Зенон Когут
Зенон Когут | |
---|---|
![]() | |
Народився |
18 січня 1944 (75 років) Янів, нині |
Громадянство |
![]() |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | Пенсильванський університет |
Заклад | Канадський інститут українських студій |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Нагороди |
Зенон-Євген Когут (англ. Zenon E. Kohut; 18 січня 1944, Янів) — канадський та український історик. Доктор філософії, директор Канадського інституту українських студій Альбертського університету (1994-2012). Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу.
ЖиттєписРедагувати
Народився у містечку Янів (тоді Дистрикт Галичина, нині смт. Івано-Франкове,[1] Яворівський район, Львівська область, Україна) в українській родині під час Другої світової війни. Відразу по народженню батьки виїхали до Німеччини, а згодом до США.
Здобув ступінь бакалавра в Ла Салль Коледжі (1966); ступінь магістра (1970) та доктора (1975) у Пенсільванському Університеті (Філадельфія), де його викладачем історії був Іван Лисяк-Рудницький. Тоді ж його залучає до наукової та організаційної роботи Омелян Пріцак, відкривши 1971-го Український науковий інститут Гарвардського університету. У 1973–75 та 1977–78 Зенон Когут працює старшим науковим співробітником HURI; редагує два спеціалізованих україно- та совєтознавчих журнали. На середину 1970-тих він уже відомий дослідник ранньомодерної історії України.
Викладав курст з історії України та Росії у Пенсильванському Університеті (1975–76), Гарвардському Українському Літньому Інституті (1978), Мічіганському Університеті (1979–80), Йєльському Університеті (гостьовий професор, 1988) та Альбертському Університеті (Едмонтон; Канада), де отримав звання Професора. Когут також був редактором American Bibliography of Soviet and East European Studies (1980–84), провідним науковим радником Бібліотеки Конгресу США (1984–89), радником з питань політичних відносин з СРСР Департаменту оборони США (1990–92). Зараз проф. Когут є Професором Емеритом Альбертського Університету.
Наукові праціРедагувати
- Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини, 1760—1830. — Київ, 1996.
- Коріння ідентичности: Студії з ранньомодерної та модерної історії України
ВідзнакиРедагувати
- Почесний доктор Харківського університету (2006)
- Український Орден «За заслуги» ІІІ-го ступеня (2009, за роботу економічним радником Канадсько-Українського археологічного проекту в Батурині)
- Премія фундації О. і Т. Антоновичів (2012)
ПриміткиРедагувати
Джерела та літератураРедагувати
- Кравченко В. Когут Зенон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 393. — 528 с. : іл с. — ISBN ISBN 978-966-00-0692-8.
- Сенькусь Р. Когут Зенон-Євген // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 589. — ISBN 978-966-02-6814-2.
ПосиланняРедагувати
- Коротка біографія
- https://web.archive.org/web/20130515194215/http://www.ualberta.ca/CIUS/announce/media/Media%202004/2004-01-24_Zenon%20Kohut%2060th%20(eng).pdf
- Kohut, Zenon in the Internet Encyclopedia of Ukraine (англ.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |