Івано-Франкове
Іва́но-Франкове (до 1946 року ) — селище міського типу Яворівського району Львівської області України, на південному заході Розточчя. Назване на честь Івана
| смт Івано-Франкове | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район/міськрада | Яворівський район | ||||
| Рада | Івано-Франківська селищна рада | ||||
| Код КОАТУУ: | 4625855300 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1611 | ||||
| Магдебурзьке право | 15 листопада 1611 року | ||||
| Статус | із 1940 року | ||||
| Площа | — км² | ||||
| Населення | ▲ 6423 (01.01.2017)[1] | ||||
| Густота | 3142,9 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 81071 | ||||
| Телефонний код | +380 3259 | ||||
| Географічні координати | 49°55′09″ пн. ш. 23°43′24″ сх. д.H G O | ||||
| Водойма | річка Верещиця, озеро Янівський став | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Янів | ||||
| До райцентру: | |||||
| - автошляхами: | 30 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 81070, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок, 1 | ||||
| Карта | |||||
  Івано-Франкове | |||||
 Івано-Франкове | |||||
|
| |||||
Розташоване за 22 км на захід від Львова. До 1946 року поселення називалось Янів, але історія його сягає давніших часів.
Зміст
ІсторіяРедагувати
.jpg)
_Lviv_Oblast.JPG)
Колись на місці Янова було село Деревач, потім його назва змінилася на Залісся, ця назва згадується в документах від 1370 року. Документи зберегли і дату утворення Янівського ставу, який відіграв не останню роль у пізніші часи. 1407 року король Володислав II Ягайло видав Васькові Мошенцю право на вилов риби поблизу села Мальчиці, за що Васько мав своїм коштом влаштувати у Заліссі став та запустити туди рибу. Відомо також, що 1428 року Мошенець фундував у Заліссі костел.
1611 року король Польщі Сигізмунд III Ваза грамотою дозволив шляхтичу Янові Световському (Свошовському) гербу Абданк — писарю руських земель (чи львівському земському писарю, державцю села Залісся[2]) — за його бойові заслуги заснувати місто. 15 листопада того ж року місто отримало від короля Магдебурзьке право. Мечислав Орлович вказує датою заснування міста 1644 рік[3].
Ульріх фон Вердум писав у своєму щоденнику від 3 грудня 1670 р.: «Янів колись був гарним містечком, але татари дощенту його спустошили. Є тут 10 чи 12 поганих хат і 3 дерев'яних костелики знову тут відбудовані. Місто знаходиться над озером, яке разом з іншими озерами староства дає в рік 1200 талерів приходу».
1673 року під час підготовки до походу проти турків і татар для звільнення Бучача, Кам'янця-Подільського, Хотина під Яновом розташовувався табір коронного війська.
За часів Королівства Польського місто було центром Янівського негродового староства, до якого входили 11 навколишніх сіл,[3] зокрема, Залісся, Поріччя, Страдч, Ставки, Бірки, Тична (нова осада), Сухолісся, Великополе, Карачинів, Вороців.[2]
У 1867—1940 рр. Янів входив до Городецького повіту.
1 квітня 1929 року село Залісся було приєднане до міста Янова[4].
27 березня 1934 р. Янів отримав статус міста[5].
У 1940–1941 та 1944–1962 рр було центром Янівського (Івано-Франківського) району.
В середу 18 листопада 2013, близько 16:00, неподалік від готелю «Олімп» згоріла маршрутка «Львів — Старичі — Верещиця». Жертв не було.[6]
В Івано-Франковому діє храм святого рівноапостольного князя Володимира ПЦУ[7].
Пам'яткиРедагувати
- Костел був фундований 1614 року Яном Свошовським та його другою[8] дружиною Ельжбетою Жечицькою.
- У місті було три синагоги (дві дерев'яні згоріли, мурована використовувалася як кінотеатр).
ОсвітаРедагувати
КультураРедагувати
У селищі розташований Музей природи Розточчя.
ОсобистостіРедагувати
НародилисьРедагувати
- Зенон Когут — український вчений у Канаді, директор Канадського інституту українських студій[9]
- Майєр Айдельгайт — математик, 1943 року замордований нацистами.
- Сойка Богдан-Борис (* 1938) — український художник.
Пов'язані з містечкомРедагувати
- о. Орест Коновалець (1854-18.5.1931, Страдч) — стрийко провідника ОУН Євгена Коновальця, парох у Страдчі, виконував обов'язки пароха у Янові (1924-31)[10]
- Бабійчук Іван Антонович — майстер художньої деревообробки, різьбяр, художник, заслужений майстер народної творчості України, працює в художньому училищі.
- Ковалишин Іван — війт Великої Вишеньки, обраний 1866 року послом до Галицького сойму (від IV курії, округ Городок — Янів) після о. Лева Трещаківського[11]
- Констанція княжна Чорторийська (бл. 1696—27.10.1759[12]) — дружина Станіслава Цьолека, мати короля Станіслава Августа Понятовського, померла у Мальчицях, була похована в костелі Янова.[13]
- Свєшніков Ігор Кирилович (1915—1995) — археолог, доктор історичних наук, дослідник поля Берестецької битви 1651 р. і літописного Звенигорода. Похований у селищі.
Янівські старостиРедагувати
- Геронім Оссолінський (пом. 1650) — жидачівський староста, дружина — Єфросина Чурило[14]
- Зигмунт Фредро — з 1650 року, стольник і кашт. сяноцький.[15]
- Станіслав Кароль Яблоновський (пом. 1702) — староста богуславський, солотвинський, блонський, зять Фелікса Казімежа Потоцького[16]
- Ян Клеменс Браніцький
ПриміткиРедагувати
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ а б Janów 1)… — S. 424.
- ↑ а б Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247.
- ↑ Rady Ministrów z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Gródek Jagielloński, województwie lwowskiem.[недоступне посилання з травень 2019] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
- ↑ В смт. Івано-Франкове згоріла маршрутка — деталі. Архів оригіналу за 18 грудень 2014. Процитовано 2 квітень 2010.
- ↑ Предстоятель Київського Патріархату освятив росписи храму рівноапостольного князя Володимира у смт. Івано-Франкове Львівської області
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 255. (пол.)
- ↑ Kohut, Zenon in the Internet Encyclopedia of Ukraine (англ.)
- ↑ Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 103—105
- ↑ Czartoryscy (02) Архівовано 10 March 2014[Дата не збігається] у Wayback Machine. (пол.)
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247—248.
- ↑ Stojańce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — T. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.) — S. 353. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 317. (пол.)
- ↑ Jabłonowscy (01) Архівовано 5 March 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. (пол.)
Джерела та літератураРедагувати
- Головко В. Івано-Франкове // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 405. — ISBN 966-00-0610-1.
- Литвинов В. Івано-Франкове // [1] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
- Janów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III : Haag — Kępy. (пол.). — S. 423—425. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 246—248. (пол.)
