Рудне

селище у Львівській області (Україна)

Ру́дне — селище в Україні, у Львівській міській громаді, Львівського району, Львівської області[4].

Селище Рудне
Герб Рудна Прапор Рудна
Погруддя Тарасу Шевченку біля Народного Дому
Погруддя Тарасу Шевченку біля Народного Дому
Погруддя Тарасу Шевченку біля Народного Дому
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Львівський
Громада Львівська міська громада
Код КАТОТТГ: UA46060250050072482
Основні дані
Засновано 1866
Статус із 1940 року
Площа 4,19 км²
Населення 7502(01.01.2022)[1]
Густота 1650 осіб/км²;
Поштовий індекс 79493[2]
Телефонний код +380 32[3]
Географічні координати 49°50′24″ пн. ш. 23°52′40″ сх. д. / 49.84000° пн. ш. 23.87778° сх. д. / 49.84000; 23.87778Координати: 49°50′24″ пн. ш. 23°52′40″ сх. д. / 49.84000° пн. ш. 23.87778° сх. д. / 49.84000; 23.87778
Водойма р. Зимна Вода


Відстань
Найближча залізнична станція: Зимна Вода
Селищна влада
Адреса 79493, Львівська обл., Львівський р-н, селище Рудне, вул. Короленка, 1
Карта
Рудне. Карта розташування: Україна
Рудне
Рудне
Рудне. Карта розташування: Львівська область
Рудне
Рудне
Мапа

Рудне у Вікісховищі

Географія ред.

Селище розташоване у центральній частині Львівської області та межує на півдні з селом Зимна Вода, на півночі з с. Паланки, на заході з с. Суховоля та на сході з Білогорщею та Львовом. До Рудна з півночі та заходу прилягають Рудненський та Вороцівський ліси.

Водойми ред.

Селище розташоване в річковому басейні Дністра. Через західну частину Рудна тече потік Зимна Вода, який у південній частині села утворює став, до якого зі сходу впадає Білогорський потік, котрий, у свою чергу, тече з Білогорщі. Води, які випливають із цього ставка на південному сході впадають до Старої ріки, яка є лівою притокою Верещиці.

Клімат ред.

Кліматограма містечка Рудне
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
47
 
 
−1
−6
 
 
49
 
 
1
−5
 
 
54
 
 
7
−1
 
 
62
 
 
14
4
 
 
94
 
 
19
9
 
 
91
 
 
22
13
 
 
113
 
 
24
15
 
 
83
 
 
23
15
 
 
77
 
 
18
10
 
 
61
 
 
13
6
 
 
55
 
 
7
2
 
 
53
 
 
2
−3
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 839 мм.

Джерело: Рудне «Climate-Data.org» (англ.)[5]


Топоніми ред.

Урбаноніми

За кількістю елементів інфраструктури — 73 вулиці з 2000 будинків[6].

Вулиці:

  • 22 січня
  • Бандери Степана
  • Бічна Дитяча
  • Бічна Лісна
  • Бічна Шухевича Романа
  • Богуна Івана
  • Вербицького Михайла
  • Весняна
  • Виговського Івана
  • Виїзна
  • Вишенського Івана
  • Вишнева
  • Вокзальна
  • Володимира Великого
  • Вузька
  • Гагаріна Юрія
  • Галицька
  • Героїв Небесної Сотні
  • Грушевського Михайла
  • Дитяча
  • Джерельна
  • Драгоманова Михайла
  • Залізнична
  • Зелена
  • Івасюка Володимира
  • Кам'яна
  • Квіткова
  • Коновальця Євгена
  • Коперника Миколая
  • Короленка Володимира
  • Коротка
  • Космонавтів
  • Купера Фенімора
  • Лесі Українки
  • Лісна
  • Лисенка Миколи
  • Лугова
  • Міцкевича Адама
  • Мазепи Івана
  • Марченка Олександра
  • Менделєєва Дмитра
  • Миру
  • Нагірних
  • Наливайка Северина
  • Невського Олександра
  • Новоселів
  • Полуботка Павла
  • Озерна
  • Петлюри Симона
  • Пилявського
  • Підгірянки Марії
  • Підкови Івана
  • Піскова
  • Польова
  • Сагайдачного Петра
  • Садова
  • Сірка Івана
  • Січева
  • Сліпого Йосифа
  • Соснівська
  • Сполучна
  • Стуса Василя
  • Терешкової Валентини
  • Франка Івана
  • Хмельницького Богдана
  • Центральна
  • Шашкевича Маркіяна
  • Шевченка Тараса
  • Шептицького Андрея
  • Шухевича Романа
  • Юнацька
  • Яворницького Дмитра
  • Ягідна

Місцевості:

  • Осичина (нині — ділянка від середини до низу вул. Шевченка) свою назву отримала завдяки тому, що навколо хат росла осика.
  • Парна (на межі Рудна та Білогорщі), бо там було побудовано невеличку кількість хат або як казали місцеві «пару хат».
  • Під станцією (нині — нижня частина вул. Шептицького), тобто невеличка кількість хат, яка розташовувалася вздовж дороги, що вела до залізничної станції, попри залізничний насип.
  • Стависько отримала свою назву через непрохідні болота в долині потоку Зимна Вода.

Історія ред.

Села Рудне та Зимна Вода у XIV столітті творили одну маєткову цілісність під назвою «Зимна Вода»[7].

До середини XIX століття Рудне рахувалося присілком Зимної Води і лише після 1866 року стало окремою адміністративною одиницею[8].

У 1967—1971 роках села Дубкевичівка та Надільне увійшли до складу селища Рудне[9][10].

Населення ред.

У «географічному словнику Королівства Польського», виданому у 1881 році у Варшаві, подається наступна інформація стосовно населення Рудна, а саме, що «у 1880 році було 70 будинків із 480 мешканцями у ґміні та 5 будинків із 37 мешканцями на околицях села. За віросповіданням було 71 римо-католик, 418 греко-католиків, 11 юдеїв та 17 інших віросповідань. За національною ознакою було 48 поляків, 463 русини, 6 німців».

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селищі мешкало 6248 осіб[11].

Інфраструктура ред.

Починаючи з 1990-х років на території селища швидкими темпами почав розвиватися бізнес. Сьогодні понад 120 мешканців Рудна займаються підприємницькою діяльністю в межах селища та поза його межами.

Найбільше підприємців Рудна зайнято у сфері торгівлі, як гуртової, так і роздрібної, зокрема, слід виділити підприємства торгівлі — рудненську філію ДКВП «Залізничник», торговельне підприємство «Універмаг „Рудне“», які є у державній власності. Також у селищі зареєстровано та діє більше 30 підприємств торгівлі різних форм власності. Вони займаються реалізацією товарів різних груп, зокрема, продуктами харчування, побутової хімії, будматеріалами, автомобілями тощо. Деякі з них можна також віднести до сфери громадського харчування, оскільки вони займаються реалізацією готової продукції (овочі, фрукти, хлібо-булочні вироби та ін.), а є й такі, що займаються їх виробництвом чи закупівлею для подальшої реалізації на торгових точках у власних магазинах. Сюди слід віднести наступні підприємства — ТзОВ «Ексіс», Торговельно-закупівельний кооператив громадського харчування «Для домашнього столу», ПП «Фірма „Кракус“», ПП «Гіркова».

Широко розвинута в селищі транспортна галузь, зокрема, на регулярних пасажирських перевезеннях спеціалізується ПП «Рудне-Транс», а на вантажних — ПП «ЛП-транс», Спільне українсько-італійське підприємство у формі ТзОВ «Українська транспортна компанія». На ремонті та обслуговуванні транспортних засобів спеціалізуються ПП «Міст-Тенти»[12]. Крім того це підприємство займається пошиттям тентів та чохлів для автотранспорту.

Декілька підприємств надають населенню побутові послуги, зокрема, пошиттям взуття займається ТзОВ «Мастема ЛТД», а пошиттям одягу — СП у формі ТзОВ «Ков-Кор ЛТД». Також у Рудне є місцеве підприємство, що спеціалізується на наданні послуг для населення по догляду за волоссям — КП «Перукарня побутового обслуговування „Василина“» та підприємства, які займаються ремонтом побутової та радіотехніки — ПП «Техноремпобут», ПП «Електротех», ПП «Мізунь».

Питаннями водопостачання та водовідведення мешканців Рудна займається колективне підприємство «Теребля», а питаннями комунального характеру — КП «Житлово-комунальна служба» смт. Рудне. Крім того у селищі функціонує відділення поштового зв'язку та автоматична телефонна станція (АТС-297).

Освітні заклади ред.

Для наймолодших мешканців Рудна, на вул. Грушевського 56, споруджено дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 180[13]. Також у селищі, по вул. Огієнка 9, розташований Ліцей № 74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради[14]. На початку 1990-х років у Рудне відновив свою роботу вищий навчальний заклад УГКЦ — Львівська духовна семінарія Святого Духа.

Медицина ред.

 
Амбулаторія залізничної станції Зимна Вода

У Рудне до 2018 року працювала амбулаторія сімейної медицини № 2 комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова (вул. Грушевського, 48)[15]. У 2018 році амбулаторія переїхала у реконструйоване приміщення на вул. Шевченка, 64 (колишня вілла Бурггардта). Натомість тут у 2020—2021 роках проводилася реконструкція будівлі недіючої амбулаторії під один з корпусів закладу дошкільної освіти № 180, що на вул. Грушевського, 56 (розрахований ще три додаткові групи)[16].

На території селища також розташована амбулаторія залізничної станції Зимна Вода (вул. Грушевського, 31), яка була підпорядкована лікарсько-санітарній службі Львівської залізниці. Будинком, у якому розташована лікарська амбулаторія опікується ще із 1946 року Дорожня поліклініка Львівської залізниці. У 1993 році Рудненська селищна рада передала цей будинок на баланс Дорожньої поліклініки, мотивуючи своє рішення тим, що не має коштів на його утримання в належному стані. Незадовго після того у лікарську амбулаторію коштом залізниці було проведено водопостачання, а 2002 року — і газ. Також Дорожня поліклініка протягом усього цього часу проводила у приміщенні амбулаторії поточні ремонти. Загалом, Дорожня поліклініка обслуговувала близько трьох тисяч населення, в тому числі залізничників та членів їхніх сімей. Проте, щоб покращити умови роботи медперсоналу та не порушувати санітарно-гігієнічні вимоги, в амбулаторії планувалося провести капітальний ремонт. Також Дорожня поліклініка Львівської залізниці мала намір відновити там стоматологічний та педіатричний кабінети. Саме у зв'язку із цими планами адміністрація Дорожньої поліклініки на початку 2007 року звернулася до Рудненської селищної ради з листом-проханням про надання дозволу на оформлення права власності на будівлю лікарської амбулаторії (загальна площа 90 м²) станції Зимна Вода. Проте, за результатами голосування від 2 березня 2007 року, сесія Рудненської селищної ради відмовила Дорожній поліклініці у наданні такого дозволу. У рішенні селищної ради № 180 від 22 березня 2007 року зазначено, що таку позицію депутати зайняли, керуючись Законом Про місцеве самоврядування в Україні. Нині будівля амбулаторії стоїть пусткою.

Крім амбулаторії в селищі діє ще декілька приватних лікарів, які спеціалізуються на наданні послуг із медичного консультування та лікування у сфері загальної медицини — ТзОВ «Соната-Плюс» та послуг приватного стоматолога — ТзОВ «Фірма „Потік-Експрес“». Також в селищі працює декілька аптек, зокрема, ДКП «Аптека № 51», аптечний магазин мережі аптек «DS» (ТзОВ «Маркет Універсал»), аптека «Здорова сім'я» № 1 та дві приватних аптеки (ФОП Янкевич М. В., ПП Турик І. І.).

Торгівля ред.

У Рудне діє невеличкий ринок та супермаркети торговельних мереж «Рукавичка» та «АТБ», а також декілька приватних крамничок.

Транспортне сполучення ред.

Мешканці Рудна користуються залізничною станцією «Зимна Вода», що розташована на межі між селами (колія ділить колись одне велике село Зимна Вода навпіл): з боку Зимної Води — по вул. Миру, а від Рудна — вул. Шептицького. Сама станція пов'язана гілками прямого залізничного сполучення з Мостиськами, Шклом, Судовою Вишнею та Львовом. На станції чотири рази на добу зупиняється електропотяг «Львів-Мостиська ІІ»[17].

Автобусні маршрути, які курсують до смт. Рудне
№ маршруту Напрямок
184[18] АС2 — с. Зимна Вода (залізнична станція) — Доманів
184а[19] вул. Щурата — с. Рудне
287[20] вул. Скрипника — с. Рудне

Пам'ятки історії ред.

Пам'ятки архітектури ред.

Вілла Бурґгардта

У місцевості «Осичина» наприкінці XIX століття німець Бурґгардт збудував гарну віллу (сучасна адреса — вул. Шевченка, 64), у якій згодом оселився. Крім вілли, на території величезного маєтку, було збудовано комплекс господарських будівель. За радянських часів у приміщенні вілли містився санаторій. У 2016—2018 роках проведена реконструкція цього приміщення під лікарню. У 2018 році сюди переїхала амбулаторія сімейної медицини № 2 комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова[16].

Млин Стриховач (не зберігся)

У місцевості «Над ставом» ще до кінця 1930-х років знаходився млин Стриховач. Нині це місце знаходиться при в'їзді до Старого Рудна, з лівого боку, за автомобільним мостом через річку Зимна Вода.

Сакральні споруди ред.

Церква Покрова Пресвятої Богородиці (1935)

При вулиці Володимира Великого розташований дерев'яний костел, нині відомий, як церква Покрова Пресвятої Богородиці, збудований у 1935 році за проєктом львівського архітектора Людвіка Вельтце[21]. Римо-католицька громада села використовувала костел до 1945 року за його прямим призначенням, а потім майже півстоліття радянська влада використовувала храм, як спортивний зал і лише наприкінці 1990-х років у храмі проведено реставраційні роботи та відновлено богослужіння. Нині церква Покрова Пресвятої Богородиці належить однойменній релігійній громаді ПЦУ Рудна. Церква не має статусу пам'ятки архітектури. На суміжній території вже понад 20 років ведеться будівництво нового більшого храму ПЦУ Покрова Пресвятої Богородиці.

Церква-каплиця Святого Рівноапостольного князя Володимира (2000)

15 квітня 2000 року владика Любомир (Гузар) освятив, на честь Святого Рівноапостольного князя Володимира, каплицю монастиря Святого Івана Богослова, яка згодом стала семінарійською каплицею. Внутрішній розпис каплиці завершено у 2001 році[22].

  • Релігійна громада УГКЦ.
  • Мала семінарія Києво-Галицької митрополії УГКЦ.
  • Релігійна громада Свідки Єгови у смт. Рудне.
Каплиці
  • Пресвятої Богородиці (вул. Лісна), відкритого типу, огороджена та у вечірній час освітлюється. На постаменті під фігурою вибито надпис: «О, Маріє, Мати Божа, молися за нас. 10.ІХ.2004».
  • Пресвятої Богородиці (вул. Драгоманова — вул. Вишенського), відкритого типу з високою фігурою Богородиці з маленьким Ісусом на руках. На арці надпис: «Пресвята Богородице спаси нас». Ця каплиця є найбільшою у Рудне та має гарне освітлення в нічний час.
  • Святого Володимира Великого (вул. Шевченка, 188), що належить парафії Святого Володимира[23] Залізничного протопресвітерату Львівської Архиєпархії УГКЦ. Адміністратором є отець Юрій Воловецький[24].

Пам'ятки монументального мистецтва ред.

Пам'ятники, меморіали
  • На штучно насипаній горі «Голда», що на схід від Старого Рудна, встановлена висока стела з тризубом та хрестом вгорі. На меморіальній таблиці є надпис: «… Молись, молися сину: за вкраїну його замучали колись» Т. Шевченко. Борцям за волю України 1.ХІ.1941 — 25.VI.1989».
  • Пам'ятник загиблим євреям (Руднівський ліс), встановлений у 1998 році родичами загиблих. Надпис на пам'ятнику, нагадує нам, що «На цьому місці були вбиті німецькими нацистами 53 євреї, які були привезені з робочого табору в Зимну Воду 16.06.1943 року. Цей пам'ятник у 1998 році встановили Олександр та Ірена Чобан (Сарель-Фогельман), в пам'ять про маму Генрику, бабцю Берту Гамер та батька Альфреда, знищеного у 1942 році у Белзі».
  • Пам'ятник Т. Г. Шевченку.
  • Пам'ятний знак (на початку вул. Мазепи) з меморіальною таблицею, на якій надпис: «Ця вулиця дала нашій історії Українських Січових Стрільців. Пам'ятаймо їхні імена: Банах Євген, Сидорик Євген, Коваль Юстин, Ярош Іван та Сильвестр, Ковалишин Антін, Зелінський Максим, Петрушко Михайло, Байцар Степан, Козак Дмитро. Вічна пам'ять героям!».
  • Пам'ятний знак (майдан між вул. Сліпого та вул. Коновальця) з меморіальною таблицею, на якій надпис: «По цій дорозі в 1648 році проходили війська Богдана Хмельницького».[7]
  • Пам'ятний знак (вул. Шептицького) Героям Небесної Сотні та воякам-односельцям, полеглим у російсько-українській війні на сході України.
  • Пам'ятний знак «Хрест Свободи» (майдан між вул. Сліпого та вул. Коновальця), був встановлений ще у 1848 році, на згадку про скасування панщини в Галичині та відновлений у наш час.
  • Пам'ятний хрест (вул. Мазепи) був встановлений у житловому масиві Старого Рудна, поблизу автомобільного мосту через річку Зимна Вода.
Фігури
  • Фігура святої Параскеви (вул. Грушевського), яка стоїть на високому постаменті та у лівій руці свята Параскева тримає сувій з написами, а у правій — хрест. Встановлена ще за часів Польщі, у наш час була відновлена.
  • Фігура Пресвятої Богородиці (вул. Шевченка), встановлена поблизу Львівської духовної семінарії Святого Духа та кінцевої зупинки громадського транспорту. На постаменті слова: «У пам'ятний 2014 рік Україна під Покров Богородиці», поруч із фігурою дерев'яний хрест та до композиції викладена бруківкою доріжка.
  • Фігура Ісуса Христа (вул. Вишенського).
  • Фігура Янгелика (вул. Шептицького), встановлена біля залізничної колії з боку Рудна, поблизу зупинного пункту «Зимна Вода».
Меморіальні (пропам'ятні) таблиці
  • Меморіальна таблиця вчительці-поетесі Марійці Підгірянці, встановлена на фасаді будинку (вул. Грушевського), у якому вона мешкала упродовж 19571963 років.

Громадсько-політичне життя ред.

У Рудне діє більше 10 різних громадських об'єднань та організацій, серед яких варто виділити:

  • ГО «Туризм. Торгівля. Ресторан. Готель.»[25], метою діяльності якої є постійна консолідація зусиль та координація діяльності підприємств та працівників сфери обслуговування, спрямованих на підвищення та покращення рівня функціонування сфери послуг на Львівщині.
  • ГО «Християнська Україна»[26], метою діяльності є сприяння формуванню державницької ідеології основаної на Божому Законі та тисячолітній християнській традиції Українського народу і побудова християнської Держави.
  • ГО «Львівський центр правозахисту та менеджменту»[27].

Культура ред.

  • Бібліотека — ЦБС для дорослих (вул. Грушевського, 70).
  • Народний дім «Просвіта» (вул. Грушевського, 73).

Спорт ред.

В селищі є дві футбольні команди ФК Ватра та ФК Ластівка, які виступають у аматорській лізі чемпіонату АФЛ Львівської області. Клуб ФК Ватра заснований у 2006 році і вже за 2007—2008 роки встиг двічі стати переможцем у чемпіонаті та кубку аматорів. Для проведення домашніх матчів використовує місцевий стадіон «Ватра». Згодом на базі клубу створено ГО «Футбольний клуб „Ватра“». Щодо славнозвісної команди ФК «Ластівка», то заснування команди приписують ще в 1970-х роках, галерея здобутків налічує чимало нагород та кубків, проте чемпіонат АФЛ вдавалось виграти лише два рази, востаннє це було у 2017 році. Стадіон команди має однойменну назву. ФК «Ластівка» відома і серед професійних гравців чемпіонату України, деякі із них були задіяні в команду.

Відомі люди ред.

Література ред.

Мистецтво ред.

Церква ред.

Освіта ред.

  • Павло Банах — український педагог, літератор, громадський діяч. Вчителював в Рудне близько 10 років[28].
  • Євгенія Кучеренко — український педагог. Кандидат педагогічних наук, Герой Соціалістичної Праці, Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки. Від 1946 року працювала вчителькою української мови та літератури у с. Рудне у львівській середній загальноосвітній школі № 74.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 1 червня 2022. 
  3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 1 вересня 2023. 
  4. Львівська громада. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 1 вересня 2023. 
  5. Рудне «Climate-Data.org» (англ.)
  6. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 28 грудня 2023. 
  7. а б Історія краю. rudno.org.ua. 27 листопада 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2011. Процитовано 21 вересня 2011. 
  8. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 357.
  9. Дубкевичівка село. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 16 травня 2023. Процитовано 28 липня 2023. 
  10. Надільне село. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 15 травня 2023. Процитовано 28 липня 2023. 
  11. Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 21 липня 2022. 
  12. Міст-Тенти ПП, Рудне. tuugo.com.ua. Архів оригіналу за 17 травня 2023. Процитовано 28 липня 2023. 
  13. Дитячий садок (ДНЗ) № 180, Рудне. dytsadok.info. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 21 липня 2022. 
  14. Офіційний сайт ліцею № 74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради. lyceum74lviv.ucoz.net. Архів оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 14 листопада 2021. 
  15. Графік прийому лікарів АСМ № 2 на осінньо-зимовий період 2016—2017 рр.. 5mkpolyklinika.lviv.ua. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 21 липня 2022. 
  16. а б Соломія Григор'єва (13 жовтня 2020). Мерія Львова реконструює приміщення колишньої амбулаторії у Рудне під корпус дитячого садочку. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 21 липня 2022. 
  17. Розклад приміських поїздів. railway.lviv.ua. Львівська залізниця. Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 21 липня 2022. 
  18. Приміський автобус № 184. eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 21 липня 2022. 
  19. Приміський автобус № 184а. eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 21 липня 2022. 
  20. Приміський автобус № 287. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 квітня 2017. 
  21. Львів-Рудне. Церква Покрови Пр. Богородиці (1935). decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. Архів оригіналу за 27 травня 2023. Процитовано 21 липня 2022. 
  22. Монастир Святого Івана Богослова, ОО. Студитів (УГКЦ). rudno.org.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 21 липня 2022. 
  23. Парохія Святого Володимира Великого. caritas-lviv.org. Карітас-Львів УГКЦ. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 21 липня 2022. 
  24. Залізничний протопресвітерат. velychlviv.com. Релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова». Архів оригіналу за 8 жовтня 2022. Процитовано 21 липня 2022. 
  25. Туризм. Торгівля. Ресторан. Готель, ГО. ngo.lviv.ua. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 21 липня 2022. 
  26. Християнська Україна, ГО. ngo.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 21 липня 2022. 
  27. ГО «Львівський центр правозахисту та менеджменту». biznes.org.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 21 липня 2022. 
  28. Рудне: видатні постаті. rudno.org.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016. 
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "відстані", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Джерела ред.

Посилання ред.