Трещаківський Лев

політик (1810-1874)

Лев Трещакі́вський[1] (1810, Станиславів, нині Івано-Франківськ — 16 травня 1874, Городок[2]) — галицький громадський діяч, греко-католицький священник, діяч Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених 1848 року, член-засновник «Галицької-Руської Матиці».

Лев Трещакі́вський
Народився 1810(1810)
Станиславів
Помер 16 травня 1874(1874-05-16)
Городок
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність священник, громадський діяч
Відомий завдяки діяч Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених 1848 року, член-засновник «Галицької-Руської Матиці»
Посада посол до Галицького сейму[d]

Життєпис

ред.

Народився 1810 року. Закінчив Львівську духовну семінарію. Після висвячення в священичий сан у 1840 році, один рік був сотрудником парафії села Пістинь на Косівщині. У 1841–1843 роках — адміністратор парафії села Королівка на Івано-Франківщині. Довголітній парох Рудна (1843–1860) і Городка (1860–1874)[2]. Залишив по собі в рудненській парафії гарну пасіку та великий сад[3].

У 1849 році він від імені Головної Руської Ради звернувся до австрійського уряду щодо безоплатної передачі руїн Львівського університету та земельної ділянки біля них для будівництва Національного інституту «Народний Дім».[4]

У 18611866 роках — посол до Галицького сойму (від IV курії, округ Городок — Янів, входив до «Руського клубу», 1866 року замість нього було обрано війта Великої Вишеньки Івана Ковалишина[5] мандат 2 рази не був підтверджений у 1863, 1865 роках, брав участь у засіданнях до остаточного позбавлення повноважень[5]).

  розумів цю справу… поставив внесок… в червні 1849 року збудувати у Львові Народний Дім… в ньому заснувати велику бібліотеку, в якій мала б бути читальня.[6]  

Автор:

  • статей в «Зорі Галицькій» та інших газетах;
  • першого українського підручника пасічництва («Наука о пчоловодстві», 1855).

Вшанування

ред.

1993 року на честь Лева Трещаківського названо вулицю у Львові[7].

Примітки

ред.
  1. У польськомовних джерелах — Leon Treszczakowski → Див.: Meissner A. Galicyjskie seminaria nauczycielskie na tle szkolnictwa pedagogicznego w monarchii austro-węgierskiej [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.] // Studia Pedagogiczne Akademii Świętokrzyskie. Studia Pedagogiczne. Problemy Społeczne, Edukacyjne i Artystyczne. — Kielce, 2003. — T 14. — S. 83. (пол.)
  2. а б Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 452.
  3. Рудно: видатні постаті. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  4. Сеньків М. Фундатори і меценати львівських музеїв кінці ХІХ — початку ХХ століть [Архівовано 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 250.
  5. а б Чорновол, 2010.
  6. «Збаражчина». — C. 88.
  7. Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 63. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела

ред.