Мальчиці
Ма́льчиці — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області, розташоване на річці Верещиці, притоці Дністра. Станом на 2017 рік, кількість населення становила 2207 осіб. Орган місцевого самоврядування — Івано-Франківська селищна рада. У селі розташована комплексна і тракторна бригади, є свиноферма і ферма для великої рогатої худоби.
| село Мальчиці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Яворівський район |
| Громада | Івано-Франківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46140010210022714 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1241 |
| Населення | 1098 |
| Площа | 1,54 км² |
| Густота населення | 712,99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81077 |
| Телефонний код | +380 3259 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°51′19″ пн. ш. 23°46′40″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
281 м |
| Водойми | р. Верещиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81077, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Мальчиці |
| Карта | |
  Мальчиці | |
 Мальчиці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
29 жовтня 1407 рік — перша згадка про село в архівних документах.
6 січня 1948 року біля села Мальчиці лейтенант Плотніков наказав зупинитися нібито "охороняти селян від бандерівців". Члени НКВС зробили засідку біля садиби місцевого жителя Василя Яновського. Після проходження вертепників повз садибу, учасники комісаріату СРСР розпочали стрільбу із автоматів, внаслідок чого загинуло одинадцять учасників вертепу, двох було госпіталізовано внаслідок численних кульових поранень.
Ось, що розповідав про це небачене жахіття 87-річний учасник Другої світової війни Михайло Микитин: "У вересні 1944-го я був мобілізований до Червоної армії, бойове хрещення отримав під Краковом, 2 травня 1945 року під Прагою уламком німецької міни був важко поранений і тільки після піврічного лікування повернувся додому. Пізніше у своєму кожусі «Гуцула» я нарахував одинадцять кулевих отворів. Не загинув від німецької кулі, а отримав російську. На тілі вертепного «Ангела» нарахували шістнадцять куль».
Київський тележурналіст Василь Глинчак зняв документальний фільм про розстріляний вертеп, де живі свідки описували ці страшні події.
До 70-х роковин розстріляного вертепу, 2018 року в селі проводили районний фестиваль вертепів.
У місцевому музеї зберігають частини костюмів колядників.
Пам'ятки ред.
У селі розташована пам'ятка архітектури - Церква Святого Великомученика Димитрія Солунського, збудована у 1908 р. за проектом відомого свого часу архітектора Василя Нагірного та освячена у 1912 р. Будівля хрестова у плані, всі кути підкреслюють восьмибічні вежі, до вівтаря прибудовані захристії, середхрестя нави завершує високий світловий восьмерик накритий банею з ліхтарем і маківкою. Святиня зовні повністю відремонтована, подвіря навколо доглянуте. На північ від церкви в наш час збудували чималу каплицю[1]. Зараз належить парафії ПЦУ[2].
Відомі люди ред.
- Дідичем села був Ходоровський Александр Стефан — шляхтич, військовик, державний діяч, останній представник роду Ходоровських.[3]
- Констанція княжна Чорторийська (бл. 1696—27.10.1759[4]) — дружина Станіслава Цьолека, мати короля Станіслава Августа Понятовських, померла тут, була похована в костелі Янова.[5]
Примітки ред.
- ↑ vicarman (29 вересня 2010). Мальчиці, Яворівського району. Церква св. влкм.Дмитрія Солунського 1908. Мої подорожі і не тільки... Процитовано 31 липня 2023.
- ↑ Сайт Львівської єпархії УАПЦ. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 24 грудня 2015.
- ↑ Piwarski K. Chodorowski Aleksandr Stefan h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/4, zeszyt 14. — S. 372. (пол.)
- ↑ Czartoryscy (02) [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 247—248. (пол.)
Джерела ред.
- Malczyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 959. (пол.) — S. 959. (пол.)
Посилання ред.
- Церква св. Великомученика Дмитрія Солунського, 1908 [Архівовано 9 березня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |