердум писав у своєму щоденнику від 3 грудня 1670 р.: «Янів колись був гарним містечком, але татари дощенту його спустошили. Є тут 10 чи 12 поганих хат і 3 дерев'яних костелики знову тут відбудовані. Місто знаходиться над озером, яке разом з іншими озерами староства дає в рік 1200 талерів приходу».

1673 року під час підготовки до походу проти турків і татар для звільнення Бучача, Кам'янця-Подільського, Хотина під Яновом розташовувався табір коронного війська.

За часів Королівства Польського місто було центром Янівського негродового староства, до якого входили 11 навколишніх сіл,[3] зокрема, Залісся, Поріччя, Страдч, Ставки, Бірки, Тична (нова осада), Сухолісся, Великополе, Карачинів, Вороців.[2]

У 1867—1940 рр. Янів входив до Городецького повіту. З 1895 року відкрито залізничний рух зі Львова.

1 квітня 1929 року село Залісся було приєднане до міста Янова[4].

27 березня 1934 р. Янів поновив статус міста[5].

У 19401941 та 19441962 рр було центром Янівського (Івано-Франківського) району.

В 1998 році було завершено будівництво монументального храму Святого Рівноапостолого князя Володимира, що став головною домінантою містечка. Проект споруди розробив відомий львівський архітектор Роман Сивенький. З того часу вона служить потребам православної громади Івано-Франкового, нині ПЦУ[6].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 5732 98.77%
російська 60 1.03%
польська 8 0.14%
білоруська 1 0.02%
румунська 1 0.02%
інші/не вказали 1 0.02%
Усього 5803 100%

Архітектурні пам'ятки

ред.
  • Костел був фундований 1614 року Яном Свошовським та його другою[8] дружиною Ельжбетою Жечицькою.
  • У місті було три синагоги (дві дерев'яні згоріли, мурована використовувалася як кінотеатр).
  • Музей художніх ремесел Яворівщини
  • Костел Святої Трійці
  • Церква Вознесіння Господнього
  • Церква Зіслання Святого Духа

Освіта

ред.

Діє Художнє професійно-технічне училище № 14.

Культура

ред.

У селищі розташований Музей природи Розточчя.

Особистості

ред.

Народились

ред.

Пов'язані з містечком

ред.

Янівські старости

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. а б Janów 1)… — S. 424.
  3. а б Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247.
  4. Rady Ministrów z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Gródek Jagielloński, województwie lwowskiem.[недоступне посилання з травня 2019] (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Предстоятель Київського Патріархату освятив росписи храму рівноапостольного князя Володимира у смт. Івано-Франкове Львівської області. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…[недоступне посилання] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 255. (пол.)
  9. Kohut, Zenon in the Internet Encyclopedia of Ukraine [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
  11. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 103—105
  12. Czartoryscy (02) [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  13. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247—248.
  14. Stojańce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 353. (пол.) — S. 353. (пол.)
  15. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 317. (пол.)
  16. Jabłonowscy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.