Івано-Франкове
Іва́но-Франко́ве (до 1946 року Янів) — селище Яворівського району Львівської області України, на південному заході Розточчя. Назване на честь Івана Франка.
селище Івано-Франкове | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район | Яворівський район | ||||
Тер. громада | Івано-Франківська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA46140010010031231 | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1611 | ||||
Колишня назва | Янів | ||||
Магдебурзьке право | 15 листопада 1611 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Населення | ▼ 6346 (01.01.2022)[1] | ||||
Густота | 3142,9 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 81071 | ||||
Телефонний код | +380 3259 | ||||
Географічні координати | 49°55′09″ пн. ш. 23°43′24″ сх. д.H G O | ||||
Водойма | річка Верещиця, озеро Янівський став
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Янів-Львівський | ||||
До райцентру: | |||||
- автошляхами: | 30 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- залізницею: | 17 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 81070, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Івано-Франкове, пл. Ринок, 1 | ||||
Вебсторінка | https://if-gromada.gov.ua/ | ||||
Карта | |||||
![]() | |||||
|
Розташоване за 22 км на захід від Львова.
Історія
ред.Колись на місці Янова було село Деревач, потім його назва змінилася на Залісся, ця назва згадується в документах від 1370 року. Документи зберегли і дату утворення Янівського ставу, який відіграв не останню роль у пізніші часи. 1407 року король Володислав II Ягайло видав Васькові Мошенцю право на вилов риби поблизу села Мальчиці, за що Васько мав своїм коштом влаштувати у Заліссі став та запустити туди рибу. Відомо також, що 1428 року Мошенець фундував у Заліссі костел.
1611 року король Польщі Сигізмунд III Ваза грамотою дозволив шляхтичу Янові Световському (Свошовському) гербу Абданк — писарю руських земель (чи львівському земському писарю, державцю села Залісся[2]) — за його бойові заслуги заснувати місто. 15 листопада того ж року місто отримало від короля Магдебурзьке право. Мечислав Орлович вказує датою заснування міста 1644 рік[3].
Ульріх фон Вердум писав у своєму щоденнику від 3 грудня 1670 р.: «Янів колись був гарним містечком, але татари дощенту його спустошили. Є тут 10 чи 12 поганих хат і 3 дерев'яних костелики знову тут відбудовані. Місто знаходиться над озером, яке разом з іншими озерами староства дає в рік 1200 талерів приходу».
1673 року під час підготовки до походу проти турків і татар для звільнення Бучача, Кам'янця-Подільського, Хотина під Яновом розташовувався табір коронного війська.
За часів Королівства Польського місто було центром Янівського негродового староства, до якого входили 11 навколишніх сіл,[3] зокрема, Залісся, Поріччя, Страдч, Ставки, Бірки, Тична (нова осада), Сухолісся, Великополе, Карачинів, Вороців.[2]
У 1867—1940 роках Янів входив до Городецького повіту. З 1895 року відкрито залізничний рух зі Львова.
1 квітня 1929 року село Залісся було приєднане до міста Янова[4].
27 березня 1934 року Янів поновив статус міста[5].
У 1940–1941 та 1944–1962 роках було центром Янівського (Івано-Франківського) району.
В 1998 році було завершено будівництво монументального храму Святого Рівноапостолого князя Володимира, що став головною домінантою селища. Проект споруди розробив відомий львівський архітектор Роман Сивенький. З того часу вона служить потребам православної громади Івано-Франкового, нині ПЦУ[6].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 5732 | 98.77% |
російська | 60 | 1.03% |
польська | 8 | 0.14% |
білоруська | 1 | 0.02% |
румунська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 1 | 0.02% |
Усього | 5803 | 100% |
Архітектурні пам'ятки
ред.- Костел був фундований 1614 року Яном Свошовським та його другою[8] дружиною Ельжбетою Жечицькою.
- У місті було три синагоги (дві дерев'яні згоріли, мурована використовувалася як кінотеатр).
-
Музей художніх ремесел Яворівщини
-
Костел Святої Трійці
-
Церква Вознесіння Господнього
-
Церква Зіслання Святого Духа
Освіта
ред.Культура
ред.У селищі розташований Музей природи Розточчя.
Військовий меморіал
ред.Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Майєр Айдельгайт — математик, 1943 року замордований нацистами.
- Гаврилюк Лариса Олексіївна (нар. 1953) — український історик, дослідниця історії науки і техніки, краєзнавець.
- Зенон Когут — український вчений у Канаді, директор Канадського інституту українських студій[9]
- Мациєвська Тетяна Володимирівна (2001—2022) — сержант (посмертно) Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.
- Неборак Віктор Володимирович (нар. 1961) — український поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, есеїст.
- Сафроненко Юрій Юрійович (1979—2022) — український військовик, старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Сойка Богдан-Борис Петрович (1938—2018) — український художник.
Пов'язані з містечком
ред.- о. Коновалець Орест Михайлович (1854-18.5.1931, Страдч) — стрийко провідника ОУН Євгена Коновальця, парох у Страдчі, виконував обов'язки пароха у Янові (1924-31)[10]
- Бабійчук Іван Антонович — майстер художньої деревообробки, різьбяр, художник, заслужений майстер народної творчості України, працює в художньому училищі.
- Іван Ковалишин — війт Великої Вишеньки, обраний 1866 року послом до Галицького сойму (від IV курії, округ Городок — Янів) після о. Лева Трещаківського[11].
- Констанція княжна Чорторийська (бл. 1696—27.10.1759[12]) — дружина Станіслава Цьолека, мати короля Станіслава Августа Понятовського, померла у Мальчицях, була похована в костелі Янова.[13]
- Свєшніков Ігор Кирилович (1915—1995) — археолог, доктор історичних наук, дослідник поля Берестецької битви 1651 року та літописного Звенигорода. Похований у селищі.
Янівські старости
ред.- Геронім Оссолінський (пом. 1650) — жидачівський староста, дружина — Єфросина Чурило[14].
- Зигмунт Фредро — з 1650 року, стольник і кашт. сяноцький.[15].
- Станіслав Кароль Яблоновський (пом. 1702) — староста богуславський, солотвинський, блонський, зять Фелікса Казімежа Потоцького[16].
- Ян Клеменс Браницький (1689—1771) — польський шляхтич, воєначальник, державний діяч Речі Посполитої. Меценат.
Галерея
ред.- Пам'ятники
-
Погруддя Тарасу Шевченку
-
Погруддя Івану Франку
-
Пам'ятник Січовим стрільцям
-
Військовий меморіал
-
Меморіал «Борцям за волю України»
-
Меморіал на австрійському військовому цвинтарі
Примітки
ред.- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ а б Janów 1)… — S. 424.
- ↑ а б Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247.
- ↑ Rady Ministrów z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Gródek Jagielloński, województwie lwowskiem.[недоступне посилання з травня 2019] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Предстоятель Київського Патріархату освятив росписи храму рівноапостольного князя Володимира у смт. Івано-Франкове Львівської області. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…[недоступне посилання] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 255. (пол.)
- ↑ Kohut, Zenon in the Internet Encyclopedia of Ukraine [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Dmytro Blazejowskyj Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 103—105.
- ↑ Czartoryscy (02) [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247—248.
- ↑ Stojańce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 353. (пол.) — S. 353. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 317. (пол.)
- ↑ Jabłonowscy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела та література
ред.- Головко В. Івано-Франкове [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 405. — ISBN 966-00-0610-1.
- В. Й. Литвинов. Івано-Франкове // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.
- Janów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 423—425. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 246—248. (пол.)
Посилання
ред.- Облікова картка[недоступне посилання з лютого 2019]
- Сайт про смт. Івано-Франкове (Янів)
- Мапа(карта) Івано-Франкове (Янів)
- Івано-Франкове [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Костел Святої Трійці (Янів) [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Янів, або маленьке містечко з багатою історією [Архівовано 8 травня 2018 у Wayback Machine.]